Троїцька селищна військова адміністрація в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» відмовилася від створення власної інфраструктури в релокації. Громада інтегрує своїх фахівців у діючі гуманітарні хаби, розвиває молодіжні ініціативи та активно співпрацює з громадами Волині, Сумщини та інших регіонів. Про це повідомила Луганська ОВА.
Троїцька СВА обрала шлях глибокої інтеграції у вже існуючі мережі партнерів замість створення власних структур у місцях вимушеної релокації. Такий підхід дозволяє раціонально використовувати ресурси та ефективніше підтримувати мешканців громади по всій Україні.
Начальниця Троїцької СВА Зоя Акунєєва пояснює, що головний принцип роботи громади — максимальна ефективність через партнерства.
📢 «Ми інтегруємо своїх вузькопрофільних фахівців у мережу гуманітарних хабів Луганщини», — зазначає вона.
▶️ Марафон «Ресурсна громада» та співпраця з Волинню
У межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Троїцька громада разом із Вишнівською громадою Волинської області реалізує марафон «Ресурсна громада». Співпраця розпочалася ще в жовтні 2024 року і зараз включає щотижневу практичну роботу за напрямом «Освіта, діти та молодь».
У квітні 2026 року спільні зусилля були зосереджені на чотирьох ключових напрямках:
- професійна стійкість соціальних працівників (техніки емоційного розвантаження для соціальних працівників);
- обмін експертизою у форматі «живої бібліотеки» (формат передачі алгоритмів соціального супроводу);
- онлайн-тренінги з правової грамотності та цифрової безпеки для молоді,
- розвиток сімейних форм виховання — зокрема створення патронатних сімей і ДБСТ.
✔️До цих ініціатив також долучилися підрозділи Дубов’язівської громади Сумської області.
Особливо важливим результатом партнерства стала логістична підтримка та можливість надавати послуги дистанційно.
📢 «Головний критерій успіху – коли наш ветеран отримує дистанційну підтримку через спільний проєкт, або коли переселенець отримує паспорт у Дніпрі від нашого адміністратора. Це і є результат. Ми працюємо пліч-о-пліч з усіма громадами Луганщини та приймаючими територіями, щоб кожна людина відчувала: рідна громада поруч, незалежно від кілометрів», — підкреслює Зоя Акунєєва.
🌐 Географія присутності громади
Троїцька громада розбудувала мережу точок доступу до послуг у шести регіонах України.
- У Києві та Ірпені на базі хабів Нижньодуванської, Марківської та Лозно-Олександрівської громад працюють лікарі Троїцького центру первинної медико-санітарної допомоги.
- Сімейна лікарка приймає пацієнтів у Рівному.
- У Дніпрі та Івано-Франківську діють точки доступу до державних послуг.
- У хабах Кремінської та Айдарської громад працюють адміністратори ЦНАПу, соціальні спеціалісти та начальник відділу освіти, молоді та спорту.
- У Сумах на базі Новоайдарського хабу надаються консультації з питань ЖКГ та архітектури.
- У Полтаві на базі хабу Гірської громади функціонує медсестринський пост і надаються соціальні послуги.
🟢 Живий простір у Харкові та Дніпрі
Найбільша концентрація мешканців Троїцької громади — у Харкові та Дніпрі. Саме ці міста стали головними центрами тяжіння.
У Харкові облаштовано власний простір, де спеціалісти проводять творчі заняття та надають консультації сім’ям у складних життєвих обставинах. Аналогічний осередок працює в Дніпрі на базі гуманітарного хабу Кремінської громади. Тут активну роль відіграє Молодіжна рада Троїцької громади, яка організовує тематичні зустрічі, майстер-класи та неформальне спілкування.
📢 «Для нас важливо, щоб ці локації були живим простором, де мешканці Троїцького знаходять підтримку та зберігають зв’язок із громадою», — розповідає Зоя Акунєєва.
Досвід Троїцької громади демонструє, що ефективну підтримку мешканців у релокації можна забезпечити без створення власної розгалуженої інфраструктури в кожному регіоні. Стратегічна інтеграція в мережу партнерів дозволяє економити ресурси, розширювати доступ до послуг і водночас готувати основу для майбутнього відновлення громади.
Нагадаємо
- Центральним елементом підтримки мешканців Попаснянської громади після початку повномасштабного вторгнення стало формування партнерських зв’язків із приймаючими громадами та міжнародними інституціями.
- У межах масштабного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Луганщина демонструє унікальні кейси співпраці. У центрі уваги — досвід Гірської міської громади.
- Співпраця між Лисичанською міською громадою (Луганщина) та Приютівською селищною громадою (Кіровоградщина) стала взірцем того, як міжмуніципальне партнерство може трансформувати життя переселенців.
- Повномасштабна війна змусила громади Луганщини шукати нові форми життєдіяльності за межами територіальної бази. «Пліч-о-пліч»: співпраця Рубіжанської та Батівської громад.
- Коломийчиська сільська військова адміністрація (СВА) в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» розширює систему підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) завдяки співпраці з українськими та міжнародними партнерами.
- Нижньодуванська селищна військова адміністрація (СВА) з початку повномасштабного вторгнення активно розвиває партнерства в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
- Білокуракинська селищна військова адміністрація (СВА) активно працює над інтеграцією внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у межах проєкту «Пліч-о-пліч».
