У Дніпрі розпочалася судова суперечка навколо житлової програми Луганщини, на яку цього року передбачили 500 мільйонів гривень. Оскаржують правила кредитування переселенець з Алчевська Сергій Стулов і французька асоціація. Стулов також просить тимчасово зупинити дію розпорядження, яким ці правила затвердили. Ми розібрали судові документи, публічні звинувачення та розпорядження ОВА. Частина гучних заяв не витримує перевірки. Водночас у самої адміністрації залишаються питання, на які доведеться відповідати.
21 жовтня 2026 року Олексій Харченко розпорядженням №516 збільшив фінансування житлової програми на цей рік зі 350 до 500 мільйонів гривень. За ці кошти планують укласти 166 кредитних договорів. Це затверджені показники програми — фактичне виконання мають показати укладені договори та бюджетна звітність.
Того самого дня в Дніпропетровському окружному адміністративному суді зареєстрували справу, в якій оскаржують правила кредитування.
Про подання позову публічно повідомив Сергій Стулов, переселенець з Алчевська й автор видання «По той бік діалогу». У судових ухвалах від 21 і 22 жовтня позивачами зазначені французька Association «DE L’AUTRE COTE DU DIALOGUE» та фізична особа, знеособлена як ОСОБА_1.
Державні рішення можна оскаржувати, а забезпечення позову є передбаченим законом способом тимчасового захисту. Проте для учасників житлової програми можливі наслідки такого рішення цілком практичні: воно може вплинути на відбір кандидатів та оформлення кредитів.
Тому варто розібратися, чого саме вимагає заявник, які аргументи підтверджені документами та де адміністрація сама створила проблему.
Судова справа, 798 гривень і багатодітні родини
Справа має номер 160/34036/26. Ухвали від 21 і 22 жовтня постановила суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Наталія Калугіна.
Предмет спору — розпорядження Луганської ОВА №452 від 16 вересня 2026 року. Ним затверджено нову редакцію Порядку використання коштів обласного бюджету для надання пільгових довгострокових житлових кредитів переселенцям. Позивачі вимагають визнати розпорядження протиправним і нечинним повністю, а також скасувати рішення Харківського міжрегіонального управління Мін’юсту про його державну реєстрацію.
Заявник окремо попросив забезпечити позов двома заходами: зупинити дію розпорядження №452 та заборонити Луганській ОВА й Держмолодьжитлу розподіляти й перераховувати бюджетні кошти, укладати договори та видавати кредити за другим реєстром кандидатів.
За чинним Порядком другий реєстр призначений для батьків, зокрема одиноких, трьох і більше дітей віком до 18 років, які відповідають територіальним та іншим вимогам програми. На 2026 рік для цієї категорії передбачено 13 договорів на 39 мільйонів гривень.
Отже, заборона операцій за другим реєстром безпосередньо стосувалася б цієї категорії. Водночас прохання зупинити все розпорядження має ширший зміст. Наслідки для інших учасників залежатимуть від того, який саме захід суд застосує і як його сформулює.
У судовому зверненні є й цифри, які потребують пояснення. В ухвалі від 21 жовтня викладено довід заявника про ризик перерахування та списання понад 400 мільйонів гривень. Він також просив надати другий реєстр як поіменний список 176 осіб. Як ці показники співвідносяться з нинішньою категорією багатодітних батьків та планом на 2026 рік, із наведеного в ухвалі викладу незрозуміло. Для відповіді потрібні повне обґрунтування позову та відповідні документи. Суд тут переказує доводи заявника, а не встановлює факт незаконного списання грошей.
21 жовтня суддя витребувала від ОВА розпорядження №452 і документи, на підставі яких його ухвалили. Від заявника — докази перебування на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов або отримання пільгового житла.
Наступного дня клопотання про забезпечення позову повернули без розгляду. Причина — відсутність доказів сплати судового збору в розмірі 798 гривень 72 копійки. Законність програми та підстави для тимчасового зупинення розпорядження цією ухвалою по суті не оцінювали.
Тим цікавіше, як цю подію описав сам Стулов. У публікації від 28 жовтня він пов’язав результат першого звернення з обережністю адміністративних судів, які під час воєнного стану нібито неохоче блокують бюджетні програми. Проте в ухвалі від 22 жовтня наведено конкретну процесуальну причину повернення. Посилань на небажання суду втручатися в бюджетну програму там немає.
26 жовтня зареєстрували повторну заяву — 690зп-26/160/34036/26. Стулов повідомив, що попередні недоліки виправив. У відкритій картці цього провадження зазначено статус «Призначено склад суду». Сам по собі такий запис не дозволяє встановити результат розгляду заяви.
Станом на підготовку матеріалу 28 жовтня редакція не має підтвердження, що суд зупинив дію розпорядження або заборонив кредитування. Сам факт звернення до суду цього не означає.
За частиною п’ятою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства, зупинення нормативно-правового акта допускається за наявності очевидних ознак його протиправності та порушення прав, свобод або інтересів позивача. Суд також має враховувати наслідки такого втручання для інших людей.
Тому перспективи забезпечення позову залежать від доказів і правового обґрунтування. Повернення першої заяви через процесуальний недолік не вирішує ані цього питання, ані спору щодо законності самого Порядку.
Французька асоціація: що відомо про співпозивача
Стулов багато пише про Луганщину та публічно критикує обласну владу. Його інтерес до житлової програми зрозумілий і з особистої історії переселення. А ось участь французької асоціації потребує пояснення.
Association «DE L’AUTRE COTE DU DIALOGUE» має картку в каталозі французьких асоціацій Assoce, який використовує відкриті дані RNA, JOAFE та SIRENE. Це каталог, а не державний реєстратор.
За його даними, організацію створили 26 серпня 2026 року. На момент подання позову їй ще не виповнилося двох місяців. Серед заявлених напрямів діяльності — створення й поширення інформаційних матеріалів, журналістські розслідування, свобода слова та громадський діалог.
Зв’язок із виданням Стулова зазначений безпосередньо на сайті «По той бік діалогу». Там повідомляють, що медіа працює в межах цієї французької асоціації, та наводять її реєстраційний номер RNA — W341015162.
Є й цікавий збіг: адреса організації — 11 Rue Saint-Louis у Бедар’є. За даними місцевого муніципалітету, там само розташований Музей залізниці та фотографії. Спільна адреса сама собою не доводить фіктивності організації чи будь-якого порушення.
Предметні питання тут інші: хто заснував асоціацію, хто її очолює та на яких правових підставах вона звернулася до українського суду. У переглянутих відкритих даних повних відповідей немає.
За статтею 264 КАС України, нормативні акти можуть оскаржувати особи, щодо яких їх застосовано, а також учасники правовідносин, у яких ці акти буде застосовано. Закон також може надавати право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Тому для оцінки участі асоціації потрібно знати, який власний інтерес вона захищає або на якій законній підставі діє в інтересах інших людей. Французька реєстрація сама собою такої відповіді не дає. Ми надіслали запит до французького реєстратора Greffe des associations de l’Hérault, попросивши установчі документи та відомості про керівництво організації, але відповіді поки не отримали.
Можливо, це належно обґрунтовано в позовній заяві. Її повного тексту ми не маємо, тож робити висновок про відсутність правових підстав зарано. Так само сам вік організації нічого не доводить про обґрунтованість її вимог.
Де розходяться документи й публікації Стулова
У матеріалі від 7 жовтня Стулов звинувачував Луганську ОВА в тому, що житлова програма відсікла переселенців, які втратили домівки після повномасштабного вторгнення. А 28 жовтня заявив уже протилежне: начебто до програми допускають лише тих, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, а переселенців 2014-го позбавили цього права.
Не будемо вгадувати, як виникла така суперечність. Відкриємо документ. Пункт 8 Порядку в редакції розпорядження №452 не встановлює загальної заборони за роком переселення. Для категорій №2–5 визначено інший критерій: реєстрація місця проживання у громадах Луганського, Алчевського, Довжанського або Ровеньківського районів на день подання заяви.
Отже, твердження про недопуск переселенців 2014 року суперечить Порядку. Водночас територіальна умова справді залишає поза цими категоріями частину ВПО з інших громад, зокрема окупованих у 2022 році. Ця претензія має реальний ґрунт, хоча причина обмеження — місце реєстрації.
Чому саме ці чотири райони? Ще 14 листопада 2025 року Харченко пояснював: програму створювали для мешканців районів, де не утворили військових адміністрацій населених пунктів. За його словами, через це люди не могли скористатися відповідними місцевими житловими програмами.
Це пояснення позиції ОВА. Наскільки воно обґрунтовує нинішні обмеження та враховує потреби інших переселенців — окреме питання, на яке адміністрація має відповідати.
Людина, яка виїхала з Алчевська у 2014 році, не втрачає можливості участі лише через дату виїзду. Якщо відповідає решті вимог, вона може подати заяву. І саме з Алчевська, за власними словами, переселився Стулов.
Ще одна його претензія стосується другого реєстру — того самого «клубу обраних». За Порядком туди включають багатодітних батьків. Перший реєстр призначений для звільнених із полону ВПО з належно підтвердженим статусом. Саме ці дві категорії отримали пріоритет без випадкового жеребкування після перевірки документів. Це особливі умови, відкрито записані в нормативному акті та прив’язані до соціального статусу людей.
Чи можна незаконно включити до такого реєстру людину без відповідного статусу? Звичайно. Чиновницька печатка ще нікого не зробила святим. Проте тоді потрібен конкретний випадок: хто, на якій підставі та за чиїм рішенням отримав кредит усупереч правилам. Без таких доказів сам пріоритет для багатодітної сім’ї не перетворюється на встановлену корупційну схему. Водночас його законність і обґрунтованість можуть бути предметом перевірки.
Стулов протиставляє обласній програмі відкритий відбір Лисичанської громади. Проте пункт 16 обласного Порядку теж передбачає випадковий відбір із трансляцією на YouTube — для реєстрів №3–5. Для третього й четвертого є виняток: коли кандидатів не більше, ніж визначених місць, їх визнають переможцями без жеребкування. Для п’ятого такого окремого винятку в цьому пункті немає.
Пункт 13 зобов’язує оприлюднювати скорочені реєстри кандидатів. На формування реєстрів після завершення приймання заяв відведено до місяця. Тому перевіряти потрібно конкретні дії: чи оприлюднить ОВА списки, чи належно перевірить документи й статус кандидатів, чи дотримається черговості та чи проведе передбачений відбір відкрито.
Є в публікаціях Стулова й історія про 401,7 мільйона гривень, які нібито незаконно списали за закритими списками. 7 жовтня він повідомив, що Мін’юст підтвердив відповідні обставини.
Однак у процитованому ним фрагменті відповіді Харківського міжрегіонального управління Мін’юсту йдеться про інше. Відомство врахувало матеріали звернення та інформацію ОВА, але зазначило: наведені обставини самі собою не свідчать про невідповідність розпорядження №452 законодавству. Питання виконання бюджетної програми та рішень щодо конкретних учасників не належали до предмета цієї процедури.
З наведеного фрагмента не випливає, що Мін’юст установив незаконне списання 401,7 мільйона гривень.
Рух коштів, які Стулов пов’язує з бюджетом Лисичанської громади, заслуговує на окрему перевірку. Для неї потрібні бюджетні рішення, казначейські документи, відомості про конкретні платежі та період, якого вони стосуються. Уривок відповіді про державну реєстрацію нормативного акта цього не замінює.
Тут і виникає головна претензія до публічної полеміки: реальні запитання обростають висновками, які не завжди випливають із наведених документів.
Де Луганська ОВА сама дала привід для критики
Неточності в публікаціях Стулова не усувають проблем у самій програмі.
Різниця між пільгами величезна. Так, для звільнених із полону ВПО, багатодітних батьків, визначених категорій ветеранів та переселенців віком від 60 років передбачено бюджетне погашення 99,99% основної суми кредитних зобов’язань у межах установленого ліміту. Для п’ятої категорії — 50%. Йдеться саме про основний борг. Відсотки та супутні витрати через цю пільгу автоматично не зникають.
П’ятий реєстр також останній у пріоритеті: кількість його переможців визначають з урахуванням кредитних ресурсів після формування реєстрів №1–4. Планові 67 договорів і 203 мільйони гривень для цієї категорії не скасовують такого правила.
Тому запитання про справедливість системи залишається. Припустімо, двоє переселенців залишили свої квартири в Луганську ще 2014 року. Одному 59 років, другому — 60. Вони можуть мати однакові доходи, витрати на оренду та однаково не мати куди повертатися. За однакових інших умов і відсутності іншого пільгового статусу розмір підтримки для них буде різним через віковий поріг.
Чи достатньо обґрунтована така межа? Як оцінювали потреби людей, які потрапляють до п’ятої категорії? Чому для них передбачили погашення лише половини основного боргу? Різні соціальні пільги самі собою не доводять дискримінації. Проте адміністрація має пояснити критерії та розрахунки, на яких побудувала програму.
Є й проблема, значно ближча до щоденного досвіду заявників, — «Згідно з оригіналом». Пункт 12 Порядку вимагає засвідчувати додані скановані копії або фотокопії документів відповідним написом, особистим підписом, власним ім’ям, прізвищем і датою. Окремо встановлено, що заяву, анкету та згоду на обробку персональних даних потрібно підписувати кваліфікованим електронним підписом.
Чиновник, який перевіряє дотримання цих вимог, посилається на затверджений документ. Проте самі правила створила ОВА. І строки в них побудовані так, що людина може подати заяву вчасно, а про недолік дізнатися вже після завершення приймання.
Ми розповідали про це 27 жовтня. Зокрема, про випадок батька Юрія Черних, який подав документи 30 вересня. За публікацією «Реальної газети», що посилається на оприлюднене листування, лист із зауваженнями датували 6 жовтня, але надіслали лише 15-го — після завершення приймання заяв. Згодом ОВА оголосила додаткове приймання з 28 до 30 жовтня, пояснивши це численними зверненнями громадян. Людям дали ще одну можливість виправити документи.
Однак причину проблеми в самому Порядку не усунули. Про неповний пакет заявника мають повідомити протягом п’яти робочих днів, а повторно подати виправлені документи можна лише до завершення загального строку приймання.
Тож людина, яка подасть заяву 29 жовтня, може отримати повідомлення про недолік уже наступного тижня. Чиновник укладеться у свої п’ять робочих днів, а заявник на той час утратить можливість повторного подання.
Саме ця суперечність потребує виправлення. Зокрема, окремого строку для усунення недоліків від дня отримання повідомлення, включно із заявами, поданими наприкінці приймання. Для такої критики достатньо прочитати правила ОВА та зіставити строки, які вони встановлюють чиновнику й переселенцю.
Чи може судовий спір вплинути на придбання житла
Потрібно розділити забезпечення позову та остаточне рішення щодо самого розпорядження.
Якщо суд задовольнить заяву про забезпечення позову, він може тимчасово зупинити дію оскаржуваного акта або заборонити окремі дії. Це здатне вплинути на відбір кандидатів, укладання договорів і кредитування. Конкретні наслідки визначатиме зміст ухвали.
Якщо після розгляду справи по суті суд визнає розпорядження протиправним і нечинним повністю або частково, діятимуть інші наслідки. За статтею 265 КАС України, нормативний акт утрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Це саме собою не означає автоматичного анулювання всіх раніше укладених кредитних договорів. Їхні правові наслідки довелося б оцінювати окремо.
Суд також може відмовити в забезпеченні позову, а згодом — задовольнити позов повністю чи частково або відмовити в ньому. Повернення першого клопотання через процесуальний недолік не визначає результату цих питань.
Так само слід розрізняти можливі проблеми окремих положень і законність усього Порядку. Недоліки процедури подання документів можуть потребувати виправлення чи судової оцінки, але не дають автоматичної відповіді щодо всього акта.
Ухвали від 21 і 22 жовтня кредитування не зупиняють і спору щодо законності розпорядження не вирішують. Перевіреного результату повторного звернення редакція на час підготовки матеріалу не має.
