29 серпня шостий президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Відповідна інформація оприлюднена у картці законопроєкту.
Документ розроблений Українським інститутом національної пам’яті та має на меті системно врегулювати питання збереження історичної спадщини, увічнення пам’яті Героїв та протидію антиукраїнській пропаганді.
Згідно з ухваленим законом, рашизм офіційно визначається як різновид тоталітарної ідеології. У документі підкреслено, що ця ідеологія є основою російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого в державі-агресорі. Вона ґрунтується на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, а також на практиках комуністичного і нацистського тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів, серед яких закони «Про культуру», «Про національну безпеку України», «Про географічні назви», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» та інші. Це дозволить вибудувати комплексну державну політику пам’яті, відновити історичні назви, а також забезпечити протидію російським наративам та поширенню рашизму.
Основні нововведення закону:
- визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- встановлено, що відновлення історичної пам’яті, захист державної мови та збереження культурної спадщини відтепер належить до питань національної безпеки;
- передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- посилено процеси декомунізації та деколонізації, зокрема запроваджено норму, яка забороняє протягом 10 років змінювати історичні назви, ухвалені відповідно до законодавства;
- державними нагородами України визнані відзнаки УНР та УГВР, що вручалися борцям за незалежність у XX столітті;
- вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Прийняття закону спрямоване на подолання наслідків російської імперсько-тоталітарної політики, усунення інформаційного та культурного впливу держави-агресора, а також на зміцнення єдності українського суспільства у протидії зовнішнім загрозам.
Окремою нормою документ закріплює правовий статус Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань у його структурі передбачене розширення штату на 12 посад.
Закон символічно збігається з тенденцією активного формування українського інформаційного та культурного простору. Зокрема, нещодавно у Вікіпедії з’явилася стаття «Рашизм», у якій пояснюється походження терміна, його еволюція та ключові риси як ідеології сучасної росії.
