Україна ввела санкції проти більш ніж 50 російських компаній, більшість з яких пов’язані з військово-промисловим комплексом країни-агресора. Першою та найбільш відомою у списку значиться державна корпорація “ростех”, яка виробляє широку номенклатуру зброї, зокрема, балістичні ракети “Кинджал”, якими ворог знову почав завдавати удари по Україні, пише УНН.
5 жовтня Служба безпеки України повідомила про підозру гендиректору “ростеху” Сергію Чемезову у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
А вже 8 жовтня Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про запровадження строком на десять років санкцій проти цієї корпорації, які включають в себе блокування активів та заборону на бізнес-діяльність в Україні.
Компанії, що входять до “ростеху”, виробляють до 80% військової техніки, озброєнь та боєприпасів для ведення війни проти України. Серед них, БМП, винищувачі Су-30, Су-35, Су-57, вертольоти, ударні та розвідувальні дрони і багато чого іншого. Найвідомішою продукцією корпорації є аеробалістичні ракети “Кинджал“, якими ворог знову почав завдавати удари по Україні.
Вперше після нападу на Україну ворог застосував ці ракети у березні 2022 року. Перший “Кинджал” українські сили протиповітряної оборони збили 4 травня 2023 року.
Тоді ж, у 2023 році, Сергій Чемезов похвалився, що “ростех” суттєво збільшив виробництво зброї, зокрема, і “Кинджалів”. Водночас, за даними українських спецслужб та військових аналітиків, виробництво цих ракет не перевищує шести одиниць на місяць.
При цьому, виробництво цих ракет могли б бути меншим, адже, як наголошують експерти, воно залежить від високоточних компонентів західного виробництва.
“Аеробалістична ракета “Кинджал” − це результат доробки ракети “Іскандер”.
Щодо аналізу мікроелектроніки ворожих ракет, то традиційно все, що стосується високотехнологічного виробництва − це не російські технології, а використання бази компонентів іноземних країн”, – розповів УНН директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін.
Попри те, що сам “ростех” з 2022 року перебуває під західними санкціями, низка компаній, пов’язаних з ним, мають змогу імпортувати високотехнологічні компоненти для виробництва, зокрема, і ракет.
У 2023 році видання The Insider у своєму розслідуванні зазначало, що у ланцюжку постачання фігурують 25 компаній з Німеччини, Франції, Швейцарії, Угорщини, Словаччини, Італії, Естонії, Литви, Австрії та Польщі. А це свідчить про те, що Євросоюз повинен вести більш жорстку санкційну політику.
“Посилення санкцій Європейського Союзу проти російської федерації у зв’язку зі збройною агресією рф на території України повинно залишатися актуальним питанням на порядку денному для наших іноземних партнерів. Саме високотехнологічні складові загалом є ключовими елементами забезпечення функціонування систем керування, живлення та навігації російських ракет. Контроль з боку ЄС за експортом мікроелектроніки та інших передових технологій може суттєво вплинути на здатність росії розробляти та вдосконалювати свою військову техніку й засоби ураження, скоординованість дій та збереження єдності країн-членів ЄС та України в цьому питанні є ключовими для посилення санкційного режиму та забезпечення його ефективності”, – зазначив Олександр Рувін під час зустрічі зі спеціальним представником з питань виконання санкцій ЄС проти рф Девідом О’Салліваном.
Серед інших компаній, які потрапили під українські санкції, слід відзначити “уралвагонзавод-транс”, яка входить до складу концерну “уралвагонзавод” – єдиного у рф виробника танків, інноваційний центр концерну “калашніков”, низку компаній в галузі авіабудування.
Також санкції були введені троти трьох китайських компаній. Зокрема, одна з них – Shvabe Opto-Electronics – на 100% належить уральському оптико-механічному заводу. У березні цього року з’явилася інформація, що через цю китайську компанію завод завіз британських вимірювальних систем для виробництва зброї на вісім мільйонів російських рублів.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
