До опалювального сезону залишається кілька тижнів, але росія чекати морозів не стала. У серпні вона майже щодня била по газовидобутку. У вересні повернулися удари по великій енергетиці, а реактивні дрони почали прилітати по заправках у Києві. Перед цим два місяці горіли склади, розподільчі центри, підприємства, портові об’єкти. Під ударами залишаються залізниця та чорноморська логістика.
Для України це принципово інша ситуація, ніж звична осіння дискусія про газ у сховищах і кількість відремонтованих енергоблоків. Цього разу зима починається після кількох місяців ударів по тому, що має забезпечити країні продукти, пальне, експорт, роботу підприємств і бюджетні надходження.
12 вересня Reuters описав становище української економіки напередодні зими. Від початку року російські повітряні удари завдали інфраструктурі та основним фондам майже 10 млрд доларів прямих збитків. Уряд оцінює ширші втрати від атак і проблем із портами приблизно у 1,5% ВВП.
Окремо під загрозою опинилися близько 40 млрд доларів експортної виручки від аграрної продукції та металургії, значна частина яких ішла через Чорне море.
Міністр економіки Олександр Кравченко говорить уже не про складний опалювальний сезон, а про дуже важку зиму одночасно для критичної інфраструктури та економіки. Для такого прогнозу є цілком матеріальні причини.
Продукти поки є, а зі складами значно гірше
За літо росія дуже помітно змінила набір цілей. За підрахунками Forbes Ukraine, лише з початку липня до початку серпня було знищено понад 400 тисяч квадратних метрів складських і логістичних площ.
5 серпня три балістичні ракети знищили найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах. Через нього проходило понад 100 тисяч замовлень на добу. Тієї ж ночі постраждали склади «Фори» зі свіжими та замороженими продуктами, логістичний центр Novus. За наступні тижні удари зачепили об’єкти Fozzy Group, Roshen, Comfy, «Епіцентру», «Нової пошти», «Еко Маркету», «Коло» та інших компаній.
28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив про знищення близько 90% сучасних місць зберігання товарів. Водночас він одразу застеріг від паніки: фізичного дефіциту продуктів і загрози голоду уряд не бачить.
До самої цифри 90% є питання. Представники складського ринку пізніше навели іншу оцінку. Співвласник VARUS Руслан Шостак підрахував, що від початку великої війни Україна втратила приблизно 2,1 млн квадратних метрів сучасних складів із близько 5 млн квадратних метрів, які були побудовані до війни та за наступні роки. Тобто для складів класів А і Б йдеться приблизно про половину площ, а не про 90% усіх складів країни. Оцінка Висоцького стосувалася передусім сучасної інфраструктури зберігання та логістики товарів, зокрема продовольчого ритейлу.
Але навіть нижча оцінка — близько половини — для країни такого розміру величезна, та й атаки продовжуються щодня.
Тим часом мережі вже змінюють роботу: замість концентрації великих запасів у кількох центрах товар доводиться розосереджувати, частіше возити невеликими партіями, шукати резервні майданчики або вести продукцію практично «з коліс». Висоцький попереджав, що така схема складніша й дорожча та може позначитися на асортименті.
Узимку до неї додається ще одна витрата — резервне живлення. Складам потрібна електрика, вона потрібна й магазинам, виробництву, елеваторам, молочним і м’ясопереробним підприємствам. Під час тривалих відключень це генератори й пальне.
Говорити про неминучу продовольчу кризу поки зарано — продуктів в Україні достатньо. Проте система, яка доставляє їх від виробника до полиці, за два літні місяці втратила велику кількість інфраструктури, а заміна великих логістичних центрів десятками дрібніших маршрутів дешевшою точно не буде.
Ще складніше становище у виробників зерна. Україна може зібрати хороший урожай і все одно отримати проблему, якщо його ніде зберігати або неможливо нормально вивезти. Через удари по чорноморських портах аграрний експорт уже працює зі значними обмеженнями. Дунай і сухопутні коридори залишаються альтернативою, але за обсягами та собівартістю вони не замінюють великі морські порти.
27 серпня Висоцький попередив про можливе скорочення посівних площ наступного року на 5–7 млн гектарів, якщо держава не допоможе аграріям із фінансуванням. Причиною він назвав саме проблеми зі зберіганням та експортом урожаю через закриті чорноморські порти. Це вже питання не лише зимових цін у супермаркетах. Господарство, яке не продало врожай і не має оборотних грошей, навесні скорочує посіви. Наслідки нинішніх ударів у такому разі переходять у наступний сільськогосподарський сезон.
росія вже повертається до знищення газу та енергетики
17 серпня «Нафтогаз» повідомив, що його об’єкти були атаковані 13 разів за один тиждень. Пошкоджувалися видобувні потужності, частину обладнання довелося зупиняти. За даними самої компанії, від початку року росія атакувала об’єкти групи 293 рази. Інтенсивність ударів більш ніж удвічі перевищила попередні роки.
Газ при цьому Україна вже накопичила: 28 серпня в підземних сховищах було 14,6 млрд кубометрів — обсяг, передбачений базовим урядовим сценарієм. План виконали на місяць раніше.
Денис Шмигаль сформулював результат досить точно: «У частині запасів газу ми готові до осінньо-зимового періоду 2026/2027», але це саме в частині запасів. Сховище може бути заповнене, але між ним і батареєю в багатоповерхівці є магістральні мережі, ТЕЦ, котельні, електричні насоси та місцеві тепломережі. Частину цих об’єктів уже атакують, а частина так і не відновлена після минулої зими.
З електроенергією ще складніше. Минулого січня, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, зимовий попит в Україні доходив до 18 ГВт, тоді як можливості системи становили приблизно 11 ГВт. Дефіцит у 7 ГВт довелося перекривати імпортом, обмеженням споживання та тривалими відключеннями. В окремих районах, зокрема у Києві, електрики не було по 17 годин на добу і більше.
За весну й літо частину генерації повернули в роботу. 21 серпня Шмигаль повідомив, що у вечірній максимум Україні доступно близько 15 ГВт з урахуванням когенерації та імпорту. До 1 листопада уряд розраховує довести цей показник до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. У тій самій заяві було й застереження: ці розрахунки справдяться, якщо росія не знищить уже відновлені об’єкти.
На початку вересня цей ризик перестав бути теоретичним. Удари по енергетичних об’єктах почастішали ще до початку опалювального сезону. 12 вересня Reuters уже писав про різке зростання атак на електростанції та іншу інфраструктуру.
Експерти Центру Разумкова ще до нової хвилі обстрілів оцінювали ситуацію значно стриманіше, ніж урядові звіти: в липневому огляді енергосектору Геннадій Рябцев та Володимир Омельченко написали, що українська енергосистема має обмежений запас стійкості й сильно залежить від погоди, ремонтів та оперативного управління.
Є й цифра, яка значно краще показує реальний стан підготовки, ніж відсотки готовності, якими традиційно звітують перед опалювальним сезоном: комплексні плани енергетичної стійкості регіонів і міст, за урядовою оцінкою, потребують понад 278 млрд гривень. З державного бюджету на них спрямували 67,8 млрд, місцеві бюджети дали ще приблизно 10 млрд. Центр Разумкова назвав виконання цих планів незадовільним. Частина об’єктів досі будується, а значну кількість робіт планують завершувати у вересні–листопаді, тобто вже впритул до опалювального сезону або після його початку.
Не виконано повністю й завдання із забезпечення лікарень, водоканалів, зв’язку та інших критичних об’єктів автономним живленням на 7–10 діб.
У червневому огляді Рябцев та Омельченко називали й інші причини затримок: дефіцит обладнання, тривалі строки його постачання, борги на енергоринку, нестачу грошей у державних і приватних компаній, складні закупівлі та недостатню координацію.
Тендер на будівництво 1,5 ГВт нової високоманеврової генерації уряд зрештою запустив у липні. Станом на середину вересня приймання пропозицій ще триває — його продовжили до 8 жовтня. Переможців визначатимуть пізніше, а на введення об’єктів відводиться до 20 місяців. Тож для найближчої зими ці потужності залишаються планом на майбутнє, а не резервом, на який можна розраховувати під час морозів.
Це не означає, що за літо нічого не зроблено. За даними Міненерго, вводиться нова газова генерація, накопичувачі, когенераційні установки та резервні котельні. Від міжнародних партнерів надійшли сотні трансформаторів і тисячі генераторів.
До зими країна підходить із проблемами не лише в енергетиці
Відновлювати все це доводиться за бюджет, який уже не витримує старої арифметики війни. За перші вісім місяців року внутрішні доходи держави виявилися приблизно на 1,35 млрд доларів нижчими від плану. Близько чверті цього провалу припало лише на серпень.
За той самий період на оборону витратили близько 42 млрд доларів, тоді як внутрішні доходи та запозичення дали приблизно 39 млрд.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа оцінює вартість одного дня війни у 2026 році приблизно у 190 млн доларів. У 2024-му було 140 млн.
Ці цифри важливі й для енергетики. Великий трансформатор, імпортний газ, ремонт ТЕЦ, резервні генератори, відновлення пошкоджених підприємств і компенсації бізнесу оплачуються тією самою державою, яка одночасно шукає додаткові десятки мільярдів на війну.
На початку вересня проблема стала ще й політичною: 1 вересня Верховна Рада не змогла ухвалити податкові зміни, пов’язані з програмами МВФ та ЄС. Прем’єр Сергій Корецький попереджав депутатів, що виконання домовленостей із партнерами пов’язане приблизно з 30 млрд доларів фінансування, яке Україна розраховує отримати цього року. Одночасно уряд оцінює додаткову потребу у фінансуванні оборони приблизно у 27 млрд доларів.
Сам закон про оподаткування посилок зимову енергетику, звичайно, не врятує. До того ж це далеко не технічна й безболісна вимога: скасування пільги для міжнародних посилок до 150 євро означатиме додатковий ПДВ для покупців і вже викликало гострі суперечки в Раді та суспільстві. Законопроєкт двічі не зміг набрати необхідних голосів, зокрема через побоювання, що новий податок ще більше підвищить вартість товарів для людей, чиї доходи й без того з’їдають війна та інфляція.
Для цього матеріалу важливіше інше: уряд входить у найдорожчі місяці року, не маючи гарантованих грошей навіть на всі вже заплановані потреби, а частина зовнішнього фінансування залежить від рішень, для яких у парламенті не завжди знаходиться більшість.
Додалася й інша політична криза — конфлікт між прокуратурою та антикорупційними органами. Руслан Кравченко подав заяву про відставку ще 7 вересня. 14 вересня Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно її підтримати, а згодом окремим указом відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора.
На цьому історія не закінчилася. З’ясувалося, що ще з 13 вересня Кравченко сам собі оформив п’ятиденне службове відрядження до Франції нібито для участі у слуханні парламентської мережі ПАРЄ. Офіс генпрокурора поїздку підтвердив. Однак уже 14 вересня у ПАРЄ повідомили Суспільному, що ні Кравченко, ні його представники в засіданні, на яке він посилався, участі не братимуть.
У той самий день НАБУ і САП заявили про системний тиск на незалежні антикорупційні органи, а Кравченко перед від’їздом оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Reuters уже описує цей конфлікт як ще один удар по довірі до української влади в момент, коли країна залежить від зовнішньої допомоги й просувається до ЄС.
ООН готує 358 мільйонів доларів на зиму
У липні гуманітарні організації затвердили окремий план допомоги Україні на зиму 2026–2027 років. Потрібно 358,4 млн доларів для 2,1 млн людей. Гроші підуть на опалення, ремонт пошкодженого житла, продукти, медичну допомогу та прямі виплати. У першу чергу — прифронтовим громадам, переселенцям, евакуйованим, людям похилого віку, людям з інвалідністю та сім’ям, які постраждали від атак на цивільну інфраструктуру.
ООН не прогнозує, що 2,1 млн українців залишаться без світла або тепла — це кількість людей, яких організація планує підтримати заздалегідь.
Підставою для такого планування стала минула зима. Тоді удари по енергетичній інфраструктурі залишали людей без електрики, опалення та води на дні, а подекуди — на тижні. Перебої зачіпали мільйони людей не лише біля фронту, а й у великих містах.
Матіас Шмале, гуманітарний координатор ООН в Україні, сформулював це просто: «Минулої зими ми побачили, що атаки на енергетику можуть залишати сім’ї без опалення, електрики та води на дні, а іноді й на тижні під час морозів».
Нічого принципово нового росії цієї зими для цього вигадувати не потрібно: різниця в тому, в якому стані країна зустріне такі атаки. Катастрофа цієї зими не є наперед визначеною, та й прогнозувати її сьогодні було б несерйозно: невідомі ні температура, ні масштаб майбутніх атак, ні те, які саме об’єкти росія зможе пошкодити.
Проте й для оптимістичного прогнозу фактажу зараз немає.
