28 жовтня Ірта-fax розповідав про позов проти правил житлового кредитування Луганської ОВА. На програму у 2026 році передбачили 500 млн грн і запланували 166 кредитних договорів.
Позивачами в судових документах зазначені французька Association «DE L’AUTRE COTE DU DIALOGUE» та фізична особа, знеособлена як ОСОБА_1. Про власну участь публічно повідомив переселенець з Алчевська Сергій Стулов, автор видання «По той бік діалогу».
Тоді редакція мала дві ухвали. Тепер стали доступними ще дві — від 26 та 27 жовтня. Вони дозволяють установити результат повторного звернення та побачити проблеми, які суд знайшов у поданих документах.
Ми також повернулися до публікацій Стулова, старої редакції Порядку й торішнього протоколу жеребкування. Без них у цій історії легко переплутати різні роки, різні категорії людей і різні судові рішення.
Суд відмовив у зупиненні. Сам позов ще потрібно виправити
У справі №160/34036/26 є два окремі питання:
- Перше — чи законне розпорядження ОВА №452 від 16 вересня 2026 року, яким викладено в новій редакції правила кредитування. Позивачі вимагають визнати його протиправним і нечинним повністю та скасувати державну реєстрацію.
- Друге — чи потрібно тимчасово, до остаточного рішення, зупинити дію розпорядження й заборонити ОВА та Держмолодьжитлу розподіляти й перераховувати кошти, укладати договори та видавати кредити за другим реєстром кандидатів.
Саме щодо тимчасових заходів суддя Наталія Калугіна ухвалила рішення 27 жовтня. Заявник посилався на ризик безповоротного перерахування понад 400 млн грн та територіальні обмеження, які вважає дискримінаційними. Суд достатнього обґрунтування для забезпечення позову не побачив.
Для зупинення нормативного акта частина п’ята статті 151 КАС України вимагає очевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів позивача. Претензії щодо мешканців Сіверськодонецького району, зокрема Лисичанська, суд визнав такими, що потребують дослідження під час розгляду самого спору.
Також, за висновком суду, заявник не довів, що без тимчасових заходів буде ускладнено або унеможливлено захист саме його прав чи виконання майбутнього рішення.
Це відмова в забезпеченні позову. Вона не є остаточним рішенням про законність Порядку.
В ухвалі є й важлива розбіжність між проханням заявника та його поясненням. Позивачі наполягали, що бажаний захід лише тимчасово заблокує виплати за другим реєстром і не позбавить коштів інші черги. Однак серед заявлених вимог залишалося зупинення дії всього розпорядження №452. Таке прохання має ширший зміст, ніж заборона операцій за одним реєстром. Саме на можливе блокування виконання програми вказувала ОВА у своїх запереченнях.
Окрема ухвала від 26 жовтня стосується основного позову. Його залишили без руху через недоплату судового збору та недоліки документів щодо французької асоціації. За розрахунком суду, належало сплатити 2129,92 грн, а підтверджено сплату 1331,20 грн. Доплатити потрібно 798,72 грн. Для усунення недоліків дали десять календарних днів від отримання копії ухвали. Якщо вимоги не виконати, позовну заяву повернуть. За статтею 169 КАС України, своєчасне виправлення недоліків дозволяє зберегти дату первинного подання позову.
Та сама сума збору вже траплялася в цій справі, але йдеться про різні платежі. 22 жовтня перше клопотання про забезпечення позову повернули через відсутність доказів сплати збору за нього. Ухвала від 26 жовтня вимагає доплати за основний позов.
А ухвала від 21 жовтня стосувалася витребування доказів. Вона не була ухвалою про відкриття провадження з розгляду законності Порядку.
Нові документи також уточнюють нашу попередню публікацію. Описуючи 28 жовтня відмову в забезпеченні позову, Стулов міг мати на увазі вже ухвалу від 27-го. Тому пов’язувати його пояснення виключно з поверненням першого клопотання 22 жовтня, як ми зробили раніше, було передчасно.
Повноваження представляти асоціацію потрібно підтвердити
У нових ухвалах Сергій Стулов названий особою, яка звернулася від імені Association «DE L’AUTRE COTE DU DIALOGUE», проте належного підтвердження його повноважень суд не отримав. За ухвалою від 27 жовтня, до заяви про забезпечення позову від імені організації додали лише статут іноземною мовою, без офіційного перекладу. Інших доказів права представляти асоціацію не надали. Тому цю заяву повернули без розгляду.
У матеріалах основного позову були також реєстраційні виписки. Однак суд указав на відсутність необхідного перекладу й належного оформлення документів, через що не зміг установити повноваження Стулова.
Буквально: суд не встановив відсутності повноважень — він не отримав належних доказів їх наявності.
Правила участі юридичної особи в процесі та підтвердження повноважень визначають, зокрема, статті 55 і 59 КАС України. Самої заяви людини про те, що вона представляє організацію, недостатньо.
Окремим залишається питання, які права або інтереси асоціація захищає в цьому спорі та на яких підставах. Наведені ухвали остаточної відповіді на нього не дають. Так само вони не встановлюють ані фіктивності організації, ані принципової неможливості її участі в українському судовому процесі.
Один номер — два різні реєстри
Найважливіше уточнення стосується «реєстру №2», навколо якого побудовано значну частину звинувачень.
У 2025 та 2026 роках під цим номером були різні групи кандидатів.
| Правила | Кого включають до реєстру №2 | Як визначають переможців |
| Порядок 2025 року, розпорядження №277 | Загальну категорію ВПО з 2014 року з визначених чотирьох районів | Через випадковий відбір |
| Нова редакція 2026 року, розпорядження №452 | Батьків трьох і більше дітей до 18 років із визначених чотирьох районів | Без жеребкування, після перевірки відповідності вимогам |
Це видно з Порядку 2025 року та редакції 2026 року. В обох випадках кандидати також мають відповідати іншим установленим умовам програми.
Для торішнього другого реєстру ОВА оголошувала відбір із трансляцією на YouTube. Протокол від 24 листопада 2025 року фіксує 508 кандидатів і визначення 176 переможців через RandomPicker. При цьому перемога у відборі ще не означає укладення кредитного договору.
Для нинішньої другої категорії на 2026 рік передбачено 13 договорів і 39 млн грн. Це планові показники для багатодітних батьків.
Отже, поруч у документах можуть з’являтися 508 кандидатів, 176 переможців торішнього відбору та 13 запланованих договорів нинішньої категорії. Ці числа описують різні списки або різні етапи участі. Це уточнює й наше попереднє запитання про співвідношення 176 людей та 13 договорів. Сама різниця між цими числами ще не доводить помилки заявника. Спочатку потрібно встановити, який список і який рік він має на увазі. Але торішні виплати також не можна без пояснення подавати як доказ порушень у нинішньому реєстрі багатодітних родин. Однаковий номер не робить ці списки одним і тим самим реєстром.
У заяві від 26 жовтня, зміст якої наведено в ухвалі від 27 жовтня, йдеться про загрозу перерахування понад 400 млн грн. А в поясненнях, поданих 27 жовтня, — про тимчасове блокування виплат десятків мільйонів на користь 13 осіб.
Як ці суми пов’язані між собою, з викладу в ухвалі не встановити. Для відповіді потрібні конкретні документи про операції та період, якого вони стосуються. Суд у цій частині переказує доводи заявника, а не встановлює незаконне списання грошей.
Підозріла «двійка» виявилася в правилах
У матеріалі від 24 вересня серед претензій до торішнього відбору Стулов згадує різну вагу учасників у протоколі. Однак пункт 16 старого Порядку передбачав коефіцієнт «2» для випадку, коли обоє з подружжя зареєстровані в реєстрі №2. Ця перевага була записана в документі до проведення жеребкування.
Можна сперечатися, чи справедлива така умова. Можна перевіряти, чи всім її застосували на належних підставах. Але сама наявність «двійки» в таблиці не доводить порушення процедури. Для перевірки потрібно встановити, чи відповідало застосування коефіцієнтів умовам Порядку. Порушенням могло б бути, зокрема, надання переваги учаснику, який не мав на неї права.
Без цього читач бачить підозрілу на вигляд деталь, але не отримує її пояснення. Ідеться саме про правила 2025 року.
Як із заяв подружжя зробили змагання за перший лист
Ще виразніший приклад є в публікації від 23 вересня. Стулов стверджував, що адміністрація відмовилася від випадкового відбору на користь абсолютної першості. На підтвердження навів уривок: розглядають заяву, яка надійшла першою, а наступні не розглядають. З такого викладу виходить, що достатньо комусь першим надіслати лист — і решта претендентів можуть закривати пошту.
Але в повному тексті офіційного оголошення це правило починається з умови:
«У разі надходження заяв від обох із подружжя (окремо поданих заяв)…»
Тобто припис стосується двох заяв від однієї сім’ї. Схожа вимога діє, коли один кандидат подає кілька заяв на різні категорії. В обох випадках ідеться про усунення дублювання участі.
Як бачимо, з цитати Стулова зникла умова, яка визначала її зміст, а правило про повторні заявки перетворилося на твердження про загальний принцип відбору.
Час надходження документів справді фіксується й має значення для черговості. Проте це не означає, що весь відбір звели до змагання за перший лист: для відповідних категорій Порядок передбачає випадкове визначення переможців.
Це конкретне перекручення документа: щоб його побачити, достатньо прочитати речення повністю.
Що показують листи, оприлюднені самим Стуловим
На сайті «По той бік діалогу» є скриншот фрагмента відповіді Харківського міжрегіонального управління Мін’юсту від 6 жовтня. Видно реквізити листа та пояснення, що звернення розглянули як пропозицію переглянути зареєстрований нормативний акт.
У самій публікації Стулов також цитує відповідь: управління врахувало матеріали звернення, але питання реалізації бюджетної програми та рішень щодо конкретних людей не належать до предмета перегляду державної реєстрації.
З цього автор робить висновок, що орган юстиції офіційно підтвердив маніпуляції з коштами й непрозорі списки. Проте в наведеному ним тексті такого висновку відомства немає.
Отримати й розглянути матеріали заявника — не означає підтвердити всі викладені ним звинувачення. Оприлюднений скриншот також не містить установлення незаконного списання 401,7 млн грн. Наш висновок стосується саме показаного зображення та процитованих автором положень відповіді.
Інший приклад — публікація від 9 жовтня про «засекречення» реєстрів на двадцять днів. До неї додано листи департаменту інформаційної політики ОВА та Держмолодьжитла. Обидва повідомляють про продовження строку розгляду запитів через обсяг інформації. У відповіді Держмолодьжитла зазначено, що запит має шість пунктів і потребує пошуку серед значної кількості даних.
За частиною четвертою статті 20 Закону «Про доступ до публічної інформації», за таких підстав строк можна продовжити до двадцяти робочих днів із належним обґрунтуванням. Повідомити про це потрібно не пізніше п’яти робочих днів від отримання запиту. Тобто двадцять днів — це загальний продовжений строк, а не ще двадцять понад перші п’ять. Таке обчислення окремо пояснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Чи справді конкретні запити вимагали стільки роботи — питання до розпорядників. Формальне посилання на великий обсяг інформації не виправдовує будь-якого зволікання. Але саме повідомлення про продовження строку не є рішенням про засекречення документів.
Закон захищає доступ до відомостей про використання бюджетних коштів. Водночас відкритість інформації не скасовує встановлених законом строків її пошуку та надання.
Тому два листи самі собою не доводять змови для приховування розкрадання, про яку пише автор. Для такого висновку потрібні додаткові докази.
Що від цих розбіжностей змінюється для переселенців
У перевіреній серії публікацій повторюється одна проблема: документ повідомляє про певну дію або правило, а читач отримує значно ширший висновок:
- Умова про заяви подружжя стає загальним відбором за першим листом.
- Передбачений коефіцієнт подається без пояснення його підстав.
- Продовження розгляду запиту називають засекреченням.
- Урахування матеріалів звернення — підтвердженням фінансових порушень.
Ці зіставлення дають підстави говорити про маніпулятивне подання фактів у конкретних матеріалах Стулова.
Для людей, які роками чекають на можливість отримати власне житло, перекручення правил мають практичні наслідки. Повіривши, що все вирішує перший електронний лист, людина може відмовитися від участі, навіть не відкривши Порядок.
Водночас відмова суду в забезпеченні позову не усуває реальних проблем програми. Залишається, зокрема, описана нами суперечність між строками повідомлення про недоліки та можливістю їх виправити. Не вирішено й питання обґрунтованості територіальних обмежень. Останнє суд залишив для дослідження під час розгляду спору по суті.
Подальший рух позову залежить від усунення недоліків, указаних в ухвалі від 26 жовтня. Стулов публічно повідомив про виконання формальних вимог. Підтвердити результат має наступна ухвала. Відмову в забезпеченні позову також можна оскаржити.
За чотирма перевіреними ухвалами дію розпорядження №452 не зупинено, кредитування не заборонено. Ухвалою від 26 жовтня основний позов залишено без руху з можливістю виправлення. Законність оскаржуваних правил по суті в цих рішеннях не вирішена.
Під час дослідження ресурсу Стулова ми звернули увагу й на інші публікації з ознаками маніпулятивного подання фактів — зокрема про справу Альбіни Кушелєвої та діяльність Максима Ткаченка. Окремо перевіряємо можливі зв’язки між кількома інформаційними майданчиками, які поширюють подібні тези та звинувачення, а також їхні зв’язки з публічними особами, громадськими організаціями й чинними народними депутатами.
Чим далі просувається перевірка, тим більше запитань виникає до походження цих публікацій та інтересів тих, хто їх поширює. Чи складаються виявлені збіги в узгоджену інформаційну кампанію — ще належить установити. Редакція продовжує дослідження. Документи та свідчення, які можуть допомогти з’ясувати ці обставини, можна надсилати на електронну пошту редакції: admin@irtafax.com.
