Скільки насправді США витратили на Україну, чи справді Європа переклала основний тягар війни на Вашингтон і наскільки небезпечною може стати наступна зима? Ці питання знову опинилися в центрі дискусії після нових заяв Дональда Трампа про американську допомогу Україні та на тлі дедалі агресивніших дій росії в Європі.
Одна з людей, яка знає механізм американської військової допомоги Україні зсередини, — Лора Купер, колишня заступниця помічника міністра оборони США з питань росії, України та Євразії. У Пентагоні вона безпосередньо працювала з українським напрямом і була залучена до формування безпекової підтримки Києва.
В інтерв’ю Independence Avenue Media Купер заперечує поширену тезу про «сотні мільярдів доларів», нібито безплатно переданих Україні, і наводить інші цифри: близько $65 млрд безпекової та $50 млрд економічної допомоги з боку США. Вона також наголошує, що європейські країни вже випередили Сполучені Штати за загальним обсягом підтримки.
Але розмова далеко не лише про гроші. Купер говорить про російські диверсії в Європі, можливу відповідь Заходу на гібридну війну, нестачу в України засобів проти балістичних ракет та спробу росії знову використати зиму як зброю.
Її прогноз водночас не зводиться до чергового попередження про «важкі місяці». Купер вважає, що якщо Україна вистоїть, збереже підтримку Європи та продовжить розвивати власні далекобійні й оборонні технології, баланс сил уже наступного року може суттєво змінитися.
Інтерв’ю було записане 4 вересня 2026 року та скорочене і відредаговане для ясності викладу.
Інтерв’ю
Ґлен Кейтс, виконавчий редактор англомовної служби Independence Avenue Media: Уряд Німеччини прямо звинуватив росію у невдалій атаці безпілотників на аеропорт Лейпцига на початку серпня. Це відбувається на тлі того, що російські диверсії, видається, стають дедалі частішими та масштабнішими. Наскільки велика небезпека, що ситуація переросте у щось серйозніше?
Лора Купер, колишня заступниця помічника міністра оборони США з питань росії, України та Євразії: Європі та Сполученим Штатам зараз вкрай важливо продемонструвати тверду єдність, щоб стримати будь-які майбутні атаки. Адже якщо подивитися на мислення путіна, то він фактично не бачить ніяких негативних наслідків продовження цих атак.
Ми спостерігаємо зростання не лише їх кількості, а й потенційної смертоносності. Тому ситуація може погіршитися і призвести до значно серйозніших наслідків, якщо не буде рішучої відповіді.
Маю сказати, що Німеччина відносно швидко відреагувала на ці гібридні атаки та поклала відповідальність за них на росію, і це дуже позитивний крок. Також позитивно, що Німеччина розглядає можливість надати своїм розвідувальним службам повноваження проводити активні операції, зокрема диверсійні або кібероперації. Німецький парламент ще має це схвалити, але така ініціатива вже свідчить про зміну підходу. На мою думку, це відбувається тому, що наші європейські союзники стурбовані можливістю значного погіршення ситуації.
Глен Кейтс: Це були безпілотники, які мали вибухнути, але не вибухнули. А якби загинули люди? Якою, на вашу думку, була б реакція Європи та НАТО за нинішніх обставин?
Лора Купер: На жаль, НАТО, наші європейські союзники та Сполучені Штати лише зараз починають серйозно замислюватися над тим, яких конкретних заходів вони могли б вжити у разі загибелі людей або серйозніших атак, ніж ті, які ми бачили досі.
Насправді ми мали реагувати більш рішуче ще раніше. Ми не повинні були дозволити ситуації зайти так далеко. Адже, як нам відомо, росія реагує на силу, а не на слабкість. Тому вкрай важливо розробити конкретні варіанти відповіді.
Ми повинні вийти за межі зміцнення стійкості. Досі основна увага приділялася запізнілим заходам, коли шкоди вже було завдано. Концепція стіни дронів, запропонованої системи захисту від безпілотників уздовж східного флангу НАТО, є чудовою та важливою ініціативою. Але саме по собі зміцнення стійкості не забезпечить стримування.
Ґлен Кейтс: Коли ми говоримо про гібридну війну, який вигляд може мати відповідь на неї?
Лора Купер: росія намагається підірвати нашу єдність і створити враження слабкості. Ми повинні знайти способи показати росії, що вона вразлива і ми здатні завдати удару по її болючих місцях. Йдеться про дії, які послаблять її здатність вести війну та створять внутрішні проблеми, які змусять путіна замислитися над своїми діями й тим, як він веде війну проти України.
Зрештою, найважливіша мета досягти мирного врегулювання, яке поверне Україні суверенітет і покаже росії, що в майбутньому вона не зможе перемагати за допомогою такої агресії.
Ґлен Кейтс: Коли ви говорите про дії, які ускладнять росії ведення війни, що саме маєте на увазі? Ми бачили атаки росії на електромережу Німеччини та кібератаки. Чи міг би Захід потенційно вдатися до таких дій у самій Росії? Чи саме це ви маєте на увазі, коли говорите про рішучішу відповідь у гібридній війні?
Лора Купер: Я не думаю, що ми повинні опускатися до завдання шкоди цивільному населенню росії. Існує багато цілком законних військових цілей, і ми бачимо, що Україна завдає ударів по багатьох із них.
росія має величезну військову машину. Ми намагаємося послаблювати окремі її елементи, зокрема за допомогою жорсткого експортного контролю та санкцій. Україна також активніше застосовує прямі військові удари. Але ця військова машина дуже масштабна. Вона охоплює людей і техніку, кожен елемент якої має свої вразливі місця.
Ґлен Кейтс: Чого, на вашу думку, росія намагається досягти цими атаками у Європі?
Лора Купер: росія намагається змусити європейців та американців відмовитися від підтримки України. Вона прагне підірвати цю підтримку і водночас затягнути час, оскільки вважає, що він досі грає на її користь.
путін переконаний, що зможе завдавати Україні нищівних ударів упродовж наступної зими. Він знає, що Україна не матиме достатньої кількості засобів для перехоплення балістичних ракет, щоб витримати цей тиск. Тому зараз його головне завдання завадити союзникам продовжувати підтримувати Україну та посилювати розбіжності між ними. Він хоче, щоб будь-яка відповідь на російську агресію в Україні або в разі майбутнього нападу в Європі була роз’єднаною, слабкою і повільною.
Ґлен Кейтс: Якщо говорити про можливий майбутній напад у Європі, з’явилися повідомлення, що американська розвідка дедалі більше стурбована можливим вторгненням росії на територію НАТО. За деякими даними, саме через це директор ЦРУ Джон Реткліфф минулого місяця літав до Москви. Як ви вважаєте, чи є зараз реальна ймовірність російського вторгнення?
Лора Купер: Варто пам’ятати, що НАТО як альянс уже десятиліттями розглядає можливість звичайної й навіть ядерної агресії з боку росії. Альянс аналізував такі сценарії, готував відповідні плани та розміщував необхідні сили.
росія це знає, тому, на мою думку, не захоче діяти там, де НАТО має перевагу. Найімовірніше, Москва розглядає широкий спектр можливих варіантів. Ми вже говорили про гібридну війну, яка може включати атаки безпілотників і диверсії. росія добре знайома з багатьма методами проведення так званих активних заходів.
Але можна уявити й вторгнення із залученням значно меншої кількості військ, ніж у традиційному сценарії. Таку операцію було б важче виявити, і вона не відповідала б звичній схемі нападу. Тому ми повинні стежити за всіма такими загрозами.
Я не думаю, що росія хоче прямого зіткнення з НАТО. Якщо Альянс продемонструє готовність відповісти і справді реагуватиме на гібридні загрози, це може стримати росію від нападу.
Ґлен Кейтс: У своєму дописі в Truth Social президент Трамп заявив, що адміністрація Байдена передала Україні значно більше боєприпасів, ніж Сполучені Штати використали в Ірані. Він також наголосив, що, за його словами, їх надали безплатно. Ви були серед тих, хто керував наданням Україні оборонної допомоги у Пентагоні. Чи вважаєте ви таку характеристику точною?
Лора Купер: Тут варто обговорити два аспекти. Перший стосується неправдивих тверджень у цій заяві. Другий полягає в тому, чому ми взагалі надавали цю допомогу.
Якщо звернутися до фактів, твердження про обсяги наданої Сполученими Штатами допомоги категорично не відповідає дійсності. Здається, у цій заяві йшлося про сотні мільярдів доларів. Публічно лунали й інші неймовірні цифри. Насправді Сполучені Штати надали приблизно 65 мільярдів доларів безпекової допомоги та близько 50 мільярдів доларів економічної допомоги. Це було до того моменту, коли Трамп раптово і різко вирішив припинити подальше надання американської безпекової допомоги.
Важливо не лише те, що ці цифри відрізняються від наведених у заяві президента. Обсяги європейської допомоги також зовсім не відповідають тому, як їх характеризують. На момент мого звільнення з посади у січні 2025 року європейці вже зрівнялися зі Сполученими Штатами за обсягом безпекової допомоги та перевищили наші витрати на економічну допомогу. Тепер вони витратили вже на понад 100 мільярдів доларів більше, ніж ми.
Якщо оцінювати допомогу у відсотках від ВВП, що є традиційним способом порівняння витрат відповідно до розміру економіки країни, Сполучені Штати посідали 14 місце. Це означає, що 13 інших країн надали більше допомоги у співвідношенні до свого ВВП. Але цього не зрозумієш із заяв політиків, які намагаються применшити значення американських інвестицій і створити враження, що наші союзники не робили належного внеску.
Варто також враховувати, що це не було борговим зобов’язанням. Коли Конгрес США виділяв ці кошти, він не вимагав їх повернення. Конгрес вирішив спрямувати стільки коштів американських платників податків, оскільки розумів, що без значної допомоги на початковому етапі Україна ризикувала бути захопленою росією. Це поставило б під загрозу безпеку всіх наших союзників по НАТО і втягнуло б нас у значно дорожчий конфлікт.
Було краще від самого початку інвестувати в оборону України, ніж ризикувати безпекою наших найбільших торговельних партнерів. Не варто забувати і про сигнал, який це могло б надіслати Сі Цзіньпіну та іншим диктаторам, якби росії вдалося уникнути наслідків цієї агресії. Вони могли б вирішити, що їм також усе зійде з рук. Тому факти відрізняються від цих заяв.
Ґлен Кейтс: Щодо боєприпасів. На початку війни з Іраном, у перші кілька днів, Зеленський заявив, що Сполучені Штати використали більше ракет перехоплювачів Patriot, ніж Україна за перші чотири роки війни. Наскільки ви можете судити, чи відповідає це дійсності?
Лора Купер: Я не можу говорити про точні цифри, оскільки не маю актуальних оперативних даних. Але коли ми надавали Україні безпекову допомогу, я завжди хотіла мати можливість надати більше, ніж ми надавали насправді.
Однією з причин, чому ми не могли цього зробити, була необхідність не допустити зниження боєготовності американських збройних сил до рівня, за якого Сполучені Штати опинилися б у невигідному становищі на інших театрах воєнних дій у світі. Ми розуміли, що ці боєприпаси необхідно зберігати для інших можливих воєнних сценаріїв.
Тому, хоча ми надали Україні величезний обсяг допомоги, значну кількість озброєнь і важливі військові спроможності, наші можливості мали певні межі. Водночас ми відповідально забезпечували баланс між інтересами національної безпеки, надаючи Україні стільки допомоги, скільки, на нашу думку, могли собі дозволити.
Ґлен Кейтс: Перейдімо до ситуації на полі бою. Я знаю, що нещодавно ви відвідали Україну. Зараз, напередодні зими, одночасно відбувається кілька процесів. Україна продовжує завдавати далекобійних ударів по нафтовій та економічній інфраструктурі росії. росія тим часом користується гострою нестачею в Україні засобів протиповітряної оборони, зокрема ракет перехоплювачів Patriot. Протягом останніх кількох тижнів вона майже безперервно атакує Київ балістичними ракетами та безпілотниками з реактивними двигунами. Водночас лінія фронту майже не рухається. Який ваш прогноз на наступні кілька місяців?
Лора Купер: Цієї зими росія буде намагатися поставити Україну на коліна. путін діє за тим самим сценарієм, що й минулого року. Тоді він вважав, що зможе зламати волю українського народу. Тепер він спробує зробити це знову.
путін матиме перевагу через нестачу ракет для перехоплення балістичних цілей. Але українці пережили минулу зиму і вжили деяких розумних заходів, щоб підготуватися до цієї. Наприклад, вони створили запаси природного газу. Тому перемога путіна зовсім не гарантована. Насправді щоразу, коли він розраховує зламати волю українського народу, він зазнає невдачі. Це повторюється знову і знову, тож варто очікувати, що так само буде й цієї зими.
Водночас удари України по території росії, зокрема по російських нафтопереробних потужностях і компанії Wildberries, російському аналогу Amazon, підривають саму основу, на якій путін виправдовував цю війну.
Не забувайте, що він завжди називав її спеціальною військовою операцією. Він уклав своєрідну суспільну угоду з населенням. Люди, які йдуть воювати або страждають від війни, отримують компенсації, великі виплати та допомогу родинам у разі загибелі. Решта росіян нібито не мала відчути на собі наслідків війни, що дозволяло путіну зберігати їхню підтримку.
Тепер це вже не так. росіяни годинами стоять у чергах за бензином і спостерігають різке зростання цін на пальне. Війна стала помітною по всій росії. Поки що невідомо, як цей тиск вплине на путіна та його рішення. Але ми вже бачимо ознаки занепокоєння з боку влади.
Вона продовжує ув’язнювати людей навіть за незначні прояви незгоди. Водночас влада заборонила опозиційну партію «Яблуко», хоча раніше дозволила їй брати участь у парламентських виборах у вересні. Цілком очевидно, що путін нервує напередодні виборів. Тому потрібно спостерігати, як накопичуватиметься цей тиск і як він може вплинути на мислення путіна.
Я вважаю, що путін створює підґрунтя для можливого нападу на НАТО. Нещодавно у своїй промові він говорив про західних акул, які нібито готові поглинути росію, намагаючись показати, що вона перебуває під загрозою.
Але водночас він продовжує демонструвати готовність до переговорів з адміністрацією Трампа і приймати його посланців для обговорення мирного процесу. Він досі намагається не закривати цей шлях.
Ґлен Кейтс: Як ви вважаєте, чи стане ця зима останньою спробою путіна досягти бажаного? Якщо Україна вистоїть до весни, чи буде він більше готовий до компромісу?
Лора Купер: Ми не можемо розраховувати, що після цієї зими він визнає поразку. Усередині росії відбувається багато тривожних для нього процесів, але це не означає, що він буде готовий здатися.
Варто подумати про те, як може посилитися перевага України. Якщо Сполучені Штати збережуть тверду позицію і відновлять надання Україні безпекової допомоги, про що останнім часом надходять позитивні сигнали з Конгресу США, а європейці продовжать свою надзвичайно потужну підтримку, особливо якщо вони використають російські державні активи на додаток до допомоги, яку вже надають, ситуація може суттєво змінитися.
Якщо Україна продовжить розвивати власні технології, то вже наступного літа вона може мати потужні балістичні ракети, ще досконаліші крилаті ракети та цілий комплекс засобів протидії безпілотникам. Це стосується і реактивних дронів, у перехопленні яких українці вже досягають успіхів. Україна може навіть наблизитися до створення власної системи перехоплення балістичних ракет.
Україні потрібно вистояти, попереду у неї багато перспектив.
