Реформа призову в ФРН викликала протести молоді

У Німеччині дедалі зростає суспільна напруга через реформу призову, яка просувається Урядом. У п’ятницю, 5 грудня, Бундестаг підтримав законопроєкт про оновлену систему комплектування Бундесверу. Документ ще має розглянути Бундесрат — його останнє у цьому році засідання заплановане на 19 грудня. Про це інформує Deutsche Welle.

На тлі ухвалення реформи у понад 90 містах країни вже стартували масові акції протесту. Як повідомляє ініціатива Schulstreik gegen Wehrpflicht, демонстрації відбулися як у великих мегаполісах — Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, — так і в менших містах, серед яких Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.

У зверненні організаторів, опублікованому на сторінці Schulstreik, школярі заявили про категоричне неприйняття відновлення призову:

📢 «Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує».

Ще восени у німецьких вишах виникали перші точкові акції проти ідеї повернення обов’язкової служби, скасованої у 2011 році. Пацифістські групи, які підтримують ці протести, просувають тези про те, що Україні нібито варто відмовитися від опору та капітулювати, адже «краще жити в окупації, ніж померти на війні».

Ініціатором реформи призову виступає міністр оборони Борис Пісторіус. Законопроєкт передбачає повернення загальної медичної комісії для цілих вікових груп. Починаючи з 2027 року, її мають проходити всі юнаки, починаючи з покоління 2008 року народження. Орієнтовно це стосуватиметься близько 300 тисяч молодих людей щороку.

Вже з наступного року 18-річні хлопці повинні будуть заповнити спеціальну анкету, де відповідатимуть на запитання про стан здоров’я та рівень готовності вступити на службу.

Раніше повідомлялося, що якщо очікуваного збільшення чисельності Бундесверу досягти не вдасться, влада може запровадити так званий «призов за потребою».

👉 Також нагадаємо, що очільник Міноборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про необхідність зробити країну «готовою до війни» на тлі зростання російської загрози.