У проєкті державного бюджету України на 2027 рік є цифра, яка добре пояснює стан країни. Це не 7,27 трильйона гривень видатків, не майже 4,9 трильйона на оборону і навіть не $52,6 мільярда, які Україна розраховує отримати від партнерів.
Ця цифра — 3559 гривень — саме таким уряд пропонує встановити прожитковий мінімум наступного року. Але, за офіційними розрахунками Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум ще у липні 2026 року становив 8876 гривень. На цю різницю звернув увагу Бюджетний комітет Верховної Ради у своєму аналізі законопроєкту №16000. Законодавчий прожитковий мінімум, який пропонують встановити на наступний рік, у 2,5 раза нижчий за фактичний уже сьогодні.
Це хороший ключ до розуміння всього бюджету-2027. Україна планує воювати весь наступний рік. На відміну від Бюджетної декларації, під час складання самого бюджету уряд узяв консервативніший сценарій, який передбачає продовження повномасштабних бойових дій протягом 2027 року. Економіка за такого сценарію зросте лише на 1,3%, інфляція становитиме 8% грудень до грудня, середній курс долара — 47,1 грн.
І на цьому тлі держава планує витратити 7,272 трлн грн — на 13,5% більше, ніж передбачає вже збільшений бюджет 2026 року. Доходи мають зрости лише на 8,7% — до 5,648 трлн.
Дефіцит — 1,666 трлн грн, або майже 15% ВВП. Державний і гарантований державою борг наприкінці року може сягнути 113,86% ВВП.
Для країни у великій війні самі по собі ці цифри не означають катастрофи. Значно цікавіше, звідки мають узятися гроші й на що їх вистачить.
Війна з’їдає майже все, що країна здатна заробити
Уряд закладає на безпеку й оборону 4,885 трлн грн — 43,8% прогнозованого ВВП. Порівняймо цю суму з усіма доходами державного бюджету — 5,648 трлн грн: різниця лише 763 млрд грн.
Тобто на кожні 100 гривень доходів державного бюджету приблизно 86 гривень відповідають запланованому ресурсу на оборону та безпеку. Це не означає, що Мінфін буквально віддає військовим 86% кожної зібраної гривні: бюджет має загальний і спеціальний фонди, гранти, цільові надходження та різні джерела фінансування. Але співвідношення добре показує масштаб.
Державі, крім війни, потрібно платити пенсії й соціальну допомогу, утримувати лікарні, школи та університети, фінансувати громади, відновлювати зруйновану інфраструктуру й обслуговувати борг. Тому зовнішня допомога давно перестала бути просто підтримкою партнерів. Без неї нинішня конструкція державних фінансів не працює.
За розрахунками уряду, Україні у 2027 році потрібно $52,6 млрд міжнародної фінансової підтримки.
І всіх цих грошей поки немає.
Міністр фінансів Сергій Марченко ще до подання бюджету оцінював непокриту потребу приблизно у $32,6 млрд. Переговори щодо джерел фінансування тривають. Серед можливих варіантів — нові механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.
Для країни, яка воює, витрачати більше, ніж вона заробляє, нормально. Небезпека в масштабі залежності: значна частина запланованих видатків спирається на зовнішнє фінансування, яке ще потрібно остаточно забезпечити.
Ми вже чотири роки недооцінюємо ціну війни
У 2022 році на безпеку й оборону пішло 1,537 трлн грн, 2023-му — близько 2,64 трлн, 2024-му — 2,97 трлн, 2025-му — вже 3,83 трлн грн. Після змін до бюджету ресурс сектору безпеки й оборони у 2026 році становить 4,367 трлн грн.
На 2027-й уряд закладає 4,885 трлн. У 2027 році на безпеку й оборону планують більш ніж утричі більше, ніж фактично витратили у 2022-му, але всередині рекордного оборонного бюджету є важлива деталь: порівняно зі скоригованим бюджетом-2026 загальний ресурс на безпеку й оборону у 2027 році збільшують на 517,9 млрд грн. З цього приросту 337,5 млрд припадає на оплату праці з нарахуваннями. На озброєння та військову техніку передбачено 2,2985 трлн грн — лише на 1,4 млрд більше, ніж у скоригованому бюджеті-2026. Ці цифри наводить Кабінет Міністрів.
Це практично нульове номінальне зростання — при прогнозованій інфляції 8% і середньому курсі 47,1 грн за долар. Так, це не означає автоматично, що Україна купить менше зброї: частина озброєнь надходить як міжнародна допомога, структура закупівель змінюється, а ціни на різні види зброї відрізняються. Але за рекордними 4,9 трильйона гривень ховається простий факт: гроші безпосередньо на озброєння та військову техніку номінально майже не зростають.
У бюджет уже записали податки, яких ще немає
Частина запланованих доходів залежить від законів, яких на момент внесення проєкту бюджету ще немає. Бюджетний комітет надає такий перелік:
- 38,5 млрд грн — від продовження 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків.
- 11,8 млрд грн — ПДВ із товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях.
- 58,7 млрд грн — від можливого підвищення стандартної ставки ПДВ.
- Ще 8,3 млрд грн — від додаткового підвищення акцизів на бензин, дизель та скраплений газ.
Разом — понад 117 млрд грн доходів, отримання яких залежить від окремих законодавчих рішень.
Щодо ПДВ уряд називає конкретний варіант — підняти стандартну ставку з 20% до 21%. Остаточного рішення поки немає, для цього потрібно змінювати законодавство. Але 58,7 млрд грн від можливого підвищення вже враховані в бюджетних розрахунках.
Є й інша цікава цифра. Уряд очікує від митних платежів 1,076 трлн грн, а зверху закладає ще 64,9 млрд грн майбутнього перевиконання митницею плану. Бюджетний комітет звертає увагу, що включення такого «понадпланового показника до планових показників доходів» виглядає необґрунтованим.
Простою мовою: держава встановлює митниці план, а потім одразу планує, що вона його перевиконає. Щоправда, це не винахід бюджету-2027: аналогічні 60 млрд грн були закладені й на 2026 рік.
Соціальні стандарти залишаються на папері
Тепер повернімося до 3559 гривень — саме таким має бути прожитковий мінімум у 2027 році. Фактичний прожитковий мінімум, розрахований Мінсоцполітики, ще у липні 2026-го становив 8876 грн. Різниця — 5317 гривень на місяць. Це важливо не лише для статистики: прожитковий мінімум використовується у системі соціальних гарантій та виплат.
Є схожа історія й з медициною: закон про державні фінансові гарантії медичного обслуговування передбачає, що на програму медичних гарантій має спрямовуватися не менше 5% ВВП, а у проєкті бюджету на саму програму передбачено 225 млрд грн. Причому, за розрахунками Мінфіну, навіть усі видатки зведеного бюджету на охорону здоров’я у 2027 році становитимуть 352,5 млрд грн, або лише 3,2% ВВП.
Бюджетний комітет окремо звертає увагу і на те, що до законопроєкту не подано саму програму медичних гарантій. Водночас норму про її затвердження Верховною Радою у складі закону про держбюджет пропонують знову зупинити — як це вже робили у 2020–2026 роках. При цьому фінансування самої програми медичних гарантій зростає на 33,46 млрд грн проти 2026 року. Тобто грошей стає більше, але до встановленого законом орієнтира у 5% ВВП вони все одно не наближаються.
Громади залишаються залежними від центру
На трансферти місцевим бюджетам у проєкті передбачено 349,3 млрд грн, але на момент подання бюджету 293,4 млрд грн із них — 84% — не розподілені між конкретними місцевими бюджетами. Бюджетний комітет попереджає, що це створює ризик затягування розподілу коштів і того, що громади не встигнуть повністю використати їх протягом року.
Ще показовіший Державний фонд регіонального розвитку: бюджетний кодекс передбачає для ДФРР не менше 1,5% доходів загального фонду, а у бюджеті-2027 записано 2 млрд грн, або 0,06%. Щоб це стало можливим, відповідну норму Бюджетного кодексу на 2027 рік знову пропонують зупинити. Так робили й у 2023–2026 роках.
Паралельно держава продовжує централізацію частини ресурсів громад. Як показував аналіз Бюджетної декларації VoxUkraine, попередні плани передбачали повернення «військового» ПДФО місцевим бюджетам із 2027 року. Нова бюджетна рамка цього вже не передбачає: 75% відповідного податку, а для Києва 40%, у 2027–2029 роках мають і надалі спрямовуватися до спеціального фонду державного бюджету на грошове забезпечення військових.
Під час війни пріоритет армії зрозумілий. Для громад наслідок теж очевидний: менше власного ресурсу і більша залежність від рішень центру.
Борг уже більший за річну економіку
На кінець 2027 року державний борг може становити 110,4% ВВП, а разом із гарантованим державою — 113,86% ВВП. У мирний час Бюджетний кодекс встановлює межу загального державного та гарантованого боргу у 60% ВВП, а дефіциту — 3%. У проєкті на 2027 рік маємо відповідно 113,86% та майже 15%.
Називати це просто порушенням було б неправильно: під час воєнного стану звичайне боргове обмеження не застосовується, а дію частини інших фіскальних правил законопроєкт пропонує зупинити. І не весь цей борг однаково небезпечний: значна частина зовнішнього фінансування України є довгостроковою та пільговою, частина допомоги надходить грантами.
Але сам масштаб уже важко ігнорувати. Борг перевищує розмір річної української економіки, а потреба в нових запозиченнях залишається величезною.
Скільки насправді коштуватиме ще один рік війни
Проблеми бюджету-2027 мають одне головне пояснення — війна. Було б несправедливо оцінювати бюджет країни, яка стримує російське вторгнення, за правилами мирної європейської держави. Величезний дефіцит, борг понад 100% ВВП або зовнішні запозичення самі по собі не означають фінансової катастрофи.
Але проблема стає очевидною, якщо всі цифри скласти разом. Економіка за урядовим прогнозом зросте лише на 1,3%, а видатки — на 13,5%. Майже весь еквівалент власних доходів держави поглинає сектор безпеки й оборони. Десятки мільярдів доларів зовнішнього фінансування ще треба забезпечити. Частина доходів уже розрахована з урахуванням податкових рішень, яких поки немає. Борг перевищує ВВП. Прожитковий мінімум залишається значно нижчим за його фактичний розмір, а дію окремих бюджетних нормативів знову пропонують зупинити.
Саме тому найнебезпечнішої цифри бюджету-2027 у самому бюджеті немає: скільки ж насправді коштуватиме ще один рік великої війни?
За попередні роки її вартість лише зростала. І якщо у 2027-му реальні військові потреби знову виявляться більшими за закладені, простих джерел для ще одного масштабного збільшення видатків майже не залишилося. Партнери — так, але від них уже потрібні десятки мільярдів доларів. При цьому нові запозичення означатимуть подальше зростання боргу. А додаткові податки зрештою лягають на бізнес і споживачів. Цивільні ж видатки теж мають межу, нижче якої економити дедалі важче.
За роки великої війни Україна щоразу знаходила гроші, коли затверджений бюджет переставав відповідати реальності й ця модель дозволила державі вистояти. Але план бюджету-2027 показує, що запас міцності стає дедалі меншим.
І якщо наступного року війна знову виставить більший рахунок, ніж сьогодні записано у бюджеті, головним питанням стане вже не розмір дефіциту, а хто зрештою заплатить різницю?
Важливе уточнення: поки це лише проєкт державного бюджету на 2027 рік. До остаточного ухвалення Верховною Радою його доходи, видатки та окремі програми ще можуть змінитися. Але саме з такими параметрами уряд пропонує країні увійти у наступний рік.
Читайте також наш аналітичний редакційний матеріал — Чи переживе Україна найскладнішу воєнну зиму
