Між Києвом та Варшавою найближчими днями може відбутися черговий етап політичної дискусії, пов’язаний зі складними сторінками спільного минулого. Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що напередодні 11 липня – роковин Волинської трагедії – у відносинах України та Польщі може зрости напруження. Про це він розповів в інтерв’ю «РБК-Україна».
За наявною інформацією, польська сторона готує кроки, які можуть призвести до чергового загострення між державами-союзниками.
Оцінка ситуації та позиція України щодо ультиматумів
Українське керівництво відкрито визнає наявність чутливих дат у двосторонньому порядку денному. Водночас офіційні особи наголошують на готовності захищати національні інтереси в межах дипломатичного поля.
📢 «Найскладніший етап точно буде попереду. Тут нема великої таємниці. У нас трошки менше ніж тиждень залишився до 11 липня, коли буде річниця Волинської трагедії», – пояснив Буданов.
За його словами, Україна не має наміру діяти на випередження, однак не залишить без відповіді можливі недружні дії та не прийме ультиматумів від свого союзника. Позиція Києва залишається виваженою, але твердою.
📢 «Якщо ми визнаємо, що хтось робить незрілі кроки, нащо нам відповідати, робити хибні кроки наперед. Зроблять свій – побачимо, будемо відповідати. Мовчки сидіти ніхто не буде», – додав він.
Водночас керівник Офісу президента висловив сподівання, що після можливого піку напруги ситуація перейде до деескалації та конструктивного діалогу. Нагадаємо, що Волинська трагедія – один із найбільш суперечливих епізодів українсько-польської історії часів Другої світової війни, який регулярно впливає на двосторонні відносини Києва та Варшави.
Позиція польської сторони
Поточне дипломатичне охолодження посилюється також через нещодавні законодавчі ініціативи в Україні та відповідну реакцію на них у Варшаві.
Ключові чинники сучасної дипломатичної напруги:
- Створення Національного пантеону: Верховна Рада 1 липня ухвалила закон про створення Українського національного пантеону за ініціативою шостого президента України В.О. Зеленського. Цей документ передбачає формування переліку визначних постатей, котрих вшановуватимуть як “кращих синів і дочок українського народу”.
- Критика з боку Варшави: згодом у Польщі розкритикували рішення Верховної Ради щодо створення Пантеону національної пам’яті, висловивши занепокоєння щодо можливого переліку осіб.
- Тим часом прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про зміну підходу Варшави у відносинах з Україною на тлі нинішньої дипломатичної напруги. Він наголосив, що його країна надалі не дотримуватиметься односторонньої «доброзичливої» позиції в міждержавному діалозі.
Обидві сторони декларують прагнення до взаємодії, проте найближчі дні продемонструють готовність Києва та Варшави до знаходження компромісів у складних історичних питаннях. Спостерігачі очікують офіційних заяв лідерів країн під час пам’ятних заходів.
👉 Також нагадаємо, що керівництво Польщі окреслило межі своєї фінансової участі у майбутніх союзницьких програмах допомоги. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польську делегацію «бути обережною» у питанні обіцянок подальшої фінансової підтримки України під час саміту НАТО.
