Повномасштабне вторгнення росії в Україну кардинально змінило життя Луганської області. Регіон опинився під тимчасовою окупацією. Головне управління Державної податкової служби (ДПС) у Луганській області перенесло свою роботу до Києва. Там установа продовжує надавати ключові послуги платникам податків. Ці послуги включають консультації, подання звітності та вирішення адміністративних питань. Усе це відбувається в умовах віддаленої роботи. Сучасні цифрові інструменти стали порятунком для бізнесу, що допомагає підтримувати податкову дисципліну попри хаос війни. Про ці аспекти повідомила очільниця ГУ ДПС у Луганській області Людмила Анатоліївна Хворостян.
Розмова також відбулась щодо підсумків роботи, втрат від агресії та шляхів адаптації й ролі сервісів у повсякденному житті платників.
– Пані Людмило, податкова підбила підсумки восьми місяців роботи. Поділитеся деталями?
– Так, звичайно. Але передусім хочу висловити щиру вдячність платникам. Попри війну та вимушене переміщення, вони продовжують сумлінно виконувати свої податкові зобов’язання. Це показник високого рівня податкової свідомості та розуміння своєї ролі у забезпеченні фінансової стабільності держави.
📊 Ці слова підкреслюють ключову роль платників. Вони не просто виконують обов’язки. Вони підтримують державу в найскладніший період. За перші вісім місяців 2025 року надходження до зведеного бюджету досягли 1 млрд 313,6 млн грн. З них 1 млрд 18,7 млн грн пішло до державної скарбниці. Ще 294,9 млн грн отримали місцеві бюджети. Ці кошти фінансують оборону, соціальні виплати та відновлення. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) лишається лідером. Він забезпечив 1 млрд 61,7 млн грн. Військовий збір додав 220,9 млн грн. Разом вони формують 98% усіх платежів. Зокрема, ПДФО становить 80,8%. Військовий збір – 16,8%. Така структура відображає реалії війни. Багато платників – це військові та держслужбовці. Їхні внески критичні для стабільності.
Ми щиро дякуємо всім платникам за доброчесність і відповідальність. Разом долаємо виклики та рухаємося вперед заради кращого майбутнього. Це сприяє загальній стійкості економіки. Тепер перейдімо до втрат. Війна завдала величезного удару по регіону.
– Яких втрат зазнала область у надходженнях через повномасштабне вторгнення?
– Економіку Луганщини фактично зруйновано. У 2024 році надходження до бюджетів усіх рівнів скоротилися майже у 5 разів у порівнянні з довоєнним 2021 роком. Умовні втрати сягнули понад 6 млрд грн.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування також зменшився майже на 1 млрд грн. Це суттєво вплинуло на фінансування пенсій.
Ці цифри ілюструють масштаб руйнувань. Фабрики зупинилися. Землі окуповано. Надра недоступні. Нерухомість зруйнована. Усе це призвело до скорочення бази оподаткування. Пенсійна система постраждала найбільше. Втрати єдиного внеску обмежують виплати. Це створює додатковий тиск на держбюджет. Водночас структура надходжень еволюціонувала. Вона адаптувалася до нових реалій.
– У чому найбільше проявилася зміна структури надходжень?
– До війни ПДФО становив близько 60% зведеного бюджету, ПДВ та податок на прибуток – 9%, а рентні платежі – 7%. У місцевих бюджетах ПДФО займав до 75%, а решта формувалася за рахунок єдиного та майнових податків.
Особливо важливо: близько 70% ПДФО надходить від військовослужбовців, поліцейських і рятувальників. Ми вдячні їм і за службу, і за внесок у стабільність бюджету.
Раніше економіка була різноманітнішою. ПДВ і рента приносили значні суми. Тепер домінує ПДФО. Військові становлять левову частку. Їхні зарплати – основне джерело.
– Наскільки релокація бізнесу вплинула на податкові надходження?
– За понад три роки війни більше ніж 4 тисячі підприємств (це 13% від довоєнної кількості) перереєструвалися в інших регіонах.
Але значна частина компаній прагне залишатися і обліковуватися саме в Луганській податковій. Вони сумлінно сплачують податки, підтримуючи евакуйовані громади, школи, лікарні та інші важливі сфери.
При цьому наші платники стикаються з проблемами: відмови контрагентів у договорах, труднощі в тендерах, закриття рахунків у банках, складнощі з отриманням ліцензій. Податкова служба надає підтримку – консультації, допомогу з е-сервісами, оперативні відповіді. Ми хочемо бути сервісним, а не лише контролюючим органом.
Релокація – це болісний процес. Близько 4000 фірм переїхали. Це лише 13% від попередньої кількості. Багато хто лишився вірним регіону. Вони платять податки тут. Ці кошти йдуть на місцеві потреби. Громади отримують підтримку для шкіл і лікарень. Проблеми реальні. Контрагенти уникають угод. Банки закривають рахунки. Ліцензії важко отримати. ДПС реагує швидко. Консультації безкоштовні. Е-сервіси спрощують процеси. Мета – стати партнером. Не просто контролером.
Цифровізація стала рятівним колом. Вона дозволяє працювати віддалено. Без неї бізнес зупинився б.
– Які електронні сервіси стали найбільш затребуваними серед платників податків у 2025 році?
– Сьогодні, в умовах воєнного стану, цифрові інструменти стали справжнім ключем до податкової стабільності. Для підприємців Луганщини, які були змушені евакуюватися через російську агресію, використання електронних сервісів ДПС – це вже не просто зручність, а життєва необхідність.
Найбільш популярним серед платників залишається Електронний кабінет, через який подають звітність, отримують довідки й листуються з податковою. Він доступний як із комп’ютера, так і зі смартфона, і не потребує додаткових програм – достатньо доступу до Інтернету. У 2025 році понад 3,6 тисячі платників Луганщини скористалися ним для подання звітності, а ще майже 1,8 тисячі адмінпослуг надано в електронному форматі.
Не менш корисним є і ресурс ЗІР – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який дозволяє отримати відповіді на актуальні запитання, дізнатися про зміни у законодавстві чи скористатися податковим календарем.
Окремо хочу відзначити мобільний застосунок «Моя податкова». Він стає все більш популярним не як альтернатива, а як зручний інструмент для вирішення податкових питань «на ходу». Його головні переваги – цілодобова доступність, широкий функціонал (подання декларацій, запити про доходи, реєстрація волонтерів, перевірка чеків і акцизних марок, доступ до реєстрів), а також можливість одразу сплачувати податки завдяки інтеграції з платіжними системами.
Електронний кабінет – хіт сезону.
Понад 3600 користувачів подали звітність. Ще 1800 отримали послуги онлайн. ЗІР дає швидкі відповіді. Він охоплює законодавство й календар.
Застосунок «Моя податкова» – для мобільних. Він працює цілодобово. Функціонал широкий. Декларації, запити, реєстрація – усе в кишені. Інтеграція з платежами спрощує сплату. Ці інструменти врятували тисячі бізнесів від бюрократії.
– Багато наших читачів цікавляться новими можливостями Електронного кабінету. Що змінилося у 2025 року?
– Так, його можливості постійно оновлюються відповідно до змін у законодавстві та потреб користувачів. Це один із ключових принципів: сервіс має залишатися актуальним, зручним і ефективним. Нині в ньому реалізовано вже понад 130 електронних послуг для громадян і бізнесу.
У 2025 році з’явилися нові опції. Зокрема, інформацію про доходи фізичних осіб тепер можна переглядати помісячно, що значно зручніше для платників. Крім того, доступ до сервісу став можливим і через мобільний застосунок «Моя податкова».
Оновлено й форми звітності та заяв: для податку на нерухомість, єдиного податку, повідомлення про працевлаштування домашніх працівників і укладення гіг-контрактів.
Також введено нові формати сервісних документів, серед яких заява про об’єкти оподаткування (форма 20-ОПП), реєстрація чи анулювання платників ПДВ, запити на витяги й довідки з реєстрів.
Загалом курс на максимальну цифровізацію та зручність для користувача залишається незмінним. Варто зазначити, що ДПС першою серед органів влади приєдналася до проєкту «Пульс», де бізнес може оцінити взаємодію з держорганами.
Крім того, Електронний кабінет інтегрований з онлайн-платформою, що підтверджує відкритість до зворотного зв’язку та готовність адаптувати сервіси під потреби платників.
Оновлення 2025 року вражають. Тепер доходи видно помісячно. Доступ через застосунок. Форми для нерухомості, єдиного податку – оновлені. Повідомлення про гіг-контракти спрощені. Форма 20-ОПП, реєстрація ПДВ – усе онлайн. Проєкт «Пульс» дозволяє оцінювати сервіс. Зворотний зв’язок формує майбутнє. Це робить ДПС лідером цифровізації.
Безпека даних – окрема тема. У воєнний час кіберзагрози множаться.
– Кіберзахист у воєнний час: що гарантує безпеку даних платників?
– Кібербезпека в Електронному кабінеті платника є одним із ключових пріоритетів Державної податкової служби України.
Використовуються кваліфіковані електронні підписи, шифрування, резервування даних. Система працює відповідно до сучасних міжнародних стандартів.
Хочу дати просту, але дуже важливу пораду всім користувачам: завжди зберігайте свій ключ у безпечному місці, ніколи не передавайте його третім особам і регулярно оновлюйте паролі.
Стандарти високі. Підписи кваліфіковані. Шифрування надійно. Дані резервуються. Міжнародні норми дотримуються. Порада проста: бережіть ключ. Не діліться ним. Міняйте паролі. Це базовий захист.
Цифровізація зменшує папери. Вона прискорює процеси.
– Є приклади, коли цифровізація справді зменшила бюрократію?
– Так. Реєстрація ФОП тепер займає до години, а ТОВ – до доби, тоді як раніше це тривало до п’яти днів. Платникам більше не потрібно відвідувати податкову, стояти в чергах чи друкувати документи – усе робиться буквально в кілька кліків.
Так само довідки про доходи, звітність чи стан розрахунків з бюджетом сьогодні доступні онлайн, без необхідності звертатися до інспектора. Також у кабінеті можна перевірити актуальну інформацію про сплачені та нараховані суми без подання окремих запитів. Це значно зменшує бюрократичне навантаження.
Приклади переконливі. ФОП реєструють за годину. ТОВ – за добу. Раніше чекали днів. Ніяких черг. Усе кліком. Довідки онлайн. Звітність миттєва. Розрахунки видимі. Навантаження падає.
Не всі готові до цифри. Особливо старше покоління.
– А як бути тим, хто не має достатніх цифрових навичок, зокрема літнім людям?
– Це справді проблема, адже за статистикою 85% людей віком 60 – 70 років не володіють достатніми цифровими навичками.
Щоб подолати такі бар’єри, ми адаптуємо інтерфейси, зокрема створюємо версії для людей із порушенням зору, організовуємо навчання через платформу «Освіта.Дія», а також надаємо підтримку через гарячі лінії й очні консультації адресою: м. Київ, бульв. Верховної Ради 24-Б (ДПІ у Луганській області). Податкова служба прагне, аби цифрові послуги були доступними для кожного.
Статистика тривожна. 85% у 60-70 не вміють користуватися. Інтерфейси адаптують. Версії для зору. Навчання на «Дія». Гарячі лінії працюють. Консультації очні в Києві. Доступність – пріоритет.
Співпраця з бізнесом – ключ до успіху. Війна не зупинила діалог.
– Як ви комунікуєте з бізнесом під час війни?
– Ми постійно проводимо консультації та надаємо роз’яснення. Працює Комунікаційна податкова платформа, де представники бізнес-спільноти й інститути громадянського суспільства можуть ставити запитання.
Також функціонують гарячі лінії. Контакти «гарячих ліній» за напрямками діяльності відомства розміщені на👉 субсайті. Онлайн-консультацію можна отримати через месенджер на сторінці Facebook.
Завжди долучаємося до проєкту «Діалог з бізнесом», ініційованого Президентом України, під час якого надаємо роз’яснення у межах податкового законодавства.
Консультації регулярні. Платформа відкрита. Запитання вітаються. Гарячі лінії – за напрямками. Facebook для онлайн. «Діалог з бізнесом» – президентський проєкт. Роз’яснення точні.
Підтримка малого бізнесу – окрема історія. Програми допомагають виживати.
– Які заходи підтримки нині діють для малого бізнесу й ФОПів?
– Це спрощена система оподаткування, мораторій на перевірки, відстрочка звітності. Мобілізовані ФОПи звільнені від сплати податків і зборів на час служби.
Крім того, на рівні держави діють гранти, компенсації оренди та інші програми підтримки релокованого бізнесу, які дають можливість для продовження ведення господарської діяльності та сплати податків.
Спрощена система діє. Перевірки заморожені. Звітність відстрочена. Мобілізовані звільнені. Гранти доступні. Оренда компенсується. Програми для релокованих. Усе для продовження справ.
Імідж податкової змінюється. Від карального до сервісного.
– Чому податкову іноді називають «каральним органом»?
– Така асоціація історично склалася через контрольні функції. Але наша мета – змінити підхід: ми прагнемо бути сервісом, партнером бізнесу.
Коли виявляємо порушення – обов’язково діємо в межах закону, але головний акцент робимо на превенції, роз’ясненнях і цифрових сервісах.
Історія грає роль. Контроль домінував. Тепер сервіс попереду. Партнерство – мета. Порушення караються законно. Але фокус на запобіганні. Роз’яснення безкоштовні.
Стратегія на майбутнє чітка. Плани амбітні.
– Які пріоритети ставите на 2025–2026 роки?
– Стратегічні завдання ДПС зосереджені на трьох напрямах. По-перше, це подальша цифровізація сервісів, щоб усі податкові питання можна було вирішувати швидко й віддалено.
По-друге, побудова партнерських відносин із бізнесом, що означає консультації, роз’яснення та прозорі правила роботи.
І, по-третє, ефективний контроль за дотриманням законодавства, але з мінімальним тиском на сумлінних платників.
Окремий акцент тримаємо на підтримці платників Луганщини та створенні основи для відновлення економіки після перемоги.
Три напрями. Цифровізація – перша. Швидко й віддалено. Партнерство – друге. Консультації прозорі. Контроль – третій. М’який для добросовісних. Підтримка Луганщини – ключова. Основа для відбудови.
Роль ДПС у відновленні величезна. Податки – фундамент.
– На вашу думку, яку роль податкова служба відіграє у відбудові країни?
– Податкова – це фінансовий фундамент. Без стабільних надходжень не буде відновлення. Завдання податкової служби – прозоре адміністрування податків, створення умов для інвестицій і розвитку бізнесу.
Ми прагнемо бути не лише контролером, а й рушієм економічного розвитку.
Фундамент міцний. Надходження стабільні. Адміністрування прозоре. Інвестиції вітаються. Бізнес розвивається. Рушій – не контролер.
Людський фактор – серце служби. Війна змінила все.
– Що найбільше змінилося у житті ваших працівників через війну?
– Багато хто втратив домівки, дехто вдруге – адже перша релокація була ще 2014 року. Найбільший виклик – житло й адаптація. Та попри всі труднощі, податківці Луганщини вірні Присязі. Я вдячна всім колегам за витримку, адаптивність і відданість справі Бо саме люди – головна цінність Служби!
Втрати болісні. Домівки зникли. Друга релокація – з 2014. Житло – виклик. Адаптація важка. Присяга тримає. Витримка вражає. Відданість – ключ. Люди – цінність.
Контакти ГУ ДПС у Луганській області:
📞 Контактний номер телефону: (044) 296 13 11 (модератор);
📩 Електронна поштова скринька: lg.official@tax.gov.ua
🌐 Офіційний 👉 сайт.
