26 лютого Україна відзначає День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — дату, що стала символом першого відкритого опору російській агресії. Саме цього дня у 2014 році тисячі людей вийшли під стіни Верховної Ради АР Крим у Сімферополі, щоб заявити про підтримку територіальної цілісності України.
Тоді, в умовах уже розпочатої агресії Російської Федерації, кримські татари, українці та представники інших національностей зібралися на мирний мітинг. Попри присутність російських військових, які захоплювали адміністративні будівлі та блокували українські частини, люди відкрито виступили проти спроби анексії. Ці події увійшли в історію як свідчення того, що Крим не був захоплений без спротиву.
У заяві до річниці Міністерство закордонних справ України наголошує: дванадцять років тому світ не відреагував достатньо рішуче на дії Кремля, що дозволило Росії поширити агресію спочатку на інші регіони України, а згодом — у 2022 році — розпочати повномасштабне вторгнення.
Водночас український спротив, який зародився в Криму, не припинився. «Крим не здався без спротиву, і цей спротив живе донині», — підкреслюють у МЗС.
Репресії та мілітаризація півострова
За роки окупації Крим перетворився на територію системних репресій. Йдеться про незаконні обшуки та затримання, політично мотивовані вироки, переслідування за релігійною та національною ознакою, примусову мобілізацію, індоктринацію дітей і молоді, тиск на журналістів та правозахисників.
За інформацією зовнішньополітичного відомства, на тимчасово окупованій території переслідуються 1684 особи, щодо 284 з них тривають судові процеси. Окремо наголошується на переслідуванні представників кримськотатарського народу та забороні діяльності Меджлісу.
Водночас за даними станом на лютий 2026 року, на півострові утримуються 284 політичні в’язні, серед яких 159 — кримські татари. Звільнення цих людей залишається одним із ключових завдань держави.
Цей день — також про пам’ять. Україна згадує перших жертв окупації, зокрема кримськотатарського активіста Решата Аметова та військовослужбовця Сергія Кокуріна. Їхні імена стали символами початку війни, що згодом охопила всю країну.
Жителі Криму, попри ризики, продовжують чинити спротив — через громадянську активність, збереження української та кримськотатарської ідентичності, а також через службу в лавах Збройних сил України.
Крим і безпека Чорноморського регіону
У МЗС наголошують: окупація та мілітаризація Криму суттєво дестабілізували ситуацію в Чорноморському регіоні. Півострів перетворився на військовий плацдарм, що створює загрози не лише Україні, а й іншим державам.
Повернення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розглядається як невід’ємний елемент відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах і передумова сталого миру. Чорне море, підкреслюють дипломати, має бути простором співпраці, а не війни.
Україна закликає міжнародну спільноту зберігати політику невизнання окупації Криму, посилювати тиск на Росію та підтримувати звільнення незаконно ув’язнених громадян. Важливу роль у цьому відіграє Міжнародна Кримська платформа, яка тримає питання півострова у фокусі світової уваги.
«Ми знаємо про вас. Памʼятаємо про вас. І ніколи вас не залишимо», — наголошують у зовнішньополітичному відомстві, звертаючись до громадян України на півострові.
Повернення як спільний обов’язок
Для регіонів, що також пережили окупацію, зокрема Луганщини, питання деокупації Криму має особливе значення. Йдеться не лише про відновлення справедливості, а й про гарантії безпеки для всієї країни.
Дванадцять років потому День спротиву — це нагадування: боротьба за Крим триває. І, як підкреслює українська держава, вона завершиться відновленням територіальної цілісності.
Крим був, є і буде Україною!
