Що робити, коли повертати гроші просто нічим? В Україні вже сім років діє процедура банкрутства фізичних осіб. Скористатися нею можуть і переселенці, і громадяни України, які виїхали за кордон.
Про це 13 листопада нагадало Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Ми вирішили з’ясувати, скільки коштує таке банкрутство, яких боргів справді можна позбутися та чи не доведеться переселенцям розпрощатися ще й із правом власності на квартиру в окупації. І навіть знайшли свіже судове рішення, яке може зацікавити багатьох наших читачів.
Перш ніж списувати борги, перевірте, скільки ви насправді винні
22 жовтня набув чинності новий закон про права і свободи ВПО №4924-IX, про який «Ірта-fax» уже розповідав.
Серед його положень є стаття 20, яка може стати в пригоді переселенцям, що мають старі кредити. Подібна норма існувала й у попередньому законі про ВПО: якщо людина взяла кредит до початку окупації або бойових дій у місцевості, де проживала, а згодом була змушена виїхати, кредитор не має права безкінечно нарощувати суму відсотків. Їх загальний розмір обмежений сумою, яку мали б нарахувати за початковий строк кредитування за найнижчою ставкою, передбаченою договором. Також не повинні нараховуватися штрафи, пеня, інфляційні втрати, річні відсотки за прострочення та інші майнові санкції за порушення зобов’язань.
Кредитор зобов’язаний перерахувати заборгованість протягом семи днів після отримання письмового звернення переселенця. Якщо він цього не зробить, за законом борг вважається перерахованим із наступного дня після закінчення цього строку. Однак ці гарантії не поширюються на кредити, за якими людина вже мала прострочені платежі на момент початку окупації або бойових дій.
А як бути тим, хто позичив гроші вже після переселення?
Для таких позичальників також існує певний захист. Відповідно до пункту 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальники звільняються від сплати штрафів, пені та передбаченої статтею 625 Кодексу відповідальності за прострочення кредитних платежів. Щоправда, звичайні відсотки за користування кредитом і саму суму позичених грошей ця норма не скасовує.
Тож почати варто з письмового запиту до банку чи іншого кредитора. Попросіть надати детальний розрахунок заборгованості, окремо зазначивши основну суму кредиту, відсотки, комісії та штрафні санкції.
Цілком можливо, що після перерахунку борг виявиться значно меншим, ніж той, про який вам нагадують телефоном.
Коли людина може оголосити себе банкрутом
Банкрутство в Україні вже давно не привілей великих підприємств. Із жовтня 2019 року пройти таку процедуру може й звичайна людина, яка ніколи не займалася бізнесом.
Відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, звернутися до господарського суду можна, якщо є хоча б одна з таких підстав:
- протягом двох місяців людина не сплачує понад половину щомісячних платежів за кожним із кредитних та інших зобов’язань;
- у боржника немає майна, за рахунок якого можна погасити заборгованість, і виконавець не зміг такого майна знайти;
- існують інші обставини, які свідчать, що найближчим часом людина не зможе розраховуватися за своїми зобов’язаннями.
У старих публікаціях про банкрутство досі можна зустріти інформацію, що для звернення до суду потрібно заборгувати щонайменше 30 мінімальних зарплат. Насправді цю норму вилучили з Кодексу ще у 2023 році. Зараз мінімальної суми боргу для відкриття такої справи закон не встановлює.
І ще: ані банк, ані колектори не можуть примусово оголосити звичайну фізичну особу банкрутом. Розпочати процедуру може лише сам боржник.
Майже 50 тисяч гривень за те, щоб довести, що грошей немає
На перший погляд, процедура банкрутства мала б бути доступною передусім тим, хто опинився у скрутному фінансовому становищі, проте тут українське законодавство підготувало своєрідний сюрприз. За подання заяви про власну неплатоспроможність фізична особа не сплачує судового збору, однак потрібно оплатити роботу арбітражного керуючого, який супроводжуватиме процедуру.
Його основна винагорода за виконання повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. За загальним правилом під час звернення до суду потрібно авансувати оплату за три місяці. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн. Отже, стандартний авансовий платіж за три місяці роботи арбітражного керуючого — 49 920 грн.
Знайти такі гроші людині, яка не може розрахуватися за кредитами, м’яко кажучи, непросто. На щастя, законодавство передбачає вихід: під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування суд може відкрити справу без попереднього внесення цієї суми на депозитний рахунок. Для цього потрібно укласти угоду з арбітражним керуючим, погодити умови оплати його роботи та додати копію угоди до заяви.
Такий механізм уже застосовують українські суди. Наприклад, у червні 2026 року відповідну угоду розглядав Господарський суд Чернігівської області у справі №927/497/26.
Таким чином, можна домовитися про оплату частинами. Звісно, якщо сам арбітражний керуючий погодиться на такі умови. При цьому 49 920 грн — не остаточна вартість банкрутства. Процедура може тривати довше, а отже, виникатимуть додаткові витрати.
Що відбувається з кредитами після відкриття справи
Коли суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність, припиняється нарахування відсотків, штрафів та інших фінансових санкцій за зобов’язаннями боржника. Також запроваджується мораторій на задоволення вимог кредиторів, який за загальним правилом діє 120 днів. Примусове стягнення боргів зупиняється, хоча закон передбачає й винятки, зокрема щодо аліментів та окремих виконавчих проваджень, які вже перебувають на завершальних стадіях.
Арбітражний керуючий тим часом перевіряє доходи, майно та фінансові зобов’язання людини. Якщо боржник має стабільний дохід, але не може розраховуватися за старими кредитами, йому можуть запропонувати реструктуризацію. Тобто переглянути умови погашення заборгованості, розтягнути виплати на кілька років або списати частину боргу.
Якщо відновити платоспроможність не вдається, суд може визнати людину банкрутом. Тоді майно, на яке дозволено звернути стягнення, продають, а отримані кошти спрямовують кредиторам. Після завершення процедури заборгованість, яку не вдалося погасити через відсутність достатніх коштів та майна, за загальним правилом списується.
У такий спосіб можна позбутися боргів за банківськими кредитами, кредитними картками, мікропозиками та іншими грошовими зобов’язаннями, за винятком тих, які закон окремо захищає від списання.
Втім, саме відкриття справи ще не гарантує звільнення від боргів. Якщо людина приховуватиме доходи чи майно або в інший спосіб зловживатиме процедурою, суд може закрити провадження без бажаного для неї результату.
Чи можуть забрати квартиру, яка залишилася в окупації
Для багатьох переселенців із Луганщини це, мабуть, найболючіше питання. Жити у власній квартирі людина не може, повернутися додому — теж, а юридично вона досі залишається власником нерухомості. За українським законодавством окупація сама по собі не припиняє права власності, тому таке майно також потрібно зазначати в декларації, яку подають до суду.
Проте стаття 131 Кодексу України з процедур банкрутства захищає єдине житло сім’ї боржника від продажу, якщо воно не є предметом забезпечення зобов’язань і відповідає встановленим вимогам:
- квартира загальною площею до 60 кв. м або житловою площею до 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї;
- житловий будинок загальною площею до 120 кв. м.
А чи працює цей захист, якщо квартира залишилася в окупації? У жовтні 2026 року Господарський суд міста Києва розглянув саме таку ситуацію.
Редакція знайшла ухвалу від 19 жовтня 2026 року у справі №910/1254/25. Під час процедури банкрутства з’ясувалося, що людина має квартиру загальною площею 56,3 кв. м, розташовану на тимчасово окупованій території України.
Суд встановив, що квартира відповідає вимогам статті 131 Кодексу, а отже, її не можна продавати для розрахунку з кредиторами. Іншого майна, за рахунок якого можна було б погасити заборгованість, арбітражний керуючий не знайшов. У результаті суд закрив справу про неплатоспроможність, а непогашені вимоги кредитора — податкової служби — визнано погашеними.
Тобто людина позбулася боргу, зберігши право власності на квартиру в окупації. Звісно, рішення в одній справі не гарантує такого самого результату всім власникам житла на ТОТ. Суд враховуватиме площу квартири, наявність іншої нерухомості, іпотеки чи інших обтяжень та обставини конкретної сім’ї. Проте сама наявність квартири в окупації, як бачимо, не обов’язково перешкоджає банкрутству.
Раніше «Ірта-fax» також розповідав, як підтвердити право власності на житло на ТОТ, якщо документи залишилися в окупації або були втрачені.
А якщо квартира була придбана в кредит
Власникам іпотечного житла варто спочатку перевірити, чи не підпадають вони під дію окремих норм Закону України «Про споживче кредитування». Законодавство дозволяє за певних умов призупинити платежі за кредитом, забезпеченим нерухомістю, яка залишилася на тимчасово окупованій території, у зоні активних бойових дій або була пошкоджена чи знищена внаслідок російської агресії. Для цього необхідно звернутися із заявою до кредитора.
За окремих умов передбачена й можливість повного анулювання заборгованості за кредитом на придбання знищеного житла чи автомобіля. Значення мають характеристики майна, мета кредитування, наявність іншого відповідного майна в сім’ї та стан розрахунків за кредитом на 23 лютого 2022 року.
А от сама окупація квартири не дає права на остаточне списання іпотеки за цим механізмом. Тому тим, хто досі винен банку гроші за житло, в якому через війну не може навіть жити, варто спочатку з’ясувати можливість призупинення платежів або анулювання кредиту. Цілком можливо, що процедура банкрутства взагалі не знадобиться.
Що робити з боргами за комунальні послуги на ТОТ
Окрема історія — комунальні борги за квартири, в яких переселенці не живуть уже роками. Відповідно до постанови Кабміну №206, під час воєнного стану заборонено нараховувати плату за житлово-комунальні послуги за період тимчасової окупації відповідних територій. Діють також обмеження щодо стягнення заборгованості за період бойових дій, яка виникла після 24 лютого 2022 року, якщо споживач залишив своє житло й надав постачальнику відповідний підтвердний документ.
Крім того, у квітні 2026 року набув чинності Закон №4825-IX. Він передбачає окремий порядок врегулювання комунальної заборгованості, яка утворилася після 24 лютого 2022 року за період окупації. До затвердження Кабміном відповідного порядку закон забороняє примушувати споживачів погашати такі борги. При цьому заборгованість продовжує обліковуватися на особових рахунках.
А от старі борги за фактично отримані до окупації послуги автоматично не зникають. Якщо вам надходять вимоги сплатити комунальні борги за житло на ТОТ, необхідно з’ясувати, за який саме період їх нарахували та чи були такі нарахування законними.
Які борги не спишуть навіть після банкрутства
Позбутися всіх фінансових зобов’язань одним судовим рішенням не вийде. Стаття 134 Кодексу України з процедур банкрутства не дозволяє звільняти людину від боргів щодо:
- сплати аліментів;
- відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю людини;
- виконання інших зобов’язань, нерозривно пов’язаних з особою боржника.
Такі борги залишаться й після завершення судової процедури.
Чи можна буде знову брати кредити
Довічної заборони на отримання кредитів після банкрутства немає, однак певні обмеження все ж існують. Протягом п’яти років людина повинна письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності перед укладенням нового кредитного договору, договору позики, поруки чи застави.
Протягом цього ж строку повторно розпочати процедуру особистого банкрутства за загальним правилом не можна. Виняток передбачений для тих, хто повністю погасив борги в порядку, встановленому Кодексом. Крім того, протягом трьох років після визнання банкрутом людина не вважається такою, що має бездоганну ділову репутацію.
Для більшості громадян це не означає заборони працювати, проте може мати значення при працевлаштуванні на окремі посади, зокрема у фінансовій сфері, де до ділової репутації встановлюють спеціальні вимоги.
Куди звертатися переселенцям
Заяву про неплатоспроможність подають до господарського суду за місцем проживання. Для ВПО тут є певна складність. Якщо людина зареєстрована в Луганську, а фактично мешкає, наприклад, у Києві, необхідно правильно визначити, який саме суд має розглядати її справу. У Міністерстві юстиції наголошують, що сама наявність довідки ВПО не означає автоматичної зміни підсудності.
Подати документи можна й через «Електронний суд», а за дотримання процесуальних вимог — дистанційно брати участь у засіданнях. Для звернення до суду потрібно зібрати документи про борги, кредиторів, доходи, банківські рахунки, нерухомість та інше майно. Також необхідно подати декларації про майновий стан за три попередні роки та окремо за поточний рік, із передбаченими законом відомостями про членів сім’ї.
До речі, 15 листопада 2026 року набули чинності зміни до Кодексу України з процедур банкрутства. Серед іншого, із статті 116 вилучили вимогу, за якою боржник мав разом із заявою подавати проєкт плану реструктуризації боргів. Раніше його підготовка була обов’язковою вже на етапі звернення до суду.
Повний перелік необхідних документів краще уточнити з юристом, перш ніж витрачати гроші на підготовку до банкрутства.
Переселенці мають право на безоплатну правничу допомогу, зокрема на допомогу зі складанням процесуальних документів та представництво інтересів у суді. Телефон системи безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103. Дзвінки в межах України безкоштовні.
Війна змусила мільйони українців починати життя спочатку. Проте почати його з чистого аркуша, коли за тобою тягнуться борги з попереднього життя, значно складніше. Особисте банкрутство справді може допомогти вибратися з боргової ями. І, як свідчить судова практика, навіть зберегти при цьому квартиру, яка залишилася в окупації.
Але якщо заради списання кількох десятків тисяч гривень доведеться витратити приблизно стільки ж на саму процедуру, виникає цілком закономірне питання: чи варта гра свічок? Тому починати краще з перевірки власних боргів, а не з оголошення себе банкрутом.




