росія почала атакувати Україну дронами типу “шахед”, які мають ракету класу “повітря-повітря”, а також “шахедами” із режимом керування, який дозволяє оператору вести дрон у напівавтоматичному онлайн-режимі на дистанціях до 150 км. У коментарі УНН заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський розповів, що модернізовані “шахеди” – це вже не сліпий “камікадзе”, який наводиться за координатами, а платформа, яку можна підвести до цілі в реальному часі, скоригувати маршрут, обійти позиції та фактично навести вибухову частину прямо на мобільну групу в момент її роботи.
Деталі
Днями військовий фахівець із систем РЕБ та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомляв, що вперше у російському “шахеді” було виявлено ракету Р-60 класу “повітря-повітря”.
Згодом він повідомив, що “шахед” з онлайн-керуванням атакував машину мобільної вогневої групи у Чернігівській області. На щастя, всі залишилися живі.
У коментарі УНН Анатолій Храпчинський розповів, що “поява на “шахедах” ракети “повітря-повітря” Р-60 та відео атаки по мобільній вогневій групі на Чернігівщині це зрозуміла логіка”.
Ворог шукає єдину стратегію прикриття своїх ударних БпЛА, або захисту їх від авіаційних груп, тому експериментують із Р-60, або робити їх керованими для точних ударів по техніці та МВГ. До цього додається вже новий “Shahed-107” – варіант здатний працювати і по наземних цілях, і по засобах радіолокації чи РЕБ. Тобто ми бачимо єдину еволюційну лінію ворога, підвищення живучості дрона, здатність оборонятися, точніше бити й ламати нашу ППО та РЕБ. І саме тому нам потрібно максимально швидко масштабувати власні засоби протидії – від мережевої РЕБ і перехоплювачів до сенсорних полів та мобільних комплексів ближньої дії, поки ця російська концепція не стала повноцінним бойовим стандартом
Він зазначає, що росіянам вдалося атакувати МВГ за рахунок того, що вони вже певний час застосовують модернізовані “шахеди” із режимом керування, який дозволяє оператору вести дрон у напівавтоматичному онлайн-режимі на дистанціях до 150 км.
Тобто це вже не сліпий “камікадзе” за координатами, а платформа, яку можна підвести до цілі в реальному часі, скоригувати маршрут, обійти позиції та фактично навести вибухову частину прямо на мобільну групу в момент її роботи. Це показує, що ворог переходить від масових балістичних “запусків” до керованого полювання, і саме під такий сценарій нам критично потрібно оновлювати тактику МВГ та їхній захист
Експерт наголосив, що насправді ті “шахеди”, які росія застосовувала у 2022-му, і ті, що ми бачимо зараз, це вже зовсім інші продукти.
Нині дрон отримав можливість працювати в будь-яку погоду, використовує різноманітні бойові частини та суббоєприпаси, має канали зв’язку, які дозволяють будувати розподілену систему керування, зміни або внесення корегувань у польотне завдання до західних областей. Додаємо сюди оптико-електронні камери для спостереження й самозахисту і отримуємо не просто ударний БпЛА, а платформу, що постійно ускладнюється та адаптується під наші засоби протидії. Формуючи нову сучасну зброю
За його словами, ці оновлення суттєво ускладнюють перехоплення, але важливо розуміти, більшість дій ворога залишаються передбачуваними, а значить піддаються аналізу.
Тому наше завдання включати стратегічне бачення, уважно відстежувати навіть найменші зміни у конструкції та тактиці “шахед” і завчасно формувати ширший спектр засобів протидії
Також він наголосив, що поява “шахедів” із ракетою “повітря-повітря” додає ще один рівень ризику.
Тут уже потрібно говорити про системи раннього попередження, MAWS і теплові пастки, без яких літаку працювати в зоні потенційного перехоплення небезпечно. Саме тому стає очевидно, чому використання малої цивільної авіації як засобу протидії неправильне рішення: такі борти не мають ні датчиків загроз, ні термопасток, ні комплексу захисту, а отже стають легкою мішенню навіть для сирих російських експериментів
Водночас у своєму Telegram-каналі експерт наголошує, що на уламках “шахеда” видно ще пілон АПУ-60 (авіаційний пусковий пристрій – ред.). За його словами, проблема в тому, що АПУ-60 працює тільки в одному режимі: ракета має вільно зісковзнути вниз, віддалитися на кілька десятків сантиметрів, і лише після цього вмикає двигун. Якщо пусковий пристрій встановлений над корпусом дрона, як у цьому випадку, сходу не відбудеться взагалі.
Ракета не може впасти вниз, бо під нею корпус “шахеда”, вона не може “зісковзнути вперед”, бо АПУ-60 не має катапультного механізму. У такій конфігурації Р-60 просто заблокована й ніколи не зійде з пілона. Та головне навіть не це. АКУ-60, який мав катапультний старт і теоретично міг би забезпечити безпечне відкидання Р-60 від носія, але він (АКУ-60) так і не пішов у серію й майже не використовувався. Додатково “шахед”, це взагалі легкий композитний планер: навіть якби вони змусили Р-60 увімкнути двигун, струмінь РДТТ просто випалив би корпус дрона, знищивши носій та саму ракету у той самий момент
Додатково він зазначає, що заявлений радіус дії Р-60 не 10 км:
- 3–4 км – по реактивній маневреній цілі в задню півсферу;
- до 5 км – по неманевреній або повільній цілі (гвинтова авіація);
- 1–2 км – у лобову півсферу (головка самонаведення майже не “бачить” теплову пляму).
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
