Кабмін мав три місяці, щоб підготуватися до нового закону про ВПО. Проте коли 22 жовтня закон набув чинності, проєкт нових правил обліку переселенців ще проходив обговорення. А порядок оцінювання їхніх потреб Мінсоцполітики винесло на обговорення взагалі 29 жовтня — через тиждень після старту.
Тепер народний депутат Павло Фролов говорить про зрив підготовки та проблеми з оформленням статусу ВПО. Урядові повідомлення тим часом запевняють: довідки продовжують видавати, чинні процедури отримання допомоги зберігаються. За цими різними оцінками стоїть цілком конкретна проблема: новий закон уже діє, а частину механізмів його виконання держава ще готує.
Спочатку закон, потім інструкція
Ми вже розбирали новий закон про ВПО та зміни з 22 жовтня. У ньому є давно потрібні речі: оцінювання потреб людини, електронний кабінет, допомога з облаштуванням у громаді. Держава має з’ясувати, чого потребує конкретна родина і як їй допомогти.
Для переселенців із Луганщини таке визначення питання звучить майже розкішно: після років із довідками, змінами адрес і повторними переїздами хотілося б нарешті дістатися до розмови про те, як жити далі. Але навіть перехід від довідки до витягу потребує підготовки: треба узгодити документи, налаштувати сервіси, пояснити працівникам на місцях, як приймати заяви. Саме для цього закон №4924-IX дав Кабміну три місяці з дня, наступного за опублікуванням: ухвалити необхідні акти та привести урядові й відомчі документи у відповідність до нових норм. Однак проєкт постанови про облік ВПО обговорювали з 16 до 30 жовтня. У ньому запропонували залишити видачу довідок за порядком №509 до переходу на нову модель роботи бази даних. Тобто документ мав забезпечити людям можливість оформлювати облік, поки нові інструменти ще не готові.
Це необхідне рішення. Питання — чому його обговорення захопило перший тиждень дії закону. А проєкт порядку оцінювання потреб переселенців оприлюднили для обговорення вже після 22 жовтня. У тексті запропоновано до 1 квітня 2027 року доопрацювати інформаційну систему для цього механізму. Ця дата стосується саме технічної підготовки оцінювання потреб, а не припинення чинної допомоги до квітня.
На цьому тлі особливо впевнено звучить повідомлення Мінсоцполітики від 20 жовтня: «Мінсоцполітики подбало, щоб перехід до нової системи обліку ВПО був простим для людей». Далі міністерство повідомляє, що розробило відповідний проєкт постанови. Між «подбало» та «розробило проєкт» умістилася вся різниця між готовою послугою і підготовкою документа. У повідомленні відомство цю відстань подолало значно швидше, ніж у своїй роботі.
Що відбувається з оформленням ВПО
Фролов у виступі, зафіксованому парламентською стенограмою, заявив, що Мінсоцполітики за відведений час не підготувало більшості необхідних проєктів урядових постанов. Наслідки він описав жорстко: «Через відсутність належного нормативного врегулювання порушено безперервність обліку переселенців».
За словами депутата, це перешкоджає новим ВПО отримувати державну підтримку та допомогу гуманітарних партнерів. Де саме і скільком людям уже відмовили в оформленні, у цьому виступі він не уточнив.
Водночас у роз’ясненні на урядовому порталі від 23 жовтня зазначено: люди, які вперше звертаються по облік після набрання законом чинності, можуть отримати довідку через «Дію», ЦНАП або орган соціального захисту. Чинні процедури оформлення й отримання допомоги зберігаються. Сервіс отримання витягу ще розробляється.
Тож підстав оголошувати, що оформлення ВПО зупинилося по всій Україні, ці джерела не дають. Підтверджена проблема — неготовність частини нових механізмів на момент набрання законом чинності. Заява про фактичну зупинку обліку потребує конкретних випадків і пояснення відповідальних відомств.
Для тих, хто вже має довідку, закон зберіг її чинність. Через саму зміну законодавства міняти документ або повторно ставати на облік не потрібно.
Чим ризикує родина, поки відомства узгоджують правила
Проблему побачили задовго до депутатського виступу: ще 10 серпня правозахисні організації закликали уряд завчасно підготувати новий порядок обліку та усунути технічні перешкоди. Серед них — відсутність у «Дії» даних частини переселенців, які виїхали до 2022 року, та збої з відображенням дитячих довідок після отримання першої ID-картки.
У зверненні до уряду від 13 жовтня коаліція правозахисників пояснила, чим може обернутися затримка з обліком. Від нього залежить призначення допомоги на проживання. Якщо людина не зможе вчасно звернутися по виплати, родина ризикує втратити гроші за відповідний місяць. Правозахисники навели умовний розрахунок: сім’я з одного дорослого та двох дітей, яка відповідає умовам призначення допомоги, може втратити 8 тисяч гривень за місяць. Там само правозахисники звернули увагу на ще одну обставину: одночасно з реформою планували передати ведення бази ВПО від Мінсоцполітики до Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Станом на 13 жовтня, за їхнім повідомленням, узгодженого публічного плану передачі не було.
Пенсійна зміна теж потребує виконання
Про проблеми з реалізацією пенсійних норм Фролов сказав у тому самому виступі. За його оцінкою, відсутність необхідних підзаконних актів заважає повноцінно застосовувати зміни.
Ми вже пояснювали, що новий закон змінює для пенсіонерів-ВПО. Стаття 16 забороняє встановлювати для переселенців додаткові або відмінні від загального порядку процедури, які обмежують їхнє право на пенсію.
Окремо із норми пенсійного закону щодо неотримання виплат від рф вилучено категорію людей, які під час окупації виїхали на підконтрольну Україні територію. Пенсіонеру потрібне зрозуміле застосування цієї зміни у його справі. Якщо закон прибрав вимогу, стара практика не повинна жити далі лише тому, що відомства ще не узгодили документи. Інакше людині після новини про спрощення знову доведеться з’ясовувати, до якого кабінету йти та що там пояснювати.
На житло виділили мільйони. Чи встигнуть їх використати?
Фролов порушив і давнішу проблему — використання державної субвенції на житло для переселенців. Це кошти, за які громади мають купувати й облаштовувати тимчасове та підтримане житло для ВПО.
За словами депутата, за дев’ять місяців виконання програми становило лише 40%. Він попередив: 900 мільйонів гривень ризикують залишитися невикористаними, хоча могли б забезпечити житлом близько 1800 родин. Ці цифри та прогноз Фролов навів у виступі у Верховній Раді. Про вже втрачені кошти не йдеться.
При цьому саме Мінсоцполітики у вересні повідомляло про високий попит від громад. Уряд збільшив відповідну субвенцію з мільярда до понад 1,56 мільярда гривень та дозволив громадам повторно подавати заявки протягом року. Отже, потребу в житлі відомство визнавало, додаткове фінансування знайшли. Тепер питання — як швидко ці рішення доходять до придбання та облаштування осель. Один із конкретних прикладів — 26,5 мільйона гривень на купівлю 53 будинків у восьми областях, про які міністерство повідомило 19 жовтня. На той момент будинки ще підбирали, а після підбору будинки ще потрібно придбати й підготувати до поселення родин.
Фролов пропонує передати субвенцію Мінрегіону, який відповідає за ВПО та житлову політику. Проте сама пропозиція ще не пояснює причин затримки. Де громади не подали заявки, де не знайшли придатних будинків, а де документи чи фінансування затримали органи влади — це має бути видно зі звіту про виконання програми. Без такого розбору важко визначити, що саме потрібно виправити.
На початку листопада до завершення року залишається два місяці. Мінсоцполітики має відповісти на заяву Фролова конкретними даними: скільки коштів використали, скільки помешкань підготували до заселення та що встигнуть завершити до кінця року. Про виділені мільйони ми вже прочитали. Тепер хотілося б дізнатися про родини, які отримали житло.
