Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у понеділок, 12 жовтня, розпочав візит до Люксембургу із зустрічі з віцепрем’єр-міністром, главою зовнішньополітичного відомства країни Ксав’є Бетелем. Сторони обговорили оборонні потреби України, підготовку до зими та подальше посилення санкційного тиску на росію.
Як повідомило Міністерство закордонних справ України, Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті й перебіг мирних зусиль. Окрему увагу приділили зміцненню обороноздатності та стійкості України напередодні зимового періоду.
Глава МЗС подякував Люксембургу за практичну допомогу, зокрема внески в енергетичну стійкість і реалізацію проєктів відбудови та відновлення. Він також відзначив особисту залученість Бетеля до підтримки України.
За словами Сибіги, обсяг підтримки України з боку Люксембургу у 2026 році становить 100 млн євро. Водночас сукупна військова допомога з 2022 року сягнула 500 млн євро.
«Слова не зупиняють ракети. Зупиняють рішення»
Перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ Сибіга закликав європейських партнерів перейти до рішучих кроків для захисту України та посилення тиску на державу-агресорку.
📢 «Слова не зупиняють ракети. Зупиняють рішення. Європа має діяти рішуче. Це має бути тиждень сили. Нам потрібен мир через силу, а не поступки», — заявив міністр.
Одним із пріоритетів він назвав використання заморожених російських активів для фінансування української оборони. На переконання Сибіги, ці кошти мають стати дієвим інструментом протидії агресії, а фінансовий тягар повинна нести росія, а не європейські платники податків.
Міністр наголосив на необхідності європейської єдності та спільної відповідальності за відповідні рішення. Він також підтвердив готовність України працювати над усуненням застережень партнерів щодо використання російських активів.
Серед першочергових потреб Сибіга назвав нові оборонні пакети, системи й ракети протиповітряної оборони, а також допомогу для захисту та відновлення електро- і теплопостачання.
Рада ЄС уже затвердила нові санкції
Того ж дня Рада Європейського Союзу повідомила про ухвалення обмежувальних заходів проти 1569 осіб і компаній російського військово-промислового комплексу.
До списку включили 826 російських компаній і 743 їхніх керівників. У Раді ЄС назвали це найбільшим одночасним розширенням санкційних переліків. За словами високої представниці ЄС Каї Каллас, понад половина нових позицій пов’язана з виробничим ланцюгом балістичних ракет.
Обмеження передбачають заморожування активів і заборону надання фігурантам коштів та економічних ресурсів. Для фізичних осіб також запроваджено заборону на в’їзд до Євросоюзу.
