Вже цієї суботи, 18 травня, закон про посилення мобілізації набирає чинності. УНН вирішив нагадати, що передбачає документ, хто має відстрочку та право на бронювання, які зміни вносить у мобілізаційну підготовку та чого очікувати.
Мобілізація, повістки, військовий облік
Передбачається зміна призовного віку з 27 до 25 років. Мобілізації підлягають громадяни віком від 25 до 60 років. Під час проведення мобілізації чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані постійно носити із собою військово-обліковий документ. Також зазначається, що на військовий облік щороку протягом січня – березня будуть братися українці, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років.
“Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру”, – йдеться у законі.
Однак, нещодавно Рада ухвалила законопроєкт, яким дозволила звільняти ув’язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби, але були враховані норми, за якими скористатися умовно-достроковим звільненням не зможуть особи, які засуджені за корупційні та тяжкі злочини.
Мобілізація ув’язнених: Рада ухвалила закон 8 травня 2024, 11:29 • 91972 перегляди
Також в законі міститься норма, за якою жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. Вони можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку.
Жінки, які мають спеціальність або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за особистим бажанням.
Військовозобов’язані протягом 60 днів з моменту проведення мобілізації зобов’язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, або в ТЦК. Громадянам необхідно буде повідомляти про зміну місця проживання до ТЦК.
Закон також зобов’язує МСЕК у 7-денний строк повідомляти ТЦК про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності.
“У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред’явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах”, – зазначається у законі.
Поважні причини неявки до ТЦК
Під час вручення повістки представники ТЦК на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов’язані назвати свої прізвища, ім’я та по батькові, посаду, а також пред’явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття до військкоматів можуть бути:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини/чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини/чоловіка).
Але військовозобов’язаний повинен повідомити про причини неприбуття до ТЦК у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу.
Під час перевірки документів уповноважені особи можуть здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.
Оформлення документів та консульські послуги
Оформлення внутрішнього та закордонного паспорта – за умови наявності військово-облікових документів.
Будь-які консульські дії для чоловіків віком від 18 до 60 років будуть здійснюватися за умови наявності у них військово-облікових документів. Виняток – оформлення посвідчення на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, оформлення спадщини.
Санкції для порушників
Закон передбачає санкції за неявку до ТЦК. Керівник ТЦК звертається до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаного до територіального центру комплектування за неявку на виклик ТЦК, непроходження медичного огляду, не уточнення своїх військово-облікових даних протягом 60 днів та порушення законодавства про мобілізацію.
“У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК, його керівник протягом п’яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає цьому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов’язку (обов’язків) військовозобов’язаним, резервістом”, – йдеться в документі.
Днем вручення повістки вважається:
- день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування.
Також у разі неявки до ТЦК військовозобов’язаним, ТЦК може звернутися до суду з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, який повинен містити:
- найменування суду першої інстанції, до якого подається позов;
- повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів;
- підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень.
Однак, суд може відмовити у застосуванні обмеження щодо керування транспортним засобом, якщо:
- встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування;
- особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи, встановленої в установленому порядку, або дитини з інвалідністю.
Іноземці та апатриди
Службу в українській армії зможуть пройти іноземці та особи без громадянства. Для цього їм необхідно звернутися до центрів рекрутингу, ЦНАПів, центрів зайнятості, ТЦК, за місцем проживання чи тимчасового перебування або безпосередньо до військової частини, в якій вони мають бажання проходити службу за контрактом.
Базова військова служба замість строкової служби
Документ передбачає введення базової загальновійськової підготовки замість строкової служби, яка буде проводитися у вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України тощо.
“Базова загальновійськова підготовка проводиться з метою здобуття громадянами України військово-облікової спеціальності, навичок і умінь, необхідних для виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”, – йдеться у законі.
Відповідно до закону, вона повинна розпочатися з 1 вересня 2025 року.
Для проведення базової загальновійськової підготовки залучатимуться громадські організації та об’єднання, у тому числі громадські об’єднання ветеранів війни.
Така підготовка буде включатися до навчальних планів закладів вищої освіти всіх форм власності як окрема навчальна дисципліна. Її будуть проходити чоловіки віком від 18 до 25 років, які визнані придатними. Жінки – добровільно.
Строки базової військової служби будуть складати в мирний час – до 5 місяців, яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.
А під час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.
“Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту, та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється 1 рік”, – йдеться в законі.
Відстрочку від проходження базової загальновійськової підготовки будуть надавати громадянам, які:
- визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
- навчаються у закладах загальної середньої освіти III ступеня, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та/або вищої освіти, закладах середньої та вищої духовної освіти за денною або дуальною формою навчання, в інтернатурі та докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);
- обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;
- мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин.
Також звільняються від проходження базової військової служби особи, які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби, або до набуття українського громадянства України пройшли військову службу в інших державах.
Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.
Також чоловіки до 60 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступити на державну службу або розпочати роботу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі і поліції. Виняток – непридатні до служби за станом здоров’я. Вимоги про обов’язкове проходження базової військової підготовки не поширюються на прокурорів САП.
Окрім того, буде введено нове військове звання “рекрут”.
“Військове звання “рекрут” є військовим званням осіб рядового складу (крім курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), які проходять випробування при прийнятті на військову службу за контрактом до закінчення випробування, проходять базову військову службу або призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період протягом строку підготовки у навчальних частинах (центрах)”, – зазначається в законі.
Керівники закладів охорони здоров’я під час направлення для проходження базової військової служби зобов’язані у триденний строк повідомити відповідні ТЦК про громадян віком від 18 до 25 років, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
Заохочення
Згідно з законом, військовослужбовцям під час дії воєнного стану виплачуватимуться винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову техніку противника у розмірі від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня.
Наразі такі виплати будуть на рівні від 11680 гривень до 876 тис. гривень. Також військовослужбовцям надаватимуть додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.
Також військовослужбовцям, які уклали контракт, мають право протягом трьох місяців отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тис. гривень
“Сертифікат на купівлю транспортного засобу видається військовослужбовцю при укладенні контракту лише один раз”, – йдеться в законі.
Також зазначається, що громадяни, які самостійно прибули до ТЦК та підлягають направленню на навчання, може надаватися два місяці відстрочки для вирішення “своїх проблем”.
Військовим у разі укладання першого мають право на компенсацію 50% першого внеску за кредитом по програмі єОселя та додатково 100 тис. гривень після першого року військової служби, та ще 100 тис. гривень після другого.
Військовослужбовцям, а також їх дружина(чоловікам), які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації не нараховуватимуться штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.
Однак, дана норма не розповсюджується на кредитні договори щодо придбання квартири, житлового будинку, або автомобіля.
Військовослужбовцям передбачається надання щорічної основної відпустки, яка буде надаватися частинами протягом календарного року, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів та одночасної відсутності не більше 30% загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу.
Окрім того, надаватиметься відпустка для військовослужбовців, які були звільнені з полону із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини. Однак, така відпустка не надаватиметься, які військовий висловив бажання звільнитися військової служби після звільнення з полону.
Відстрочка та бронювання
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час і перебувають на спеціальному військовому обліку;
- визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців. Однак, потім необхідно буде повторно пройти медкомісію;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними;
- члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду;
- керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
- голова та інші члени Рахункової палати;
- дипломатичні службовці, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол.
Підлягають мобілізації тільки за бажанням:
- особи з інвалідністю (на військову службу за контрактом);
- особи, звільнені з полону;
- особи, віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу.
Також не підлягатимуть мобілізації здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової вищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
“Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою”, – йдеться у законі.
Також громадяни України, які навчалися у закладах освіти та мали право на відстрочку на час навчання, однак були відраховані, зберігають таке право до завершення поточного навчального року.
Наголошується, що перевірку підстав щодо надання відстрочки та її оформлення буде проводити ТЦК. Також відстрочка може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів, який має запрацювати на початку червня.
Зазначимо, в Міноборони вказували, що законопроєкт №10062, ухвалений Верховною Радою всередині січня, про створення Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, повинен розблокувати цифровізацію армії і дасть можливість надавати більш швидкі сервіси для військових та військовозобов’язаних.
Також в законі про мобілізацію вказується, хто може бути заброньований від мобілізації, зокрема, особи, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та мають категорії державних посад “А”, “Б”, “В”;
- в органах державної влади, інших державних органах, Нацполіції, НАБУ, ДБР, прокуратурі, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- на підприємствах, які є визнані критично важливим.
Також народні депутати можуть забронювати не більше ніж двох своїх помічників.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних прийматиме Кабмін.
Керівники таких підприємств та органи державної влади зобов’язані оформити відстрочку для працівників у районному ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Звільнення з військової служби
Звільнитися зі служби можуть військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний час на підставах:
- за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
- за станом здоров’я – на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців;
- за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
- через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
- у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів – у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
- у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді.
Варто зазначимо, що у першому читанні були підтримані норми щодо демобілізації військовослужбовців, які несли безперервно службу протягом 36 місяців під час дії воєнного стану.
Однак, дану норму було виключено до другого читання, а Кабміну було дано доручення розробити окремий законопроєкт про демобілізацію військовослужбовців протягом 8 місяців. Також Кабмін повинен підтримати постанову щодо доплат для бійців Сил оборони на передовій, яка має становити 70 тис. гривень.
Окрім того, у першому читанні було підтримано норму, за якою передбачається звільнення строковиків у запас, але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності закону. Строковикам повинна була надаватися відстрочка до 6 місяців.
Однак, 22 лютого Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про звільнення в запас строковиків після завершення терміну військової служби під час воєнного стану.
23 лютого законопроєкт було ухвалено у ВР, а 26 лютого – підписано Президентом України.
На початку березня Зеленський підписав указ про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, а сама демобілізація строковиків розпочалася наприкінці березня.
Що ще передбачає закон
Вилучення авто на потреби ЗСУ
Представники ТЦК і СП можуть вилучати транспортний засіб на потреби ЗСУ в українців, у власності яких є більше одного транспортного засобу.
“Не підлягає передачі Збройним силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, який належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби”, – йдеться в законі.
Тобто, якщо особа має два транспортні засоби, то один може бути вилучений на потреби ЗСУ. Мобілізувати транспортний засіб можуть представники ТЦК і СП. Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Одноразова виплата у разі загибелі військовослужбовця
Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.
Після вступу закону в силу
Як вже було зазначено, після 18 травня українцям, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані в ТЦК.
Якщо особи перебувають за кордоном, то такі дані необхідно передати повідомленням на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону ТЦК, або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Також чоловіки віком від 18 до 60 років, які звільнені зі служби та мають спеціальні звання (класні чини), в тому числі у зв’язку з виходом на пенсію, зобов’язані протягом 60 днів стати на військовий облік військовозобов’язаних.
Доручення Кабміну
Закон передбачає низку доручень Уряду. Зокрема, розробити критерії, за якими установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню.
Переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних, запровадити автоматизований обмін даними між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Централізованим банком даних з проблем інвалідності та/або надати органам ведення зазначеного реєстру онлайн-доступ до вказаного банку даних;
Окрім того, Кабміну спільно з правоохоронними органами необхідно вжити заходів щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року вперше встановлено інвалідність II та III груп.
У редакції до першого читання передбачалося, що чоловікам від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, необхідно було до кінця року пройти переогляд на придатність до військової служби.
Варто зазначити, що наприкінці грудня, разом з законопроєктом про мобілізацію, Кабмін вніс законопроєкт про збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, а також мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Законопроєкт також викликав критику у суспільства, адже мав космічні штрафи.
До прикладу, за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію пропонується встановити штраф у розмірі від 34 000 – 85 000 гривень.
В особливий період період пропонується встановити штрафи на рівні від 153 000 – 204 000 гривень. Також законопроєкт пропонує затримувати до трьох діб людей за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації (у тому числі відмову від проходження медичного огляду), на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період пропонується карати позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років
У квітні Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував Раді ухвалити вказаний законопроєкт, однак з комітетськими правками. Зокрема, комітет в рази зменшив штрафи за ухилення від мобілізації та прибрав норму, яка передбачала покарання до 5 років за гратами за відмову від проходження медичного огляду.
Вже 10 квітня Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про відповідальність за ухилення від мобілізації, але в урядовій версії. У травні парламент проголосував за ухвалення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням мобілізації, 256 голосами “за”, прибравши багато негативних положень і пом’якшивши покарання, як і обіцяв комітет.
Законопроєкт 14 травня було направлено на підпис до Президента.
Джерело: Інформаційне агентство «Українські Національні Новини»
