Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому скандальний «євроінтеграційний» закон про оподаткування цифрових платформ, який кардинально змінить правила роботи для користувачів популярних маркетплейсів, таких як OLX, Temu, сервісів оренди житла та фриланс-дошок. Про це стало відомо під час прямої трансляції із сесійної зали парламенту у вівторок, 9 червня 2026 року.
За підсумками голосування, компромісний фінансовий документ підтримав 241 народний депутат. Проти висловилися лише 4 парламентарі, тоді як утрималися під час голосування 37 народних обранців.
Мова йде про повноцінне впровадження системи (аналог Директиви DAC7). За цією схемою великі онлайн-сервіси зобов’язані автоматично передавати Державній податковій службі України всю інформацію про фінансові доходи своїх користувачів. Податковими агентами офіційно виступатимуть самі цифрові платформи, тому звичайним громадянам не доведеться вчиняти жодних додаткових звітних дій.
Важливо наголосити, що під нове оподаткування взагалі не будуть підпадати легітимні доходи фізичних осіб від продажу власних вживаних речей чи товарів через платформи, якщо загальний обсяг таких операцій не перевищує ліміт у 2000 євро на рік.
⚠️ Цей закон є невіддільною частиною офіційних зобов’язань України перед МВФ. Його успішне ухвалення виступало жорсткою умовою для отримання наступних траншів міжнародного кредитного фінансування.
Почне діяти новий податковий механізм не раніше 1 січня 2027 року, що дає бізнесу час на технічну адаптацію систем.
Чотири ключові компроміси доопрацьованої версії
Голосування за цей законопроєкт було пов’язане із серйозними політичними труднощами: народні депутати провалювали документ два рази поспіль — спочатку у грудні 2025 року, а згодом у березні 2026 року через жорсткі вимоги фіскалів. Після цього робоча група суттєво доопрацювала текст.
На початку квітня профільний комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики повністю підтримав оновлену версію законопроєкту №15111-д, яка містила чотири принципові поступки для захисту прав громадян:
- Рівні умови. Надання офіційного дозволу самозайнятим особам оподатковувати свої отримані від платформ доходи на загальних підставах, аналогічно до звичайних фізичних осіб;
- Спрощення для продавців. Повне скасування первинної скандальної норми щодо необхідності обов’язкового відкриття спеціальних цільових рахунків для торгівлі через маркетплейси;
- Конфіденційність. Капітальне скасування обов’язковості розкриття повної банківської таємниці щодо всіх поточних доходів та залишків на картках продавців;
- Скасування декларацій. Скасування необхідності особистого подання паперової чи електронної податкової декларації у разі перевищення річного ліміту. Цю важку процедуру замінили на автоматичне виставлення податкового повідомлення-рішення (ППР) від Податкової служби на основі даних від платформ.
Оподаткування цифрових платформ в Україні було прийнято у першому читанні. Верховна Рада України 8 квітня підтримала законопроєкт №15111-д. За відповідне рішення проголосували 234 народних депутати.
Полювання ДПС на «тіньову онлайн-торгівлю»
Нагадаємо, що першим успішним кроком на шляху легалізації цього сектору стало голосування 8 квітня 2026 року, коли Рада у першому читанні концептуально схвалила цей документ.
За офіційними звітами, лише за перші 20 днів березня Податкова служба за допомогою нових алгоритмів моніторингу успішно ідентифікувала десятки тисяч громадян, які систематично отримують комерційні кошти від продажу товарів на власні карткові рахунки фізосіб і ухиляються від сплати зборів.
