Верховна Рада 16 вересня взялася одразу за кілька рішень, які можуть безпосередньо зачепити мільйони українців. Найгучніше — парламент знову повернувся до посилок з-за кордону і цього разу дав зелене світло ПДВ на покупки вартістю до 150 євро. Поки лише у першому читанні.
Крім того, депутати остаточно ухвалили закон про відповідальність за роботу шахрайських кол-центрів, підтримали великі штрафи за надмірно гучні автомобілі та мотоцикли, запустили спрощене банкрутство малого бізнесу і взялися за правила роботи місцевих рад та енергетичного регулятора.
Розбираємо, що саме проголосували й коли це може запрацювати.
Посилки до 150 євро: ПДВ фактично з першого євро
Найбільше уваги очікувано отримали міжнародні посилки. Рада прийняла за основу законопроєкт №16051-1 та пов’язаний із ним №15460, які змінюють податкові й митні правила для товарів, замовлених українцями за кордоном.
За №16051-1 проголосували 273 депутати, за митний №15460 — 267. Головна зміна проста: нинішню пільгу для комерційних покупок вартістю до 150 євро хочуть прибрати.
Зараз товар, який фізична особа замовила за кордоном і який коштує не більше 150 євро, можна ввезти без сплати ПДВ. Після остаточного ухвалення нових правил ПДВ пропонується стягувати з таких покупок незалежно від їхньої вартості.
Для покупок до 150 євро через іноземні маркетплейси податок має нараховувати й сплачувати оператор електронного інтерфейсу — простіше кажучи, платформа, через яку продається товар. Тобто покупець має бачити податок уже під час оформлення покупки, а не окремо розбиратися з ним після прибуття посилки в Україну.
Пільга залишається для іншої категорії — некомерційних відправлень вартістю до 45 євро, коли одна фізична особа безоплатно надсилає товар іншій для особистого чи сімейного використання. Також передбачені окремі винятки, зокрема для товарів оборонного призначення.
Тож формулювання «скасували ліміт 150 євро на всі посилки» не зовсім точне. Мова насамперед про покупки. Приватний подарунок від родича чи знайомого і замовлення зі смартфона на іноземному маркетплейсі — для оподаткування це різні речі.
Є ще одна важлива деталь: сьогодні ПДВ на такі покупки не запровадили. Законопроєкти лише пройшли перше читання. Їх ще мають підготувати до другого, проголосувати в цілому, після чого закон має пройти процедуру підписання.
Та й навіть після цього зміни не повинні запрацювати одразу. Кабмін прямо вказував, що нові норми Податкового та Митного кодексів мають почати діяти не раніше липня 2027 року.
За гучне авто — до 34 тисяч, за кол-центри — до 12 років
Ще одна помітна зміна стосується гучних автомобілів і мотоциклів — законопроєкт №15358. Рада підтримала його поки що лише у першому читанні. Документ вводить відповідальність за керування автомобілем або мотоциклом, шум двигуна чи вихлопної системи якого перевищує встановлені норми.
Під час воєнного стану за перше таке порушення пропонують штрафувати на 17 тисяч гривень. Повторне порушення протягом року — 34 тисячі гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Пояснення авторів цілком воєнне: звук модифікованих вихлопних систем може нагадувати роботу ворожих безпілотників і створювати додаткову тривогу під час повітряних атак.
Цікаво, що одночасно Рада намагалася посилити покарання і за перевищення швидкості, але тут забракло буквально одного голосу. Законопроєкт №15348 отримав 225 голосів при необхідних 226. Тож він сьогодні не пройшов.
Натомість законопроєкт №10190 про шахрайські кол-центри депутати ухвалили у другому читанні та в цілому.
Йдеться не просто про чергове збільшення штрафу. У Кримінальному кодексі з’являється окрема відповідальність за створення та діяльність організованих шахрайських структур, які використовують електронні комунікації для заволодіння чужими грошима. Покарання передбачене не лише для організаторів і керівників. Відповідальність може наставати за свідому участь у такій структурі, вербування людей, а також допомогу засобами, послугами чи інформацією. Для організаторів і керівників максимальне покарання сягає 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ще кілька рішень, які варто не пропустити
За основу Рада також прийняла законопроєкт №15024 про спрощену процедуру банкрутства для мікро- та малого бізнесу. Ідея полягає в тому, щоб зробити процедуру дешевшою і швидшою: менше документів, менше процедурних витрат, а саме провадження пропонується обмежити строком до 180 днів. Це також частина зобов’язань України в межах Ukraine Facility.
Ще одне рішення стосується місцевої влади. Законопроєкт №14405 змінює правила роботи місцевих рад під час воєнного стану. Зокрема, якщо після дострокового припинення повноважень депутатів у раді залишиться менше половини її складу, передбачається створення військової адміністрації населеного пункту. Окремо врегульовуються питання мобілізованих депутатів і визначення кворуму. Документ поки також прийнятий лише за основу.
Перше читання пройшов і законопроєкт №14282 щодо НКРЕКП. Він має посилити незалежність регулятора енергетики та комунальних послуг, змінити процедуру відбору його членів і зменшити можливості втручання інших державних органів у роботу комісії. До конкурсної процедури пропонують залучити представників Єврокомісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
А от законопроєкт №15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям Рада вже ухвалила в цілому. Йдеться про створення механізму, за допомогою якого фінансові активи — наприклад, кредитні портфелі — можуть використовуватися для залучення довгострокового фінансування. Серед сфер, де цей інструмент може застосовуватися, — і житлове кредитування.
Окремий блок сьогоднішніх рішень стосувався оборонної співпраці з Європейським Союзом. Парламент ратифікував угоду про участь України у Європейському оборонному фонді, що відкриває українським компаніям можливість долучатися разом із європейськими партнерами до проєктів у сфері оборонних досліджень і розробки технологій.
Також ратифікована угода про фінансування в межах Європейської програми оборонної промисловості. Допомога ЄС за нею надаватиметься у формі грантів, а конкретні суми та умови визначатимуться вже окремими грантовими угодами.
У сухому залишку 16 вересня Рада справді дала старт кільком помітним змінам, але слово «ухвалила» сьогодні потребує уточнення майже після кожного речення. ПДВ на дешеві покупки з-за кордону ще не запроваджений, штраф у 17 тисяч за гучний вихлоп ще не виписують, а нові правила банкрутства малого бізнесу ще не працюють — усе це поки пройшло лише перше читання.
А от із шахрайськими кол-центрами парламент свою частину роботи вже завершив: закон проголосований у цілому.
Тому головний практичний висновок парламентського дня для більшості українців простий: сьогодні для них нічого не подорожчало і нових штрафів не з’явилося. Але одразу кілька рішень, які можуть змінити звичні правила — від замовлення товару за кордоном до їзди з гучним вихлопом, — зробили великий крок до остаточного ухвалення.
Читайте також: Дропів — за ґрати, «дах» — за дужки: що не так із новою боротьбою з кол-центрами
