Менш ніж за два тижні до парламентських виборів у Вірменії соціологічні опитування свідчать про перевагу прихильників прозахідного курсу прем’єр-міністра Нікола Пашиняна над політичними силами, які орієнтуються на Москву. Водночас Кремль не приховує невдоволення зміною зовнішньополітичного курсу Єревана та зберігає низку інструментів впливу на країну.
За десять днів до голосування, призначеного на 7 червня, Нікол Пашинян отримав публічну підтримку з боку США.
«Нікол має мою ПОВНУ І БЕЗЗАСТЕРЕЖНУ підтримку», — написав президент США Дональд Трамп на своїй платформі Truth Social. «За допомогою Нікола ми піднімемо Сполучені Штати, Вірменію, Південний Кавказ і Центральну Азію на безпрецедентний рівень».
Thank you, President @realDonaldTrump for the high appreciation and friendly words 🫶❤️🇦🇲🇺🇸🫶 pic.twitter.com/sn0BMEnKhi
— Nikol Pashinyan (@NikolPashinyan) May 28, 2026
Заява Трампа пролунала невдовзі після візиту державного секретаря США Марко Рубіо до Єревана 26 травня. Це був уже другий приїзд високопоставленого американського посадовця до Вірменії цього року після лютневого візиту віцепрезидента Джей Ді Венса.
Під час перебування у Вірменії Рубіо парафував рамкову угоду щодо ініціативи «Шлях Трампа до міжнародного процвітання» (TRIPP), а також підписав документи про співпрацю у сфері стратегічно важливих мінералів та Хартію всеосяжного стратегічного партнерства.
Як зазначає Independence Avenue Media, сукупність дипломатичних сигналів із Вашингтона стала відчутною підтримкою Пашиняна, який після Оксамитової революції 2018 року поступово віддаляє Вірменію від російської орбіти впливу. Така демонстрація підтримки різко контрастувала з квітневою поїздкою прем’єра до Москви, де президент росії володимир путін прийняв його доволі стримано та застеріг від подальшого зближення з Європейським Союзом.
Як повідомляє Independence Avenue Media (IAM) з посиланням на незалежне російське видання The Insider, Кремль залучив кілька державних структур до інформаційної кампанії проти Пашиняна, розраховуючи на зміну влади в Єревані. Втім, соціологічні дослідження наразі не свідчать про успішність таких зусиль.
Рейтинг Пашиняна зростає
Відповідно до травневого опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), партію «Громадянський договір» підтримують 32% виборців. Для порівняння, у лютому цей показник становив 24%.
Головні конкуренти чинного прем’єра, які традиційно виступають за тісніші зв’язки з росією, суттєво відстають. Блок «Сильна Вірменія» бізнесмена Самвела Карапетяна має 6% підтримки проти 9% кількома місяцями раніше. Блок «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна стабільно утримується на рівні 3%.
Водночас майже чверть виборців досі не визначилася зі своїм вибором, а ще 21% респондентів відмовилися відповідати на запитання соціологів.
Політичний аналітик Самвел Мартиросян у коментарі для IAM зазначив, що попри внутрішні суперечності проросійські сили можуть об’єднатися після виборів.
«Вона або здобуває переконливу перемогу, або взагалі втрачає владу», — сказав експерт про партію Пашиняна.
Серед факторів, які працюють на користь чинного прем’єра, аналітики називають втому суспільства від старих політичних еліт, високу підтримку європейської інтеграції та відносно стабільну економічну й безпекову ситуацію.
Директор Кавказького інституту Олександр Іскандарян у коментарі для IAM зазначив, що для впевненого збереження влади «Громадянському договору» необхідно отримати близько 46–47% голосів. За його словами, особливості виборчої системи можуть забезпечити партії від 50% до 60% місць у парламенті.
Карапетян як головний опонент
Однією з ключових фігур опозиційного табору став Самвел Карапетян — великий бізнесмен у сфері будівництва та нерухомості, який сформував свої статки після переїзду до російської Калуги у 1990-х роках.
Його конфлікт із Пашиняном загострився минулого року на тлі суперечки прем’єра з керівництвом Вірменської апостольської церкви. Відтоді проти Карапетяна відкрили кілька кримінальних проваджень за звинуваченнями у закликах до насильницького захоплення влади.
Наразі він перебуває під домашнім арештом, однак продовжує брати участь у політичній кампанії.
Через наявність громадянства росії та Кіпру Карапетян не може балотуватися до парламенту або претендувати на посаду прем’єр-міністра. Саме на цей факт Пашинян звернув увагу під час квітневої зустрічі з путіним після заяв російського президента про бажану участь «проросійських» політиків у політичному житті Вірменії.
Тема російського впливу дедалі активніше використовується у передвиборчій боротьбі. Влада звинувачує Карапетяна у зв’язках із Федеральною службою безпеки росії та стверджує, що його племінник Нарек Карапетян нібито приховав факт наявності російського громадянства.
«Протистояння надзвичайно гостре, з глибокою особистою ворожнечею», — зазначив Мартиросян у коментарі для IAM.
Своєю чергою опоненти Пашиняна звинувачують його у втраті Нагірного Карабаху та відсутності спроб повернути вірменське населення регіону.
Передвиборча кампанія супроводжується й резонансними особистими звинуваченнями. Зокрема, Карапетян без надання доказів заявив, що Пашинян нібито вживає галюциногенні гриби, імпортовані з Китаю. Прем’єр звернувся до суду з вимогою спростувати ці твердження.
Курс на примирення із сусідами та ЄС
Після втрати контролю над Карабахом за результатами війни 2020 року та подій 2023 року зовнішньополітична стратегія Вірменії зазнала суттєвих змін.
Пашинян виступає за укладення повноцінного мирного договору з Азербайджаном та поступову нормалізацію відносин із Туреччиною. Для цього влада вже пішла на низку символічних та політичних кроків.
Зокрема, із нових біометричних паспортів прибрали зображення гори Арарат, що знаходиться на території Туреччини. Також Пашинян заявив про намір змінити Конституцію, вилучивши положення, які містять посилання на можливе «возз’єднання» з Нагірним Карабахом.
Паралельно Вірменія ухвалила закон про початок процесу вступу до Європейського Союзу та працює над лібералізацією візового режиму з ЄС.
У травні Єреван приймав Саміт Європейської політичної спільноти за участю лідерів країн ЄС, а також перший саміт Європейський Союз — Вірменія.
За даними опитування IRI, підтримка вступу країни до Євросоюзу досягла 75%.
SECRETARY RUBIO: We signed a critical minerals agreement with Armenia – a reminder of another war President Trump helped settle.
We are seeing the emergence of a great new relationship with Armenia that really had grown stagnant for a long period of time. pic.twitter.com/LjreKmSgC4
— Department of State (@StateDept) May 27, 2026
Вашингтон посилює інтерес до Південного Кавказу
Останнім часом помітно активізувалася й співпраця між Єреваном та Вашингтоном.
Показовим стало оформлення у серпні 2025 року транспортної угоди між Азербайджаном та Вірменією щодо сполучення з Нахічеванню. Хоча сам механізм був закладений ще після війни 2020 року за посередництва росії, остаточне оформлення відбулося вже за участю президента США Дональда Трампа.
Передбачається, що нові транспортні маршрути дозволять частково обійти території росії та Ірану.
Як зазначає IAM, послідовні візити Джей Ді Венса та Марко Рубіо демонструють зростаючу увагу США до Південного Кавказу як до важливого геополітичного регіону.
Після повернення з Єревана Рубіо заявив під час засідання уряду США у Білому домі, що зусилля Трампа сприяли «виникненню чудових нових відносин із Вірменією, які протягом дуже тривалого часу фактично перебували у стані застою».
Які важелі залишаються у Кремля
В інтерв’ю IAM Олександр Іскандарян зазначив, що ще кілька років тому подібне зближення Вірменії із Заходом виглядало малоймовірним через сприйняття росії як головного гаранта безпеки країни.
Однак сьогодні участь Вірменії в Організації Договору про колективну безпеку фактично заморожена. Єреван звинувачує структуру у бездіяльності під час азербайджанських вторгнень на вірменську територію у 2021 та 2022 роках.
«Тепер у питаннях безпеки Вірменія співпрацює зовсім з іншими країнами», — сказав Іскандарян. «Політичну безпеку частково забезпечує Європейський Союз. Вірменія купує зброю у Франції та Індії. Також існують інші формати співпраці у сфері безпеки зі Сполученими Штатами та іншими партнерами».
«Головний важіль впливу росії сьогодні — економічний», — додав він. «Передусім це енергоресурси та ціни на газ».
Після зустрічі путіна та Пашиняна у квітні Москва запровадила низку торговельних обмежень щодо вірменської продукції. Під заборону потрапили поставки мінеральної води Jermuk, квітів та окремих видів алкогольних напоїв.
За словами Мартиросяна, висловленими у коментарі для IAM, Кремль теоретично може вдатися до значно жорсткіших заходів — від обмеження торгівлі та підвищення цін на газ до депортації трудових мігрантів.
Водночас такі дії вдарили б і по самій російській економіці, яка вже перебуває під значним навантаженням.
На цьому тлі ставка Пашиняна на підтримку європейського курсу та поступове зменшення залежності від росії наразі виглядає політично виправданою. Принаймні саме таку тенденцію демонструють настрої виборців напередодні парламентських виборів 7 червня.
