Китай розкритикував американський закон про посилення санкцій проти росії та продовження обмежень щодо Ірану. У Пекіні заявили, що послідовно виступають проти односторонніх і вторинних санкцій та стежитимуть за подальшими рішеннями Вашингтона.
Таку позицію 19 вересня озвучив представник Міністерства торгівлі Китаю. Заяву оприлюднено на сайті відомства, про неї також повідомило Bloomberg.
📢 «Китай уважно стежитиме за наступними кроками Вашингтона і залишає за собою право вжити всіх необхідних заходів для захисту свого суверенітету, інтересів розвитку та законних прав своїх компаній», — сказав речник міністерства торгівлі Китаю.
За його словами, Пекін заперечує проти обмежень, які не мають схвалення ООН та підстав у міжнародному праві. Китайська сторона також виступила проти застосування вторинних санкцій до інших держав через їхню співпрацю з третіми країнами.
Водночас представник Мінторгу закликав США підтримувати стабільні торговельно-економічні відносини з Китаєм через діалог і консультації. Конкретних заходів у відповідь у заяві не оголосили.
Що передбачає підписаний Трампом закон
Президент США Дональд Трамп 18 вересня підписав закон H.R. 5334, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. Як підтвердив Білий дім, документ розширює санкції, мита та заборони щодо росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану.
Обмеження охоплюють російських посадовців, банки, енергетичні й оборонні структури та тіньовий танкерний флот. Окремі положення стосуються держав, які закуповують російську нафту й газ або сприяють обходу нафтових санкцій. Серед найбільших покупців російських енергоносіїв — Китай та Індія.
Водночас формулювання, що закон лише дозволяє запроваджувати відповідні заходи, потребує уточнення. Текст документа містить вимогу встановлювати мита до 100% для країн, які відповідають визначеним критеріям, але водночас передбачає президентські винятки.
Зокрема, президент може відмовитися від застосування санкцій, обмежень або мит, надавши Конгресу письмове обґрунтування відповідності такого рішення національним інтересам США. Припинення вже застосованих заходів також регулюється окремими умовами та процедурами. Тому підписання закону саме собою не означає негайного запровадження максимальних мит проти Китаю чи Індії.
