Як отримати компенсацію за втрачене майно на ТОТ?

Зруйнований російськими військкоми Донбас. Фото: Алесь Усцінаў

Після звільнення Бучі, Ірпені, Боярки та багатьох інших міст України від окупантів світ облетіла новина, що російські вояки не тільки воюють з мирним населенням, катують та вбивають людей, але й всюди беруть із собою, як-то кажуть, усе, що «погано» лежить. Виявилося, що вояки рф крадуть не тільки цінні речі, а навіть спідню білизну.

Як ми вже розповідали у попередньому матеріалі «Вкрадене життя. Луганщина в окупації», грабунок – це улюблена справа «нової влади визволителів». Зокрема, справжнім шоком для переселенців та біженців з окупованої Луганщини стало вилучення їхнього майна у так званий «маневровий» житловий фонд.

Вже зафіксовано тисячі історій постраждалих українців, які поспіхом виїхали з домівок, лишивши там більшість свого майна – а його за рік повномасштабного вторгнення розікрали або окупанти, або місцеві колаборанти, або навіть неблагонадійні громадяни, які й раніше займались грабунком. І довести втрату такого майна на сьогодні майже неможливо.

Звичайний грабіж

Пані Маргарита – переселенка з Лисичанська, яка разом з родиною, чоловіком, сином та свекрухою ще 24 лютого 2022 року виїхала у більш безпечні регіони України через повномасштабне вторгнення росії. Вона розповідає, що виїжджали поспіхом, тому багато речей, зокрема побутову техніку, інструменти, полишили у своєму будинку. Родина евакуювалася до міста Хмельницький, де й проживає вже майже рік, винаймає квартиру. За будинком мали приглядати знайомі, які залишились в окупації.

Під час активних бойових дій у цьому регіоні її дім вцілів. За словами переселенки, будинок, в якому напередодні зробили ремонт та оновили майже все, не пошкоджений, тому є надія повернутися додому після деокупації регіону. Однак, як розповідає жінка, біда прийшла з іншого боку, адже у її домі, за словами сусідів, близько трьох тижнів жили російські окупанти. Потім стало відомо, що вояки рф обікрали будинок та винесли з нього все, що тільки змогли взяти з собою.

«Наш будинок у Лисичанську знаходиться у приватному секторі, близько до траси Лисичанськ-Бахмут. У липні минулого року мені подзвонила сусідка та розповіла, що у моєму домі оселились чеченці-кадирівці. Пізніше я дізналася, що російські вояки оселились ще у декількох домах у провулку. Мій будинок «звільнили» від усього…», – розповідає пані Маргарита.

За словами жінки, у січні цього року її знайомий приїжджав до Лисичанська та навідувався до її оселі. Побачивши зламані двері, він безперешкодно зайшов до її будинку та зняв на відео те, що відбувалось усередині.

«З відео я дізналась, що з гаража були вкладені майже всі хороші дорогі інструменти: перфоратор, бензопила, газонокосарка та інше. З погреба вкрали всю консервацію. Вкрали садові меблі з подвір’я. У домі все догори дриґом, вивернуті речі з шафи, все розкидане та перевернуте. Мабуть, шукали цінності та гроші. Навіщось з антресолі з книгами витягли книгу з української мови «Посібник для студентів» та поклали на підвіконня. На столі розклали мою спідню білизну… Вкрали всю побутову техніку – все, що можна було винести, вимкнувши з розетки. Також викрали ліжко, матраци, подушки, ковдри та інше. А також колекцію алкоголю, який зберігався до свят», – розповідає жінка.

Маргарита констатує, що станом на зараз достеменно не може довести, хто саме зламав житло та викрав її майно. Адже вона отримувала інформацію, що у літній період у цьому районі грабунком займались й місцеві мешканці.

«Те, що в мене житло пограбоване, я навіть не знаю, що з цим робити, подавати заяву до поліції чи ще куди, не знаю. Житло не пошкоджене, не зруйноване, а наявність техніки – як і кому довести, що вона в мене була?», – зазначає переселенка.

Схожа, але ще більш невизначена історія у пані Наталії з Сєвєродонецька. Наталія понад десять останніх років проживала з хворою матір’ю у її квартирі, доглядала. У грудні 2021 року мати померла, а з документів на квартиру залишилась лише «прописка» у паспорті:

«Ще після окупації Сєвєродонецька у 2014 моє життя перевернулось. Хоча й ми не бачили таких руйнувань, проте я втратила роботу, донька з чоловіком переїхали в інше місто і ми з мамою залишились самі. Житло в нас було не приватизоване. Ми довгий час жили фактично на одну пенсію матері, я постійно шукала підробітки, але залишити надовго мати одну не могла. Назбирали ще й боргів за комірне, якось не до документів було. Тільки у двадцятому році я змогла закрити всі борги й таки вирішила зробити приватизацію – і тут очікував «сюрприз». Виявилось, що я не маю права приватизувати житло, поки в місті військова адміністрація. Я зверталась навіть на телебачення, але все без діла – приватизацію так і не дозволили».

Після 24 лютого Наталя евакуювалася з Сєвєродонецька до Київської області. Її квартира вціліла, проте була передана до «маневрового» фонду – двері зламали, пограбували та «відремонтували». Сусіди, з якими вдавалося підтримувати зв’язок, вислали фото квартири. Але Наталя, як і Маргарита, зовсім не розуміє – як і що їй робити, адже вона не має документу на право власності, житло не зруйноване. Особисті речі та побутова техніка вкрадені, але жодних чеків на неї чи інших доказів, що вона існувала, крім фото, в неї немає.

Схожих історій тисячі ще з 2014 року. На жаль, за роки окупації регіону переселенці так і не отримали від влади дієвих механізмів компенсації втраченого майна, а поодинокі позови від постраждалих майже завжди ставали «мертвими».

Юридичні поради для ВПО, якщо їх житло на ТОТ обікрали чи вилучили у так званий «маневровий» житловий фонд

За словами юристів, наразі дуже важко буде довести злочини стосовно втрати майна під час окупації. Особливо, якщо вони відбулися на досі тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Однак, юристи все одно радять звертатись у таких випадках до правоохоронних органів й фіксувати такі факти, збирати доказову базу та свідчення людей, аби потім можна було оформити собі статус потерпілої особи та вимагати відшкодування збитків через суди.

Команда «Ірта-fax» зв’язалась із правозахисницею, адвокаткою, кандидаткою юридичних наук, авторкою та головою громадського проєкту «Юридичні Сили України», головою правління благодійного фонду «Міжнародний рух за права потерпілих внаслідок російської агресії» Наталією Целовальніченко. Вона надала алгоритм дій у випадках, що подібні до історій наших героїв, а також надала поради для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що робити, аби довести свій статус потерпілої особи.

Правозахисниця зазначила: якщо житло знаходиться на окупованій території, то ці люди зараз, на жаль, позбавлені елементарних можливостей для того, щоби щось доводити або щось робити. Однак, вона радить зібрати все, що можна зібрати, якщо це не є перешкодою й не загрожує життю людини.

«Це можуть бути фотографії, це можуть бути свідчення інших людей. Можливо, є якісь репортажі, є якісь додаткові документи, які потрапили у публічний простір. Тобто все це важливо навіть зараз, коли правоохоронна система України не може на цій території нічого зробити. Ми можемо підготувати підґрунтя для того, щоби це стало можливо. Також я раджу зв’язатися з головами окупованих громад, які перебувають на вільній території України й можуть захищати інтереси своїх жителів територіальної громади. Ви можете до них звернутися, щоб ці обставини були зафіксовані вашою заявою», – говорить Наталія Целовальніченко.

Адвокатка також додає, що у випадку, коли майно, що вціліло, але було пограбоване, знаходиться зараз на вже деокупованій території України, там діють правоохоронні органи. Тому, перш за все, людина має звернутися до національної поліції для того, щоб зафіксувати всі обставини злочину.

«Враховуючи те, що ці люди не потрапляють під дію Закону про компенсацію, враховуючи те, що їм завдана майнова шкода, я пропоную звертатися також до Служби безпеки України. Адже з 2014 року, а зараз є ще окреме провадження від 24 лютого 2022 року, є провадження за фактом розв’язання і ведення агресивної війни росії проти України. В межах цього провадження потрібно фіксувати статус потерпілої особи за кожною такою людиною. Тому що права цієї людини порушені не тільки тим, що в неї захопили житлове приміщення. Вони порушені внаслідок того, що людина була змушена виїхати, що вона не може там проживати, там перебувати, тому що її життю є загроза. Тому я пропоную скористатися нашими типовими заявами», – зазначає правозахисниця.

Адвокатка підкреслює, що отримання відповідної відповіді від держави про те, що такий статус наданий, у майбутньому надає людині право подачі цивільного позову в кримінальному провадженні. Крім цього, право просити арештувати майно тих осіб, які причетні до введення агресивної війни росії проти України, а також право на звернення до суду з позовами проти російської федерації та тих осіб, які причетні до ведення війни.

«Безперечно, держава зараз не може виявити всіх осіб, які на окупованій території вдиралися до житла, забирали у людей їх майно, робили інші незаконні дії, вчиняли воєнні злочини там проти життя людей. Але є колаборанти, стосовно яких розпочаті кримінальні провадження, пов’язані з фінансуванням терористичного режиму російської федерації. Ці особи пов’язані з розв’язанням й веденням агресивної війни росії проти України. Наша держава в особі Ради національної безпеки і оборони визначила велике коло таких осіб. Всі вони потенційно мають відповідати разом з російською федерацією перед всіма особами, які втратили своє здоров’я, втратили близьких, втратили своє майно та нормальне життя», – підкреслила Наталія Целовальніченко.

Правозахисниця зазначила, що у випадках, які описані вище в історіях переселенців, можна і потрібно обґрунтувати саме моральну шкоду. Адже ці люди були вимушені виїхати, залишити все своє майно, або не встигли оформити необхідні документи на кшталт права на спадщину чи права на власність тощо.

«Якщо ми подивимось практику наших українських національних судів проти російської федерації за всі ці роки, навіть до початку повномасштабного вторгнення, ми бачимо, що це сприятливі процеси. Дійсно люди добивались рішень проти російської федерації. Сума виплат була достатньо великою, там мова йде й про виплати у розмірі 35 тисяч євро. Це достатньо гідна сума для того, аби відшкодувати, принаймні, завдану моральну шкоду», – говорить правозахисниця.

Вона також підсумувала, що відшкодування майнової шкоди лишається питанням часу. Адже спершу потрібно буде дочекатися, коли відбудеться деокупація територій, аби там розпочали роботу органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи. Однак певні кроки для захисту своїх порушених прав можна зробити вже зараз.

Більш докладно дивіться у відео:

Компенсаціям за втрачене житло бути?

24 лютого 2023 року пресслужба апарату Верховної Ради України повідомила про прийняття Закону України про відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла – це, мабуть, найочікуваніша подія для багатьох тисяч українців, які втратили власні помешкання в результаті війни, розв’язаної рф.

Зокрема повідомляється, що прийнятий законопроєкт чітко прописує механізм отримання компенсації за пошкоджене та знищене житло. Фінансовим джерелом відшкодування мають стати заарештовані активи росіян, репарації, кошти державного та місцевих бюджетів, кошти міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна та/або поворотна чи безповоротна фінансова допомога тощо.

Також парламентарі вказують, що за приблизними розрахунками понад 2,4 млн українців залишилися без житла або мешкають у пошкоджених окупантами будинках. «Спрощена» версія механізму відшкодування подана у вигляді інфографіки. Виглядає красиво, але чи все насправді так просто й однозначно? Чи дійсно Закон № 7198 стане тим рятівним човником для понад двох мільйонів людей, які втратили власний дім, чи кожен зможе отримати компенсацію – відповіді на ці питання ми спробуємо отримати від представників БФ «Право на захист».

«Прийнятий Закон про компенсацію набирає чинності наприкінці травня цього року. Але ми додатково ще чекаємо на детальну інструкцію, яка буде визначати порядок і механізми безпосередньо нормативно-правовими актами, які прийматимуться Кабінетом Міністрів», – розповідає консультант з судового провадження БФ «Право на захист» Дмитро Япрах.

Юристка з питань ВПО Катерина Бєлєвцова зазначає, що Закон про компенсацію, який наразі прийнятий, не поширюється на нерухоме майно, яке було пошкоджено/знищено до 2022 року. Стосовно тієї нерухомості діють попередні порядки й вони не втратили чинність.

Юристи з благодійного фонду зазначають, що відповідно до прийнятого Закону визначено порядок, об’єкти й суб’єкти, які мають право подавати на отримання компенсації щодо пошкодженого або зруйнованого майна. Власникам пошкодженого або зруйнованого майна потрібно звернутися до центру надання адміністративних послуг, нотаріуса, управління соціального захисту населення та надати документи про право власності й іншу технічну документацію, яка наявна при собі. Якщо є відео, фото руйнувань – додати до документів та скласти відповідну заяву, яка фіксується. Обов’язково надається повідомлення про те, що дана заява зафіксована. Також можна подати заяву через застосунок «Дія». Якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, заяву можна подати будь-якому з власників, якщо нерухомих об’єктів декілька – по кожному окремому об’єкту треба подавати окрему заяву.

Вони також додають, що Закон розрізняє нерухомість, яка знищена повністю та непридатна для проживання, і нерухомість, яка пошкоджена. Стосовно пошкодженого житла зазначено, що фінансової компенсації не можна буде отримати. Допомогу нададуть лише у вигляді будівельних матеріалів і ремонтних робіт. Стосовно повністю знищеного житла: передбачається можливість отримання цільових коштів на рахунки для будівництва нового житла або отримання житлових сертифікатів. У коштів буде чітко прописане цільове використання і на інші потреби їх не можна буде використати. І другий варіант – це житлові сертифікати на придбання нерухомості. Сума буде визначатися в залежності від квадратури, житлового приміщення і регіону розташування. Ці сертифікати будуть, скоріш за все, виданні в електронній формі і їх можна буде використати протягом п’яти років. Використати їх зможе лише власник або його спадкоємці.

«Прийнятий Закон набирає чинності наприкінці травня, проте механізми до кінця ще не викладені на папері, тому очікуємо цих порядків від Кабінету Міністрів. Пізніше вже будемо розуміти, як це буде провадитися, хто буде фінансувати, які кошти будуть акумулюватися на виплату», – каже Дмитро Япрах.

Юристи говорять, що наразі існує ще дуже багато питань, які Законом підіймаються, але поки що не врегульовані. Зокрема, як відбуватиметься створення комісії, хто прийматиме рішення за заявами, як буде функціонувати єдиний реєстр пошкодженого та знищеного майна та інші.

Більш докладно дивіться у відео:

В будь-якому випадку юристи рекомендують усім постраждалим звертатися з метою фіксації втраченого майна вже зараз, бо законодавець чітко визначає терміни подачі заяв: протягом воєнного часу та одного року після його закінчення. Наразі Законом щодо компенсації не визначено, як саме буде здійснюватися підтвердження стану майна на момент подачі заяви. Юристи рекомендують людям збирати та зберігати фотографії й відео пошкодженої чи зруйнованої нерухомості, використовуючи будь-які джерела – соціальні мережі, фото та відео, які надсилаються сусідами, знайомими, які там були, тощо. Все, що людина має, будь-яке підтвердження стосовно майна на окупованих територіях – подавати у державні органи або надсилати в «Дії». Потрібно звертатися із заявою про вчинення кримінального правопорушення та обов’язково отримувати витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому будуть вказані обставини, з якими людина зверталася, час звернення й обов’язково номер кримінального провадження, за яким внесена інформація в реєстр. Якщо житло не було зруйновано, але його обікрали, механізм такий самий – пояснюють спеціалісти БФ «Право на захист».