Після повномасштабного вторгнення росії в Україну безпековий ландшафт Європи кардинально змінився. Південний Кавказ і Чорноморський регіон опинилися в зоні підвищеної стратегічної уваги — як для Москви, так і для західних союзників. На цьому тлі НАТО поступово поглиблює співпрацю з Вірменією та Азербайджаном, зберігаючи водночас багаторічне партнерство з Грузією та розширюючи взаємодію з Молдовою.
Йдеться не лише про військову співпрацю. У центрі уваги — зміцнення інституційної стійкості, кібербезпека, протидія дезінформації, енергетична безпека та розвиток оборонних інституцій. Альянс наголошує: співпраця з партнерами відбувається виключно на їхній запит і не передбачає нав’язування політичного курсу.
В інтерв’ю Independence Avenue Media директор НАТО з питань оборонної та безпекової співпраці Пірс Казалет пояснює, як Альянс адаптує свою стратегію до нових викликів, чому стійкість стала ключовим елементом партнерств та яким бачить майбутнє Кавказу й ширшого Чорноморського регіону.
Інтерв’ю записане 3 лютого 2026 року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі та відредаговане для стислості й ясності.
Інтерв’ю
Ія Меурмішвілі, головна редакторка IAM: Почнімо з Кавказу, Вірменії та Азербайджану. Заступниця генерального секретаря НАТО протягом останніх кількох місяців відвідала регіон, і складається враження, що з’явився новий імпульс у відносинах з цими двома країнами. Які програми або підходи НАТО використовує, щоб допомогти цим державам зміцнювати стійкість, розвивати оборонне мислення та загальне партнерство з Альянсом.
Пірс Казалет, директор НАТО з питань оборонної та безпекової співпраці: Історично Кавказ був регіоном великого інтересу для НАТО. У цьому регіоні є й інші країни, зокрема Туреччина, яка є безпосереднім сусідом. Три кавказькі держави, Грузія, Вірменія та Азербайджан, мають тісні відносини з різними країнами НАТО. Тож Альянс завжди приділяв увагу цьому регіону і прагнув співпрацювати з державами Кавказу.
Щодо Вірменії та Азербайджану, як ви зазначили, заступниця генерального секретаря Радміла Шекерінська нещодавно відвідала регіон і побувала в обох країнах. Це, на мою думку, є свідченням важливості, яку ми надаємо відносинам з цими двома державами, а також з Грузією. Відносини з Грузією формувалися протягом багатьох десятиліть.
Говорячи про практичну співпрацю, насамперед з Грузією, як я вже сказав, ми розвивали її багато років, і це дуже глибокі відносини, зокрема з Силами оборони Грузії, які мужньо воювали пліч о пліч із солдатами НАТО в різних регіонах. Вони й надалі служать разом із силами Альянсу в окремих місцях. Ця співпраця надзвичайно цінується в НАТО.
З Вірменією та Азербайджаном рівень відносин був нижчим. Проте зараз ми починаємо активізуватися і розглядати, як можемо поглибити співпрацю з обома цими країнами.
Ви згадали про стійкість. Стійкість є дуже важливою для всіх країн НАТО, а також для наших партнерів. Йдеться про те, як вони можуть краще захищати й обороняти себе значно нижче порогу звичайного збройного конфлікту або прямого нападу.
Сьогодні у світі існує багато різних загроз, зокрема кіберзагрози, загрози енергетичній інфраструктурі, дезінформація. І якщо ми працюємо разом як союзники та разом із партнерами, ми можемо зміцнювати нашу безпеку перед цими викликами.
Ми ніколи не нав’язуємо співпрацю партнерам
IAM: Вірменія наближається до виборів. Вона відходить від росії та зближується з НАТО. Чи існують програми оборонної допомоги для Вірменії з огляду на можливу агресію, як для звичайної оборони, так і для протидії гібридним операціям?
Пірс Казалет: Існує багато можливостей для нашої співпраці з Вірменією. Водночас я відразу хочу наголосити, що будь-яка співпраця з будь-якою країною партнером має перебувати на перетині інтересів НАТО, бажань країни партнера та її власних інтересів.
Ми ніколи не нав’язуємо співпрацю жодному партнеру, і Вірменія не є винятком. Ми регулярно проводимо обговорення з вірменськими посадовцями щодо того, яку саме співпрацю можемо розвивати разом. Наразі ми маємо досить тісну співпрацю у сфері оборонної освіти. Існує добре налагоджена програма взаємодії з Міністерством оборони Вірменії та вірменськими збройними силами у сфері оборонної освіти, а також програма під назвою Building Integrity, яка зосереджується на питаннях боротьби з корупцією та прозорості в оборонному і безпековому секторі. У майбутньому ми можемо розширювати співпрацю з Вірменією й в інших напрямах.
IAM: Чи бачите ви перспективу якоїсь співпраці між країнами Кавказу, чи до цього ще не дійшли?
Пірс Казалет, директор НАТО з питань оборонної та безпекової співпраці: Я дуже сподіваюся, що ми зможемо рухатися в цьому напрямку. Впродовж останніх років уже була співпраця щонайменше між двома кавказькими країнами у різних форматах. Тож у нас є різні проєкти. Наприклад, у межах нашої програми Наука заради миру і безпеки, яка передбачає спільні наукові дослідження між союзниками та партнерами. У її межах можлива співпраця між різними партнерами.
У перспективі Кавказ з географічної точки зору є відносно невеликим регіоном. І якщо ми зможемо знайти способи зблизити ці країни та посилити їхню співпрацю, це було б дуже позитивно. Наприклад, Грузія могла б стати зручним майданчиком для такої взаємодії в майбутньому.
Захист від дезінформації та гібридної війни
IAM: Розкажіть детальніше про нарощування спроможностей у протидії російським інформаційним загрозам. Йдеться про гібридні операції та загалом зловмисну діяльність, яка не є класичною військовою загрозою, але все ж підриває безпеку цих країн. Чи маєте ви окремі програми для кожної країни або регіональні програми. Як НАТО реагує на цю конкретну загрозу з боку росії для регіону
Пірс Казалет: Безумовно, з точки зору НАТО ми вважаємо росію найбільшою загрозою і для деяких партнерських країн це також так. Водночас ми не вибудовуємо наші програми проти якоїсь однієї конкретної держави. Йдеться радше про нарощування спроможностей і підвищення стійкості партнерських країн незалежно від того, хто є джерелом загрози.
Ми бачимо, що й інші держави, наприклад Китай або Іран, застосовують ті самі ворожі тактики, що й росія, проти партнерських країн. Тому ми розвиваємо ці спроможності так, щоб країни могли використовувати їх для захисту від будь-якої загрози, незалежно від того, звідки вона походить.
У НАТО існує низка програм, які ми розробили й використовуємо також у співпраці з партнерами. Ви згадали стратегічні комунікації. Тут, наприклад, ми багато працюємо з іншими партнерськими країнами, зокрема з Молдовою, а також із партнерами на півдні, такими як Йорданія. Йдеться про те, як ці країни можуть посилювати стійкість своїх суспільств до дезінформації та маніпулятивної інформації, що надходить як ззовні, так і зсередини країни від різних загрозливих суб’єктів. Ми вже робимо багато в цьому напрямку і завжди можемо робити більше у цьому регіоні.
НАТО поглиблює оборонне партнерство з Молдовою
IAM: Розкажіть детальніше про Молдову, країну, яка також перебуває у складній ситуації. Складається враження, що США приділяють Молдові більше уваги, так само як і Вірменії та Азербайджану. Які загальні очікування щодо розвитку відносин Молдови з НАТО надалі
Пірс Казалет: У нас дуже міцне партнерство з Молдовою, яке формувалося протягом багатьох десятиліть. Сьогодні ми маємо з нею активну практичну співпрацю з огляду на її географічне розташування між Україною та Румунією, а також з урахуванням того, що частина її території окупована росією. Це класичний приклад ситуації, коли НАТО може допомогти країні розвивати власні сили оборони та оборонні спроможності, щоб краще забезпечувати власну безпеку. Останніми роками ми досить інтенсивно працюємо з Молдовою.
Одним із напрямків цієї співпраці є протидія дезінформації, а також кібербезпека. Крім того, йдеться про загальне нарощування спроможностей Збройних сил. Зокрема, ми працюємо над питаннями набору до армії, щоб Молдова мала більш сучасні збройні сили і могла ефективніше захищати свою державу.
IAM: З вашої точки зору, чи бачите ви, що Молдова стає активнішою у співпраці з НАТО. Оскільки це нейтральна країна, вона не подавала заявку на членство. Чи помічаєте ви якісь зміни, особливо після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році
Пірс Казалет: Молдова має свій нейтральний статус, і багато наших партнерів, з якими ми працюємо, зокрема Австрія та Швейцарія, також є нейтральними. Тож різні партнерські країни можуть мати різні форми нейтралітету, але це не заважає рівню співпраці, який ми можемо з ними розвивати.
Повертаючись до того, що я вже зазначав раніше, усе, що ми робимо з Молдовою, відбувається на запит самої Молдови. Ми нічого не нав’язуємо цій країні. У будь яких питаннях, у яких вони хочуть з нами співпрацювати, ми можемо знайти формат взаємодії.
Після 2022 року ситуація змінилася. Вони відчули себе більш відкритими до загроз, більш уразливими. Вони визначили сфери слабкості, над якими потрібно працювати, щоб краще захищати себе. Саме з цих питань вони звернулися до нас по конкретну допомогу та підтримку, і ми змогли її надати.
Партнерства НАТО після вторгнення росії
IAM: Як російське вторгнення в Україну вплинуло на бачення НАТО регіону з точки зору стійкості, нарощування спроможностей та допомоги, яку Альянс надає своїм партнерам
Пірс Казалет: До 2022 року НАТО мало міцні відносини з низкою окремих партнерів. Проте рівень практичної співпраці з більшістю з них залишався доволі низьким. Після вторгнення союзники почали усвідомлювати загальну важливість партнерств. Вони побачили значення роботи з нарощування спроможностей, яку ми проводили з Україною ще до повномасштабного вторгнення, ті переваги, які вона дала Україні, а також те, як елементи цієї роботи допомогли Україні вистояти під час початкової російської атаки.
Нині роботі з партнерами надається значно більша цінність. Це дозволило нам активізувати співпрацю з такими країнами, як Молдова, а також, наприклад, з Боснією і Герцеговиною, яка має інший рівень загроз і інший набір вразливостей. Ми маємо значно більше можливостей працювати з цими країнами, допомагаючи їм розвивати свої оборонні та безпекові спроможності.
Обережний оптимізм щодо майбутнього Кавказу
IAM: Наскільки ви оптимістично налаштовані щодо Кавказу, зокрема щодо відносин між трьома країнами регіону та НАТО, а також ширшого Чорноморського регіону. Яким, на вашу думку, буде майбутнє
Пірс Казалет: Що стосується самого Кавказького регіону, я налаштований дуже оптимістично. Те, що ми побачили протягом останніх місяців, а також угода між Вірменією та Азербайджаном у серпні минулого року, надало імпульс подальшому просуванню мирного процесу в регіоні. Якщо нам вдасться закріпити цей процес і зробити його більш конкретним, ми зможемо досягти справді тісної співпраці між країнами регіону.
Це буде корисно як для НАТО, так і для окремих країн Альянсу, а також для безпеки ширшого Чорноморського регіону. Тож я налаштований оптимістично. Водночас попереду ще багато роботи, є чимало питань, які потрібно вирішити, але я вважаю, що за наполегливої спільної роботи ми зможемо досягти прогресу.
Партнерство з Грузією попри виклики
IAM: Ви згадали, що партнерство НАТО з Грузією триває. Розкажіть детальніше про історію цього партнерства, де ми перебуваємо зараз і як ви бачите його розвиток у майбутньому
Пірс Казалет: Це давнє історичне партнерство, і, на мою думку, всі в НАТО визнають внесок Сил оборони Грузії в регіональну безпеку, а також у ширшу безпеку євроатлантичного простору. Внесок Грузії, зокрема в Афганістані, пам’ятають усі країни НАТО, і Грузія може пишатися тим, що вона зробила.
Ми зберігаємо ці відносини, передусім із Силами оборони Грузії, а також з Міністерством оборони, і маємо значний обсяг практичної співпраці, яка триває.
Водночас політичний контекст у країні нині є значно складнішим. НАТО та країни Альянсу чітко висловлювали свої позиції щодо нинішнього напряму розвитку Грузії. Ми сподіваємося, що зможемо зберегти, а згодом і відновити відносини на тих засадах, які існували раніше. Між Грузією та НАТО, а також окремими країнами Альянсу, є багато потенційних спільних інтересів, і ми хотіли б знову будувати співпрацю саме на них.
