На сьогодні маніпулятивні техніки ворога – ІПСО, які противник використовує, аби впливати на свідомість громадян та військових, становлять загрозу національній безпеці країни. Міноборони роз’яснили сутність ІПСО, механізми їх розповсюдження, основні наративи противника та методи захисту від інформаційних атак, передає УНН.
Що таке ІПСО?
ІПСО – це цілеспрямовані маніпуляції інформацією для впливу на думки, емоції та поведінку цільової аудиторії.
Їх мета – викликати паніку, посіяти страх, підірвати довіру до державних інституцій та схилити громадян до рішень, вигідних противнику.
Якими каналами поширюється ІПСО?
Інформація може надходити одночасно через:
- телебачення та офіційні новинні портали;
- соціальні мережі та месенджери;
- смс-повідомлення на мобільні телефони;
- аудіотрансляції через звукомовні станції;
- коментарі псевдоекспертів та фейкові документи.
Як виявити ворожу ІПСО?
У повідомленнях, спрямованих на цивільне населення, часто зустрічаються теми:
- неминучого масованого наступу противника – для створення атмосфери паніки
- катастрофічних втрат ЗСУ – для формування відчуття невідворотної поразки
- відступ українських військ з ключових позицій – знижує рівень патріотизму, особливо на тимчасово окупованих територіях, де доступ до інформації обмежений.
ІПСО, націлені на військових, зосереджується на підриві мотивації та бойового духу через наративи:
- командування ненадійне або зраджує;
- умови служби не покращуються;
- немає сенсу воювати.
Простий спосіб виявити такі ІПСО – проаналізувати власну емоційну реакцію на інформацію. Якщо повідомлення викликає сильні негативні емоції, поставте два ключових питання: яку саме емоцію намагаються викликати цим повідомленням і кому вигідно, щоб ви переживали саме такі почуття?
Як захиститися від ІПСО?
Основний інструмент протидії ІПСО – критичне мислення. Коли ви натрапляєте на емоційно забарвлену інформацію, варто:
Зробити паузу перед реакцією – емоційні рішення рідко бувають виваженими.
Перевірити репутацію джерела інформації та її авторів.
Оцінити актуальність новини, чи не використовується старий контекст у нових умовах.
Ідентифікувати першоджерело – відсутність чіткого джерела або анонімність повинні насторожити.
Перевірити факти через командування, офіційні канали зв’язку або достовірні ресурси.
Для перевірки фотоконтенту можна використовувати сервіси на кшталт Google Reverse Image Search або TinEye, які дозволяють відстежити першоджерело зображень. Для відео існує сервіс inVID – браузерне розширення для перевірки автентичність відеоматеріалів.
Що робити у разі виявлення ІПСО?
Правильна реакція на виявлену інформаційну операцію допоможе зупинити її поширення:
- не взаємодійте з маніпуляційним контентом;
- скористайтеся функціями скарг на неправдивий контент, доступними на більшості платформ
Про систематичні ІПСО можна повідомляти Центр протидії дезінформації за електронною адресою: [email protected]. В темі листа обов’язково вкажіть “ІПСО”.
Якщо ви стали об’єктом ІПСО через особисті повідомлення, зберіть докази (скриншоти, профілі відправників) та повідомте своє командування або фахівців з відділення чи відділу комунікацій. У соцмережах доцільно спілкуватися лише з особами, яких ви знаєте особисто, та тримати профіль закритим, якщо не ведете публічної діяльності.
Де можна поглибити знання про ІПСО?
Щоб дізнатися більше про протидію ІПСО можна пройти курс “Інформаційна стійкість” у застосунку Армія+.
Застосунок Армія+ доступний в офіційних магазинах Apple App Store та Google Play Market, а також на сайті Міністерства оборони за посиланням.
Нагадаємо
У Польщі перед виборами посилились ІПСО, що закликають до депортації українців та поширюють фейки про владу. РФ намагається знизити підтримку України та дестабілізувати ситуацію.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
