Житлова програма Луганщини на пів мільярда гривень дійшла до судового розгляду: 2 листопада Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження за позовом щодо розпорядження №452, яким Луганська ОВА затвердила нову редакцію правил пільгового кредитування переселенців. Підготовче засідання призначили на 8 грудня.
Суд не зупинив програму й поки не встановив порушень у діях адміністрації. Проте позивач вимагає визнати нечинним усе розпорядження, а не окремі його положення. Якщо суд погодиться, наслідки можуть відчути й ті переселенці, які пройдуть відбір, але ще не отримають кредит.
В ухвалі є й несподівана зміна: французька асоціація, яка спочатку виступала співпозивачем, вибула зі справи, а частину клопотань суд відхилив.
«Ірта-fax» уже розповідав про позов проти житлової програми Луганщини та відмову суду зупинити кредитування. Тепер ми вивчили нову ухвалу у справі №160/34036/26 і з’ясували, що саме вирішив суд, у чому відмовив та чого чекати учасникам програми.
Французька асоціація залишилася поза справою
Спочатку позов подали двоє: фізична особа, яку в оприлюднених судових документах позначено як ОСОБА_1, та зареєстрована у Франції Association «DE L’AUTRE COTE DU DIALOGUE». Як свідчать установчі документи французької асоціації, отримані редакцією «Ірта-fax», серед її засновників — Сергій Стулов і Тетяна Случанська. Останню обрали президенткою організації, а Стулова — скарбником. Сам Стулов, переселенець з Алчевська, публічно повідомляв про оскарження житлової програми Луганщини.
Утім, ще до відкриття провадження виникли питання до оформлення позову. 26 жовтня суд залишив заяву без руху. Позивачам запропонували доплатити 798,72 грн судового збору, надати належні переклади іноземних документів і підтвердити повноваження ОСОБА_1 представляти французьку асоціацію. На виправлення недоліків дали десять календарних днів із моменту отримання ухвали.
Однак чекати завершення цього строку не довелося: уже 28 жовтня до суду надійшла заява про усунення недоліків. Судовий збір доплатили, а склад позивачів змінили: у справі залишилася лише фізична особа. Суд визнав недоліки усунутими й відкрив провадження.
Для подальшого розгляду це означає, що позов підтримує одна фізична особа. Суду належить оцінити, зокрема, які права чи законні інтереси цієї людини зачіпає оскаржуваний акт.
Кого суд не залучив до справи
Позивач просив залучити до справи Міністерство юстиції України та Держмолодьжитло як третіх осіб. Суд відмовив.
Ухвала пояснює причину: позивач не обґрунтував, як майбутнє рішення може вплинути на права чи обов’язки цих установ.
Тут є суттєва відмінність між двома органами Мін’юсту: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції вже виступає відповідачем, оскільки саме його рішення про державну реєстрацію розпорядження №452 оскаржується. А центральне Міністерство юстиції позивач хотів додатково залучити третьою особою.
Держмолодьжитло бере участь у реалізації механізму кредитування, проте самого зв’язку з програмою недостатньо, щоб автоматично отримати статус третьої особи в судовій справі.
Відмова не означає, що Держмолодьжитло усунули від реалізації програми або що його документи не можуть досліджуватися. Йдеться лише про участь установи в конкретному процесі.
Не повністю задовольнили й клопотання про витребування доказів. Позивач просив отримати від Луганської ОВА розпорядження №452 з усіма додатками, а від Харківського міжрегіонального управління Мін’юсту — документи щодо його державної реєстрації.
З’ясувалося, що адміністрація вже передала суду розпорядження та матеріали, які стали підставою для його прийняття. Це відбулося під час попереднього розгляду заяви про забезпечення позову.
Натомість Харківське міжрегіональне управління Мін’юсту суд зобов’язав надати засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи №24/24, зокрема висновок правової та антикорупційної експертизи.
Ці документи можуть мати значення для перевірки законності розпорядження, адже суду належить з’ясувати не тільки зміст затверджених правил, а й дотримання вимог під час їх прийняття та державної реєстрації.
Що саме містять висновки експертизи, наразі невідомо. Тому робити висновки про порушення або їх відсутність до ознайомлення з документами зарано.
Луганську ОВА зобов’язали повідомити про суд
Суд зобов’язав Луганську ОВА опублікувати оголошення про відкриття провадження щодо розпорядження №452. Повідомлення має з’явитися у виданні, де цей нормативний акт був або мав бути офіційно оприлюднений. У ньому необхідно зазначити реквізити розпорядження, вимоги позивача, дату, час і місце судового розгляду.
Це передбачає стаття 264 Кодексу адміністративного судочинства України. Для справ щодо оскарження нормативно-правових актів така публікація є обов’язковою. Оголошення необхідно опублікувати не пізніше ніж за сім днів до підготовчого засідання.
Причому вона має значення не лише для сторін. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, закон вважає всіх зацікавлених осіб належно повідомленими про розгляд справи. Для переселенців, чиї права можуть залежати від оскаржуваного Порядку, це суттєва обставина. Тому учасникам житлової програми варто стежити за судовим процесом. А тим, хто вважає, що майбутнє рішення може безпосередньо зачепити їхні права, — оцінити можливість участі у справі.
Чому під загрозою може опинитися все розпорядження
Нагадаємо, що житлова програма Луганщини передбачає пільгові довгострокові кредити для переселенців під 3% річних. Спочатку на неї виділили 350 млн грн. У жовтні фінансування збільшили ще на 150 млн грн — до пів мільярда. За оновленим планом передбачено 166 кредитних договорів.
Учасників розподіляють за п’ятьма реєстрами, зокрема з урахуванням пільгових категорій. Для частини кандидатів передбачено окремі квоти, решта беруть участь у відборі за встановленою процедурою.
16 вересня Луганська ОВА видала розпорядження №452, яким внесла зміни до Порядку використання бюджетних коштів і виклала його в новій редакції. Саме цей документ оскаржують у суді.
Позивач вимагає визнати розпорядження протиправним і нечинним повністю, а також скасувати рішення про його державну реєстрацію від 21 вересня 2026 року за №24/24. Тут і виникає ризик для подальшої реалізації програми.
Раніше в клопотаннях про забезпечення позову особливу увагу приділяли другому реєстру кандидатів. У 2026 році він призначений для багатодітних родин, які відповідають установленим умовам. Але основний позов не обмежується цим реєстром. Оскаржується все розпорядження, яке визначає правила програми.
Якщо суд визнає його нечинним повністю, адміністрації доведеться розв’язувати питання подальшого застосування Порядку. А це потенційно зачепить значно більше учасників, ніж ті, щодо яких виникли первинні претензії.
Водночас суд може відмовити в позові або ухвалити рішення про незаконність лише окремих положень акта, якщо для цього будуть правові підстави. Сам факт відкриття провадження нічого не говорить про остаточний результат.
Чи можуть зупинити видачу кредитів
Наразі суд не запровадив такої заборони.
Як повідомляв «Ірта-fax» після попереднього розгляду, 27 жовтня суд відмовив у забезпеченні позову. Заявник просив зупинити дію розпорядження №452 та заборонити окремі операції з бюджетними коштами, укладення договорів і видачу кредитів за другим реєстром. Суд не погодився застосувати такі обмеження.
Нова ухвала від 2 листопада цього рішення не змінює. Вона відкриває провадження, але не зупиняє дію розпорядження. Отже, сам факт судового розгляду не перешкоджає подальшій реалізації програми за чинними правилами.
І адміністрація продовжує передбачені програмою процедури. 5 листопада Луганська ОВА оприлюднила скорочені версії всіх п’яти реєстрів кандидатів, які звернулися із заявами про намір отримати пільговий житловий кредит.
Реєстри сформовані за Порядком у редакції того самого розпорядження №452, законність якого тепер перевірятиме суд.
Публікація списків свідчить, що процедура відбору триває, однак включення до реєстру кандидатів не гарантує отримання кредиту. Попереду — подальші етапи відбору та оформлення договорів. Саме тому можливе скасування розпорядження особливо важливе для людей, які вже потрапили до реєстрів, але ще не придбали житло.
Якщо розпорядження скасують — що буде з житлом
Стаття 265 КАС України встановлює: нормативно-правовий акт, визнаний судом протиправним і нечинним, втрачає чинність із моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто навіть якщо позов задовольнять, це не означатиме автоматичного скасування всіх кредитних договорів, укладених раніше.
Нинішній позов не спрямований безпосередньо на визнання таких договорів недійсними. Їхня подальша доля залежатиме від конкретних правових підстав, умов договорів і можливих окремих спорів.
Інакше може скластися ситуація з кредитами, які на момент остаточного рішення ще не оформлять. Якщо розпорядження №452 втратить чинність, виникне питання, які правила адміністрація зможе застосовувати надалі. Чи залишиться достатня правова основа в інших нормативних актах, чи доведеться ухвалювати нове рішення — залежатиме від змісту судового рішення та взаємозв’язку чинних документів. Автоматично стверджувати, що відновиться попередня редакція Порядку, підстав немає.
Ризик полягає насамперед у можливій затримці подальшого оформлення кредитів, якщо суд задовольнить позов і для продовження програми знадобиться нове нормативне врегулювання.
Це один із можливих наслідків, а не встановлений факт. Є й часовий чинник: до завершення бюджетного року залишилося менш ніж два місяці. Якщо кредитування затягнеться, питання використання залишків коштів стане особливо гострим. Однак говорити про неминуче повернення грошей до бюджету зараз немає підстав.
Чи є претензії до самої програми
Судовий процес не виник на порожньому місці. Питання до організації житлового кредитування залишаються незалежно від того, наскільки переконливими є аргументи конкретного позивача.
«Ірта-fax» уже звертав увагу на проблему з повідомленнями про недоліки документів. Деякі заявники отримували зауваження після завершення строку, відведеного для їх виправлення. Пізніше Луганська ОВА відкрила додатковий прийом документів із 28 до 30 жовтня.
Однак сама наявність додаткового строку ще не доводить, що всі заявники, які зіткнулися із затримками повідомлень, змогли скористатися новою можливістю. Залишаються й питання щодо прозорості реєстрів, підстав включення кандидатів до пільгових категорій, територіальних критеріїв участі та механізмів перевірки документів.
Встановлення різних умов для окремих категорій переселенців не є автоматично незаконним, але такі відмінності повинні мати належне правове обґрунтування. Тому відкриття провадження дає можливість перевірити не лише процедуру ухвалення розпорядження, а й законність конкретних положень Порядку.
Водночас адміністрація має право доводити, що діяла в межах своїх повноважень, а встановлені правила відповідають законодавству. І саме суд повинен дати правову оцінку аргументам сторін.
Що відбудеться 8 грудня
Підготовче засідання призначено на 8 грудня 2026 року о 13:00 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді за адресою: Дніпро, вулиця Академіка Чекмарьова, 5, зал №2. До цього відповідачам запропоновано подати відзиви на позов протягом 15 днів після отримання ухвали.
Харківське міжрегіональне управління Мін’юсту повинно надати реєстраційну справу №24/24. Позивач матиме можливість відповісти на відзиви, а відповідачі — подати заперечення.
На підготовчому засіданні суд визначатиме коло обставин, які потрібно встановити, розглядатиме питання доказів та організації подальшого процесу. Остаточного рішення щодо законності розпорядження на цю дату не призначено.
Ухвала від 2 листопада вже набрала законної сили та окремо не оскаржується. Проте вона вирішує лише процесуальні питання. Чи законно Луганська ОВА затвердила нові правила кредитування, суд ще має встановити.
Ліричний відступ. Перше правило чарівника
У Террі Гудкайнда є «Перше правило чарівника». Його суть доволі невтішна для людського самолюбства: ми схильні вірити в те, у що дуже хочемо повірити, або в те, чого найбільше боїмося. Для застосування цього правила магія не потрібна, особливо коли під рукою судова ухвала, кілька гучних звинувачень і читач, який цілком справедливо не довіряє чиновникам.
Сергій Стулов, схоже, добре відчуває цю аудиторію. У його публікаціях звичайні процесуальні рішення набувають масштабу перемог над системою, а окремі положення документів — зовсім іншого змісту. Ми вже показували це на конкретних прикладах. І щоразу найцікавіше починалося після прочитання першоджерела.
Нинішня справа додає до цієї колекції ще один показовий епізод. Суд відкрив провадження — цілком реальна процесуальна подія. Але водночас відмовив у частині клопотань, а французька асоціація взагалі вибула зі складу позивачів. Ці подробиці не скасовують самого судового розгляду. Просто з ними історія виглядає дещо інакше, ніж у переможному переказі.
Якщо людина справді прагне встановити істину, навіщо залишати за кадром те, що читач може побачити в тому самому документі?
Звісно, це оцінювальне судження редакції. Ми не знаємо мотивів автора й не збираємося їх вигадувати. Але маємо достатньо підстав перевіряти його висновки так само прискіпливо, як і пояснення Луганської ОВА. Недовіра до влади не робить автоматично правдивим кожне звинувачення на її адресу.
Добра порада авторові гучних викриттів: іноді варто перевіряти не лише зміст отриманої інформації, а й те, звідки вона взялася.
І все ж є питання, у якому ми зі Стуловим погоджуємося. (!!!)
У своїх публікаціях він порушує тему перевірки отримувачів житлових кредитів за 2025 рік, зокрема можливих зв’язків позичальників із посадовцями Луганської ОВА та військових адміністрацій. За офіційними даними Луганської ОВА, торік житло за програмою придбали 176 родин на суму понад 400 млн грн. Для окремих категорій переселенців бюджет компенсував половину основної суми кредиту, для інших — 75% або 99,5%.
Стулов у своїх публікаціях порушує питання участі працівників адміністрацій та пов’язаних із ними осіб у програмі кредитування. Але скільки саме, на яких посадах вони працювали, чи відповідали умовам програми та чи мали переваги під час відбору — це ще належить перевірити.
І тут ми цілком підтримуємо саме формулювання питань: Чому компенсацію половини суми кредиту надавали за належністю до визначеної категорії переселенців, а не залежно від того, наскільки родина справді потребувала такої бюджетної підтримки? Чи враховувався майновий стан родини, окрім передбачених програмою обмежень? Скільки серед отримувачів посадовців і членів їхніх сімей? І чи не опинилися вони в кращому становищі завдяки доступу до інформації, якої не мали інші переселенці?
Посада сама собою не позбавляє людину права на житлову допомогу. Чиновник, який утратив дім через окупацію, теж може бути переселенцем і відповідати всім умовам програми. Але коли йдеться про сотні мільйонів бюджетних гривень, суспільство має право знати, кому, на яких підставах і за якою процедурою їх спрямували.
Якщо відкинути маніпуляції, голослівні звинувачення та випади на адресу медіа, залишається цілком доречне питання про справедливість розподілу коштів. І ось тут Сергій Стулов може розраховувати на підтримку від медіа з того самого «медіапулу ЛОВА», до якого він так охоче зараховує незручних для себе журналістів.
Щоправда, є одна умова: ми не готові вірити на слово ані Стулову, ані адміністрації. Якщо серед 176 родин справді є посадовці та їхні близькі, потрібно встановити кількість таких випадків, перевірити законність участі й з’ясувати, чи не було конфлікту інтересів або неправомірних переваг. Без документів це залишатиметься твердженням, а не доведеним порушенням.
Нагадаємо, що ми створили цикл «Маніпуляція свідомістю» — про те, як працюють інформаційні маніпуляції, чому навіть розумні й критично налаштовані люди потрапляють у їхні пастки та як навчитися розпізнавати ці прийоми. Без полювання на конкретних персонажів і пошуку винних. Адже найкращий захист від маніпуляцій — розуміння їхньої механіки. Особливо коли тобі говорять саме те, що ти давно хотів почути.
Що далі
Поки сторони готуються до засідання, житлова програма продовжує діяти. Жодне з розглянутих судових рішень не запровадило заборони на її реалізацію. Але попереду розгляд позову, яким вимагають скасувати розпорядження, що визначає правила цьогорічного кредитування.
Для переселенців важливо не лише те, хто виграє судову суперечку. Не менш суттєво, чи встигнуть люди оформити кредити, чи не виникне затримок із фінансуванням і що робитиме адміністрація, якщо правила доведеться змінювати.
Луганська ОВА повинна бути готовою відповісти на ці запитання незалежно від результату суду, адже відповідальність за організацію програми не зникає через появу позову.
А сам судовий розгляд має дати відповідь на питання, яке поки залишається відкритим: чи відповідають затверджені правила закону.
До 8 грудня сторонам є час підготувати докази. Для переселенців же цей час вимірюється не процесуальними строками, а можливістю нарешті придбати власне житло.
