З 23 жовтня в Україні повноцінно запрацюють нові правила примусового стягнення боргів. Виконавцям стане простіше знаходити рахунки та майно, а банки, платіжні установи, реєстратори, нотаріуси та державні системи швидше обмінюватимуться інформацією.
Йдеться про вже ухвалений Закон №4833-IX. Його офіційно опублікували 23 квітня, а на підготовку до основних змін дали шість місяців. Більшість нових правил повноцінно запрацює 23 жовтня.
Сам закон нових боргів не створює і не дозволяє автоматично забирати майно за несплачену платіжку, але він змінює інше — те, що відбувається, коли борг уже дійшов до примусового виконання. І тут зміни суттєві: знайти рахунок, депозит, автомобіль чи інше майно стане швидше, а приховати їх від виконавця — складніше.
Це стосується не лише великих боржників. Виконавче провадження може виникнути через кредит, комунальні борги, штрафи, аліменти, податки, відшкодування шкоди та інші зобов’язання.
Людина із заощадженнями та кількома джерелами доходу ще може пережити арешт рахунку без катастрофічних наслідків. Для пенсіонера, малозабезпеченої сім’ї або ВПО, який після евакуації винаймає житло і живе на одну зарплату чи допомогу, заблоковані гроші можуть стати вже критичною проблемою.
Саме тому ми вирішили розібратися, що насправді зміниться після 23 жовтня, де закінчуються страшилки із соцмереж і які ризики нова система створює для тих, у кого зайвих грошей просто немає.
Тепер рахунок знайдуть швидше
Одна з головних змін — значно ширший електронний обмін інформацією. Якщо людина перебуває в Єдиному реєстрі боржників і відкриває або закриває рахунок, банк чи інша фінансова установа має повідомити про це виконавця. Це стосується не лише звичайних банківських рахунків, а й електронних грошей та гаманців. Виконавець, отримавши інформацію про кошти або майно, зможе вживати передбачених законом заходів для їх арешту та стягнення.
Складніше стане і швидко позбутися майна, щоб воно не дісталося кредитору. Перед низкою реєстраційних дій перевірятиметься Єдиний реєстр боржників. У передбачених законом випадках провести операцію не вийде, а інформація про майно потрапить до виконавця.
Окремі правила стосуються депозитів. Якщо банк отримав постанову про арешт коштів боржника на депозитному рахунку, продовжувати строк такого депозиту забороняється. Після закінчення строку вкладу виконавець може спрямувати банку платіжну інструкцію на примусове списання суми, необхідної для погашення боргу та передбачених законом витрат.
Тобто держава не отримує якогось нового права забирати гроші — вона отримує значно швидший спосіб їх знайти. І це важлива різниця.
Сам запис у Реєстрі боржників не запускає автоматичну конфіскацію. Арешт і стягнення відбуваються в межах виконавчого провадження за правилами, встановленими Законом «Про виконавче провадження».
Найболючіше — коли на картці останні гроші
У соцмережах навколо нового закону найбільше лякають квартирами та автомобілями. Але для людини без заощаджень значно ближча проблема — звичайний банківський рахунок, гроші на якому можуть бути її єдиним джерелом існування.
Так, у 2026 році до Верховного Суду дійшла справа щодо рахунку, на який надходили пенсійні та соціальні виплати. Суд підтвердив: якщо виконавець не має інформації про спеціальний режим рахунку, арешт може бути накладений і тоді, коли на нього надходять пенсійні чи соціальні гроші.Арешт ще не означає автоматичного списання цих виплат, але є неприємний нюанс: якщо банк не повідомив про спеціальний режим рахунку, а сама людина не підтвердила, що йдеться про захищені законом кошти, дії виконавця щодо арешту та подальшого списання не можна автоматично вважати незаконними. Саме так цю проблему пояснив Верховний Суд.
Після підтвердження того, що на кошти не можна звертати стягнення, виконавець має зняти арешт не пізніше наступного робочого дня, але до цього моменту людині треба зрозуміти, чому заблокована картка, зв’язатися з виконавцем і надати необхідні документи.
Під час воєнного стану закон дозволяє боржнику користуватися коштами з одного арештованого поточного рахунку в межах двох мінімальних зарплат на місяць. Але і тут потрібно діяти самому: звернутися до виконавця із заявою та визначити цей рахунок.
Саме тут і проявляється головний ризик нової системи для небагатих людей. Стягнення стає швидшим і технологічнішим, а захист власних прав усе ще може вимагати заяв, документів і знання процедури.
Для ВПО винятків немає
Статус ВПО не звільняє людину від боргів і не створює загального захисту від виконавчого провадження. Але переселенці часто опиняються в гіршому матеріальному становищі, ніж це видно з документів.
Людина, яка вимушено виїхала з окупованої території, може залишатися власником квартири в Луганську, Сіверськодонецьку чи іншому окупованому місті. Юридично нерухомість нікуди не зникла, а фактично людина не може там жити й після евакуації роками платить за орендовану квартиру, витрачаючи на неї значну частину сімейного бюджету.
Тобто боржник-ВПО і людина, яка продовжує жити у власному житлі, можуть отримувати однакову зарплату і мати однаковий борг. Але один не платить за оренду, а другий щомісяця віддає за неї значну частину доходу. Їхня реальна фінансова спроможність різна, а для виконавчого провадження сума боргу залишається тією самою.
Новий закон цього не змінює й окремого режиму стягнення для ВПО не вводить.
Тому реальний ризик для переселенця не в тому, що держава раптом «забере квартиру в окупації» — такої новації в законі немає. Ризик у тому, що стягнення стане швидшим щодо доступних рахунків та майна, якими людина користується зараз.
Для ВПО, який не має власного житла на підконтрольній території та фінансової подушки, арешт рахунку може вдарити по найнеобхіднішому — оренді квартири, продуктах, ліках та інших щоденних витратах. Якщо на рахунок надходять кошти, на які законом заборонено звертати стягнення, але банк або виконавець не має інформації про їхній спеціальний статус, людині потрібно підтвердити походження цих грошей, щоб домогтися зняття арешту. І поки рахунок заблокований, людині все одно потрібно десь жити, щось їсти, купувати ліки та утримувати родину.
Закон створює механізм, який дозволить швидше знаходити гроші боржника і накладати на них арешт. А от що робити звичайній людині, ВПО чи пенсіонеру, якщо арешт миттєво залишить їх без доступу до грошей на найнеобхідніше, — цим питанням законотворці не переймалися.
При цьому мінімальної суми боргу, з якої можна арештувати гроші на рахунку, закон не встановлює. Тобто йдеться не лише про борги на сотні тисяч гривень: якщо заборгованість навіть у кількасот гривень дійшла до примусового виконання і виконавець відкрив провадження, арешт може бути накладений. До самого боргу при цьому можуть додатися виконавчий збір або винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження.
І тут страшилки з TikTok про «цифрове рабство» вже не здаються такими відірваними від реальності.
З комунальними боргами на ТОТ ситуація інша
Тут держава зробила окремий виняток: під час воєнного стану для певних виконавчих проваджень щодо боргів фізичних осіб за житлово-комунальні послуги на тимчасово окупованих територіях та територіях активних бойових дій передбачений спеціальний механізм. Якщо виконавчі дії зупинені на визначеній законом підставі, арешти з коштів та майна підлягають зняттю, а відомості про людину — виключенню з Єдиного реєстру боржників.
Подібні правила передбачені й для певних боргів за комунальні послуги щодо житла, знищеного або пошкодженого внаслідок бойових дій. Необхідний функціонал уже внесений до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Але тут є принциповий момент: виключення з Реєстру боржників не означає автоматичного списання самого боргу. І цей захист стосується конкретної ситуації з комунальними боргами. Він не перетворюється на загальну пільгу для ВПО.
Кредит, аліменти, відшкодування шкоди чи інший борг не зникають через те, що людина є переселенцем або її житло залишилося на ТОТ.
Чи можуть забрати квартиру за невеликий борг
Ще одна популярна страшилка — що після 23 жовтня через невеликий борг можна буде залишитися без квартири. Насправді новий закон посилює захист єдиного житла.
Зараз стягнення на єдине житло за загальним правилом не звертають, якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних зарплат. Закон №4833-IX підвищує цей поріг до 50 мінімальних зарплат, у 2026 році це понад 400 тисяч гривень.
Тобто твердження «за кілька тисяч боргу заберуть квартиру» новому закону не відповідає. Проте це не означає, що єдине житло боржника взагалі не можуть продати за борги. Така можливість існувала й раніше: чинний Закон «Про виконавче провадження» ухвалили ще у 2016 році, і він передбачає звернення стягнення на єдине житло, якщо борг перевищує встановлений законом поріг. Новий закон цю можливість не запроваджує, а, навпаки, підвищує поріг захисту з 20 до 50 мінімальних зарплат.
Водночас навіть цей захист має винятки: поріг у 50 мінімальних зарплат не застосовується, якщо єдине житло є предметом застави чи іпотеки й стягнення звертають саме на нього, а також у справах про відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Окремий додатковий захист закон передбачає для визначеної категорії військовослужбовців. За встановлених законом умов на їхнє єдине житло не можна звертати стягнення під час воєнного стану та протягом року після його припинення чи скасування, але ця норма поширюється саме на визначену законом захищену категорію і не стосується всіх боржників або всіх ВПО.
Для ВПО тут залишається окреме питання. Якщо у переселенця залишилася квартира на ТОТ, але після евакуації він придбав житло на підконтрольній території, формально у його власності вже дві квартири. Чи вважатиметься нове житло єдиним для цілей виконавчого провадження, якщо старою квартирою в окупації людина фактично не може користуватися, — закон прямо не пояснює.
Тому стверджувати, що квартира на ТОТ автоматично позбавить переселенця захисту, за яким при боргу до 50 мінімальних зарплат стягнення на єдине житло не звертається, не можна. Але й гарантувати, що житло на ТОТ у такій ситуації не враховуватимуть, без прямої норми та сформованої практики теж було б неправильно.
Чи почнуть автоматично забирати статус ВПО
Разом із новим законом поширюється ще одна чутка: нібито після посилення обміну між державними реєстрами боржників почнуть автоматично позбавляти статусу ВПО. Ми перевірили це — у Законі №4833-IX такої норми немає.
Єдиний реєстр боржників та Єдина інформаційна база даних про ВПО — різні речі. Борг, виконавче провадження чи арешт рахунку не є підставою для автоматичного позбавлення статусу ВПО. Підстави для відкликання довідки визначаються окремим законодавством і з боргами не пов’язані.
Навіть зміна зареєстрованого місця проживання сама по собі не означає втрати статусу — це в липні окремо роз’яснювала Луганська обласна військова адміністрація.
Тому зв’язка «потрапив до Реєстру боржників — автоматично втратив статус ВПО» не має під собою законодавчих підстав.
А що з корупціонерами?
Закон №4833-IX не шукає незаконні статки. Він не порівнює зарплату чиновника з вартістю квартири, не встановлює походження грошей і не визначає, чи записане на родича майно насправді належить посадовцю. Цим займаються інші органи та працюють інші правові механізми.
Нові правила виконавчого провадження починають працювати тоді, коли вже є зобов’язання, яке підлягає примусовому виконанню: якщо боржником є чиновник, до нього застосовуються ті самі правила. Але сама наявність у посадовця дорогого автомобіля, квартири чи великої суми грошей виконавче провадження не запускає.
Тому очікувати, що нова система стягнення боргів одночасно стане інструментом автоматичного пошуку корупційних статків, не варто. Це просто інший механізм.
Швидше стягувати — ще не означає розв’язати проблему боргів
У держави є цілком зрозуміла причина посилювати виконавчу систему: рішення суду мають виконуватися, аліменти треба платити. Боржник, який має гроші й переписує автомобіль або ховає рахунки, не повинен роками грати з виконавцем у хованки. Новий закон якраз і намагається закрити частину таких можливостей.
Але є й інший бік: людина може не платити не тому, що вдало заховала мільйон, а тому, що в неї банально немає грошей. Для ВПО ця різниця особливо відчутна. Після евакуації багато хто починав практично з нуля: оренда житла, нова робота, облаштування на новому місці. Наявність майна на папері десь у Луганську чи іншому окупованому місті цих витрат не покриває.
Закон не може просто скасувати законний борг через важке матеріальне становище людини, але тоді особливо важливо, щоб захист працював не гірше за стягнення. Щоб захищені законом виплати не доводилося тижнями повертати через скарги. Щоб арешт знімали одразу після появи законних підстав. Щоб спеціальні правила щодо комунальних боргів за житло на ТОТ справді працювали, а не залишалися нормою лише на папері.
Бо головна зміна після 23 жовтня насправді дуже проста: держава навчиться швидше знаходити боржника та його гроші. А от чи навчиться вона так само швидко бачити різницю між тим, хто ховає майно від стягнення, і тим, у кого після сплати оренди та купівлі продуктів стягувати майже нічого, — покаже вже практика.
Читайте також: Бюджет на межі: хто заплатить за ще один рік великої війни
