До 4 грудня підприємцям, які хочуть продовжувати роботу під час повітряної тривоги жовтого рівня, доведеться знайти доступне укриття або облаштувати безпечний простір. Саме тоді закінчується перехідний період, протягом якого бізнесу дозволили працювати без укриття за погодженням із трудовим колективом. А вимоги щодо оповіщення людей і табличок на вході діють уже зараз.
Такі умови встановив Кабінет Міністрів постановою №1092 від 4 вересня. Вимоги однаково стосуються великого торговельного центру й невеликої перукарні, хоча можливості облаштувати укриття в них, м’яко кажучи, різні.
Наприкінці жовтня уряд нарешті визнав проблему: підприємцям пообіцяли додатковий час, а вимоги до захисту людей вирішили переглянути. Проте станом на 31 жовтня в офіційній базі законодавства постанова №1092 залишається чинною в редакції від 18 вересня. Нового строку для всіх підприємців юридично ще не встановлено.
І поки чиновники визначаються, бізнес ставить цілком конкретні запитання:
- Хто платитиме за укриття в орендованій крамниці?
- Чи можна користуватися сусіднім підвалом? Хто перевірятиме його безпечність?
- І головне — чи вправі Кабмін своєю постановою обмежувати гарантоване Конституцією право на підприємницьку діяльність?
Останнє запитання особливо цікаве після рішення Конституційного Суду від 29 вересня 2026 року.
Що насправді заборонять із 4 грудня
Уряд розділив повітряні тривоги за характером загрози: жовтий рівень означає небезпеку атаки дронів, червоний — ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Під час жовтого рівня підприємства можуть продовжувати роботу, якщо мають доступні для персоналу й відвідувачів захисні споруди, постійні чи тимчасові укриття, працюють у спорудах подвійного призначення або мають облаштований безпечний простір.
Для тих, у кого нічого подібного немає, передбачили три місяці на підготовку. Протягом цього строку постанова дозволяє продовжувати діяльність за погодженням із трудовим колективом. Після 4 грудня така тимчасова можливість за чинною редакцією закінчується.
Щоправда, в тексті постанови немає буквального формулювання про заборону працювати всім без власного укриття. Там визначено умови, за яких суб’єкти господарювання можуть продовжувати діяльність. За офіційним тлумаченням Мінекономіки, після завершення перехідного періоду для роботи у звичайному режимі під час жовтої тривоги необхідно забезпечити передбачений документом захист.
Для фізичної особи — підприємця, яка працює сама, є окрема проблема: з ким погоджувати продовження роботи, якщо трудового колективу взагалі немає? Постанова не пояснює цього механізму.
Не варто плутати й два рівні загрози. Жовта тривога не означає, що дрони стали безпечними. Вони так само можуть влучити в будівлю, а уламки — травмувати чи вбити. Тому можливість продовжувати роботу не звільняє підприємця від обов’язку попереджати людей про небезпеку.
За червоного рівня, як роз’яснює ДСНС, роботу потрібно припиняти й переходити до укриття.
Уряд уже передумав, але постанову ще не змінив
29 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив про перегляд правил роботи бізнесу. Причина доволі передбачувана: не всі підприємства здатні за три місяці облаштувати укриття.
Уряд запропонував дати бізнесу більше часу, встановити вимоги залежно від кількості працівників і відвідувачів та чіткіше врегулювати використання сусідніх укриттів. До 4 березня 2027 року військові адміністрації мають зібрати інформацію про виконання вимог підприємствами. Після цього уряд планує ухвалювати подальші рішення.
Однак дата 4 березня поки стосується оголошеного урядом збору інформації. Вважати її вже встановленим новим дедлайном для бізнесу зарано.
30 жовтня Мінекономіки підтвердило, що готує гнучкіші умови для малого бізнесу, зокрема об’єктів із невеликою кількістю відвідувачів. Обговорюють і відповідальність власників та орендарів приміщень.
Про урядові плани ми повідомляли 29 жовтня. Відтоді з’явилися нові роз’яснення ДСНС і звернення бізнес-асоціацій, які показують, наскільки багато запитань залишилося без відповіді.
Дві стіни замість бомбосховища? ДСНС пояснила, що дозволено
30 жовтня директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький розповів про облаштування безпечних просторів. Такий простір не обов’язково будувати з нуля. Це може бути вже наявне приміщення всередині будівлі, відділене від вулиці щонайменше двома стінами.
Проте правило двох стін саме собою не доводить, що приміщення відповідає вимогам: значення мають матеріали, конструкція та здатність витримувати відповідне навантаження від вибуху.
Для оцінювання захисних властивостей уже розроблено спеціальну методику розрахунку, а ДСНС підготувала рекомендації щодо облаштування таких просторів.
І тут з’ясувалася цікава обставина. За словами Вітовецького, безпечні простори поки не належать до фонду захисних споруд цивільного захисту. Відповідно, ДСНС наразі не має повноважень перевіряти саме їх облаштування. Іншого спеціально уповноваженого органу контролю таких просторів посадовець також не назвав. Відповідальність за їх створення покладається на суб’єкта господарювання.
Виходить цікава ситуація: підприємцю пропонують визначити безпечне місце, забезпечити його захисні властивості та повідомити про це відвідувачів. А хто і за якою процедурою офіційно встановлюватиме відповідність такого простору вимогам, поки не врегульовано.
Відсутність спеціальних повноважень ДСНС перевіряти безпечні простори, звісно, не скасовує інших видів державного контролю й відповідальності за порушення законодавства про безпеку.
Сусіднє укриття можна використовувати. Та спочатку порахуйте місця
Ще одне важливе роз’яснення ДСНС стосується підприємців, які не мають власного підвалу. За словами Вітовецького, для забудови заввишки від чотирьох поверхів орієнтир доступності укриття становить до 300 метрів, для меншої поверховості — до 500 метрів. Конкретні нормативи залежать також від характеристик об’єкта та місцевості.
Тобто маленька кав’ярня не обов’язково повинна будувати власну захисну споруду, якщо поруч уже є придатне укриття. Однак одного позначення на мапі замало: потрібно з’ясувати його фактичну доступність, місткість і кількість людей, які вже мають там укриватися.
ДСНС рекомендує підприємцям письмово звертатися до балансоутримувачів сусідніх укриттів, повідомляти кількість працівників і відвідувачів та отримувати погодження щодо використання вільних місць. Уніфікований договір для цього не обов’язковий — достатньо належно оформленого офіційного листування.
А якщо найближче укриття розташоване в дитсадку чи школі, слід враховувати спеціальні правила доступу.
Для орендарів залишається ще одна проблема. Підприємець може користуватися приміщенням, але не мати права самостійно змінювати несучі конструкції будівлі або переобладнувати підвал. Хто тоді відповідатиме за облаштування — власник нерухомості чи орендар? Універсальної відповіді постанова не дає — ці обов’язки потрібно розподіляти з урахуванням законодавства, договору оренди та фактичних можливостей сторін.
Бізнес вимагає не карати за укриття, яких немає
30 жовтня Українська Рада Бізнесу оприлюднила звернення до Кабміну та профільних відомств. Об’єднання, яке, за власними даними, представляє 132 бізнес-асоціації та 27 тисяч підприємств, вимагає відкласти строк 4 грудня, запровадити зрозумілі технічні критерії, встановити відповідальних за перевірки та передбачити підтримку малого бізнесу.
Особливо гостро питання стоїть для прифронтових громад і підприємців в орендованих приміщеннях.
Бізнес-асоціації пропонують також захистити підприємців, які звернулися до органів влади по інформацію про укриття, але з’ясували, що поблизу придатних споруд просто немає. Зокрема, вони виступають за мораторій на штрафи та зупинення діяльності тих підприємств, які вжили доступних заходів безпеки, але фізично не можуть виконати всі нові вимоги.
Окремо порушено питання дистанційної роботи. Якщо працівник виконує обов’язки вдома, навіщо роботодавцю облаштовувати для нього укриття в офісі, куди він не приходить?
Ці пропозиції ще не стали законом чи постановою, проте вони добре показують, чого бракує чинним правилам: зрозумілого механізму виконання та розподілу відповідальності.
Постанова Кабміну — не закон. Чи означає це, що її можна ігнорувати?
Стаття 117 Конституції України передбачає обов’язковість постанов і розпоряджень Кабміну, виданих у межах його компетенції. Тому твердження, що будь-яка урядова постанова для підприємця є виключно рекомендацією, не відповідає Конституції.
До речі, у самій постанові №1092 добре видно різницю: пунктом 1 Кабмін встановлює правила для суб’єктів господарювання, а в наступних пунктах окремо рекомендує певні заходи військовим адміністраціям. Тобто уряд розрізняє обов’язкові приписи та рекомендації.
Але обов’язковість постанови не означає, що Кабмін може написати в ній усе, що заманеться.
За статтею 19 Конституції органи влади повинні діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами. Стаття 42 гарантує право на підприємницьку діяльність, а стаття 92 відносить визначення її правових засад і гарантій до законодавчого регулювання.
Кабмін може встановлювати порядок виконання законів, але не вправі самостійно створювати обмеження конституційних прав поза наданими йому повноваженнями.
І тут ми повертаємося до Конституційного Суду.
Конституційний Суд уже розбирався з подібними повноваженнями уряду
Історія почалася ще за COVID-19. 28 серпня 2020 року Конституційний Суд ухвалив рішення №10-р/2020, у якому розглядав, зокрема, карантинні обмеження, встановлені Кабміном. Суд сформулював правову позицію про необхідність законної основи для обмеження конституційних прав. Утім, поширене твердження, ніби КСУ тоді визнав усі карантинні постанови незаконними, не відповідає змісту рішення.
Провадження щодо оскаржених положень карантинної постанови закрили, оскільки вони вже втратили чинність. Неконституційними Суд визнав окремі бюджетні норми.
А ось 29 вересня 2026 року з’явилося значно важливіше для нашої теми рішення. У рішенні №4-р/2026 Конституційний Суд визнав неконституційним положення Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», яке дозволяло Кабміну самостійно встановлювати тимчасові обмеження прав фізичних та юридичних осіб під час карантину.
Суд пояснив: якщо Верховна Рада дозволяє обмежувати конституційні права, сам закон має визначати суттєві параметри таких обмежень. Уряд не може отримати необмежене право вирішувати це на власний розсуд.
Кабмін вправі конкретизувати порядок реалізації встановлених законом обмежень, а не самостійно вигадувати нові. Саме ця позиція може стати аргументом у судових спорах щодо постанови №1092.
Звичайно, карантин і воєнний стан — різні правові режими. Під час воєнного стану Конституція допускає додаткові тимчасові обмеження окремих прав, зокрема права на підприємницьку діяльність. До того ж Кодекс цивільного захисту вже покладає на підприємства обов’язки щодо захисту працівників та відвідувачів. Проте наявність цих обов’язків не знімає питання про законність конкретного механізму обмеження роботи.
На що саме послався Кабмін і чому виникли сумніви
У постанові №1092 уряд зазначив дві законодавчі підстави: статтю 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану» та частину п’яту статті 30 Кодексу цивільного захисту України. Перша регулює заходи правового режиму воєнного стану, друга стосується визначення Кабміном порядку організації оповіщення.
Але організація оповіщення та встановлення умов, за яких підприємець може продовжувати господарську діяльність, — не тотожні повноваження. Чи достатньо зазначених норм разом з іншими положеннями законодавства для нових обмежень, має встановлювати суд у конкретному спорі.
На цю проблему звернув увагу адвокат Дмитро Мамчик, член Ради Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань захисту бізнесу та інвесторів. У правовому аналізі, оприлюдненому НААУ 29 жовтня він поставив під сумнів достатність законодавчих підстав для окремих положень постанови. Серед спірних питань — вимога мати укриття для продовження роботи під час повітряної тривоги, тримісячний строк на виконання нових правил, технічні вимоги до безпечних просторів та обмеження освітнього процесу. Адвокат також вказав на рішення Конституційного Суду №4-р/2026 як на правовий орієнтир для можливого оскарження.
А якщо не зачинитися? Хто і за що оштрафує?
Тут у нових правилах виявляється ще одна проблема: сама постанова №1092 не встановлює окремого штрафу за продовження роботи без укриття під час жовтого рівня тривоги.
Проте це не означає повної відсутності юридичних ризиків. Наприклад, стаття 175-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за конкретні порушення щодо захисних споруд:
- від 1700 до 3400 грн — за незабезпечення доступу до укриття у випадках і порядку, передбачених законом;
- від 2550 до 5100 грн — за порушення вимог утримання чи експлуатації, що призвело до неготовності споруди;
- від 5100 до 8500 грн — за відповідне повторне порушення протягом року.
Але відсутність власного укриття в маленькому магазині сама собою не утворює складу правопорушення за цією статтею.
Таку позицію виклали юристи юридичної фірми Arzinger Анжеліка Лівіцька та Дмитро Ладиняк у матеріалі для Української Ради Торгових Центрів.
Водночас інші порушення вимог цивільного захисту, пожежної безпеки чи охорони праці можуть мати окремі правові наслідки. За визначених законом умов можливе навіть судове зупинення експлуатації об’єкта.
Отже, якщо інспектор прийде до підприємця із претензією, насамперед потрібно з’ясувати, які саме дії він вважає порушенням, на яку статтю закону посилається та чи має повноваження застосовувати відповідну санкцію.
Самого посилання на постанову Кабміну недостатньо, щоб довільно призначити штраф, не передбачений законом.
Чи можна оскаржити штраф і саму постанову?
Підприємець може оскаржити конкретне рішення органу контролю, якщо вважає його незаконним. А нормативний акт Кабміну або його окремі положення можуть бути предметом адміністративного судового оскарження за наявності передбачених законом підстав.
Кодекс адміністративного судочинства дозволяє суду не застосовувати підзаконний акт, якщо той суперечить акту вищої юридичної сили. І тут рішення Конституційного Суду №4-р/2026 може посилити правову позицію підприємця.
У такому спорі доведеться оцінювати не лише факт відсутності укриття, а й законодавчу основу обмеження, повноваження органу влади, пропорційність вимог та їхню правову визначеність. Проте обіцяти легке або гарантоване скасування штрафу було б неправильно. Суд оцінюватиме конкретні обставини.
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення за загальним правилом передбачений десятиденний строк із дня її винесення. Для інших категорій рішень діють відповідні процесуальні правила. Тому отриманий документ не варто відкладати до шухляди: потрібно зберегти акт перевірки, постанову, листування з балансоутримувачем укриття, документи про вжиті заходи безпеки та за потреби звернутися по правничу допомогу.
Що робити підприємцю до 4 грудня
Поки уряд готує зміни, постанова №1092 залишається чинною. Підприємцю варто перевірити, чи є доступне укриття в будівлі або поблизу неї, чи вистачає в ньому місць і чи можна реально дістатися туди під час тривоги.
Якщо укриття належить іншому власнику, необхідно письмово узгодити його використання. Для орендованих приміщень — окремо домовитися з власником будівлі про доступ, спільні проходи, інформування людей та можливі роботи з облаштування.
Якщо планується безпечний простір, слід користуватися методичними рекомендаціями ДСНС і технічними розрахунками, а не просто називати внутрішній коридор укриттям.
Постанова також вимагає визначити порядок дій персоналу, забезпечити повідомлення працівників і відвідувачів про повітряну тривогу та розмістити інформаційну табличку розміром 100 на 60 сантиметрів. Залежно від ситуації на ній має бути зазначено, що об’єкт забезпечений укриттям, безпечним простором або не забезпечений укриттям. Табличка, звісно, не замінює фактичного захисту, а згода працівників продовжувати роботу не звільняє роботодавця від обов’язків щодо їхньої безпеки.
Якщо облаштувати укриття неможливо, доцільно письмово зафіксувати причини, звернутися до власника приміщення, місцевої влади чи балансоутримувачів найближчих захисних споруд. Такі документи можуть мати значення в разі майбутнього спору.
До 4 грудня залишається трохи більше ніж місяць. Постанова чинна, підприємці мають виконувати її вимоги, а уряд уже готується ці вимоги переписувати. І поки бізнес шукає укриття від російських дронів, Кабмін, схоже, шукає вихід із власного рішення.
Залишається сподіватися, що нові правила з’являться раніше, ніж перші судові позови через старі.
