У промисловому секторі базових галузей глобальної економіки фіксуються помітні коливання обсягів виплавки чорних металів. Вітчизняні металургійні підприємства у квітні 2026 року продемонстрували суттєве скорочення виробництва сталі — показник впав на 25,3% у річному вимірі, склавши 517 тисяч тонн. Порівняно з попереднім місяцем (березнем) обсяги виплавки знизилися на 26,3%. Про це свідчать офіційні звітні дані міжнародної аналітичної організації World Steel Association.
За результатами роботи у квітні Україна зайняла 25-ту позицію у глобальному рейтингу найбільших виробників сталі серед 69 країн, які охоплює моніторинг асоціації.
Порівняльний аналіз світового ринку та позиції лідерів
Загальносвітові обсяги металургійного виробництва у квітні також продемонстрували негативну динаміку, зменшившись на 1,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 153,449 мільйона тонн. При цьому географія виплавки розподілилася нерівномірно: зростання виробничих показників зафіксували у половині держав, що входять до першої десятки світових лідерів, за винятком КНР та російської федерації.
Рейтинг провідних країн-виробників у квітні мав такий вигляд:
- Китай: Зберіг за собою статус найбільшого світового виробника, виплавивши 83,63 млн тонн сталі, що на 2,8% менше за показники квітня 2025 року.
- Індія: Наростила виробничі потужності на 3,9% — до 13,829 млн тонн.
- США: Продемонстрували суттєве зростання на 9,4%, забезпечивши виплавку 7,16 млн тонн.
- Японія та Південна Корея: Виробили 6,62 млн тонн (+0,3%) та 5,245 млн тонн (+4,8%) відповідно.
- Туреччина та Німеччина: Збільшили виплавку на 9,4% (до 3,291 млн тонн) та на 9,5% (до 3,233 млн тонн).
- Бразилія та В’єтнам: Зафіксували позитивну динаміку на рівні +2,8% (2,72 млн тонн) та +4% (2,13 млн тонн).
Водночас російська федерація зменшила обсяги виплавки на 12,4% — до 5,02 млн тонн. Найбільше падіння серед усіх досліджуваних країн зафіксував Іран — там металургійне виробництво скоротилося одразу на 45,7%, упавши до позначки 1,8 млн тонн.
Показники України за підсумками чотирьох місяців
За результатами січня-квітня 2026 року українські металургійні комбінати сумарно виплавили 2,246 млн тонн сталі. Це на 7,4% менше, ніж за аналогічний чотиримісячний період минулого року, коли обсяг становив 2,425 млн тонн. У загальному чотиримісячному глобальному рейтингу Україна посіла 24-те місце.
Загалом у світі за чотири місяці 2026 року виробництво сталі скоротилося на 2% — до 613,323 млн тонн. Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна виробила 7,409 млн тонн сталі (на 2,2% менше, ніж у 2024 році), посівши тоді 21-ше місце у світі.
Експортне та фіскальне значення металургійної галузі
Попри поточне скорочення виробництва сталі, гірничо-металургійний комплекс (ГМК) залишається одним із ключових фундаментів української економіки та валютної стабільності:
| Показник ГМК | Значення за базовий період | Частка в економіці |
| Експортні доходи | $6,4 млрд | 15,2% від загального експорту |
| Експорт залізної руди | $2,8 млрд | Ключовий сировинний товар |
| Експорт готової сталі | $2,4 млрд | Ключовий промисловий товар |
| Капітальні інвестиції | Кожен п’ятий долар | ~20% інвестицій у промисловість |
Провідні корпорації сектору (зокрема, «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Інтерпайп», DCH Steel, Ferrexpo) за результатами року сумарно сплатили до бюджетів різних рівнів майже 1 мільярд доларів податкових платежів та зборів.
Варто зазначити, що за попередні п’ять років найбільші металургійні підприємства країни забезпечили надходження податків на суму 190 млрд гривень (еквівалент 6,2 млрд доларів). За підсумками 2024 року фіскальні відрахування лише чотирьох найбільших металургійних компаній сформували 1,6% усіх надходжень до зведеного бюджету України, що підкреслює високу донорську роль галузі для державних фінансів.
👉 Також нагадаємо, що національний поштовий оператор АТ «Укрпошта» завершив перший квартал 2026 року з чистим збитком у 204,8 млн грн
