Авіаційна галузь не може допустити затяжної системної кризи в умовах повномасштабної війни. Її стійкість забезпечать державна підтримка, технологічна модернізація, імпортозаміщення та розвиток експортного потенціалу. Про це йшлося під час круглого столу “Стратегічний потенціал: досягнення, виклики та перспективи розвитку”, ініційованого Аерокосмічною Асоціацією України пише УНН.
З початку повномасштабного вторгнення росії авіаційна галузь стала одним із ключових форпостів стримування ворожої агресії, виконуючи критично важливі завдання для країни. В умовах сьогодення її стратегічне значення для національної безпеки та обороноздатності України лише посилюється.
В сучасних умовах розвиток авіації та підтримка її боєготовності є одним із найважливіших питань для нас. На четвертий рік війни, наша техніка боєготова навіть попри нещадні умови експлуатації, втрати і т.д. Ми підтримуємо рівень боєготовності, підтримуємо наземні підрозділи, займаємося евакуацією поранених, задачами протиповітряної оборони тощо
Бардаков пояснив, що більшість українського авіапарку досі складається з техніки радянського зразка, значна частина комплектуючих до якої вироблялася в росії. У зв’язку з цим одним із ключових завдань галузі є імпортозаміщення, налагодження власного виробництва та перехід на західні технології. Також триває модернізація озброєння та інтеграція західних систем управління, зв’язку й захисту, що є критично важливим для безпеки екіпажів і ефективної роботи авіації в бойових умовах.
Серед основних викликів для розвитку авіаційної галузі учасники круглого столу назвали затягування впровадження законодавчих ініціатив, відсутність системних податкових преференцій та недосконалість механізмів імпортозаміщення. Водночас наголошувалося, що галузі бракує не лише фінансової підтримки, а й гнучких юридичних інструментів, які дозволили б оперативно реагувати на актуальні виклики. На думку учасників, критично важливо сформувати цілісну та якісну законодавчу інфраструктуру – правову екосистему, яка забезпечить стабільну підтримку та сталий розвиток української авіації.
Авіація – це надзвичайно фінансово-, трудо- та інтелектомістка галузь. Водночас сьогодні, в умовах воєнного стану, вона втратила звільнення від оподаткування прибутку субʼєктів літакобудування, митні пільги, пільги з ПДВ та інші преференції при імпорті комплектуючих для літакобудування. Виникає логічне питання: як таке взагалі можливо
Своєю чергою начальник управління авіабудування ДК “Укрооборонпром” Геннадій Януль окреслив, що попри наявні державні наміри підтримати літакобудування, наразі галузь, на жаль, не має замкнутої високотехнологічної екосистеми, як, наприклад французька. За роки незалежності так і не вдалося досягти повної виробничої незалежності, а законодавче регулювання залишається фрагментарним. Він нагадав, що у 2020 році вже було прийнято законодавчі ініціативи щодо підтримки літакобудування, зокрема в частині податкових преференцій. Однак нині ці механізми не працюють, що створює додаткові бар’єри для підприємств. Приміром, під час імпорту комплектуючих для заміни російських аналогів українські компанії змушені платити повну вартість із податками, що робить кінцевий продукт значно дорожчим.
Для розуміння рівня технологічності авіаційної галузі спікер навів порівняльний приклад: один кілограм авіаційного двигуна коштує стільки ж, скільки 21 тонна пшениці. Вартість одного кілограма авіаційної продукції сягає приблизно 1 тисячі доларів, тоді як танкової – близько 100 доларів, а автомобільної – лише 50. Ці цифри наочно демонструють складність виробництва та високий науково-технічний рівень авіаційної галузі
Учасники круглого столу наголосили, що попри включення авіаційної галузі до стратегічних напрямів та ухвалення Державної науково-технічної програми її розвитку до 2030 року, реалізація цих ініціатив залишається обмеженою через недостатнє фінансування та відсутність погодження з боку Міністерства фінансів. Це ставить під сумнів сталий розвиток галузі.
Водночас було підкреслено необхідність збереження виробничого потенціалу в умовах воєнного стану, а також важливість синергії між цивільною та військовою авіацією для ефективного реагування на сучасні виклики. Авіаційна галузь має використовувати всі наявні можливості для забезпечення обороноздатності країни.
Представники партнерських підприємств наголосили, що володіють усіма необхідними допусками та дозволами для виконання робіт із модернізації авіаційної техніки. З початку повномасштабної війни вони суттєво розширили свої виробничі та технологічні спроможності й сьогодні готові активно долучатися до спільної справи в інтересах держави.
Було підкреслено, що підготовка до якісної та надійної роботи в авіаційній сфері – це тривалий і складний процес, який нерідко займає роки. Саме тому важливо не втрачати час і максимально ефективно використовувати вже наявний потенціал.
Партнерські підприємства разом, як співвиконавці, виконують завдання замовників – експлуатантів авіаційної техніки – у частині модернізації шляхом встановлення як новітніх перспективних зразків авіоніки, авіаційного обладнання та озброєння, так і відновлення штатного озброєння авіаційної техніки для її експлуатації в бойових умовах (…) Серед найпроблемніших питань – більш глибоке залучення наших організацій до процесу підтримання боєздатності авіаційної техніки та її модернізації, а також інтеграція підприємств до загальнонаціональної програми з модернізації техніки. На даний час поточне завантаження наших виробництв не відповідає досягнутому рівню їх розвитку (…) Нам необхідне додаткове завантаження виробничих потужностей
Підсумовуючи дискусію, представник ТОВ “Інкомпас” Андрій Мінаков акцентував на необхідності прийняття рішень з урахуванням реального контексту війни та наголосив на важливості створення ефективної комунікації між владою та галуззю. Він зазначив, що Аерокосмічна асоціація України могла б виступати координаційним центром для просування ініціатив на рівень Кабінету Міністрів та парламентських комітетів. Водночас він звернув увагу на розбіжності між митними та контрольними процедурами, що ускладнюють діяльність підприємств, зокрема під час оформлення тимчасового ввезення агрегатів. На думку Мінакова, для подолання цих бар’єрів необхідні регулярні робочі зустрічі за участі контролюючих органів і бізнесу, а також визначення галузевого представника, який би системно представляв інтереси авіаційної промисловості у процесі ухвалення рішень.
Таким чином, авіаційна галузь постає не лише як один із ключових елементів оборонного потенціалу держави, а й як індикатор її технологічної спроможності та стратегічної незалежності. Учасники круглого столу підкреслили, що подальше зволікання з розв’язання нагальних проблем – від імпортозаміщення та податкових стимулів до узгодженості регуляторних процедур – може призвести до втрати вже наявного потенціалу. Саме тому необхідні оперативні рішення, системна підтримка з боку держави та ефективна координація між усіма учасниками процесу для забезпечення сталого розвитку галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
