З 18 липня до 22 жовтня 2026 року до російських портів морем доправили близько 989 тисяч тонн пального та високооктанових добавок. Для перевезення 39 партій вантажу використали 30 танкерів. Такі дані оприлюднило Головне управління розвідки Міністерства оборони України 17 листопада.
У ГУР пов’язують потребу росії в закордонних закупівлях із внутрішнім дефіцитом пального на тлі українських далекобійних ударів. Значна частина імпортованих нафтопродуктів надходить морськими маршрутами, до яких залучені як підсанкційні судна, так і танкери, що залишаються поза обмеженнями.
Основу зафіксованого імпорту становив бензин: його ввезли 724,2 тисячі тонн, або 73,2% загального обсягу. Решта поставок розподілилася так:
- дизельне пальне – 128,1 тисячі тонн, або 13%;
- авіаційне пальне Jet A-1 – 106,7 тисячі тонн, або 10,8%;
- високооктанові добавки МТБЕ – 30 тисяч тонн, або 3%.
Найбільше вантажів прийняли порти на північному заході росії – Вітіно, поблизу Кандалакші, та Мурманськ. На них припало 42,3% дослідженого обсягу.
Ще 32,8% розвантажили у балтійських портах Висоцьк і Санкт-Петербург. Через далекосхідні Владивосток та Находку надійшло 24%, а через Астрахань – 0,9%.
Особливе значення мали Вітіно та Висоцьк. Разом вони прийняли 15 партій загальним обсягом 573 тисячі тонн – близько 58% усіх відстежених морських поставок. Через ці два порти пройшло також 79% імпортованого морем бензину.
Танкери, перевалки й виробники: як організовані поставки
За даними ГУР на момент оприлюднення матеріалу, 13 із 30 танкерів перебували під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії, США або інших держав-партнерів.
Ще два судна – HANNA, IMO 9397456, та CAPIBARA, IMO 9267027 – перебували лише під санкціями України.
Водночас розвідка назвала 15 суден без санкцій, залучених до перевезення імпортного пального до росії:
| Назва судна | Номер IMO |
| ARAM KHACHATURIAN | 9163752 |
| PEGAS | 9163776 |
| ZALIV ANIVA | 8802806 |
| ANNA | 9829069 |
| HALIA | 9174608 |
| IVY PEARL | 9252448 |
| RARITY | 9278519 |
| PHOSPHOR | 9354179 |
| SINO FAITH | 9375575 |
| SINO PROSPERITY | 9328132 |
| AURORA | 9258351 |
| TULU | 9313462 |
| DERIN | 9290646 |
| ANTEY | 9353137 |
| CHEM NIKOLAS | 9374416 |
Частина вантажів потрапляла до російських портів після STS-перевалки – передачі пального з одного судна на інше в морі. ГУР встановило використання цього способу щонайменше для 216 тисяч тонн нафтопродуктів, або близько 22% дослідженого імпорту.
Цей обсяг доправили п’ятьма партіями: два рейси виконав танкер GARNET, а ще по одному – TALISMAN, BEAST і CHEM NIKOLAS. Операції з перевантаження проводили, зокрема, поблизу єгипетських портів Дам’єтта та Порт-Саїд, а також біля іспанської Сеути.
Один із докладно відстежених маршрутів починався в Індії. 12 липня 2026 року танкер PHOTON завантажив бензин із Вадінарського нафтопереробного заводу. 28–29 липня поблизу Дам’єтти цей вантаж передали на TALISMAN. До російського порту Вітіно в Білому морі він прибув 21 серпня.
Таким чином, шлях партії від завантаження до прибуття в росію тривав 40 днів. За інформацією розвідки, обидва танкери належать підсанкційній російській компанії «Совкомфлот».
У єгипетських водах нафтопродукти також завантажували судна SOYANA, BONIFACY та AMARANT.
Ще один епізод стосується танкера CHEM NIKOLAS. За оцінкою ГУР, біля Сеути він, імовірно, прийняв 26,9 тисячі тонн бензину із судна ZAPHIRA, яке перед цим завантажувалося в турецькому Мерсіні.
Танкер PHOSPHOR отримав 38,3 тисячі тонн бензину поблизу Мальти, поза межами портів. Цей вантаж він розвантажив у Вітіно 15 жовтня 2026 року.
За наявною в розвідки інформацією, схожі способи перевезення використовував CHONGCHON, який доставив бензин із південнокорейського Йосу до Владивостока.
У ГУР зазначають, що росіяни застосовують перевалки між суднами, вимкнення автоматичної ідентифікаційної системи AIS та зміну заявлених маршрутів для обходу санкційних обмежень.
Якщо розподілити поставки за місцями завантаження танкерів, найбільші обсяги припадають на чотири країни:
- Єгипет – дев’ять партій, 364,7 тисячі тонн, або приблизно 37%;
- Марокко – сім партій, 219,1 тисячі тонн, або 22%;
- Південну Корею – 14 партій, 191,1 тисячі тонн, або 19%;
- Туреччину – три партії, 104,5 тисячі тонн, або 11%.
Інші місця завантаження забезпечили менші обсяги. За підрахунками ГУР, на західний напрямок – Єгипет, Марокко, Туреччину та Мальту – припало близько 73% поставок. На східний, до якого належать Південна Корея, Китай і Малайзія, – близько 26%.
Ця географія не означає, що пальне виробили саме в перелічених країнах. Єгипет, Марокко та Мальта нерідко виступали лише місцями перевалки. Тому порт, із якого судно вирушило до росії, сам по собі не встановлює походження вантажу.
Місця завантаження танкерів і географія поставок. Інфографіка: ГУР МО України.
Точне походження розвідці вдалося встановити для близько 264 тисяч тонн – приблизно чверті всього зафіксованого обсягу.
Найбільша встановлена складова – 189 тисяч тонн бензину, перевезені чотирма партіями з Вадінарського НПЗ індійської компанії Nayara Energy. За даними ГУР, компанія перебуває під санкціями ЄС, Швейцарії, Великої Британії та України. Часткою 49,13% у ній володіє російська «роснєфть».
Походження ще 58,5 тисячі тонн авіаційного пального Jet A-1, доставленого двома партіями, пов’язали з єгипетським нафтопереробним заводом Midor. Поставки здійснювали від імені державної корпорації EGPC.
У документах одержувачем цього пального зазначався трейдер Vernal Overseas FZE з Об’єднаних Арабських Еміратів. Фактично ж, за інформацією української розвідки, вантаж розвантажили в Санкт-Петербурзі.
Також ГУР ідентифікувало виробника однієї з двох партій високооктанових добавок МТБЕ. 16,1 тисячі тонн, які до росії доставив танкер DAKAR, виготовила китайська компанія Shandong Yulong Petrochemical із міста Лункоу.
За даними розвідки, це підприємство закуповує значні обсяги російської нафти та перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС, Швейцарії й України.
👉 Також нагадаємо, що росія готує до так званої «націоналізації» понад 1100 житлових будинків на тимчасово окупованій частині Херсонської області.




