З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну державна система соціальної підтримки громадян працює на межі своїх можливостей – різке збільшення кількості ВПО та переміщення людей в інші регіони країни спричинило велике навантаження на чинну систему соціального обслуговування населення.
В Міністерстві соціальної політики зазначають, що війна спричинила й тяжкі економічні наслідки та збільшила кількість людей, які потребують соціальної підтримки в Україні у порівнянні з попередніми роками.
За даними ООН, через розв’язану рф війну в Україні, 13,3 мільйона людей були вимушені змінити своє місце проживання у пошуках безпеки.
Директорат розвитку соціальних послуг Мінсоцполітики зазначає, що на 2023 рік в Україні потреба населення в отриманні соціальних послуг від держави зросла до 1,5 мільйони осіб, проти близько 1 мільйона осіб у 2022 році. Фактично, у рік вторгнення рф, територіальними центрами соціального обслуговування населення та центрами соціальних послуг було виявлено 1 013 758 громадян, які перебували у складних життєвих обставинах й потребували надання соціальних послуг, з них 171 169 – ВПО.
За словами віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук у 2022 році на фінансування ВПО знадобилося 57 мільярдів гривень. Цього року, за прогнозами держави, потрібно буде знайти 72 мільярди гривень, щоб забезпечити всі належні виплати переселенцям.
За даними Мінсоцу, на сьогодні в Україні налічується 4,9 мільйона офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Ще близько 5 мільйонів українців перебувають за кордоном.
Майже повна окупація Луганської області унеможливила роботу територіальних центрів надання соціальної підтримки: вимушена релокація, втрата спеціалістів та матеріальних цінностей, повна руйнація ретельно вибудованої та робочої системи, війна – все це, здавалося, поставить хрест на функціонуванні центрів. Проте, досвід роботи в умовах війни з 2014 року та чітке розуміння проблеми керівництвом області, дозволили прийняти вчасні й правильні рішення. Створення в інших регіонах України мережі гуманітарних хабів, які допомагатимуть членам громад Луганщини з-поміж ВПО в інших областях – ідея була може й не новаторською, проте й досі жодна з областей України, яка постраждала від війни, не може відзначитись такою складеною та ефективною роботою, охопленням та кількістю наданих послуг. Наскільки створення гуманітарних хабів допомогло розвантажити державну систему соціальної підтримки та розв’язувати проблеми саме для ВПО з Луганщини і як інші громади можуть використовувати та втілювати цей унікальний досвід – розберемо у нашому матеріалі.
Рішення – створення гуманітарних хабів
За даними Департаменту соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації станом на 1 липня 2023 року з окупованої території було релоковано 15 установ надавачів соціальних послуг, зокрема територіальних центрів соціального обслуговування. Зазначається що процес відновлення роботи соціальних установ триває. Державну соціальну допомогу на сьогодні отримує понад 21 тисяча мешканців Луганської області з-поміж ВПО.
Очевидним є й той факт, що майже все евакуйоване та переселене в інші регіони України населення області потребує допомоги та підтримки. Чинна система соціальних послуг просто не розрахована на таке навантаження й той величезний запит від населення, який виник. Ідею відкриття саме гуманітарних хабів, як окремих осередків, запропонувала Заступниця Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Яна Любимова, а тодішнє керівництво області цю ідею підтримало.
«Яна Любимова запропонувала деяким керівникам громад створити гуманітарні хаби. Процедура створення на той момент була невідома. Тому кожна громада імпровізувала. Їх створювали хто як вмів. Після повної окупації області ідею підтримав Сергій Гайдай. У нас була створена нарада на якій ми обговорили ці питання. Це було десь у серпні (2022 р. – ред.). Після наради ми почали займатись пошуком приміщень та домовлятись з місцевою владою приймаючих громад», – пригадує начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко.
Як показав час, ідея була не просто вдалою – для багатьох переселенців з Луганщини гуманітарні хаби стали порятунком, тією «рукою допомоги», місцем розуміння та підтримки, місцем зустрічі та надії на світле майбутнє.
«Станом на 1 серпня в Україні працює 35 гуманітарних штабів (хабів), які створені сільськими, селищними, міськими військовими адміністраціями Луганської області. В цих хабах працює 106 спеціалістів органів соціального захисту (соціальної сфери), які надають різні послуги, зокрема проводиться інформування та консультування щодо нарахування та виплати державних соціальних допомог та компенсацій, наявного безплатного житла для внутрішньо переміщених осіб, компенсації за зруйноване та пошкоджене майно, забезпечення ветеранів війни житлом та компенсацією за житло, оздоровлення та відпочинку дітей, надаються базові соціальні послуги, допомога в оформленні документів, а також приймаються документи за екстериторіальним принципом (обслуговуються мешканці інших громад Луганщини) тощо», – розповідає Директорка Департаменту соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації Олена Поліщук.
Керівництво релокованих громад за допомогою своїх сил та зав’язків (адже пів області було окуповано ще з 2014 року) з волонтерами та благодійниками створювали невеличкі осередки, аби допомогти саме ВПО – членам власних громад.
А вже з липня 2022 року ЛОВА у співпраці з військовими адміністраціями області реалізували проєкт «Моя Луганщина». Проєкт ініціював процес створення мережі гуманітарних хабів по всій території України – в містах, до яких евакуйовували мешканців області. Концепція проєкту передбачала надання в хабах не тільки гуманітарної допомоги, а і юридичних, медичних, психологічних послуг та перетворення їх на осередок спілкування мешканців Луганської області.
Об’єднання хабів у єдину мережу
Після розгортання декількох хабів, Керівництвом області було прийнято рішення про створення єдиної платформи, де реєструють ВПО з Луганської області. Таке рішення прийняли, аби допомогти можна було максимальній кількості людей.
«Об’єднання гуманітарних хабів релокованих громад Луганської області у єдину мережу дійсно покращує роботу. Хаби були об’єднанні задля контролю видачі допомоги. Крім міжнародної допомоги ми також отримуємо допомогу від держави. Ця допомога розрахована на кожну особу окремо. Об’єднали аби всім вистачало, аби не здвоювати видачу гумдопомоги, адже її контролює держава, а люди, які знаходяться у скрутній ситуації намагаються отримати допомогу де тільки можна та можуть звертатись до декількох хабів одночасно», – говорить Сергій Корощенко начальник Нижньодуванської СВА.
Згодом до проєкту стали долучатись й інші військові адміністрації. Станом на 1 серпня в Україні функціонує 35 гуманітарних хабів.
Загальна кількість заявників, які звертаються щомісяця за допомогою – понад 100 тисяч осіб, переміщених з тимчасово окупованої території Луганської області.
Хаби Луганської області – це не просто роздача «гуманітарки»
За даними Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації, через мережу хабів з липня 2022 року по теперішній час розподілено 6 872,2 тонни харчових продуктів, 219 тонн засобів гігієни та 379 тонн інших видів допомоги (білизна, посуд, ковдри, предмети побуту та ін.).
У червні-липні 2023 року відбулося суттєве розширення спектра послуг, які можна отримати в гуманітарних хабах.
«Крім медичних, юридичних, психологічних, які були запроваджені на початку старту проєкту, наразі це ще й адміністративні послуги, консультації з питань соціального захисту дітей та дорослих, освітні, культурні та оздоровчі послуги, а також заходи з організації дозвілля для різних вікових груп», – інформує в. о. директора Департаменту масових комунікацій Тетяна Кукушкіна.
З метою інтеграції ВПО в приймаючих громадах шляхом надання соціальних послуг з пошуку роботи та забезпеченням зайнятості фахівцями Луганської обласної служби зайнятості на постійній основі проводиться робота в 16 гуманітарних хабах для переселенців з Луганщини, які знаходяться в різних регіонах України.
Департамент масових комунікацій додає, що вся розподілена допомога була отримана безоплатно з різних джерел, від вітчизняних та іноземних донорів.
«Найбільшу кількість продуктів харчування було передано Київською міською військовою адміністрацією, Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією та Полтавською обласною військовою адміністрацією в порядку реалізації постанови КМУ №328 «Деякі питання забезпечення населення продовольчими товарами в умовах воєнного стану»», – зазначає Тетяна Кукушкіна.
Також у відомстві говорять, що вагому допомогу область отримала в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні, від БО «Фонд Ріната Ахметова», ВБФ «Деполь Україна», БО «БФ «Восток-СОС», БО БФ «Янголи Спасіння», ГО «Пролісок», МБФ «АІСМ Україна», МОМ в Україні.
Унікальність Луганських хабів
Мережа гуманітарних хабів дозволяє громадянам отримувати послуги відповідно до свого місця проживання, звертатися за консультацією та допомогою в оформленні документів. Це значно полегшує процес отримання послуги для громадян та надання послуги для органів соціального захисту населення.
Одним з унікальних рішень у роботі хабів Луганщини є віддалене надання послуг. Зокрема, для ВПО, які зареєстровані в населених пунктах, де гуманітарні хаби відсутні, організоване відправлення продуктових наборів через оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта».
За даними Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації, для швидкого реагування на запитання громадян, які стосуються отримання гуманітарної допомоги, запроваджено багатоканальну «гарячу лінію», яка щоденно приймає в середньому мінімум 120-150 дзвінків.
«Під час відвідування хабів луганчани-переселенці відчувають турботу і захист не лише від місцевих спільнот, але й від своїх громад, що має сприятливий психологічний ефект – відчуття підтримки та захищеності на новому місці. Ба більше – це додаткові можливості спілкування із земляками та землячками, що особливо актуально з огляду на розірвані соціальні зв’язки, які до цього будувалися роками» – зазначає Координаторка Моніторингової служби БФ «Право на захист» Юлія Захарченко.
Досвід відкриття хабів Нижньодуванською СВА
Нижньодуванська СВА Сватівського району Луганської області в Україні відкрила 2 хаби, які допомагають ВПО з різних міст окупованої Луганщини.
У хабі цієї громади зареєстровано маже 3 тисячі осіб ВПО з Луганської області. За даними реєстрів, жителів саме цієї громади на підконтрольну територію виїхало близько 320 осіб.
«На той момент я знаходився в Києві. Тому було прийнято рішення, що перший хаб нашої громади ми відкриємо у столиці. Я звернувся до керівництва райдержадміністрації Дарницького району Києва. На початку мене не дуже зрозуміли, але потім допомогли. Як з’ясувалось пізніше, людей які перемістились зі Сходу України на той момент в Дарницькому районі міста Київ було близько 60 тисяч. А саме з нашої Луганської області їх було там близько 25 тисяч. Об’єм був дуже великий й нам погодились надати приміщення на базі реабілітаційного центру допомоги дітям. Ми створили хаб. Фактично місяць ми займались формуванням списків. Була створена платформа за допомогою гугл-опитування. Ми зареєстрували наших людей у хабі й після цього за допомогою благодійників в жовтні була роздана перша гуманітарна допомога людям», – розповідає начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко.
Він додав, що хаби постійно розвиваються. В них надається не тільки гуманітарна допомога у вигляді їжі, засобів гігієни та речей, але й консультативні послуги, зокрема юридична, психологічна, медична допомога.
«У місті Харків у березні цього року був створений другий хаб нашої громади. На сьогодні там зареєстровано 800 ВПО. При військовій адміністрації були створені відділи соцзахисту населення, але в хабах працюють не обов’язково працівники зі сфери соцзахисту. На сьогодні ми поки що не можемо повноцінно працювати з реєстрами, які у нас були до війни, нам не надані повністю доступи до них, але це питання вирішується центральною владою», – зазначає пан Сергій.
Також Сергій Корощенко додав, що робота спеціалістів у хабі відбувається фактично на волонтерських засадах, адже окремих людей для роботи хабів вони не наймали.
Розгорнуті відповіді у відео інтерв’ю:
Що потрібно, аби відкрити хаб?
Як такого конкретного алгоритму дій для відкриття немає. Але є певні критерії, які допоможуть реалізувати такий проєкт у життя:
- Знайти приміщення для приймання людей з додатковими складськими приміщеннями.
- Бути вмотивованим на волонтерських засадах допомагати людям.
- Знайти команду вмотивованих волонтерів.
- Відповідати вимогам міжнародних донорів та держави, зокрема реєстрація максимальної кількості людей, яким надаватиметься гуманітарна допомога.
- Мати необхідні контакти, зокрема благодійних організацій та інших волонтерів.
- Бути комунікабельним та спілкуватись з органами місцевого самоврядування громад, що приймають.
Мінсоцполітики про систему хабів Луганщини
«Як ми бачимо з дослідження, яке нам сьогодні презентували, більшість людей звертаються саме за гуманітарною підтримкою. Вона є однією з соціальних послуг, це послуга натуральної допомоги. Однак у релокованих громад є низка інших запитів. Формат створення отаких офісів для релокованих громад, де вони можуть консультувати людей, він існує. Ще на весні минулого року Мінсоцполітики були внесені зміни в протоколи надання соціальних послуг, де можна частину послуг надавати віддалено. І це дуже допомагає. Проте ми маємо всі розуміти, що ті ресурси, які залишились, вони дуже маленькі. Тому для підтримки своїх мешканців адміністрації релокованих громад залучають громадські та волонтерські організації та міжнародну допомогу», – розповіла нашим журналістам заступниця Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва під час круглого столу на тему «Розвиток соціальних послуг під час війни: виклики та можливості», який відбувся 30 червня цього року у столиці.
Розгорнута відповідь у відео:
Як оцінюють роботу хабів неурядові організації, що займаються допомогою постраждалим від війни?
БФ «Право на захист», як неурядова організація, погодилась оцінити роботу мережі хабів Луганщини. Координаторка Моніторингової служби БФ «Право на захист» Юлія Захарченко відмічає наступне:
- Наші регіональні команди бачать роботу гуманітарних хабів Луганщини у низці областей. За нашими спостереженнями, система хабів є вельми ефективною завдяки координації з державними структурами й хабами в різних областях та співпраці з різноманітними громадськими та благодійними організаціями. Це осередки, де можна потрапити на прийом до представників Пенсійного фонду, Центру зайнятості, ЦНАП, сімейного лікаря, отримати гуманітарну допомогу, консультації юриста, психолога, взяти участь у майстер-класах та інших цікавих заняттях тощо.
- Організувавши системний підхід, хаби уникають дублювання бенефіціарів і слідкують, щоб ВПО отримували гуманітарну допомогу періодично. На основі наявного переліку ВПО формуються замовлення на різні види гуманітарної допомоги залежно від потреб. Це прискорює процес та забезпечує отримання допомоги саме тими верствами населення, які її потребують. А завдяки координації між хабами в різних містах виходить покривати потреби більш оперативно, обмінювати надлишок якихось товарів на те, чого бракує. Наприклад, у віддаленому селі району в Київській області жінка з Луганщини народила дитину, їй був потрібен дитячий візочок. Фахівці з моніторингу БФ «Право на захист» звернулися до Кремінського хабу. І десь днів за 5 вони знайшли візок у хабі в іншій області, передали його в хаб м. Києва, а вже наші фахівці відвезли візочок разом з продуктами й памперсами від хабу багатодітній мамі.
- Працівники хабів збирають інформацію про актуальні можливості допомоги, повідомляють про нові програми й можливості для ВПО, а за потреби скеровують ВПО до партнерських організацій, які діють в області. БФ «Право на захист» має налагоджену співпрацю з хабами задля комплексної підтримки ВПО.
Робота над помилками
Хаби Луганщини надають гуманітарну допомогу виключно членам луганської громади й це має бути підтверджено двома основними документами, які використовують при реєстрації: довідка ВПО та реєстрація у паспорті (прописка на території Луганської області).
Якщо, до прикладу, родина ВПО з трьох людей (чоловік, дружина, дитина) звернеться за гуманітарною допомогою у хаб, а прописка є лише у чоловіка, а дружина та дитина прописані у Донецькій області, то гуманітарну допомогу отримає лише чоловік, незважаючи на те, що сім’я мешкала до окупації разом на території області, а люди працювали та навчались у цьому регіоні. Так само студенти, які були прописані у гуртожитках навчальних закладів інших міст та областей не можуть отримати гуманітарну допомогу.
Разом з тим, люди які виїхали задовго до 2014 року з Луганської області, але не міняли прописку у паспорті, за наявності довідки ВПО гуманітарну допомогу отримати можуть.
Платформа для реєстрації задля отримання допомоги ВПО у хабах працює саме на двох основних критеріях: прописка у Луганській області та довідка ВПО.
Щодо студентів проблему можна вирішити шляхом внесення змін у реєстрацію за допомогою домової книги при зверненні у ЦНАП.
«Якщо люди звернуться до ЦНАПів, які працюють навіть у деяких хабах, або у ЦНАП інших міст приймаючих громад вони можуть провести перереєстрацію на основі цієї домової книги. Так питання буде вирішено», – говорить начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко.
Щодо людей, які зареєстровані в інших областях, але проживали та працювали у регіоні до окупації, проблему вирішити поки що неможливо.
«Охопити всіх ВПО з інших територій ми не зможемо. Тому що наші можливості обмежені. На жаль це питання вирішити не можна. Основний фактор надання гуманітарної допомоги це прописка в Луганській області та довідка ВПО. Проблема може бути вирішена шляхом особистих звернень громадян до керівництва Луганської ОВА. Якщо це будуть масові звернення по території України, думаю рішення буде знайдене», – додає Сергій Корощенко.
Плани на майбутнє
У планах керівництва області розширити перелік послуг, які надаються у хабах Луганщини. Зокрема, крім медичних, юридичних, психологічних послуг, які були запроваджені на початку старту проєкту, наразі надаються ще й адміністративні послуги, консультації з питань соціального захисту дітей та дорослих, освітні, культурні та оздоровчі послуги, а також заходи з організації дозвілля для різних вікових груп.
За даними Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації, наразі у приміщеннях 17 гуманітарних хабів Луганщини частково відновлено діяльність 12 центрів надання адміністративних послуг та створено 10 віддалених робочих місць адміністраторів. Мережу ЦНАПів планують розширювати.
Крім того, громадяни похилого віку та особи з інвалідністю Лисичанської територіальної громади можуть отримувати послуги, не виходячи з дому, за їх місцем перебування у Дніпрі та Дніпропетровській області завдяки портативному апаратному комплексу «Мобільний офіс». Такі «Мобільні офіси» також передано Сєвєродонецькому та Гірському ЦНАПам. Зазначається, що ВПО через ці ЦНАПи можуть отримати від 1 до 8 адміністративних послуг.
«Ми постійно відкриваємо нові послуги, наприклад, перукар. Залучаємо до роботи інших волонтерів, які можуть брати участь у нашій роботі. Ми плануємо розширювати культурні послуги, напрямок оздоровлення дітей. В наших хабах є можливість займатись у тренажерних залах та на вулиці, для цього ми залучаємо вчителів фізичної культури тощо», – підсумував начальник Нижньодуванської СВА Сергій Корощенко.
