На окупованій Луганщині російські силовики взялися за дітей: від батьків вимагають оформлювати їм російські паспорти, а за відмову погрожують штрафами, ув’язненням і позбавленням батьківських прав. Про нову хвилю примусової паспортизації 22 жовтня повідомило Головне управління розвідки України.
Рейди відбувалися протягом перших десяти днів жовтня в межах операції «Нелегал-2026». Її проводять російська поліція та фсб. Шукають українців, які досі не отримали громадянства держави-окупанта.
Логіка у загарбників проста: якщо людина без російського паспорта живе у власному українському місті, її можна оголосити «іноземцем». А потім вимагати документи, погрожувати виселенням і забирати майно. Тепер до цього переліку додали ще й дітей.
Українці стали «іноземцями» у власних будинках
За інформацією ГУР, окупанти перевіряють мешканців захоплених територій, які не мають російських документів. До них застосовують міграційне законодавство рф. У розвідці пояснюють, що мета таких рейдів — примусова паспортизація, випровадження місцевих жителів, незаконне відчуження майна та звільнення з роботи.
Особливу увагу силовики приділяють неповнолітнім на Луганщині.
ГУР повідомляє:
«На окупованій Луганщині поліцаї взялися перевіряти навіть неповнолітніх з метою їх примусової паспортизації — інакше батькам дітей погрожують штрафами, ув’язненням і позбавленням батьківських прав».
Скільки родин зазнали такого тиску, у яких саме населених пунктах відбувалися перевірки та чи дійшло до фактичного вилучення дітей, розвідка не уточнює. Незалежно підтверджених випадків позбавлення батьківських прав саме під час цієї операції наразі немає.
Однак сама погроза цілком конкретна. І розрахована вона на найбільш вразливе місце батьків.
Чи справді можуть позбавити батьківських прав через паспорт?
Ми перевірили навіть російське законодавство, яке окупанти намагаються застосовувати на захоплених територіях.
Стаття 69 Сімейного кодексу рф визначає підстави для позбавлення батьківських прав. Серед них — жорстоке поводження з дітьми, ухилення від батьківських обов’язків, зловживання батьківськими правами та інші прямо передбачені законом обставини. Відмови оформлювати дитині російський паспорт серед цих підстав немає.
Ба більше, відповідно до статті 70 того самого кодексу, позбавлення батьківських прав здійснюється через суд, а не за бажанням поліцая, який прийшов перевіряти документи. Водночас стаття 77 російського Сімейного кодексу дозволяє органам опіки негайно вилучати дитину без попереднього рішення суду, якщо її життю чи здоров’ю безпосередньо загрожує небезпека, але й тут відсутність російського паспорта не є законною підставою. Інша річ, що на окупованій території силовики можуть вигадати загрозу, оформити потрібні папери й поставити батьків перед фактом. Формальні гарантії російського законодавства від такого свавілля не захищають.
Отже, погрози, про які повідомляє українська розвідка, не мають прямої підстави навіть у законодавстві держави-окупанта.
Чи означає це, що родинам нічого боятися? На жаль, ні. Наявність закону ще не гарантує його дотримання, особливо там, де російські силовики діють без належного контролю, а окупаційні установи можуть використовувати надумані звинувачення.
Спочатку окупували, потім наказали «легалізуватися»
Правову основу для таких переслідувань кремль готував заздалегідь. У квітні 2023 року путін підписав указ №307, який передбачив визнання певних категорій українців на окупованих територіях «іноземними громадянами» за російськими правилами.
У березні 2025 року з’явився указ №159. Він вимагав від громадян України, яких російська влада вважає такими, що перебувають без законних підстав, до 10 вересня 2025 року врегулювати свій статус або виїхати.
Тобто людей, які роками жили в Луганську, Сіверськодонецьку, Лисичанську чи Рубіжному, росія поставила перед вимогою доводити право залишатися вдома за законами держави, яка захопила їхні міста. Причому російське громадянство — не єдина формальна можливість врегулювання статусу за цими указами. Проте окупанти використовують міграційні правила саме як інструмент тиску для отримання російських паспортів.
У березні 2026 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила системний характер цієї політики. За висновками місії, росія створила на окупованих територіях такі умови, за яких тисячі українців були змушені залишити свої домівки.
Відсутність російських документів обмежує доступ до медичної допомоги, пенсій, соціальних послуг, роботи та майнових прав. Тож вибір, який пропонують людям, дедалі менше нагадує добровільний.
Паспорти вимагають, але самі їх не видають
Є в цій історії й окремий прояв окупаційного абсурду. 22 жовтня Луганська обласна військова адміністрація повідомила, що на захопленій території призупинено надання послуг російською міграційною службою та державтоінспекцією. Причиною окупанти називають проблеми з інтернетом. Відвідувачів лише консультують, а подати заяву на паспорт або отримати вже виготовлений документ, за інформацією ОВА, неможливо.
Діти як інструмент тиску
Примусова паспортизація неповнолітніх не почалася у жовтні 2026 року. Ще у щорічній доповіді за 2023 рік український Омбудсман повідомляв, що окупанти вимагають російські паспорти від дітей уже з 14 років. Без такого документа виникають проблеми навіть з отриманням свідоцтва про середню освіту.
Тепер, за даними ГУР, до цього додаються погрози позбавлення батьківських прав.
Міжнародне гуманітарне право забороняє окупаційній державі примусово змінювати статус населення захопленої території. Четверта Женевська конвенція захищає цивільних, зокрема дітей, та забороняє незаконне примусове переміщення й депортацію.
У ГУР вважають, що політика примусової паспортизації та витіснення українців має ознаки геноциду.
Чи втрачає дитина українське громадянство після отримання російського паспорта?
Сам факт отримання російського паспорта не означає втрати українського громадянства. Частина шоста статті 5 Закону України про правовий режим на тимчасово окупованій території встановлює, що примусове автоматичне набуття громадянства рф Україною не визнається.
А з 16 січня 2026 року діє ще одна гарантія: стаття 19 Закону «Про громадянство України» передбачає, що набуття громадянства держави-агресора на окупованій території не вважається добровільним, навіть якщо людина особисто подавала заяву. Винятки стосуються, зокрема, осіб, чиї дії спрямовані на підтримку російської агресії або створюють загрози національній безпеці України.
Тому родини, які під загрозами оформлюють російські документи, не слід автоматично записувати до прихильників окупації. Для людей, які залишилися під російським контролем, отримання документів часто пов’язане з необхідністю виживати, лікувати дітей та зберігати доступ до базових послуг.
Що робити родинам, яким погрожують через дітей
Якщо окупаційні силовики погрожують позбавленням батьківських прав, насамперед потрібно дбати про безпеку дитини й усієї родини. Публічний конфлікт із силовиками чи спроба демонстративно зафіксувати рейд можуть створити додаткову небезпеку.
За можливості варто зберегти відомості про дату, місце, учасників перевірки, зміст погроз та отримані документи. Але лише тоді, коли це не наражає родину на ризик.
По консультацію щодо захисту прав можна звернутися до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: короткий номер 1678, телефон 0 800 50 17 20, для звернень з-за кордону — +380 44 299 74 08.
Якщо дитину вже незаконно перемістили, депортували або її місцеперебування невідоме, родичі можуть скористатися державною платформою «Діти війни».
Звертатися з окупованої території слід лише з урахуванням безпеки зв’язку та ризику перевірки телефона. Якщо це небезпечно, допомогти зі зверненням можуть довірені родичі, які перебувають поза окупацією.
Читайте також: «Ваша квартира — безхазяйна»: як окупанти відбирають житло на Луганщині.
