Здавалося б, після минулої зими будь-який прогноз потепління має тішити, особливо українців, які пережили морози без світла, а подекуди й без опалення. Та погода має кепську звичку псувати навіть найпереконливіші прогнози.
Взяти хоча б минулий сезон: у Києві грудень був теплішим за норму, січень — значно холоднішим, а в лютому температура опустилася нижче двадцяти градусів морозу. При цьому сама метеорологічна зима тривала лише 67 днів — на 25 менше, ніж зазвичай.
Цьогоріч перші довгострокові прогнози подають надію, але для розуміння того, якою може бути зима, варто подивитися не лише на очікувану середню температуру, а й на атмосферні процеси, здатні за лічені дні змінити погоду на значній частині Європи.
Що прогнозує Copernicus
10 жовтня європейська кліматична служба Copernicus оприлюднила оновлений сезонний прогноз. Розрахунки кількох провідних метеорологічних центрів світу показують: на більшій частині Європи взимку 2026–2027 років імовірнішими є температури вищі за кліматичну норму. Опадів також може бути більше, ніж зазвичай. Найслабший температурний сигнал спостерігається над Скандинавією, а щодо опадів найбільше розходжень у прогнозах стосується півдня Європи.
На початку зими Copernicus очікує над значною частиною континенту тиск поблизу або нижче звичайних показників. Згодом у полярних широтах можливе посилення областей високого тиску. Від того, де саме вони сформуються, залежатимуть напрямки руху повітряних мас: атлантичні циклони частіше приносять Україні відлиги й опади, тоді як надходження холодного повітря з півночі чи сходу здатне швидко повернути справжню зимову погоду.
Прогноз на грудень, січень і лютий
Американський Центр прогнозування клімату NOAA оприлюднив жовтневі розрахунки на всі три зимові місяці. На відміну від загальноєвропейського прогнозу Copernicus, ці карти дозволяють побачити очікувані температурні відхилення безпосередньо в Україні.
Картина виявилася доволі одностайною: усі три місяці на більшій частині країни прогнозуються теплішими за модельну кліматичну норму приблизно на 1–2 °C. Подекуди відхилення можуть бути ще більшими.
Грудень 2026 року. За розрахунками NOAA, практично на всій території України середньомісячна температура може перевищити звичайні показники на 1–2 градуси. Це свідчить на користь відносно м’якого початку календарної зими. Втім, окремі морози й снігопади цілком можливі.
Січень 2027 року. Американська модель NMME також прогнозує переважно додатну температурну аномалію. На більшій частині України вона становить приблизно 1–2 °C, а місцями на сході сягає 2–3 °C. Тобто за нинішніми розрахунками навіть традиційно морозний січень може виявитися теплішим за норму.
Лютий 2027 року. Прогноз NOAA зберігає теплу тенденцію. На більшості території очікуване перевищення модельної норми становить 1–2 °C, на крайньому сході місцями — 2–3 °C.
А що зі снігом? Тут картина менш виразна. Сезонний прогноз опадів NOAA не показує значного відхилення від норми на більшості території України. Отже, підстав обіцяти аномально сніжну або винятково суху зиму зараз немає.
Таким чином, жовтневі розрахунки NOAA підтверджують основну тенденцію Copernicus: зима 2026–2027 років має підвищені шанси бути відносно теплою. Причому американська модель показує цей сигнал для кожного з трьох зимових місяців.
Куди поділося глобальне потепління?
Нікуди. Просто середні кліматичні показники та погода окремого року — речі різні. Ще у 2022 році Укргідрометцентр оприлюднив результати аналізу зимових температур за попередні 30 років. З’ясувалося, що середня температура зимових місяців, передусім січня й лютого, підвищилася на 2–2,5 °C. Період із температурами нижче нуля помітно скоротився, а сума від’ємних температур за зиму зменшилася приблизно вдвічі.
Колись затяжні морози були звичною частиною української зими, тепер тривалі відлиги трапляються частіше, а сніг нерідко тане майже одразу після випадання. Показовий приклад — зима 2019–2020 років у басейні Сіверського Дінця. За аналізом гідрометеорологічних умов регіону, протягом усіх трьох зимових місяців там так і не відбулося стійкого переходу середньодобової температури нижче нуля. Сніговий покрив теж не затримувався: опади переважно випадали дощем або мокрим снігом.
А ось минула зима в Києві продемонструвала протилежне: за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середня температура календарної зими 2025–2026 років у столиці становила −4 °C — на 1,5 градуса нижче норми. Востаннє таку холодну зиму кияни переживали 15 років тому. Особливо відзначився січень: його середня температура становила −7,6 °C, що на 4,4 градуса нижче норми, а 10 лютого зафіксували −20,2 °C. І все це після грудня, коли повітря прогрівалося до +9,3 °C.
Саме такі контрасти показують слабке місце сезонних прогнозів: середня температура за три місяці може виявитися цілком комфортною, але один морозний період запам’ятається значно краще за всі відлиги.
Рекордний Ель-Ніньйо
Цього року кліматологи особливо уважно стежать за Тихим океаном. Там посилюється Ель-Ніньйо — природне явище, пов’язане з потеплінням поверхневих вод у центральній та східній частинах тропічного океану. Воно впливає на атмосферну циркуляцію, температури й кількість опадів у багатьох регіонах світу.
Причому нинішній Ель-Ніньйо може стати рекордним. За оцінкою Всесвітньої метеорологічної організації від 8 жовтня, у серпні температурна аномалія в районі Niño 3.4 уже сягнула +2,5 °C. На жовтень-грудень моделі прогнозують середнє відхилення приблизно +3,7 °C. Попередній рекорд відповідного тримісячного показника становив +2,6 °C під час Ель-Ніньйо 2015–2016 років. Якщо нинішні розрахунки справдяться, океанське явище може встановити новий рекорд за всю історію спостережень.
Але відразу розчаруємо любителів простих прогнозів: тепліша вода у Тихому океані зовсім не означає, що в Україні температура автоматично підвищиться на кілька градусів. Вплив Ель-Ніньйо на європейську погоду складний. На нього накладаються атмосферні процеси над Атлантикою, Скандинавією та Арктикою. Іноді вони посилюють загальну тенденцію до потепління, іноді — створюють умови для похолодання.
Чи можливі сильні морози
Якщо тепле атлантичне повітря регулярно надходитиме до України, зима може пройти з частими відлигами, дощами та мокрим снігом. У такому разі на більшості рівнинних територій стійкий сніговий покрив утворюватиметься не завжди.
Та існує й інший розвиток подій. У метеорології добре відоме явище атмосферного блокування: потужний малорухомий антициклон може перекрити звичний шлях циклонів з Атлантики. Тоді холодне повітря з північних або східних районів отримує можливість надовго затриматися над Європою. Саме такі процеси нерідко стають причиною сильних зимових морозів.
Європейський центр середньострокових прогнозів погоди ECMWF пов’язує з атмосферними блокуваннями низку відомих похолодань, зокрема морозну зиму 2009–2010 років у частині Європи. В окремих випадках ризик таких процесів можна помітити за кілька тижнів, але їхню появу посеред зими неможливо зараз передбачити з точністю до конкретної дати. Для України це означає, що навіть за сприятливого сезонного прогнозу варто бути готовими до нетривалих хвиль сильного холоду.
Чи можливі −15…−20 °C? З огляду на клімат України — так, проте нині немає перевіреного прогнозу, який дозволяв би стверджувати, що такі морози обов’язково прийдуть саме цієї зими.
Зі снігом ситуація схожа. Copernicus допускає більше опадів, але скільки з них випаде дощем, а скільки снігом, вирішуватиме температура під час проходження конкретних циклонів. За тривалих відлиг навіть рясні снігопади не гарантують стійких заметів, але якщо встановляться морози, сніг може лежати тижнями.
Тому майбутня зима цілком може виявитися теплою за середніми показниками, але з кількома відчутними похолоданнями та сніговими періодами.
На горі Піп Іван уже −5 °C: чи справді зима прийшла так рано?
Перший сніг цього сезону на горі Піп Іван Чорногірський випав 22 вересня, коли температура опустилася до −1 °C. А вранці 16 жовтня рятувальники Прикарпаття зафіксували на вершині вже −5 °C. Дув північний вітер зі швидкістю 12 м/с, видимість була обмеженою, сніг укрив схили та будівлю колишньої обсерваторії «Білий Слон».
Однак для гори Піп Іван, висота якої перевищує дві тисячі метрів, жовтневий сніг не є чимось незвичайним. Ба більше, порівняння дат першого снігу за останні 12 років показує, що торік він випав ще 24 серпня, а у 2017 році — 9 жовтня.
Тож сніг на карпатських вершинах не слід сприймати як передвісник ранньої суворої зими по всій Україні.
Коли чекати заморозків в Україні
На рівнинній території перші осінні заморозки вже були: Укргідрометцентр зафіксував їх наприкінці вересня в окремих районах західних, центральних і північних областей. Переважно температура опускалася нижче нуля поблизу ґрунту, місцями — й у повітрі.
Найближчими днями, втім, значного похолодання не передбачається: за прогнозом Укргідрометцентру на 19–21 жовтня, в Україні очікується вночі +5…+14 °C, удень +13…+20 °C. У західних областях 19–20 жовтня буде прохолодніше — +8…+15 °C удень. Початок тижня принесе дощі, місцями значні. 21 жовтня в більшості областей опади припиняться.
А от кінець жовтня й початок листопада — вже звичний час для переходу до холоднішої осінньої погоди. За багаторічними кліматичними спостереженнями, середньодобова температура повітря опускається нижче +8 °C на Чернігівщині та Сумщині зазвичай у другій декаді жовтня, на більшій частині України — у третій, а на півдні та Закарпатті — у першій декаді листопада. Це не означає, що саме в ці дні обов’язково вдарить мороз, але ймовірність холодних ночей із наближенням листопада закономірно зростає.
Власникам садів і городів варто враховувати й заморозки поблизу поверхні ґрунту: вони можливі навіть за невеликої плюсової температури повітря, особливо в ясні безвітряні ночі.
То якою все-таки буде зима 2026–2027 років?
Поки що перевага за теплішим сценарієм: саме його підтримують жовтневі розрахунки Copernicus для більшої частини Європи. Сильний Ель-Ніньйо додає майбутньому сезону кліматичної своєрідності, хоча його вплив на Україну не можна оцінювати окремо від атмосферних процесів над Європою.
Імовірними виглядають відлиги, чергування дощу й снігу, нестійкий сніговий покрив у багатьох рівнинних районах, водночас холодні вторгнення можуть принести й справжні зимові морози. Наскільки тривалими вони будуть, покаже розвиток атмосферної циркуляції. Найближчі місяці дадуть синоптикам більше даних, зокрема про поведінку атлантичних циклонів і полярних антициклонів.
А поки маємо простий висновок: найімовірніше, зима буде теплішою за кліматичну норму, але розраховувати на її безморозний характер не варто.
І добре було б, щоб цього разу головними зимовими клопотами українців залишилися засніжені дороги, ожеледиця та необхідність відкопувати автомобіль після снігопаду, а не пошуки місця, де можна зігрітися після чергового російського обстрілу.
Читайте також: Як вижити взимку в багатоповерхівці без світла, води й тепла
