Україна продовжує завдавати смертельної шкоди енергетичній інфраструктурі росії, і темпи прискорюються. Скоординовані атаки українських безпілотників та крилатих ракет “Фламінго” на нафтопереробні заводи та інші частини російської системи розподілу палива розпочалися в серпні, і кількість ударів зростає з двох-трьох на тиждень до чотирьох-п’яти, пише УНН з посиланням на Economist.
Деталі
Видання зазначає, що такі атаки вже скоро можуть стати щоденними. За останній тиждень Україна сильно пошкодила великий термінал експорту нафти в Новоросійську на Чорному морі, нафтопереробний комплекс у Башкортостані (понад 1300 км від України) та насосну станцію в Чувашії, за 1000 км.
Великий нафтопереробний завод у Ярославлі був уражений 1 жовтня, але росіяни стверджують, що це було “технічним” ушкодженням, а не спричинено атакою безпілотника. 25 вересня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, посилаючись на ширшу кампанію “Глибокий удар”, яка вразила 85 “важливих” цілей менш ніж за два місяці, заявив: “Можливості військово-промислового комплексу противника значно скоротилися; ми можемо бачити це на полі бою”.
Але хоча генерал Сирський вказував на атаки на військову інфраструктуру та заводи з виробництва зброї, саме невпинна зосередженість на нафтопереробних заводах найбільше змінює наратив про війну, навіть, схоже, допомагає змінити думку президента США Дональда Трампа щодо перспектив України.
Наприкінці серпня агентство Reuters повідомило, що близько 17% нафтопереробних потужностей росії було принаймні тимчасово виведено з експлуатації. Зараз ця цифра, безумовно, вища. Деякі непідтверджені повідомлення свідчать про те, що постраждало до 40% цих потужностей, а близько 20% одночасно скоротилося. Це становить втрату понад 1 мільйон барелів на день, згідно з даними дослідницької групи Energy Aspects. Сергій Вакуленко з Центру Карнегі росія Євразія застерігає, що цифри динамічні, оскільки більшість об’єктів можна відремонтувати. Однак він визнає, що те, що відбувається зараз, має інші масштаби, ніж попередні кампанії.
Керівник відділу європейських цін на нафтопродукти в Argus Media, компанії, що займається дослідженням енергетичного ринку Бенедикт Джордж, каже, що Україна завдала ударів по 16 з 38 російських нафтопереробних заводів, і що хоча ремонт можливий, пошкодження стають тривалими, коли нафтопереробні заводи зазнають повторних атак. Деякі, за його словами, зазнавали ударів до трьох разів. Серед них один з найбільших російських паливно-переробних заводів у рязані, який знаходиться за 200 км від москви і зазвичай може виробляти 340 000 барелів на день. Знищення крекінгових установок, які розкладають сиру нафту на бензин, дизельне паливо та авіаційне паливо, є серйозною складністю, оскільки вони дуже дорогі, а режим санкцій робить їх надзвичайно важкими для заміни.
Джордж запевняє, що експорт дизельного палива на 30% нижчий, ніж рік тому, і знаходиться на найнижчому рівні з 2020 року. Оскільки росія є другим за величиною експортером дизельного палива у світі, оптові ціни різко зростають. Вплив також відчувається у зростаючій кількості регіонів росії з довгими чергами, довжиною кілометр і більше, на нафтопродукти на заправках від владивостока на Далекому Сході до Волги під Москвою. Деякі органи влади запроваджують нормування. Окупований росією Крим особливо сильно постраждав, де автомобілісти обмежені купівлею 30 літрів пального.
У відповідь на зростаючу кризу 25 вересня віце-прем’єр-міністр росії Олександр Новак оголосив як про часткову заборону на експорт дизельного палива, так і про продовження попередньої заборони на експорт бензину до кінця року.
За словами Вакуленка, який до 2022 року був директором зі стратегії нафтогазового гіганта “Газпром нафта”, тиск особливо відчувають незалежні російські енергетичні компанії та спекулянти на нафтовому ринку. Ринки нафтопродуктів, за його словами, стали “надзвичайно схвильованими”. Згідно з аналізом відкритих джерел, у 2023 році експорт нафтопродуктів з росії становив 52,1 млрд доларів.
Нафтоперекачувальні станції та склади також постраждали від українських ударів, зокрема від масованого нападу в середині вересня на Приморськ, найбільший російський порт для перевантаження нафти на Балтійському морі. Однак, за словами пана Вакуленка, такі об’єкти важче пошкодити безповоротно, і поки що мало що вказує на скорочення експорту російської сирої нафти. Але експорт сирої нафти є для росії набагато менш прибутковим бізнесом, ніж продаж нафтопродуктів.
“Українці на підйомі. У росіян є проблема. Вони не можуть це зупинити, і в українців немає причин зупинятися”, — каже Лоуренс Фрідман, британський стратег.
Частина проблеми, з якою стикаються росіяни, полягає у величезній кількості доступних цілей, розмірі території, над якою вони розосереджені, та руйнуванні російських можливостей протиповітряної оборони після більш ніж трьох років війни. Хоча односторонні ударні безпілотники, які використовують українці, літають відносно повільно та несуть боєголовки вагою лише від 60 до 120 кг, вони мають дальність та точність, щоб завдати серйозної шкоди.
Близько 60% ударів на глибині по російській території здійснюють українські безпілотники Fire Point FP-1, які з меншим корисним навантаженням можуть досягати цілей на відстані 1500 км у межах росії та мають складне програмне забезпечення, стійке до інтенсивного радіоелектронного глушіння. Але критично, зазначає Олена Крижанівська, експерт з українських систем озброєння, FP-1 коштують лише близько 55 тисяч доларів кожен, і зараз їх випускають зі швидкістю понад 100 на день. Україна також використовує важчий і дорожчий безпілотник “Лютий”, дальність якого становить 2000 км, та перевірену в боях систему машинного зору для наведення його на ціль.
Також є повідомлення про те, що українці почали використовувати крилаті ракети FP-5 “Фламінго”. Вони набагато швидші за безпілотники, літають лише на висоті 50 метрів над землею, мають дальність польоту понад 3 тисячі км і мають величезну ударну силу завдяки бойовій частині вагою 1150 кг. Якщо FP-5 виявиться здатною пробивати російські засоби протиповітряної оборони, це виведе українську кампанію DeepStrike на новий рівень руйнівності. Її дальність польоту дозволяє їй обманювати оборону, летячи за постійно змінними векторами до своєї цілі. Для виробництва FP-5 Fire Point використовуються перероблені турбовентиляторні двигуни радянської епохи, а виробництво її фюзеляжу з вуглецевого волокна займає лише шість годин.
Fire Point зараз виготовляє дві або три FP-5 на день, але очікується, що ця кількість зросте до семи пізніше цього місяця. Кожна крилата ракета коштує близько 500 тисяч доларів. Для порівняння, американська ракета Tomahawk коштує в чотири рази більше, має меншу дальність польоту та несе набагато менше корисне навантаження, хоча вона, ймовірно, точніша та її важче збити.
У той час як стратегічна повітряна кампанія росії в першу чергу зосереджена на тероризуванні міст, українська спрямована безпосередньо на здатність росії підтримувати війну. Як зазначає пан Вакуленко, вона не збирається “довести економіку росії до різкої зупинки”. Але шкода для доходів, від яких росія залежить для підживлення своєї війни, лише погіршуватиметься. І пересічні росіяни дедалі більше відчувають, що війна йде до них.
Доповнення
Останні дні Україна застосовує виключно українські вироби, й не тільки дрони по російським об’єктам.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
