Знищенням всього Українського на окупованих російськими військами територіях сьогодні вже мало кого здивуєш. Планомірна окупаційна політика зросійщення, повної заборони усього Українського, переписування історії, спалення книжок, переслідування й катування – все це стало страшною реальністю, як з роману-антиутопії Джорджа Орвелла «1984».
Сучасна російська інквізиція
Луганщина одною з перших стала жертвою російської окупації та культурного геноциду задовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Після створення так званої «лнр» у 2014 році та встановлення контролю над частиною територій в Луганській області, росіяни через своїх проксі почали процес зросійщування населення. Спочатку представники так званої «місцевої влади» скоротили години навчання українською у школах, потім самозванці з «народної ради лнр» ухвалили поправку до власної «конституції», яка позбавляє українську мову статусу «державної» на окупованій території Луганської області. Після повномасштабного вторгнення політика окупантів стала ще агресивнішою й набула небачених досі масштабів. Так, за повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на інформацію від свідків з окупованих територій, зокрема за інформацією видання Всеосвіта, усі українські книжки видані з 1994 року росіяни почали позиціонувати як «екстремістську літературу». В багатьох районах Луганської області окупанти масово спалювали шкільні підручники з історії України, а також все, що пов’язано з українською мовою та літературою.
За повідомленням українських ЗМІ, процес знищення україномовної літератури на окупованій Луганщині досі триває. Зокрема, у січні 2024 року стало відомо, що «міністерство освіти та науки лнр» звернулося до керівників професійних освітніх установ з вимогою вилучити з бібліотечних фондів та заборонити використання будь-якої літератури, що написана українською мовою.
Окупувати та знищити
Зважаючи на майже повну окупацію Луганської області та фізичну неможливість евакуації бібліотечних фондів, можна констатувати про фактичне їх знищення. Відновлення тільки бібліотечного фонду після деокупації може зайняти роки, вже не кажучи про відбудову повністю зруйнованих приміщень, втрату спеціалістів та необхідність наново вибудовувати усю інфраструктуру.
Департамент масових комунікацій Луганської облдержадміністрації у відповіді на запит наших журналістів повідомив, що станом на 24 лютого 2022 в Луганській області здійснювали свою діяльність 290 бібліотек комунальної форми власності, книжкові фонди яких складали 2 430 210 примірників видань, з них 2 223 330 книги. Через стрімкий наступ ворога здійснити повноцінний процес евакуації не було можливості, тому вся матеріально-технічна база, у тому числі й книжкові фонди бібліотек залишилися в окупації. За наявними даними на цей час внаслідок воєнних дій зазнали пошкоджень різного ступеня 41 бібліотека, повністю зруйновані 8 бібліотек.
За словами Голови Старобільської РВА (РДА) Володимира Череватого, тільки на території району до окупації у 2022 році було 229 закладів культури, з них 102 публічні бібліотеки. Також у Старобільську знаходилась переміщена Луганська обласна наукова бібліотека.
«Загалом по нашому району у публічних бібліотеках було 714 516 примірників різних книжок та приблизно 18 тисяч книжок було в Луганській обласній науковій бібліотеці», – розповідає журналістам «Ірта-fax» Володимир Череватий.
Керівник Старобільщини стверджує, що після окупації загарбники майже відразу почали знищувати україномовні книжки:
«Вони знищували українську літературу, як наукову, публіцистичну, так й художню. Це частина їх систематичної політики щодо знищення української культури та самоідентичності».
Він також підтвердив, що з отриманої інформації від публічних бібліотек, які було переміщено на підконтрольну українському уряду територію, фонд доводиться відновлювати фактично з «нуля».
«Те, що мені відомо по Луганській обласній бібліотеці, то їм все ж таки вдалось вивезти якісь примірники книжок. Однак переважна більшість книжкового фонду залишилась на окупованій території, на жаль», – говорить Володимир Череватий.
Мета — відновити бібліотечний фонд окупованої Луганщини
Одним зі способів розв’язати проблему втрачених бібліотеками книжкових фондів стала співпраця з благодійниками. До прикладу, на офіційних ресурсах Гірської МВА в повідомленні від серпня 2022 року зазначено, що бібліотеки Луганщини беруть участь у проєкті «LIB: продовження» від Жива сучасна бібліотека – БФ Бібліотечна країна. Зазначається, що з 2022 року Луганщина формуватиме бібліотечну спільноту лідерів і лідерок із колегами з Київської, Чернігівської, Сумської, Житомирської, Донецької, Запорізької, Харківської, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей. Благодійний фонд «Бібліотечна країна» був заснований в червні 2015 року. Метою роботи Фонду є здійснення благодійної діяльності, спрямованої на надання допомоги та сприяння законним інтересам бібліотек України.
Рішення знайдено
Вдалим досвідом комплексної успішної реалізації рішень, які дозволяють якісно відновляти втрачені бібліотечні фонди й проводити просвітницьку роботу, попри труднощі, є Гуманітарний хаб Старобільської районної військові адміністрації у Києві, що входить до мережі «Луганщина Моя». Ініціатива зі збору україномовної літератури впроваджується й в інших закладах, проте сьогодні це єдиний хаб Луганської області, якому вдалось сформувати солідний книжковий фонд й працювати у режимі бібліотеки для ВПО.
Голова Старобільської РВА
Фото: Маргарита Трофімова
За словами Голови Старобільської РВА, відновлення фонду україномовної літератури на базі хабу почалося з активної співпраці з видавництвами.
«Ми розпочали свою ініціативу, як флешмоб. Почали зв’язуватися з видавництвами. Нам, до прикладу, дуже сильно допомогло “Видавництво Старого Лева” з ініціативою допомогти у створенні й відновленні нашого книжкового фонду», – розповідає Володимир Череватий.
«Книжки, які ми отримали від “Видавництва Старого Лева” дуже якісні, цінні й дорогі. Література нова й цікава. Велика їм подяка за це. Бо вони, так би мовити, стали прикладом й після них нам почали надходити книжки з інших місць», – додає начальниця відділу управління соціального захисту та координаторка роботи хабу Ольга Луганська.
Однак, як і будь-які процеси під час війни, це рішення впроваджувалось не без труднощів, адже війна виснажує, зокрема й фінансово. За словами координаторки хабу, на початку реалізації проєкту було направлено близько 70 листів у різноманітні видавництва, згодом ще 56. Звісно, не всі українські видавництва готові надавати книжкову допомогу безплатно.
«Ми отримали відповіді, зворотний зв’язок, лише від 5 видавництв. Всі інші листи залишились без жодної відповіді», – наголошує Ольга Луганська.
Вдалим рішенням з поповнення фондів став місцевий аналог популярного у низці європейських країн «Буккросингу». (Буккросинг — це таке хобі й громадський рух, що функціонує за принципом соцмереж й пропонує процес “звільнення книги”).
Простіше кажучи, люди, які придбали й прочитали книжку залишають її у спеціальному місці (громадському), аби інші люди могли взяти її безплатно прочитати й передати далі. Хоча впроваджене хабом рішення більше схоже на пожертвування, чи просто подарунок книжок, проте така модна ініціатива з невеликими корективами допомогла залучити величезну кількість людей. До «буккросингу» активно доєднуються як місцеві жителі, так й ВПО, що користуються послугами хабу.
Одним із вагомих рішень стала й підтримка державних та комунальних установ громад, що приймають ВПО які також погодились поділитись своїми книжковими фондами.
«Далі ми почали звертатись й до державних, комунальних установ громад, що приймають переселенців та отримали позитивні відгуки. Наприклад, зараз ми ефективно співпрацюємо з Національною бібліотекою України ім. Ярослава Мудрого й очікуємо від них поповнення нашого фонду. Ми співпрацюємо з Національною академією наук України щодо відновлення фондів наукової літератури, з Київським національним економічним університетом. Долучились навіть діти з Чернівецької області, які нам надіслали дуже багато дитячої й шкільної літератури, яку ми сподіваємося після деокупації доставити в Старобільський район», – додає Голова Старобільської РВА.
У формуванні книжкового фонду допомагають й міжнародні організації, зокрема партнери з Польщі.
«Нам багато допомагало Посольство Польщі з українською та польською літературою», – додає Володимир Череватий.
Керівництво закладу додає, що вагомі позитивні результати надала співпраця з релігійною некомерційною організацією, що була створена представниками різних християнських конфесій, — Українським біблійним товариством. Біблійне товариство надало багато дитячої літератури, яка зараз має попит серед маленьких відвідувачів хабу та їх батьків.
Цікавим та ефективним прикладом співпраці є допомога й від Національної академії наук України. За словами керівництва Старобільщини, цей досвід є унікальним. Навіть до повномасштабного вторгнення рф у бібліотеках громади не було можливості поповнювати книжкові фонди найновішими примірниками наукової літератури та підручниками.
«Єлла Лібанова виступила на президії Національної академії наук, розповіла про нашу ініціативу щодо збору книжок після чого була дуже потужна реакція, коли кожен інститут, кожен відокремлений підрозділ НАН України погодився передати свої монографії, свою наукову літературу або в друкованому вигляді, або завантажити електронний варіант в нашу майбутню електрону бібліотеку», – говорить Керівник Старобільської РВА.
Процес наповнення книжкових фондів триває. На цей час літературу для хабу вже надав Інститут економіко-правових досліджень ім. Мамутова НАН України. На зв’язок, для аудиту потреб хабу, вийшли й представники Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Сьогодні у цьому хабі переселенці можуть отримати не лише консультації різних фахівців таких як Центр зайнятості, Пенсійний фонд, психологічна підтримка, а й взяти собі почитати додому книжку. Хаб функціонує і як бібліотека.
«Ми ведемо облік читачів. Люди приходять до нас, обирають літературу, я їх записую й надаю книгу, яку вони забирають читати додому», – розповідає координаторка хабу.
Результат, яким пишається не тільки громада
Гуманітарний хаб Старобільської районної військові адміністрації розпочав свою роботу лише наприкінці грудня минулого року, а збором книжок адміністрація закладу активно займається з лютого поточного року. Усього за два місяці роботи закладу вдалось сформувати повноцінний бібліотечний фонд. Від початку старту проєкту вдалось зібрати понад 700 екземплярів різноманітної української літератури, від наукової до публіцистичної.
«Мешканці Луганщини користуються нашою літературою, навіть надавачі послуг з Пенсійного Фонду, Центру Зайнятості та інших організацій також беруть читають ці книжки. Не секрет, що наш регіон більш російськомовний, але люди переходять на українську мову й все більше цікавляться українською літературою, як класичною, так і сучасною. У цьому плані ми співпрацюємо з багатьма сучасними письменниками й поетами для того, щоб їх перші екземпляри книжок потрапляли до наших фондів», – додає Володимир Череватий.
Допомагає проєкту й підтримка відомих українських діячів культури. До прикладу, під час відкриття хабу у Києві, на урочистий захід завітав митець, музикант, письменник, поет та громадський діяч Сергій Жадан, який долучився до проєкту з наповнення книжкового фонду Луганщини.
Також, за словами координаторів хабу, до проєкту долучилась заслужена артистка України Анжеліка Рудницька.
Сучасно та вдало
Створення аналога бібліотеки на базі гуманітарного хабу Старобільщини, стало вдалою та успішною ініціативою, яка є популярною та потрібною людям, а за масштабами та швидкістю реалізації може стати прикладом. Хаб щодня надає різноманітні послуги тисячам переселенців, а з впровадженням цього рішення у ВПО з’явився безплатний доступ до якісної та сучасної української книги. Також це рішення стане вагомим внеском до повоєнного відновлення соціальних інституцій громади, адже зібрані примірники книжок можуть допомогти вже сьогодні сформувати хоча б одну повноцінну публічну бібліотеку.
Голова Старобільської РВА
Фото: Маргарита Трофімова
Важливо зазначити, що задля реалізації ініціативи не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів, що також може стати прикладом до наслідування безліччю інших нині окупованих громад України.
«Ми змогли долучити до збору книжок максимальну кількість бенефіціарів для того, щоб поповнити наш книжковий фонд й розширити наші можливості», – зазначає Володимир Череватий.
Плюси та мінуси цього рішення
Найбільшим плюсом такого рішення вбачаємо залучення широкого спектра людей та організацій, які в короткі терміни допомогли сформувати книжковий фонд, яким на безплатній основі вже сьогодні користуються ВПО. Також реалізоване рішення сприяє збереженню, відновленню й поширенню української культури, допомагає у вивченні державної мови.
Найбільшим мінусом, за словами ініціаторів впровадження проєкту, є недостатність шаф та поличок для зберігання книжок, а також тимчасова відсутність класичного бібліотечного каталогу.
Як втілити подібне рішення
Для впровадження схожого рішення, організаторам варто зробити наступні кроки:
- Знайти джерела для безплатного поповнення книжкового фонду, у тому числі й на державному рівні;
- Побудувати діалог з партнерами, видавництвами, міжнародними організаціями, волонтерами та діячами культури, які готові долучитися до підтримки проєкту та безплатно надати примірники книг для наповнення книжкового фонду;
- Налагодити співпрацю з бібліотеками та навчальними закладами громад, що приймають ВПО;
- Залучення соцмережі для популяризації рішення та впровадження аналогів буккросингу;
- Знайти приміщення та полиці для зберігання книжок;
- Створити систему обліку книжок та читачів, організувати процес видачі та повернення літератури.
Що кажуть експерти
Наша редакція звернулась до директорки Департаменту масових комунікацій ЛОВА Альбіни Кушелевої, з проханням прокоментувати втілене рішення Старобільської громади та поділитися баченням державних органів щодо перспектив та наявних викликів.
Пані Альбіна наголошує, що в тих умовах, в яких опинилися мешканці Луганщини, про повноцінне відновлення роботи бібліотек і формування нових бібліотечних фондів мова не йде – немає приміщень, технічних засобів, не вистачає професійних кадрів. Проте, обласна влада всіляко підтримує та допомагає втілювати подібні рішення, розуміючи усю важливість та цінність таких ініціатив.
«На базі гуманітарних штабів Луганщини в різних регіонах України працівниками закладів культури та спеціалістами апаратів військових адміністрацій і органів місцевого самоврядування організовано надання багатьох культурних послуг для ВПО. Одним з видів таких послуг є й створення куточків читача, книжкових полиць та поличок «Буккросингу». Зібрані книжкові колекції є загальнодоступними для безплатного користування відвідувачами гуманітарних хабів. Книги беруться на реєстраційний облік, ведуться журнали первинної облікової документації, що дозволить надалі, після відновлення роботи бібліотек, сформувати акти передачі цих книг бібліотекам територіальних громад області у тому числі й Старобільського району» – коментує пані Альбіна Кушелева.
Варто зазначити, що втілене рішення Старобільської громади сьогодні є унікальним не тільки за кількісними показниками зібраної літератури. Активність ініціативної групи, результативність та злагодженість дій, підтримка та зацікавленість величезної кількості людей – все це стає прикладом для наслідування та допомагає владі сформувати чітке розуміння процесу повоєнного відновлення культурних інститутів області, вибудувати стратегію першочергових дій, виходячи з наявних потреб членів громади.
Плани на майбутнє
За словами Голови Старобільської РВА, втілене рішення це тільки початок. Розуміючи попит та користь для громади, вже кипить робота над створенням електронної бібліотеки наукової літератури. Сайт бібліотеки вже розробляють студенти вищих навчальних закладів, з якими підписано відповідний меморандум.
«За допомогою Національної академії наук України, Київського національного економічного університету ми створюємо таку (електронну) бібліотеку й сподіваюся, що зможемо її потім передати за меморандумом Луганській обласній науковій бібліотеці для взяття на облік», – говорить Володимир Череватий.
Він додає, що це також унікальний випадок, адже до цього не було аналогів такому рішенню. До того ж все це створюється не за бюджетні кошти.
На майбутнє керівники хабу сподіваються розширювати та масштабувати такі рішення задля відновлення бібліотечного фонду Луганщини й повоєнної відбудови регіону після деокупації.
