Україна ухвалила рішення призупинити виконання своїх зобов’язань за Договором про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ). Про це повідомило Міністерство закордонних справ у неділю, 27 липня, одразу після завершення Наради керівників закордонних дипломатичних установ.
У МЗС наголосили, що цей крок є частиною загальної стратегії зміцнення обороноздатності держави. Йдеться, зокрема, і про перегляд участі України в міжнародних угодах, які обмежують її оборонні спроможності.
📢 «Це наступний крок для посилення України після зупинення дії Оттавської конвенції», — зазначено у заяві зовнішньополітичного відомства.
Як пояснюють у МЗС, зміни в безпековому середовищі Європи вимагають переосмислення підходів до стримування загроз. Рішення про вихід з ДЗЗСЄ стало логічним продовженням вже ухваленої в липні відмови від Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний 19 листопада 1990 року в Парижі. Його мета полягала у забезпеченні військового балансу між державами НАТО та Організацією Варшавського договору. Для цього були встановлені ліміти на кількість танків, бронетехніки, артилерійських систем, бойових літаків і ударних гелікоптерів, які можуть мати країни-учасниці.
Утім, за останні десятиліття договір поступово втрачав актуальність. На росії ще у 2007 році оголосили про призупинення участі в ньому, а 7 листопада 2023 року — повністю вийшли з угоди. Відразу після цього країни НАТО також повідомили про припинення участі в договорі.
На тлі зростання загроз із боку росії, аналогічні кроки зробили й інші країни регіону. Наприклад, Білорусь призупинила дію ДЗЗСЄ невдовзі після росії, а Польща й Молдова офіційно вийшли з договору, вказуючи на агресивну політику кремля як головну причину.
В Україні відмова від Оттавської конвенції була закріплена рішенням Верховної Ради 15 липня. Шостий президент України Володимир Зеленський підписав відповідний закон, фактично завершивши вихід країни з цієї міжнародної угоди, що обмежувала використання протипіхотних мін.
📌 Таким чином, Україна поступово переглядає свою участь у міжнародних безпекових угодах, орієнтуючись на актуальні виклики та власні стратегічні інтереси.
