Введення 10% мит на імпорт нафти у Сполучених Штатах може призвести до додаткових витрат американців на пальне в розмірі $22 млрд щорічно. Такі оцінки наводить Goldman Sachs, повідомляє «Інтерфакт-Україна» з посиланням на Bloomberg.
Згідно з даними аналітиків, близько 70% імпорту нафти в США припадає на Канаду і Мексику, а понад дві третини сировини, що надходить на американські нафтопереробні заводи, також постачаються з цих двох країн. Їхня частка в імпорті значно зросла за останні роки після того, як президент Дональд Трамп заборонив поставки нафти з Венесуели. Введення мит проти Канади та Мексики може суттєво вплинути на ринок.
📌 Торгівельна політика Трампа та наслідки для споживачів
Раніше Трамп анонсував запровадження 25% мит на імпорт товарів із Канади та Мексики, зробивши виняток лише для канадської нафти, яка буде обкладатися 10-відсотковим тарифом. Нові мита набули чинності 4 березня після місячного відтермінування.
За чинним законодавством, митні збори сплачують імпортери, тобто американські компанії, що закуповують нафту та нафтопродукти в Канаді й Мексиці. Однак бізнес зазвичай перекладає ці витрати на споживачів, що може призвести до подорожчання бензину.
📌 Ціни на пальне та загроза інфляції
Наразі вартість бензину в США перебуває на найнижчому рівні за три роки – у середньому $3,1 за галон. Однак зростання витрат на імпорт пального може спричинити подорожчання бензину, що посилить інфляційний тиск на американську економіку.
Загалом подорожчання життя стало ключовою проблемою у США. За даними Мічиганського університету, у лютому довгострокові інфляційні очікування американців сягнули 3,5% на рік у середньому на 5-10 років вперед. Це найвищий показник із 1995 року.
📌 Фінансові наслідки
Підвищення мит проти трьох найбільших торгівельних партнерів США спричинило обвал на фондовому ринку. Інвестори реагують на нові торгівельні бар’єри та можливе зниження економічного зростання через зростання витрат на імпорт.
☝️ Нагадаємо, раніше було повідомлено, що Державний департамент США на цьому тижні припинив реалізацію програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), спрямованої на відновлення енергосистеми України. Проєкт, у який було інвестовано сотні мільйонів доларів, офіційно зупинено.
