Можливий саміт президента США Дональда Трампа, російського правителя володимира путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна може мати наслідки далеко за межами війни росії проти України. Переговори трьох держав без участі країн, чиє майбутнє вони обговорюватимуть, здатні підірвати довіру до американських безпекових зобов’язань і послабити міжнародні позиції Європи.
Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд в авторській колонці для The Guardian, опублікованій 24 жовтня. Автор розглядає можливу зустріч як символ небезпечного переходу до порядку, за якого найсильніші держави домовляються про сфери впливу коштом інших.
🔹Що відомо про можливу зустріч у Китаї
Про пропозицію путіна провести тристоронній саміт раніше повідомила The Wall Street Journal із посиланням на обізнаних співрозмовників. За даними видання, москва розраховує обговорити завершення війни проти України на вигідних для себе умовах. Участь шостого президента України В.О. Зеленського в запропонованому форматі не передбачена.
Як ідеться в матеріалі WSJ, опублікованому також партнерським виданням To Vima, кремль запропонував організувати переговори на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Зустріч лідерів АТЕС у Шеньчжені запланована на 18–19 листопада 2026 року – ці дати підтверджені офіційним повідомленням китайського уряду.
🔹Чому Блумфілд пов’язує ризики з виборами у США
Автор колонки звертає увагу на проміжні вибори до Конгресу США 3 листопада. На його думку, втрата республіканцями контролю над Палатою представників, а потенційно й Сенатом, може суттєво ускладнити реалізацію внутрішньої політики Трампа.
За такого сценарію адміністрація зіткнеться з активнішим парламентським контролем і новими розслідуваннями. Водночас президент збереже значний простір для дій у зовнішній політиці.
Блумфілд припускає, що Трамп може зосередитися на міжнародних домовленостях, які вважатиме своєю політичною спадщиною. Небезпека, на думку автора, полягає в тому, що особисте прагнення до масштабної угоди може переважити інтереси традиційних союзників Вашингтона.
🔹Чим небезпечний поділ світу на сфери впливу
У сценарії, який описує оглядач, США, росія та Китай намагатимуться визначати правила у власних зонах домінування. Для менших держав це означатиме ризик втрати можливості самостійно обирати зовнішньополітичний курс і безпекових партнерів.
Для України головна загроза – обговорення умов завершення війни без українського представництва. Але, за оцінкою Блумфілда, наслідки можуть поширитися на всю Європу, якщо Вашингтон обмежуватиме підтримку держав, яким загрожує москва.
У Східній Азії сумніви в надійності американської підтримки впливатимуть на Тайвань, Японію та Південну Корею. Подібні ризики стосуватимуться й Австралії.
При цьому сам факт зустрічі трьох лідерів не створить нового світового порядку. Автор застерігає передусім від політичного сигналу: рішення про безпеку інших країн можуть почати ухвалювати без їхньої участі.
🔹Що насправді передбачає американська стратегія
Блумфілд пов’язує свої побоювання зі Стратегією національної безпеки США, оприлюдненою наприкінці 2025 року. Він критично оцінює її підхід до європейських союзників і наголос на відновленні відносин із росією.
У самому документі Білого дому справді йдеться про якнайшвидше припинення бойових дій в Україні, відновлення стратегічної стабільності з росією та збільшення відповідальності європейських держав за власну оборону.
Водночас стратегія містить положення, які важливо враховувати при оцінюванні авторського прогнозу. Стримування конфлікту навколо Тайваню прямо визначене пріоритетом. Документ також передбачає посилення американської військової присутності в західній частині Тихого океану та співпрацю із союзниками.
Щодо Європи стратегія визнає її важливість для США й декларує намір не допустити домінування на континенті ворожої сили. Отже, твердження про вже ухвалену відмову Вашингтона від захисту союзників було б перебільшенням. Блумфілд попереджає про можливий напрям політики, а не описує завершений перерозподіл світу.
🔹На кону – технології, енергоресурси та економічний вплив
Можливе зближення трьох держав автор розглядає не лише через територіальні претензії. Важливими залишаються контроль над виробничими ланцюгами, технологічними платформами, енергоресурсами та космічною інфраструктурою.
Для США й Китаю особливе значення має технологічне суперництво. росія намагається використовувати свої запаси викопного палива як інструмент міжнародного впливу.
Блумфілд вважає, що формат переговорів Вашингтона, Пекіна й москви може послабити роль Євросоюзу як самостійного центру сили. Йдеться про ризик політичного відсторонення Європи від рішень, які безпосередньо впливатимуть на її безпеку.
🔹Європа та Україна заперечують проти домовленостей без їхньої участі
Питання здатності партнерів США самостійно захищати свої інтереси порушували й інші політичні лідери. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у промові на Всесвітньому економічному форумі в Давосі говорив про розрив із попереднім світовим порядком і закликав держави середнього масштабу діяти спільно.
Українська сторона також виступила проти запропонованого формату. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що переговори лідерів України, США та росії могли б допомогти завершити війну, тоді як зустріч США, Китаю та росії без Києва лише заохотить путіна продовжувати агресію.
🔹Чому гучний саміт не гарантує дипломатичного успіху
Блумфілд нагадує, що спроби американських президентів забезпечити собі зовнішньополітичну спадщину не завжди давали очікуваний результат.
Наприкінці 1992 року Джордж Буш-старший направив американські війська до Сомалі для підтримки гуманітарної операції. Однак загибель 18 військовослужбовців у Могадішо сталася вже в жовтні 1993 року, за президентства Білла Клінтона. Цю хронологію підтверджує історична довідка Державного департаменту США.
Переговори в Кемп-Девіді 2000 року за посередництва Клінтона не завершилися ізраїльсько-палестинською угодою. Досягнення Барака Обами у відносинах із Кубою та щодо іранської ядерної програми згодом зазнали суттєвого перегляду адміністрацією Трампа. Це аналогія до можливої зустрічі в Китаї: спільна фотографія ще не означатиме стійкого союзу чи виконання домовленостей.
Натомість символічний ефект може бути значним. На думку Блумфілда, саміт здатен допомогти путіну послабити міжнародну ізоляцію, а Сі – зміцнити роль Китаю як центру глобальної дипломатії. Для України та союзників США визначальним залишатиметься питання, чи збережуть вони право брати участь у рішеннях про власну безпеку.
👉 Нагадаємо, що помічник володимира путіна юрій ушаков заявив, що лідери росії, США та Китаю готові провести тристоронню зустріч на полях саміту АТЕС у Шеньчжені. За його словами, підготовкою займається китайська сторона.
