Понад половина американців вважає боротьбу України проти росії важливою для національної безпеки Сполучених Штатів. Водночас громадська думка у США поєднує прагнення якнайшвидшого завершення війни з небажанням підтримувати угоду, яка не забезпечить справедливого та тривалого миру.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією HarrisX спільно з європейським аналітичним центром GLOBSEC. Про основні висновки опитування в інтерв’ю Independence Avenue Media розповів засновник і генеральний директор HarrisX Дрітан Нешо.
За даними дослідження, 56% американців підтримують боротьбу України проти росії та вважають її важливою для безпеки США. Водночас майже 70% готові підтримувати продовження опору, якщо це необхідно для досягнення стійкої мирної угоди, а не поспішних домовленостей, які можуть швидко зруйнуватися.
Нешо зазначає, що ставлення американців до України залишається загалом позитивним, хоча підтримка військової допомоги знизилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення. На настрої виборців впливає тривалість війни, відсутність очевидної перспективи її завершення та позиція політичних лідерів, насамперед Дональда Трампа.
Дослідження також показало, що американці хотіли б бачити жорсткішу політику щодо путіна. Приблизно у співвідношенні два до одного вони вважають, що Трамп надто поблажливо ставиться до російського президента і водночас занадто жорстко до українського.
Окрема частина опитування стосувалася настроїв у Європі. У середньому дві третини європейців вважають боротьбу України важливою для безпеки власних держав. Майже три чверті підтримують створення армії Європейського Союзу, а дві третини — збільшення оборонних витрат. Водночас лише близько третини вважають, що їхні країни готові до великої кризи або масштабної війни.
За словами Нешо, цей розрив між усвідомленням загрози та впевненістю у здатності їй протистояти залишається однією з головних проблем європейської безпеки. Подолати його можна лише завдяки політичному лідерству, чіткому плану та зрозумілій комунікації із суспільством.
В інтерв’ю також ідеться про рейтинги Дональда Трампа, перспективи проміжних виборів у США, вплив руху MAGA на зовнішню політику, зміну риторики окремих республіканських інфлюенсерів щодо України, ставлення американців до НАТО та розбіжності між США і Європою навколо Гренландії.
Інтерв’ю було записане 30 липня 2026 року та відредаговане для стислості й зрозумілості.
Інтерв’ю
Ія Меурмішвілі, головна редакторка Independence Avenue Media: Як би ви оцінили рейтинги схвалення президента Трампа?
Дрітан Нешо, засновник і генеральний директор HarrisX: Я б сказав, що, як добре видно із середніх показників усіх опитувань, його рейтинги схвалення досить суттєво нижчі за рівень несхвалення. Середній показник сьогодні становить близько 40% схвалення його роботи, тоді як 60% не схвалюють того, як Білий дім керує країною, насамперед у питаннях економіки, загального курсу країни та низки політичних ініціатив. Водночас найцікавіше в нинішній ситуації полягає в тому, що Трамп усе ще може покращити свої позиції до проміжних виборів.
IAM: До проміжних виборів?
Дрітан Нешо: Так, попри все. Це пояснюється двома чинниками. По-перше, виборці досі не мають чіткого розуміння, за що саме виступають демократи напередодні проміжних виборів. По-друге, Демократична партія не має виразного лідера. Тож демократи зараз виграють завдяки тому, що відійшли на другий план і дозволяють Трампу припускатися помилок в очах виборців. Саме така ситуація дає Трампу шанс знову повернути собі роль лідера, особливо якщо йому вдасться знайти рішення щодо конфлікту з Іраном, інфляції та кризи доступності життя або хоча б почати робити кроки в цьому напрямку.
IAM: Які перспективи це відкриває для демократів і республіканців?
Дрітан Нешо: Це залежить від двох чинників. Перший полягає в тому, наскільки гучним буде голос Демократичних соціалістів Америки, тобто крайнього лівого крила Демократичної партії, і чи зможуть вони фактично перехопити контроль над партійною платформою, змістивши її в бік соціалізму та лівого популізму. Це може визначити сприйняття демократів таким чином, що якщо виборці матимуть вибір між більш соціалістичними підходами та політикою, заснованою на капіталізмі й вільному ринку, вони завжди оберуть капіталізм і вільний ринок. Це відповідає природі американського виборця. Тож цей чинник обов’язково потрібно враховувати, адже він потенційно може зашкодити демократам.
Другий чинник полягає в тому, якою буде ситуація з інфляцією та вартістю життя. Президента Трампа зрештою обрали для того, щоб він приборкав інфляцію та розв’язав проблему вартості життя, але поки що цього не сталося. Ба більше, можна стверджувати протилежне: конфлікт з Іраном і зростання цін на нафту лише посилили інфляційний тиск і проблеми з доступністю життя. Тому все залежатиме від того, чи стабілізується цей конфлікт як у реальності, так і в очах громадської думки, а також від того, чи зможуть демократи запропонувати прагматичні рішення з центристських позицій і об’єднати навколо себе широку коаліцію напередодні проміжних виборів і після них, чи ж їхній порядок денний перехопить крайнє ліве крило, представлене Демократичними соціалістами Америки.
IAM: Якщо я вас правильно зрозуміла, переважна більшість американських виборців дотримується центристських поглядів і підтримує ринкову економіку. Що тоді спричинило відхід від цих принципів з обох боків, хоча зараз це більш помітно саме серед демократів?
Дрітан Нешо: Те, що ми спостерігаємо у Сполучених Штатах фактично з часів фінансової кризи 2008 року, це зростання популізму. Правий популізм почався з руху Tea Party, а згодом еволюціонував у рух MAGA. Лівий популізм розпочався з Берні Сандерса, а нині трансформувався в так званих Демократичних соціалістів Америки, серед яких мер Нью-Йорка Зохран Мамдані, конгресвумен Александрія Окасіо Кортес та кілька інших членів Конгресу.
Обидва ці популістські табори, як крайній лівий, так і крайній правий, представляють приблизно по 15–20% виборців кожен. Але близько 60% американців, як і раніше, зосереджені на прагматичних рішеннях і розв’язанні проблем. Вони хочуть компромісів і шляху вперед. До цієї групи належать представники традиційного крила Республіканської партії, традиційного крила Демократичної партії, центристи, а також незалежні виборці, які фактично щоразу визначають результат виборів.
Можна сказати, що найбільшою «партією» в Америці є саме ці незалежні виборці, які прагнуть практичних рішень. Але сьогодні до них ніхто не звертається, і їх фактично змушують обирати між двома крайнощами. Ми бачили це на минулих виборах, коли змагалися Камала Гарріс, яка більше тяжіла до лівого крила, і Дональд Трамп, який фактично переосмислив свій політичний образ і представляє радше крайній правий спектр. У результаті виборці обрали крайнє праве крило. Для них це було менше зло, яке вони вже знали.
Це також свідчить про те, що типовий американський виборець перебуває дещо правіше від політичного центру. Так було завжди. Саме тому зараз так цікаво спостерігати, як демократи визначатимуть своє позиціювання напередодні проміжних виборів і що зможе зробити Трамп, аби покращити свої політичні позиції до того часу.
IAM: Дуже коротко про майбутні проміжні вибори. Чи маєте ви дані, на яких ґрунтується ваш аналіз?
Дрітан Нешо: Ми щомісяця проводимо опитування громадської думки спільно з Гарвардським університетом. Воно публікується щомісяця на сайті HarvardHarrisPoll.com. Ми відстежуємо всі ці показники та найактуальніші політичні питання. Це великий масив інформації, відкритий для всіх, хто хоче зрозуміти, як змінюється політична ситуація в Америці.
Найцікавіше, що ми бачимо зараз, це така динаміка. У нашому останньому опитуванні рівень схвалення роботи Дональда Трампа становив 42%, але відповіді на запитання про проміжні вибори розділилися порівну: 50 на 50 між демократами та республіканцями. Тобто людям не дуже подобається те, як працює Трамп, але він і Республіканська партія все одно набирають підтримку напередодні проміжних виборів, тому що виборцям досі не запропонували чіткого вибору. Люди не до кінця розуміють, за що саме голосують демократи.
Тож країна залишається глибоко розділеною та поляризованою, а результат цих виборів усе ще неможливо передбачити. Зараз події складаються не на користь Трампа, але ситуація може дуже швидко змінитися залежно від того, чого він зможе досягти щодо Ірану та переговорного процесу.
IAM: Ми бачимо певні серйозні зміни всередині руху MAGA, особливо у питаннях зовнішньої політики. Чи зберігає Трамп таку саму підтримку серед прихильників MAGA, як і тоді, коли повернувся на другий президентський термін?
Дрітан Нешо: Він має надзвичайно високий рівень підтримки всередині руху MAGA. Наведу аналогію, щоб вашим глядачам було легше зрозуміти, наскільки MAGA пов’язаний із Трампом і наскільки Трамп пов’язаний із MAGA.
Прихильники MAGA традиційно виступали проти військових інтервенцій. Вони хотіли, щоб Трамп прийшов до влади й не втягував Сполучені Штати у війни на Близькому Сході чи деінде. Але коли Трамп завдав удару по Ірану, а це певною мірою був конфлікт, у який адміністрація вступила за власним вибором, хоча й переслідуючи свої цілі, 90% прихильників MAGA підтримали це рішення.
Тобто вони зайняли позицію, яка відрізнялася від тієї, яку декларували під час виборчої кампанії 2024 року, тому що їхній лідер сказав їм, що саме так потрібно діяти. І навіть сьогодні близько 90% прихильників MAGA підтримують Трампа та вважають, що він добре виконує свою роботу.
Є відомий вислів президента Білла Клінтона, який приблизно звучить так: республіканці схильні ставати в стрій за своїм лідером, а демократи хочуть закохатися у своїх лідерів. Думаю, це дуже добре пояснює становище Трампа щодо його електорату та те, чому він здатний впливати на погляди своїх прихильників і їхню підтримку будь-якого міжнародного конфлікту чи зовнішньополітичного питання настільки сильно, як ми ще ніколи раніше не бачили.
IAM: HarrisX є однією з компаній, що займається дослідженням громадської думки та від початку повномасштабного вторгнення стежить за тим, що відбувається в Україні. Увесь цей час ви відстежуєте ставлення американців до війни, до України та росії. Чи могли б ви підсумувати ці зміни? Чи змінилися настрої з 2022 року, і в який бік?
Дрітан Нешо: Я б сказав, що американці загалом люблять рішення та компроміси, особливо коли йдеться про конфлікти, які щонайменше коштують грошей, ресурсів і уваги, а в найгіршому разі забирають людські життя та мають дуже відчутну ціну.
На початку люди готові підтримати певну ініціативу, але їхнє терпіння досить швидко вичерпується.
Якщо подивитися на російську війну проти України або на конфлікт у Газі між Ізраїлем і ХАМАС, то й Україна, і Ізраїль спочатку мали приблизно однаковий рівень підтримки серед американців — близько 80%. Сьогодні підтримка військової допомоги Україні зберігається лише на рівні незначної більшості, яка може змінитися в той чи інший бік.
Це відображає загальну закономірність: американське суспільство не любить війни без чіткої перспективи завершення. Люди втомлюються від них, і дуже часто саме такі затяжні конфлікти зрештою політично шкодять тим лідерам, які їх підтримують або розпочинають.
На мою думку, саме через цю призму слід оцінювати й війну росії проти України, і конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС, і тепер також протистояння з Іраном, яке розгортається просто зараз.
IAM: Тобто це стосується саме війни. А чи є різниця між ставленням американців до війни в Україні та до самої України як держави?
Дрітан Нешо: До українців у Сполучених Штатах ставляться з великою симпатією. Але американські виборці сприймають Україну насамперед через призму війни. Вони бачать конфлікт, який зайшов у глухий кут, де лінія фронту майже не змінюється, і війну, завершення якої поки що не проглядається. Саме тому, на їхню думку, необхідно знайти якесь рішення.
Саме на цьому й будує свої різні ініціативи Дональд Трамп.
Водночас американці не завжди погоджуються з тим, як саме Трамп підходить до цієї війни. Приблизно у співвідношенні два до одного вони вважають, що він занадто жорсткий щодо Зеленського і надто поблажливий до путіна.
Вони хотіли б бачити більш жорстку позицію щодо росії та путіна. Але водночас підтримують компромісне врегулювання війни. Саме це, зрештою, значною мірою визначає позицію нинішньої адміністрації, разом з особистими поглядами президента на обох лідерів і тим, як це впливає на загальну динаміку війни.
IAM: Як ви вважаєте, чи впливають окремі інфлюенсери на громадську думку, особливо серед республіканців або прихильників MAGA? Я маю на увазі, зокрема, Лору Лумер. Вона побувала в Україні, і зараз складається враження, що події розвиваються у більш позитивному для України напрямку. Чи можуть такі голоси всередині Республіканської партії або руху MAGA реально впливати на громадську думку?
Дрітан Нешо: Так, вони справді впливають на громадську думку. Моє головне запитання щодо Лори Лумер в тому, чи вона сама змінила свою позицію щодо України, чи Білий дім попросив її зробити це, щоб допомогти пояснити зміну підходу адміністрації до України.
Це має дуже серйозні наслідки. По-перше, це дає Білому дому додаткові важелі під час переговорів із росією. По-друге, це може бути пов’язано з тим, про що зараз багато пишуть і що активно обговорюють, а саме з повідомленнями про те, що росія нібито передає Ірану координати та іншу допомогу для ударів по американських військових на Близькому Сході.
Це те, із чим Трамп не може змиритися. Якщо стане загальновідомо, що він поблажливо ставиться до путіна, тоді як путін допомагає вбивати американських військовослужбовців, це стане для нього дуже серйозною проблемою. Саме в такий момент навіть його власний електорат може відвернутися від нього.
Тому, на мою думку, зараз складається дуже цікава ситуація. Вона є доволі сприятливою для президента Зеленського та для України, тому що дає їм можливість посилити свій вплив на адміністрацію Трампа й ефективніше відстоювати українську позицію, ніж це було досі.
І річ не у тому, що Зеленський недостатньо добре діяв. Навпаки, він дуже ефективно розігрував слабкі карти, які мав на руках. Але в уявленні Дональда Трампа відносини з росією досі були ціннішими, ніж відносини з Україною.
Якщо це сприйняття зміниться, зміниться й позиція Сполучених Штатів щодо цієї війни. І це піде на користь Україні.
IAM: Тобто все відбувається не навпаки? Спочатку президент Трамп змінює свою позицію, а вже потім змінюється громадська думка?
Дрітан Нешо: Подивіться, Україна має міцну базу підтримки серед демократів і незалежних виборців. Найбільше коливалися саме республіканські виборці, частково через вплив Трампа на їхні погляди.
Є ще один важливий момент. Боротьба України проти росії дуже нагадує історію Давида і Голіафа. Вона знаходить відгук серед американських євангелістів, які природно схильні підтримувати Україну та її боротьбу. Але їхня природна симпатія останнім часом опинилася під впливом позиції президента Трампа, руху MAGA та загалом політичних тенденцій усередині Республіканської партії.
Тож зараз відбувається певне політичне перегрупування й переоцінка позицій, що, на мою думку, буде корисним для України. За цим варто уважно стежити. Так само важливо спостерігати й за тим, як на це реагуватиме росія. Чи спробує вона надіслати своїх представників із пропозиціями масштабніших торговельних угод для Сполучених Штатів? І чи повірить у це Трамп? Це також важлива частина загальної картини.
Думаю, протягом наступних кількох місяців ми побачимо дуже цікаві події.
IAM: Що американці думають про росіян? І що вони думають про путіна?
Дрітан Нешо: путіна вони точно не люблять. Щодо ставлення до росіян загалом, мені важко дати однозначну відповідь. Але в Америці є вислів, що росіяни викликають співчуття своїми стражданнями, адже вони самі постраждали від власної влади та режиму не менше, а можливо й більше, ніж багато інших.
Але я можу чітко сказати, що американці зараз думають про саму війну.
Це результати великого дослідження, яке ми провели разом із GLOBSEC. Сьогодні 56% американців підтримують боротьбу України проти росії та вважають, що це важливо для національної безпеки самих Сполучених Штатів.
Невелика більшість хотіла б побачити завершення війни якомога швидше. Але водночас цікаво, що майже 70% підтримують продовження боротьби, якщо це необхідно для досягнення справедливої та стійкої мирної угоди, яка справді працюватиме, а не поспішне укладення домовленостей, що згодом розваляться.
Це дуже хороший фундамент, на який можна спиратися.
Ми також дослідили громадську думку в більшості європейських країн і порівняли її з настроями американців. Виявилося, що американці займають приблизно середню позицію в спектрі громадської думки на Заході, коли йдеться про Україну. І ця середня позиція, попри все, що сталося за останні 18 місяців, залишається прихильною до України.
IAM: Якщо говорити про європейський напрям вашої роботи, чи відображають ті суспільні настрої, про які ви щойно говорили, політику національних урядів?
Дрітан Нешо: Насправді європейці більше підтримують те, що роблять американці, ніж дії власних урядів. Не з точки зору змісту політики, а з погляду активності. Вони сподівалися, що їхні уряди значно раніше займуть більш рішучу позицію на підтримку України. По-друге, вони очікували, що європейські лідери активніше шукатимуть шляхи до завершення цієї війни в Європі.
Тож, хоча Трамп багатьом європейцям не подобається, його підхід і активні спроби знайти рішення для завершення війни вони оцінюють позитивніше, ніж дії власних лідерів. Це дуже цікавий парадокс. Я маю на увазі насамперед німців, французів та італійців. Усі вони загалом демонструють подібні настрої.
IAM: Як європейці сприймають війну в Україні? Чи відчувають вони загрозу через неї?
Дрітан Нешо: Так, безумовно. І це дуже тісно пов’язано з їхнім ставленням до Сполучених Штатів і НАТО.
У Європі дедалі сильніше поширюється переконання, що континент має бути здатним самостійно забезпечувати свою оборону. Переважна більшість європейців підтримує збільшення інвестицій у військову сферу та створення власної європейської системи командування й управління, незалежної від НАТО.
Водночас переважна більшість, близько 70%, хоче, щоб Сполучені Штати й надалі залишалися залученими до європейської безпеки.
І лише близько 30%, тобто приблизно третина європейців, вважають, що Європа сьогодні готова до великої кризи або масштабної війни. Отже, існує очевидний розрив між тим, чого люди хочуть, і тим, наскільки вони впевнені в готовності Європи захистити себе.
IAM: А як європейці сприймають загрозу, що походить від росії?
Дрітан Нешо: Так, її сприймають як реальну й безпосередню загрозу. Ми аналізували багато країн і маємо великий масив даних, але один показник особливо показовий. Коли ми запитуємо, чи є боротьба України проти росії важливою для безпеки власної країни респондента, у середньому дві третини європейців відповідають «так». Це дуже промовистий результат.
IAM: В одному з ваших досліджень є ще один цікавий момент. Бажання європейців бути захищеними суттєво відрізняється від їхньої готовності захищати власні країни. Які саме це цифри і як ви їх пояснюєте?
Дрітан Нешо: Як я вже казав, ми розглядали це питання з різних боків. Воно було одним із ключових напередодні та після саміту НАТО в Анкарі.
Коли ми запитуємо: «Чи підтримуєте ви збільшення витрат на національну оборону?», у середньому дві третини європейських виборців відповідають ствердно.
Коли ми запитуємо: «Чи повинен Європейський Союз мати власну армію?», підтримка ще вища. Майже три чверті європейців відповідають «так».
На запитання: «Чи готові ви захищати свою країну у разі іноземного нападу?» позитивно відповідають 62%, тобто майже дві третини. Це дуже важливий показник.
Але коли ми запитуємо: «Чи відчуваєте ви, що особисто готові до такої ситуації?», цей показник падає до 40%.
І ще нижчим він стає у відповідь на запитання: «Чи вважаєте ви, що ваша країна готова до великої кризи або масштабної війни?» Тут позитивно відповідають лише трохи більше ніж 30%.
Отже, ми знову бачимо той самий розрив у довірі й упевненості серед європейців. Подолати його можна лише завдяки лідерству, чіткій комунікації, зрозумілому баченню, конкретному плану та здатності цей план реалізувати.
IAM: Чи проводилося аналогічне дослідження у Сполучених Штатах?
Дрітан Нешо: Так. Ми маємо аналогічні дані й щодо США.
74% американців готові захищати свою країну у разі іноземного нападу.
55% вважають, що особисто готові до такої ситуації. Це на 15 відсоткових пунктів більше, ніж у середньому по Європі.
А 64% американців переконані, що їхня країна готова до великої кризи. Це вдвічі більше, ніж ми бачимо в Європі.
Отже, між Сполученими Штатами та Європою існує дуже помітна різниця.
IAM: Дуже цікаво. Про ці цифри можна було б говорити ще годину. Але перейдемо до НАТО. Що ваші дані говорять про ставлення американців до Альянсу?
Дрітан Нешо: Американці погоджуються з Трампом у тому, що Європа повинна робити біль справедливий внесок у власну оборону. До речі, самі європейці також із цим погоджуються, якщо судити з наших даних.
Водночас вони вважають ідею щодо Гренландії помилковою. Саме це зараз є найбільшою точкою напруження між американцями та європейцями в межах НАТО.
Коли ми ставимо питання у формі вибору: «Що ви підтримали б більше? Щоб Сполучені Штати отримали контроль над Гренландією будь-якими засобами заради доступу до її економічних ресурсів і включення її до своєї системи безпеки? Чи щоб Америка зберегла свою роль у НАТО та Альянсі?», близько 70% американців обирають НАТО, а не Гренландію.
Це перевага приблизно два до одного. Ба більше, це питання розділяє навіть республіканців і прихильників MAGA.
Трамп поки що не зміг переконати навіть власний електорат у правильності цієї ідеї. І це те, що має додати європейцям упевненості.
Багато впливових сенаторів у США закликають ставитися до цього спокійно й наголошують, що це не привід для серйозного розриву трансатлантичних відносин.
Якщо слухати риторику, може скластися інше враження. Але реальність така, що Трамп наразі не має достатньої політичної підтримки, щоб реалізувати цей задум.
