Норвегія не планує використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, який є найбільшим у світі, щоб забезпечити Євросоюз можливістю передати Україні заморожені російські валютні резерви на суму 140 мільярдів євро. Про це повідомив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі виданню NRK.
📢 «Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок — це залежатиме від того, що запропонує ЄС», — сказав Столтенберг перед від’їздом до Брюсселя на засідання Єврокомісії.
За його словами, Осло не відмовляється від допомоги Україні, однак конкретний формат участі ще не визначено.
📢 «Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок. Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але не можемо вирішити, чи робити це безпосередньо, чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує», — пояснив міністр.
Активи норвезького фонду, який акумулює доходи від експорту нафти й газу, перевищують 2 трильйони доларів США. Після початку повномасштабного вторгнення рф до України прибутки фонду суттєво зросли через збільшення цін на енергоресурси та зростання експорту до ЄС.
Деякі норвезькі економісти та політики раніше пропонували використати частину цих доходів для потужнішої фінансової підтримки України. Після того як Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунків Банку росії, заморожених у депозитарії Euroclear, експерти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк пропонували гарантувати позику саме коштом суверенного фонду.
За їхніми підрахунками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (понад 108 млрд євро) у 2022–2024 роках. Але на допомогу Україні до 2030 року передбачено лише 275 млрд крон (приблизно 23 млрд євро).
Бельгія, на території якої розташований депозитарій Euroclear, наполягає на наявності фінансових гарантій. З’являються занепокоєння щодо можливих позовів з боку росії та блокування санкцій Угорщиною чи іншими державами ЄС. Через це не всі країни Євросоюзу готові погодитися на таку схему, адже це може вплинути на державні борги.
Раніше повідомлялося, що в Осло обговорювали можливість надання застави понад 100 млрд євро. Це допомогло б ЄС реалізувати ідею фінансового механізму для передачі Україні заморожених активів рф.
☝️ Ідею «репараційного кредиту» для Києва, який базується на готівкових залишках заморожених російських резервів, після вторгнення рф у 2022 році висунула президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Однак її реалізація загальмувалася через позицію Бельгії. Технічна зустріч представників Єврокомісії та бельгійського уряду 7 листопада не принесла прориву.
