Україна має намір завершити виконання реформ, необхідних для отримання фінансування від Євросоюзу. Про це заявив міністр економіки Олексій Соболєв під час онлайн-пресконференції у суботу, 2 серпня. Про це пише видання Bloomberg.
Йдеться про 12,5 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility, яку ЄС затвердив ще у 2023 році. Цей інструмент фінансової підтримки розрахований на утримання української економіки у складних умовах війни.
За словами Соболєва, наразі уряд спільно з Єврокомісією переглядає умови програми, щоб адаптувати її до поточної ситуації.
📢 «Ми проводимо перегляд у тісній співпраці з Єврокомісією, і зміни готуються вже останні три місяці. Сподіваємося, Єврокомісія схвалить їх до кінця вересня», – повідомив міністр.
Україна вже виконала більшість зобов’язань, однак не вклалася у строки щодо трьох із 16 реформ, які мали бути реалізовані в першому кварталі. Через це Брюссель вирішив зменшити наступний транш на 1,5 мільярда євро — із запланованих 4,5 до 3 мільярдів. Про це заявив речник Єврокомісії.
Попри затримку, українська сторона вже виправила ситуацію за двома з трьох пунктів. Тепер Кабінет міністрів очікує на виплату 1,1 мільярда євро після подання звіту про результати виконання реформ за другий квартал 2025 року.
Єдиною невиконаною умовою залишається процедура добору суддів до Вищого антикорупційного суду. Як пояснив міністр, процес виявився надто складним і неефективним:
📢 «З 25 суддів було обрано лише двох із 200 кандидатів».
Уряд уже розробив новий законопроєкт, покликаний спростити процедуру добору кадрів.
Загалом перелік показників, які Україна має виконати, збільшився з 36 до 51. При цьому, за словами Соболєва, ухвалення ключових законів у Верховній Раді — це складний і часто політично чутливий процес. Тому українська сторона просить ЄС дозволити перегляд частини умов: деякі зобов’язання можуть бути відкладені, інші — пришвидшені.
Політичні рішення, що гальмують процес
Раніше ситуація з незалежністю антикорупційних органів викликала критику з боку європейських партнерів. 22 липня Рада ухвалила закон №12414, який зробив НАБУ і САП залежними від рішень генпрокурора. Це рішення викликало негативну реакцію в ЄС і стало причиною скорочення підтримки.
Однак вже 31 липня парламент підтримав законопроєкт №13533, ініційований президентом, який відновлює незалежність НАБУ і САП. Попри це, у Брюсселі більше не готові «закривати очі» на затягування реформ.
Це стосується і призначення нового голови Бюро економічної безпеки (БЕБ). Хоча конкурс завершився, прем’єр-міністр Юлія Свириденко тривалий час відмовлялася затвердити переможця. За даними джерел, зрушення у цьому питанні почалися лише після тиску з боку європейських партнерів, які прив’язали рішення до подальшого фінансування.
