Марківська селищна військова адміністрація (СВА) зробила культурну взаємодію одним із пріоритетних напрямів роботи в умовах релокації. Через спільні проєкти з Дмитрівською громадою Київщини та Золотоніською громадою Черкащини марківська молодь зміцнює зв’язок між регіонами та підтримує національну ідентичність. Про це повідомила пресслужба Луганської ОВА.
З перших місяців релокації Марківська СВА обрала стратегію активної культурної інтеграції. Першими партнерами стали громади, які прийняли найбільше переселенців з Марківщини — Дмитрівська на Київщині та Золотоніська на Черкащині.
Наприкінці 2025 року з обома громадами були підписані меморандуми про співпрацю в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
Кордони між регіонами швидко втратили значення. Попри географічну відстань, українські традиції та цінності виявилися спільними для сходу, півночі та центру країни.
▶️ Молодіжна рада як драйвер співпраці
Особливу роль у культурній взаємодії відіграє Молодіжна рада при Марківській СВА — ініціативна та активна спільнота, відкрита до нових форматів взаємодії з приймаючими громадами.
До Дня Соборності України марківська молодь спільно із Золотоніським молодіжним центром організувала тематичний захід. Учасники взяли участь у квізі, присвяченому історії України, національним традиціям та шляху до Незалежності й Соборності. Символічним моментом став імітований «Живий міст», який продемонстрував єдність молодих людей незалежно від регіону походження.
Крім того, марківська молодь разом із партнерами провела патріотичну вікторину під назвою «Наскільки добре ти знаєш історію своєї свободи?». Захід був спрямований на популяризацію історичних знань і виховання патріотизму серед молоді.
✅ Культура як інструмент стійкості
Для Марківської громади культура — це значно більше, ніж просто дозвілля. У воєнний час вона стає потужним засобом збереження національної ідентичності та демонстрації стійкості суспільства. Боротьба за культурну спадщину та історичну пам’ять відбувається паралельно з відстоюванням територіальної цілісності держави.
«Пліч-о-пліч» у цьому сенсі набуває особливого значення. Спільні заходи дозволяють не лише підтримувати зв’язок між переміщеними мешканцями та їхньою рідною громадою, а й допомагають внутрішньо переміщеним особам швидше адаптуватися в нових умовах, відчуваючи себе частиною єдиного національного організму.
❗Важливо
Досвід Марківської селищної військової адміністрації показує, що навіть у складних умовах релокації можна створювати ефективні формати взаємодії. Культурна співпраця з громадами Київщини та Черкащини зміцнює єдність українців, сприяє соціальній адаптації переселенців і водночас закладає фундамент для майбутнього відновлення Марківщини.
Такий підхід дозволяє громаді залишатися живою, підтримувати своїх людей на відстані та готуватися до повернення на рідну землю.
Нагадаємо
- Центральним елементом підтримки мешканців Попаснянської громади після початку повномасштабного вторгнення стало формування партнерських зв’язків із приймаючими громадами та міжнародними інституціями.
- У межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Луганщина демонструє унікальні кейси співпраці. У центрі уваги — досвід Гірської міської громади.
- Співпраця між Лисичанською міською громадою (Луганщина) та Приютівською селищною громадою (Кіровоградщина) стала взірцем того, як міжмуніципальне партнерство може трансформувати життя переселенців.
- Повномасштабна війна змусила громади Луганщини шукати нові форми життєдіяльності за межами територіальної бази. «Пліч-о-пліч»: співпраця Рубіжанської та Батівської громад.
- Коломийчиська сільська військова адміністрація (СВА) в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» розширює систему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) завдяки співпраці з українськими та міжнародними партнерами.
- Нижньодуванська селищна військова адміністрація (СВА) з початку повномасштабного вторгнення активно розвиває партнерства в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
- Білокуракинська селищна військова адміністрація (СВА) активно працює над інтеграцією внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у межах проєкту «Пліч-о-пліч».
- Троїцька селищна військова адміністрація в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» відмовилася від створення власної інфраструктури в релокації.
- Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація (СВА) в умовах релокації робить акцент на розвитку партнерств і підтримці ВПО.
