Європейські дипломати занепокоєні відновленням політичних та економічних контактів Південної Кореї з росією за президентства Лі Чже Мьона. Про це йдеться в матеріалі Financial Times від 28 жовтня, зміст якого також передають південнокорейські медіа.
Співрозмовники видання побоюються, що Сеул готується відновити ділову співпрацю з москвою після завершення війни проти України. Занепокоєння посилює те, що ці контакти відбуваються на тлі військової співпраці росії з КНДР, яка загрожує й самій Південній Кореї.
За даними FT, представники південнокорейських і російських установ проводили закриті консультації щодо політичного діалогу та економічних зв’язків. Зокрема, у червні керівник південнокорейського Інституту стратегії національної безпеки відвідав москву.
Видання також звертає увагу на призначення Сон Йон Гіля спеціальним радником президента з питань мирної дипломатії. Політик виступав за тісніші відносини з росією, а у 2013 році володимир путін нагородив його орденом дружби.
Постачання пального та суперечка з Україною
Окремим приводом для критики стали повідомлення про понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, які в липні-серпні перевозили з південнокорейських портів до росії. За даними журналістського розслідування, частину рейсів виконували танкери під санкціями Великої Британії та ЄС.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що такі поставки допомогли росії пом’якшити дефіцит пального після українських ударів по нафтопереробних заводах.
Південнокорейська влада заперечує звинувачення в постачанні пального росії. У президентській адміністрації заявили, що країна дотримується санкцій та експортних обмежень, запроваджених у відповідь на вторгнення в Україну. Цю позицію оприлюднило агентство Yonhap.
Водночас відносини Сеула з Києвом загострилися через передачу двох полонених військових КНДР. Шостий президент України В.О. Зеленський повідомив про неї під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня. Південнокорейська сторона стверджує, що інформація мала залишатися конфіденційною для захисту військових та їхніх родин у Північній Кореї. Київ заперечував наявність такої домовленості.
У жовтні Сеул відкликав посла з України, а згодом оголосив про скорочення персоналу посольства. На офіційному брифінгу МЗС Південної Кореї 20 жовтня це пояснили як неврегульованою суперечкою, так і небезпекою російських повітряних атак. При цьому відомство наголосило, що дипломатичні контакти триватимуть, а консульські працівники залишаться в Україні.
Згодом міністр закордонних справ Чо Хьон повідомив про відкликання восьми співробітників. Відповідаючи на запитання депутатів, він також допустив розрив дипломатичних відносин у разі подальшого загострення.
