Національний круглий стіл «Порцелянове дитинство: шляхи до щастя маленьких українців» провели у Києві. Цей захід став продовженням обговорень, що БФ «Право на захист» ініціював у Львівській, Чернівецькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях з початку року.
Круглий стіл об’єднав представників наукової спільноти, судівського, адвокатського, депутатського корпусів, представників громадських національних та міжнародних організацій, а також посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.
Президент БФ «Право на захист» Олександр Галкін відзначив, що тема дітей була і залишається найчутливішою, і наразі команда БФ «Право на захист» продовжує свій шлях задля допомоги тим, хто її потребує.
Проєктна менеджерка Консорціуму Захисту України БФ «Право на захист» Катерина Задоєнко наголосила на тому, що робота у сфері захисту прав дітей не обмежується лише адвокаційним компонентом, а охоплює комплексну роботу юристів, соціальних працівників та психологів:
«Географія нашої роботи потроху змінюється, ми будемо рухатися на Схід та на Південь. З вересня цього року ми допомагатимемо жінкам та дітям Харківської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, та продовжуватимемо працювати у Дніпропетровській області. Ми будемо розвивати нову для себе активність – створення безпечних просторів для жінок та дітей. Ми маємо зробити все, аби українські діти залишалися в безпеці та мали можливості для розвитку».
ІСНУЄ ПОТРЕБА В СИСТЕМНОМУ ОНОВЛЕННІ ЗАКОНОДАВСТВА
Дискусія на заході будувалася за трьома основними напрямками:
1) перспективи розвитку національного законодавства у сфері захисту прав дітей;
2) розвиток сімейних форм виховання та догляду за дітьми;
3) «воєнні» виклики у сфері захисту прав дітей.
Марина Ус, правова аналітикиня БФ “Право на захист” звернула увагу на кілька основних проблем, які виникли через повномасштабне вторгнення: евакуацію дітей з територій, де йдуть бойові дії, представництво інтересів дітей, мобілізація батька чи матері, який/яка самостійно виховує дитину, відсутність внутрішньої державної системи обліку дітей, в тому числі тих, хто перетинає кордон, закріплення на законодавчому рівні дієвої системи соціального супроводу насамперед евакуйованих дітей та дітей, повернутих після евакуації з-за кордону чи з депортації, вдосконалення законодавчого врегулювання альтернативних форм виховання та догляду за дітьми, проблеми реформування системи органів захисту дітей в Україні та ін.
«Чинне законодавство у сфері захисту прав дітей не характеризується системністю, а іноді не позбавлено радянських підходів. Для побудови якісної дитиноцентричної законодавчої бази існує потреба в її системному, а не фрагментарному оновленні, шляхом прийняття окремого кодексу – Кодексу про права дитини», – зазначила Марина Ус.
В УКРАЇНІ ПРАВА ДІТЕЙ НАПИСАНІ ЧЕРЕЗ ПРАВА ДОРОСЛИХ
Відома фахівчиня у сфері захисту прав дітей, Людмила Волинець, наголосила на тому, що оновленню законодавства має передувати розробка і закріплення єдиної державної політики у сфері захисту прав дітей.
«Базова проблема сучасного українського законодавства щодо захисту дітей полягає в тому, що права дитини виписані через права дорослого. Це філософська проблема. Наприклад, дорослі мають право на батьківство, але дитина не має права на батька», – пояснила Людмила Волинець.
Серед сучасних проблем у сфері захисту прав дітей, Людмила Волинець також звернула увагу на те, що загальний процес децентралізації влади відбувся зі значними прогалинами щодо децентралізації повноважень з захисту прав дитини; вертикаль виконавчої влади є розбалансованою; занадто багато рішень щодо дитини приймається колегіально; педагогічні, правові, медичні й соціальні послуги на практиці чітко не розмежовані та ін.
Заступник голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко, народний депутат України, наголосив на розбалансованості системи захисту дітей на національному рівні й необхідності найскорішого формування відповідного централізованого державного органу.
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ
Модеруючи панельну дискусію, Ксенія Гедз, координаторка з питань адвокації БФ «Право на захист» наголосила на важливості запровадження адміністративної процедури реєстрації народжень дітей, які відбулися на тимчасово окупованих територіях України, з метою забезпечення рівного доступу до реєстрації та документів усіх дітей, народжених в Україні.
Юристка Регіонального центру з прав людини Катерина Рашевська звернула увагу на імплементацію міжнародних стандартів щодо репатріації, реабілітації та реінтеграції дітей – жертв збройного конфлікту, у національне законодавство та практику правозастосування та зазначила, що діти – це основа національної безпеки.
«Ми повинні мати єдиний правовий механізм повернення українських дітей. Цей механізм має бути безпечним, цілісним та збалансованим і базуватися на принципі поваги до прав дитини, політика щодо повернення дітей має бути диференційованою відповідно до групи, до якої належать неповнолітні, для кожної дитини має бути розроблена індивідуальна траєкторія повернення. Наразі не зрозуміло, чому немає відповідних ініціатив та дискусії. Очікувати, що якась інша держава запропонує це для України не слід, це має зробити наша держава, оскільки активні дії щодо повернення дітей є обов’язком держави», – наголосила Катерина Рашевська.
ЗА КОРДОНОМ В ІНТЕРЕСАХ ДИТИНИ ДІЮТЬ НЕГАЙНО ТА НЕУПЕРЕДЖЕНО ВСІ ОРГАНИ
Питання батьківської відповідальності та захисту прав українських дітей за кордоном в умовах воєнного часу розкрив Володимир Вовк, заступник директора Департаменту з питань захисту прав дітей та забезпечення стандартів рівності Національної соціальної сервісної служби України. Він наголосив на проблемах, які виникають в українських дітей та сімей із дітьми через те, що вони підлягають юрисдикції країни перебування.
«Станом на середину червня ми маємо 119 справ на виконанні щодо 261 дитини за кордоном. Звернення стосуються щодо пошуку рідних чи опікунів для покинутих, чи вилучених дітей або у разі смерті батьків, які на момент звернення перебувають за кордоном; щодо можливого жорстокого поводження з дитиною в сім’ї, щодо невиконання батьками своїх обов’язків; щодо встановлення інформації про стан та добробут дітей в Україні; щодо переведення дитини до українського дитячого будинку; щодо підтвердження безпечності повернення дітей-сиріт на території України; щодо обсягу прав та обов’язків батьків, опікунів, піклувальників, батьків-вихователів, інших законних представників дітей. З низ 23 кейси виконано», – розказав Володимир Вовк.
Найбільше таких випадків у Німеччині – 21, Італії – 17, Чехії -14, Нідерландах – 12, Литві – 8, Польщі – 6, Норвегії – 5. Всі ці випадки в полі зору України.
Питання захисту прав дітей хвилюють усю світову спільноту. Повномасштабне воєнне вторгнення не лише оголило ті проблеми, що існували до цього, а й породило перед українською державою, усім суспільством нові непрості виклики у сфері захисту прав дітей. Саме тому надзвичайно важливим є діалог для пошуку шляхів подолання тих проблем і викликів, які постають перед маленькими українцями, оскільки захист прав дітей є ключовим питанням для майбутнього України, її відновлення і відбудови.
Круглий стіл «Порцелянове дитинство: шляхи до щастя маленьких українців» проводився в рамках проєкту «Захист життів за допомогою інтегрованої багатосекторальної підтримки» від БФ «Право на захист» як партнера Консорціуму Захисту (Ukraine Protection Consortium), координованого Save the Children. Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
