Сполучені Штати та Іран підпишуть мирну угоду в п’ятницю, 19 червня. Офіційна урочиста церемонія відбудеться у швейцарській Женеві. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар.
Він назвав майбутню домовленість між двома державами значним міжнародним проривом. Глава пакистанського МЗС також наголосив, що такий рішучий крок забезпечить світовим ринкам та глобальній економіці необхідну впевненість і стабільність. Ісхак Дар окремо зазначив, що особливо це важливо для країн, що розвиваються. Саме вони зараз є найбільш вразливими до будь-яких масштабних регіональних конфліктів.
- «Ми із нетерпінням чекаємо на офіційну церемонію підписання 19 червня в Женеві і залишаємося впевненими, що цей позитивний крок прокладе шлях до тривалого миру, стабільності й спільного процвітання для регіону та за його межами», – зазначив Ісхак Дар.
Роль міжнародних посередників у врегулюванні конфлікту
Пакистанський міністр під час свого виступу окремо подякував іноземним державам. Вони тривалий час надавали необхідну дипломатичну підтримку для досягнення цього компромісного результату.
Свою вагому роль у процесі переговорів відіграли такі країни:
- Саудівська Аравія;
- Катар;
- Туреччина.
Завдяки зусиллям дипломатів цих держав сторонам вдалося узгодити позиції щодо найбільш гострих суперечок.
Основні параметри та пункти майбутньої угоди
Раніше президент США Дональд Трамп уже повідомляв світову спільноту про успішне досягнення домовленостей між Вашингтоном та Тегераном. За словами американського лідера, компромісний документ базується на взаємних безпекових та економічних поступках.
Майбутня мирна угода між країнами передбачає:
- повне і безперешкодне відкриття Ормузької протоки для світового цивільного судноплавства;
- остаточне припинення тривалої військово-морської блокади іранських портів з боку ВМС США;
- повна відмова офіційного Ірану від подальшої розробки та одержання будь-якої ядерної зброї.
Нагадаємо, ситуація в регіоні залишалася вкрай напруженою протягом останнього тижня. Так, 13 червня у США офіційно заявили, що тимчасово взяли під прямий військовий супровід перевезення нафти через Ормузьку протоку. Це було зроблено задля уникнення можливих провокацій до моменту підписання фінального документа.
