Очільник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко закликає жителів області підтримувати своїх та купувати мед у земляків. Про це йдеться на офіційному сайті Луганської ОВА в середу, 20 серпня.
Зазначається, що кожен релокований бізнес із Луганщини — це приклад стійкості, незламності та віри в Україну, тому його важливо підтримувати.
Однією з таких історій стала доля Валентини Михайлівни Андрікевич, яка почала займатися бджільництвом у 2010 році в селищі Катеринівка, що тоді входило до Попаснянського району. Жінка тримала пасіку навіть на лінії розмежування — з 2014 року і аж до початку повномасштабної війни у 2022-му.
На той час її господарство налічувало 50 бджолосімей української степової породи. Пасіка була паспортизована, що відкривало перспективу виходу на міжнародні експортні ринки. Однак, російська агресія знищила все, що вона будувала понад десять років.
Після втрати господарства Валентина разом із літніми батьками переїхала до селища Звонецьке на Дніпропетровщині. Там місцеві жителі прихистили родину, а жінка вирішила почати життя з чистого аркуша.
Вона підготувала проєкт і отримала грант від міжнародної організації Mercy Corps, завдяки чому змогла відродити свою справу. Сьогодні її пасіка вже налічує 22 бджолосім’ї.
У День бджоляра очільник Луганщини відвідав її господарство, привітав пасічницю та обговорив труднощі, з якими вона стикається.
📢 «Ситуація непроста – поблизу немає полів та ланів, як на Луганщині. Доводиться вивозити бджіл – потрібен спеціалізований транспорт. Крім того, дуже низька оптова закупівельна ціна на мед – усього 70 гривень за літр, при ринковій – 200!», – розповіла Валентина Андрікевич.
Схожі проблеми має й інший переселений бджоляр із Луганщини — Леонід Рибаков. Він відновив свою пасіку в Оріховому, однак також стикається з труднощами у транспортуванні бджіл і продажу продукції.
За словами Олексія Харченка, бджільництво є перспективною галуззю серед релокованого агробізнесу. Ще навесні він доручив провести опитування пасічників, щоб підготувати реальні пропозиції для міжнародних донорів.
Водночас чиновник визнав, що це довготривала системна робота. На поточному етапі він запропонував просту ініціативу:
📢 «Оголосимо акцію “Підтримай своїх!” по закупівлі меду луганчанами у земляків», – пожартував голова ОВА, додавши, що особисто придбає мед у пані Валентини разом із працівниками адміністрації.
📊 Довоєнні показники галузі
До війни в Луганській області працювало близько 2 700 бджолярів, які утримували понад 46 тисяч бджолосімей. Близько 2 400 пасік були паспортизовані та отримали державну допомогу на суму 10 мільярдів гривень.
Крім того, від UNICEF вони отримали інвентар і обладнання для розвитку виробництва. Асортимент луганських пасічників був широкий: різні види меду, маточне молочко, квітковий пилок, перга, забрус, прополіс, бджолина отрута, трутневий гомогенат та навіть косметика на основі меду.
✅ Під час війни та після
Нині на території, підконтрольній Україні, пасіками займаються понад 300 підприємців із Луганщини. Завдяки рентабельності та мобільності ця галузь розглядається як важливий напрям для відновлення економіки області після деокупації. Саме тому Харченко доручив Департаменту агропромислового розвитку забезпечити участь луганських бджолярів у державних і донорських програмах підтримки.
☝️ Також нагадаємо, що у Львівській області для дітей, які вимушено покинули Луганщину, організували пізнавальну екскурсію на ТОВ «Рубіжанська панчішна мануфактура». Підприємство було відновлено після релокації.
