Поранення на фронті не припиняє право військовослужбовця на грошове забезпечення. Більше того, якщо травма, контузія чи каліцтво пов’язані із захистом Батьківщини, під час стаціонарного лікування військовому належить додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень на місяць. Проте між нормою закону і фактичним зарахуванням коштів залишається кілька бюрократичних ланок. Саме на них виплати можуть затримуватися на тижні або місяці.
Що робити, якщо така ситуація сталася, – розібрався УНН.
Що має отримувати поранений військовий
За чинними правилами, під час лікування після бойового поранення за військовослужбовцем зберігається основне грошове забезпечення. Додатково виплачуються 100 тисяч гривень на місяць за час стаціонарного лікування в Україні чи за кордоном, а також за період переміщення між медичними закладами. Міноборони зазначає, що ця виплата може зберігатися протягом 12 місяців безперервного лікування.
Якщо після стаціонару військовому потрібна відпустка для лікування, 100-тисячна виплата зберігається у разі тяжкого поранення, що має бути підтверджене висновком ВЛК. Для призначення виплати принципове значення має й довідка про обставини травми, так звана форма №5. У ній мають написати, що поранення пов’язане із захистом Батьківщини. Відомості про поранення та лікування мають потрапити до військової частини, а військовослужбовець — бути включеним до відповідного наказу про виплату для того, щоб отримати кошти від держави.
При цьому не кожне лікування після травми дає право саме на 100 тисяч гривень. Вирішальний — встановлений зв’язок поранення із захистом Батьківщини. Якщо такого зв’язку немає і військовий не має права на іншу більшу додаткову винагороду, з 2026 року під час лікування може зберігатися додаткова виплата у 10 тисяч гривень.
Де та чому виникає затримка із виплатою коштів
Саме документальний етап залишається одним із найуразливіших у процесі отримання грошових виплат. У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за 2025 рік зазначено, що протягом року надійшло 855 звернень щодо можливих порушень права військовослужбовців та членів їхніх сімей на грошове забезпечення. Серед заявників були й поранені, які перебували на стаціонарному лікуванні або у відпустці після тяжкого поранення.
Омбудсман своєю чергою називає серед передумов несвоєчасних виплат:
- тривале оформлення військовими частинами довідок про обставини травми;
- затримки з постановами ВЛК;
- недотримання встановленого порядку обміну документами між лікарнями, військовими частинами та ТЦК та СП.
Показовий випадок наводить у своїй доповіді. Там йдеться про військовослужбовця після тяжкого поранення. Він тривалий час лікувався, однак із січня 2025 року захисникові припинили виплачувати щомісячне грошове забезпечення, а додаткові 100 тисяч гривень не нараховували протягом усього лікування. Після втручання Омбудсмана військового включили до наказу командира частини щодо виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за відповідний період.
Чому документи на виплату мали б передаватися без участі пораненого
Формально значну частину цієї бюрократії військовослужбовець не повинен брати на себе. Ще з 2023 року діє урядовий порядок електронного обміну медичними та іншими документами між лікарнями, військовими частинами та ТЦК та СП. Зокрема, заклад охорони здоров’я має протягом одного дня повідомити військову частину про госпіталізацію або виписку військовослужбовця. Через систему електронного документообігу передаються, серед іншого, довідка про обставини травми, постанови ВЛК та виписки з медичних карт. Військова частина також повинна опрацьовувати отримані документи та передавати необхідні папери за визначеною процедурою.
На практиці, як свідчать звернення до Омбудсмана, цей механізм не завжди працює без збоїв. Якщо частина не отримала інформацію про госпіталізацію, затягнула оформлення форми №5 або необхідні документи не потрапили до підрозділу, який оформлює виплати, військовий може фактично залишитися без належних коштів, хоча саме право на них не втрачається.
Форма №5 — один із ключових документів
Довідка про обставини травми має значення під час проходження ВЛК, оцінювання повсякденного функціонування людини та оформлення одноразової грошової допомоги. У ній фіксують місце, час та обставини отримання травми. Саме ці дані надалі дозволяють встановити зв’язок поранення із захистом Батьківщини або виконанням обов’язків військової служби. Але ситуація може складатися парадоксально: військовий має очевидне поранення, перебуває у лікарні та має медичні документи, однак для призначення спеціальної виплати цього недостатньо, доки не оформлена адміністративна частина підтвердження обставин травми.
Виплата пораненому у 100 тисяч та одноразова допомога: у чому різниця
Окремо слід розрізняти щомісячну винагороду під час лікування та одноразову грошову допомогу, право на яку може виникнути через наслідки поранення.
Одноразову допомогу призначають, зокрема, якщо внаслідок травми військовому встановили інвалідність або він втратив працездатність. У 2026 році, якщо інвалідність пов’язана із захистом Батьківщини або виконанням обов’язків військової служби, розмір такої допомоги становить 1 млн 331,2 тис. грн для І групи, 998,4 тис. грн — для ІІ групи та 832 тис. грн — для ІІІ групи.
Якщо інвалідність не встановлена, але експертна команда визначила відсоток втрати працездатності, розмір допомоги розраховується пропорційно цьому відсотку. Для мобілізованих та контрактників у 2026 році розрахунковою базою є 70 прожиткових мінімумів, або 232 тис 960 гривень. Наприклад, при встановленні 20% втрати працездатності виплата становить 46 тис 592 гривні.
Для оформлення ОГД потрібні рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, постанова ВЛК щодо причинного зв’язку та документ про обставини поранення. Тобто проблеми з оформленням документів одразу після травми можуть вплинути як на виплати під час госпіталізації, так і на отримання допомоги після завершення лікування.
Що робити, якщо гроші не надходять
Якщо військовий перебуває на лікуванні після поранення, але не отримує належну винагороду, насамперед варто з’ясувати, чи оформлена довідка про обставини травми, чи передана вона до військової частини та чи включили військовослужбовця до наказу про виплату. Звернення до військової частини доцільно фіксувати письмово або подавати рапортом. Якщо проблему не вирішують, захистити право на виплату можна звернувшись до органів військового управління, Міноборони, системи безоплатної правничої допомоги, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або в судовому порядку.
Законодавство передбачає і збереження грошового забезпечення, і спеціальну винагороду під час лікування поранених. Однак між виникненням права та надходженням коштів залишається адміністративний ланцюг із медичних документів, висновків, обміну інформацією та наказів командування. І якщо будь-яка його ланка не спрацьовує, військовий може бути змушений паралельно з лікуванням ще й домагатися грошей, які держава вже гарантувала йому законом.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
