Уряд готує новий порядок обліку переселенців, але правозахисники вже знайшли в ньому суперечності, через які люди можуть залишитися без законної підтримки. Особливо це стосується тих, хто виїхав із Луганщини ще у 2014 році, дітей, народжених після переселення батьків, та українців, які отримали довідку ВПО після 22 жовтня. Тим часом омбудсман повідомляє про випадки припинення виплат через майно, депозити й помилки державних реєстрів. Деякі з таких рішень уже довелося скасовувати.
Пенсіонерці з Херсона припинили виплачувати допомогу переселенцям через автомобіль її дорослої доньки. Автомобіль придбали на ім’я доньки, яка вже понад три роки жила й працювала за кордоном. З матір’ю вона не мешкала, спільного господарства не вела, проте обидві залишалися зареєстрованими за однією адресою на окупованій території. Для державної системи цього виявилося достатньо, щоб зарахувати доньку до складу родини пенсіонерки та припинити матері допомогу. Те, що жінки фактично давно живуть окремо, автоматична перевірка не врахувала.
Цю історію описано в щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за 2025 рік на сторінці 812. Після втручання представництва омбудсмана зібрали докази окремого проживання, документи про роботу доньки за кордоном та акт про фактичне проживання матері. Виплати поновили.
Для переселенців із Луганщини, які залишили свої домівки ще у 2014 році, ситуація до болю знайома. Люди роками живуть у різних містах і країнах, але в державних документах досі можуть залишатися мешканцями однієї квартири в окупованому Луганську.
Тепер на тлі таких проблем уряд готує масштабне оновлення обліку ВПО. І правозахисники попереджають: якщо не виправити проєкт постанови, помилки в реєстрах можуть обернутися втратою статусу переселенця.
Новий закон уже діє, а урядові правила досі готують
22 жовтня 2026 року набрав чинності Закон №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Він змінює підхід до обліку переселенців, передбачає оцінювання їхніх потреб і нову систему державної підтримки. Кабмін мав три місяці з дня, наступного за опублікуванням закону, щоб підготувати необхідні нормативні акти. Закон опублікували 22 липня, однак до набрання ним чинності уряд не завершив цю роботу.
Про затримку «Ірта-fax» уже писав у матеріалі «Новий закон про ВПО вже діє, а правила ще пишуть».
Мінсоцполітики запевняло, що раніше видані довідки залишаються чинними, повторно ставати на облік не потрібно, а нові переселенці можуть оформлювати документи за старою процедурою. Проте в проєкті урядової постанови правозахисники знайшли положення, які погано узгоджуються із цими обіцянками.
6 листопада Центр прав людини ZMINA оприлюднив зауваження коаліції правозахисних організацій, датовані 29 жовтня. Серед підписантів — «Право на захист», «Схід SOS», «Донбас SOS», «КримSOS», Кримська правозахисна група та інші організації, які займаються захистом постраждалих від війни. Вони перевірили проєкт постанови «Деякі питання обліку внутрішньо переміщених осіб» і запропонували усунути положення, що можуть призвести до безпідставного зняття людей з обліку.
Довідку видали після 22 жовтня. Чи визнає її держава?
Одна з найбільш очевидних суперечностей стосується людей, які отримали статус ВПО вже після набрання чинності новим законом. У проєкті постанови уряд дозволяє продовжувати видавати довідки за старим порядком, доки не запрацює оновлена Єдина інформаційна база даних про ВПО. Але в змінах до понад двадцяти урядових актів правозахисники виявили формулювання, за якими для отримання різних видів допомоги прийматимуть довідки, видані до 22 жовтня 2026 року, або витяги з нової бази.
Виникає цілком практичне запитання: що робити людині, яка евакуювалася, приміром, 5 листопада? Вона отримала довідку за чинною процедурою. Новий витяг поки недоступний, оскільки відповідну систему ще не запустили, але після набрання чинності запропонованими змінами її довідка може не відповідати вимогам окремих програм. Йдеться про допомогу на проживання, житлові програми, компенсації, соціальні послуги, пільги та стипендії.
Правозахисники пропонують визнати чинними всі довідки, законно видані протягом перехідного періоду, незалежно від дати їх оформлення.
Станом на 7 листопада ця суперечність міститься в оприлюдненому проєкті, а не в остаточно затвердженому новому порядку. Тому повідомлення про те, що довідки після 22 жовтня вже перестали діяти, не відповідають підтвердженим обставинам.
Перевірять усіх переселенців
Проєкт постанови передбачає, що протягом 90 днів після початку роботи оновленої бази відповідальне міністерство проведе перевірку відомостей про всіх зареєстрованих ВПО. Перевірятимуть, чи існували підстави для взяття людини на облік.
На перший погляд — звичайна процедура, проте виникає питання, що робитимуть із людьми, про яких у базі збереглася неповна інформація. Особливо це стосується переселенців, які виїхали до 24 лютого 2022 року. За дванадцять років державні реєстри неодноразово змінювалися, частину відомостей переносили між системами, а доступ до документів з окупованих територій залишався обмеженим. Відсутність певного запису в електронній базі ще не означає, що людина незаконно отримала статус ВПО.
До речі, схожу проблему з державними реєстрами «Ірта-fax» нещодавно розбирав у матеріалі «Прописка» на ТОТ є, витягу немає: як підтвердити адресу. Для багатьох вихідців із Луганщини отримати електронний документ про старе місце проживання досі неможливо.
Водночас новий закон містить гарантію: відповідно до частини шостої статті 6, люди, яких уже взяли на облік ВПО, не повинні повторно підтверджувати факт проживання на території, з якої перемістилися. Крім того, закон не передбачає зняття з обліку лише через відсутність або неповноту відомостей у базі.
Саме тому правозахисники наполягають, щоб результати перевірки не перетворювалися на автоматичне виключення людини з реєстру. Якщо виникли сумніви щодо законності обліку, уповноважений орган має розглянути конкретну справу, повідомити людину та дати їй можливість надати пояснення.
Коаліція пропонує встановити для цього 20 робочих днів. Остаточне рішення про зняття з обліку повинно бути індивідуальним і належно обґрунтованим.
Діти, народжені після евакуації: старі довідки під питанням
Окрема проблема стосується дітей, які народилися вже після того, як їхні батьки залишили окуповані території. Новий закон встановлює, що дитина, народжена після переміщення одного або обох батьків зі статусом ВПО, сама не вважається переселенцем лише через статус родини.
Наприклад, батьки виїхали з Луганська у 2014 році, а через два роки в них народилася дитина. За попередніми правилами їй могли оформити довідку ВПО. Тепер законодавство змінилося, але що буде з довідками, які вже видали законно? Саме цього проєкт постанови належно не пояснює.
Правозахисники наголошують: закон не містить підстави для зняття дитини з обліку лише через те, що вона народилася після переміщення батьків. На їхню думку, раніше набутого статусу такі діти втрачати не повинні. Інакше сім’ї ризикують залишитися без допомоги на проживання дитини або зіткнутися з проблемами під час участі в житлових програмах.
Цю тему «Ірта-fax» детально дослідив ще напередодні набрання законом чинності — у матеріалі «Народжені після евакуації тепер не ВПО: як новий закон може позбавити дітей виплат і пільг».
Тепер правозахисники фактично підтвердили головну проблему, на яку ми тоді звернули увагу: змінити визначення статусу дитини в законі виявилося простіше, ніж узгодити з ним усі механізми підтримки родин. При цьому масове анулювання раніше виданих дитячих довідок не підтверджене. Йдеться про ризик, який необхідно усунути до застосування нових правил.
За кордоном понад 90 днів — статус ВПО скасують?
Ще одна норма, яка потребує чіткого урядового регулювання, стосується тривалого перебування переселенців за межами України. Стаття 10 нового закону передбачає можливість зняття з обліку через перебування за кордоном понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сукупно протягом року. Водночас закон допускає обґрунтовані причини тривалішого перебування, перелік і граничні строки яких має визначити Кабмін.
Проблема в тому, що необхідні підзаконні правила, за зауваженнями правозахисників, досі не затверджені. Тому коаліція пропонує не застосовувати таку підставу для зняття з обліку, доки уряд не встановить відповідний порядок.
Аналогічне застереження стосується відновлення умов для безпечного повернення до покинутого місця проживання. Закон передбачає таку підставу, але порядок встановлення відповідного факту також має визначити Кабмін.
Тут варто розрізняти втрату статусу ВПО та припинення допомоги на проживання. Для грошових виплат діє окремий порядок №332, який містить власні обмеження щодо перебування за кордоном, зокрема строки 30 днів поспіль або 60 днів сукупно з передбаченими винятками. Це не ті самі 90 і 180 днів, про які йдеться в новому законі щодо обліку.
Депозити, автомобілі й житло: коли Пенсійний фонд може відмовити у виплатах
Поки уряд готує нову систему обліку, переселенці вже стикаються з проблемами за чинними правилами. У листопадовому зверненні омбудсман Дмитро Лубінець повідомив про скарги на затримки виплат, відмови через майно, банківські заощадження, відсутність роботи та помилки в державних реєстрах.
Причина багатьох таких рішень — майнові обмеження, встановлені постановою Кабміну №332. Саме за нею призначають щомісячну допомогу на проживання: 2000 гривень для дорослих і 3000 гривень для дітей та людей з інвалідністю. Право на ці гроші залежить не лише від статусу ВПО. Пенсійний фонд перевіряє доходи, майно та окремі витрати родини. Для низки категорій переселенців у 2026 році діє обмеження середньомісячного доходу — 10 380 гривень на людину. Водночас для окремих вразливих категорій передбачені виплати незалежно від доходу.
Є й майнові обмеження. Наприклад, допомогу можуть не призначити або не продовжити, якщо хтось із членів сім’ї має на банківських депозитах понад 100 тисяч гривень або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав чи визначений моментом пред’явлення вимоги, на суму понад 100 тисяч гривень, здійснив певні покупки на суму понад 100 тисяч гривень або придбав автомобіль, з року випуску якого минуло менш як п’ять років.
Під час перевірки враховують і нерухомість. Значення має не лише факт володіння квартирою чи будинком, а й те, де розташоване житло, яка його площа та чи підпадає воно під установлені винятки. Зокрема, квартира в окупації не повинна оцінюватися за тими самими критеріями, що й придатне для проживання житло на підконтрольній Україні території.
Однак кожне із цих обмежень має свої умови та винятки. Наприклад, Пенсійний фонд роз’яснює, що оплата медичних, освітніх або житлово-комунальних послуг не належить до покупок, через які автоматично втрачають право на допомогу. Передбачені винятки й для певних автомобілів, зокрема придбаних людьми з інвалідністю I або II групи, а також для житла, придбаного за державними чи місцевими житловими програмами.
Сама інформація про покупку, нерухомість або заощадження ще не пояснює, чи законно Пенсійний фонд припинив виплату. Потрібно з’ясувати, яку саме норму застосували та чи врахували всі обставини.
Особливо це стосується переселенців, які придбали житло за державними програмами. У таких випадках право на подальшу допомогу залежить від умов придбання та відповідних винятків у постанові №332. Окремо діють й правила субсидії на найм житла, про які «Ірта-fax» уже розповідав у матеріалі «Субсидія на оренду житла для ВПО: хто має право, скільки платять та як оформити».
Окреме питання — придбання житла за пільговими програмами. Наприклад, Луганська ОВА пропонує переселенцям віком від 60 років житлові кредити з погашенням 99,99% основної суми коштом обласного бюджету.
Чи збережеться після купівлі квартири щомісячна допомога ВПО у 2000 гривень? Однозначної відповіді поки немає. Постанова №332 передбачає виняток для житла, придбаного в кредит із власним першим внеском менш як 100 тисяч гривень. Водночас пункт 11 того самого порядку встановлює припинення виплат у разі забезпечення переселенця житлом для постійного проживання за бюджетні кошти.
Отже, за оцінкою редакції «Ірта-fax», учасники програми Луганської ОВА ризикують втратити допомогу навіть за умови майже повного погашення кредиту обласним бюджетом. Офіційного роз’яснення Пенсійного фонду щодо застосування цих норм саме до обласної програми ми не знайшли. При цьому придбання квартири саме по собі не позбавляє людину статусу ВПО та права на звичайну пенсію за віком.
У вересні 2026 року уряд також продовжив максимальний строк виплат для визначених категорій переселенців із 30 до 36 місяців. Проте додаткові шість місяців не означають, що допомогу гарантовано отримають усі. Пенсійний фонд і надалі перевіряє відповідність установленим критеріям, а помилка в державному реєстрі може стати причиною відмови, яку людині доведеться оскаржувати.
Через навчання дитини теж можуть припинити допомогу
Омбудсман звернув увагу на скарги сімей, яким припиняли виплати через навчання дітей не за місцем фактичного проживання. Це не означає, що переселенців позбавляють грошей за оплату навчання.
Проблема пов’язана з умовами окремих програм допомоги, де враховують територію проживання дитини та форму здобуття освіти.
У 2026 році уряд розширив можливості отримання допомоги для дітей ВПО, зокрема незалежно від доходу батьків за визначених умов. Однак для дітей віком від 6 до 18 років у деяких випадках мають значення місце розташування навчального закладу, очна, дистанційна або змішана форма навчання. Це пояснює система безоплатної правничої допомоги.
Лубінець також повідомив про скарги молодих людей, яким припиняли допомогу після досягнення 18 років, хоча вони продовжували навчатися в закладах професійної, фахової передвищої або вищої освіти.
Тому у випадку відмови потрібно з’ясовувати не лише факт навчання, а й конкретні умови програми, категорію отримувача та підставу рішення Пенсійного фонду.
Як повернути допомогу, якщо її припинили помилково
Історія пенсіонерки з Херсона показує, що рішення про припинення виплат можна переглянути, якщо державна система неправильно визначила склад сім’ї або не врахувала фактичні обставини. Однак для цього потрібні докази.
Якщо допомога перестала надходити, насамперед слід звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, який розглядав заяву, та отримати рішення із зазначенням конкретної підстави відмови або припинення виплат.
Якщо проблема виникла через помилкові дані про родичів, майно, доходи чи перебування за кордоном, потрібно надати підтвердні документи й вимагати перегляду рішення. Це можуть бути документи про окреме проживання членів родини, підтвердження навчання дитини, відомості про пошкодження житла, документи про повернення з-за кордону або інші матеріали залежно від ситуації.
Пенсійний фонд роз’яснює, що у разі незгоди з відмовою підтвердні документи можна подавати до його органів або через ЦНАП. Передбачена також можливість надсилання документів поштою чи засобами електронного зв’язку.
Якщо звернення не допомогло, можна оскаржувати рішення у встановленому порядку, зокрема в суді.
Повідомити про порушення прав можна й Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за номером 1678 або через офіційний сайт омбудсмана. Безоплатну правничу допомогу надають за телефоном 0 800 213 103.
Що буде зі статусом ВПО далі
Поки немає підстав стверджувати, що уряд уже запровадив масове повторне оформлення статусу чи автоматичне анулювання довідок. Мінсоцполітики запевнило, що раніше видані документи залишатимуться чинними, а повторно ставати на облік через новий закон не потрібно.
Правозахисники не заперечують необхідності оновити державну базу ВПО. Вони вимагають, щоб у нових правилах були чітко прописані гарантії для людей, які вже мають статус, отримують допомогу або законно оформили документи протягом перехідного періоду.
Наразі остаточна редакція нової постанови ще не затверджена. Відповідно, невідомо, які саме зауваження коаліції врахує Кабмін. Але наслідки помилок державного обліку вже можна побачити на прикладі херсонської пенсіонерки. Їй довелося доводити, що доросла донька, яка давно живе за кордоном, не є частиною її домогосподарства. Лише після втручання омбудсмана держава виправила своє рішення.
Сам Лубінець у зверненні щодо проблем із виплатами написав:
«Людина не повинна місяцями доводити державі очевидне».
Саме в цьому й полягає головне питання до нової системи обліку. Держава має право перевіряти, кому і на яких підставах вона надає допомогу, але якщо людина ще у 2014 році залишила окуповану територію, законно отримала статус ВПО й роками перебувала на обліку, то прогалина в електронній базі не повинна автоматично перекреслювати її права.
І тим паче не повинна змушувати переселенців знову шукати докази того, що їм уже довелося пережити.
