Дізнатися телефоном про смерть матері чи батька, не мати можливості приїхати на похорон, попрощатися, відвідати могилу. Для багатьох переселенців із Луганщини це вже, на жаль, частина життя.
А згодом, коли трохи вщухає біль від втрати, постають питання, які доводиться вирішувати: що робити з квартирою померлого, як оформити спадщину, отримати недоотриману пенсію? І як взагалі підтвердити смерть рідної людини в Україні, якщо єдине, що залишилося на руках, — фотографія свідоцтва, виданого окупантами?
«Ірта-fax» дослідив чинне законодавство, судову практику та роз’яснення державних органів, щоб з’ясувати, як українцям зареєструвати смерть близької людини на тимчасово окупованій території, які документи для цього потрібні та чи можна розв’язати ці питання, не повертаючись в окупацію.
Смерть на окупованій території: що може стати доказом для українського суду
22 липня 2026 року до Рівненського міського суду звернулася жінка із заявою про встановлення факту смерті своєї матері, яка померла в окупованій Кремінній Луганської області. Українське свідоцтво про смерть їй було необхідне для оформлення спадщини. Наступного дня суд відкрив провадження, а вже 24 липня задовольнив заяву. Рішення набрало законної сили 25 серпня. Про цю справу у вересні розповіла пресслужба суду.
Документи про смерть, видані окупаційними органами в Луганську, Алчевську, Сіверськодонецьку чи будь-якому іншому захопленому росією українському місті, самі собою не замінюють українського свідоцтва про смерть. Проте викидати їх лише через те, що на них стоїть російська печатка, не варто.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає виняток для документів, які підтверджують народження, смерть або реєстрацію шлюбу на ТОТ. Їх можна додавати до заяв про державну реєстрацію відповідних актів цивільного стану.
Однак це не означає, що свідоцтво, видане окупаційними органами, автоматично приймуть у ДРАЦС як підставу для оформлення українського документа. На практиці родинам часто доводиться встановлювати факт смерті через суд.
А якщо документів узагалі немає?
Українське законодавство дозволяє встановлювати факт смерті на підставі різних доказів. Залежно від обставин суду можна надати:
- свідоцтво про смерть, видане окупаційними органами;
- медичні документи про смерть або їхні копії;
- фотографії могили, на якій зазначені ім’я померлого та дати його життя;
- фотографії та відеозаписи з поховання;
- листування з людьми, яким відомі обставини смерті;
- показання свідків.
Перелік не є вичерпним. Тому якщо родичі надіслали вам фотографії документів через месенджер, збережіть їх разом із листуванням. Бажано також зробити резервні копії. Причому відсутність оригіналів документів не означає, що родині обов’язково відмовлять.
Показовою є постанова Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі №183/1557/25. Жінка намагалася встановити факт смерті батька своїх дітей, який помер в окупованому Старобільському районі Луганщини. Вона надала фотографії свідоцтва та довідки про смерть, виданих окупаційними органами. Оригіналів документів у неї не було.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні заяви. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд, вказавши на необхідність належної оцінки доказів з урахуванням обставин окупації. Водночас Верховний Суд не встановив факт смерті самостійно. Остаточне розв’язання цього питання залежало від подальшого розгляду справи.
Цей приклад показує, наскільки складним може виявитися оформлення документів навіть тоді, коли родина знає про смерть людини та має відповідні підтвердження.
Зникнення людини та її смерть — юридично різні обставини. Якщо зв’язок із родичем обірвався і достовірних відомостей про його смерть немає, може знадобитися інша судова процедура — оголошення особи померлою. Для цього закон встановлює окремі умови та строки.
Як отримати українське свідоцтво про смерть і скільки це коштує
Порядок встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території передбачений статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України. Звернутися до суду можуть члени сім’ї померлого, їхні представники, а також інші особи, чиї права або законні інтереси залежать від встановлення факту смерті. Наприклад, людина, на користь якої померлий склав заповіт.
Причому заяву можна подати до будь-якого місцевого загального суду України, який здійснює правосуддя, незалежно від зареєстрованого чи фактичного місця проживання заявника.
У заяві необхідно зазначити, чию смерть ви просите встановити, коли та де вона сталася, чому неможливо зареєструвати її у звичайному порядку та для чого вам потрібне відповідне рішення. До заяви додають наявні докази, копії документів заявника й документи, які підтверджують родинні зв’язки або іншу законну зацікавленість.
Попередньо отримувати письмову відмову від відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) не обов’язково. На цьому окремо наголосило Міністерство юстиції України у роз’ясненні від 3 вересня 2026 року.
Подати заяву можна особисто, поштою або дистанційно через систему «Електронний суд». Для електронного звернення знадобляться кваліфікований електронний підпис та електронні копії документів. Така можливість особливо актуальна для українців, які перебувають за кордоном.
Чи потрібно платити судовий збір?
З цим питанням ситуація виявилася не такою однозначною. У вересневому роз’ясненні Мін’юст зазначив, що судовий збір у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території не сплачується.
Однак судова практика свідчить, що це правило застосовують не завжди.
Зокрема, 11 листопада 2026 року Олександрівський районний суд Запоріжжя залишив без руху заяву про встановлення факту смерті на окупованій території через несплату судового збору.
У справі №331/8930/26 суд послався на практику Верховного Суду та зазначив, що відповідна пільга не поширюється автоматично на всі такі справи. Заявнику надали строк для сплати 532,48 грн з урахуванням знижувального коефіцієнта за подання документів в електронній формі.
Причина полягає в тому, що пункт 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» пов’язує звільнення від сплати з визначеними законом наслідками збройної агресії, окупації та інших обставин. У наведеній ухвалі суд виходив із того, що самого факту смерті на окупованій території недостатньо для автоматичного звільнення від збору. Зокрема, якщо людина померла від природних причин, суд може вимагати його сплати.
У 2026 році звичайна ставка за подання фізичною особою заяви в окремому провадженні становить 665,60 грн, а в електронній формі — 532,48 грн.
Тому, якщо ви претендуєте на звільнення від сплати, підстави для цього необхідно обґрунтувати в заяві. За наявності передбачених законом обставин можна також просити суд зменшити суму збору, відстрочити його сплату або звільнити від неї з огляду на майновий стан.
Що відбувається після рішення суду?
Справи про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території суди мають розглядати невідкладно. Щоправда, конкретної кількості днів закон не встановлює. Багато залежить від обставин справи, достатності доказів та завантаженості суду.
Після ухвалення позитивного рішення чекати завершення строку його оскарження не потрібно — воно підлягає негайному виконанню. Суд видає копію рішення учасникам справи або невідкладно надсилає її до органу ДРАЦС.
Державна реєстрація смерті за зверненням заявника чи спадкоємця проводиться на підставі електронного примірника судового рішення, отриманого через інформаційну взаємодію державних реєстрів. Після реєстрації видається українське свідоцтво про смерть.
Отже, навіть якщо людина померла кілька років тому, а на руках немає українського документа про її смерть, можливість звернутися до суду залишається. Проте позитивне рішення залежатиме від достатності доказів.
Що буде зі спадщиною та пенсією померлого
Окреме питання, яке турбує багатьох переселенців: чи можна успадкувати батьківську квартиру в Луганську або будинок у Лисичанську, якщо від дня смерті власника минуло більше ніж шість місяців? За загальним правилом саме такий строк українське законодавство відводить для прийняття спадщини. І саме через це дехто навіть не намагається оформити документи, вважаючи, що вже запізнився.
Проте під час воєнного стану діє спеціальна норма, про яку знають далеко не всі. Відповідно до пункту 20 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо смерть зареєстрована пізніше ніж через місяць після її настання, за передбачених законом умов шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюється від дня державної реєстрації смерті, а не від дня, коли людина померла. Це правило діє протягом воєнного стану та ще два роки після його припинення або скасування.
Наприклад, якщо мати померла в окупованому Луганську у 2024 році, а смерть за українським законодавством вдалося зареєструвати лише в листопаді 2026-го, шестимісячний строк для прийняття спадщини обчислюватиметься від дати державної реєстрації смерті. Однак дата відкриття спадщини при цьому не змінюється: нею залишається день смерті людини. Це має значення для визначення спадкоємців та інших спадкових прав.
Для родин, які втратили близьких ще до повномасштабного вторгнення, ситуація може бути складнішою. Спеціальні правила, які набрали чинності 30 січня 2024 року, поширюються також на спадщину, відкриту раніше, але лише за визначених законом умов. Зокрема, щодо спадщини, яка відкрилася до 24 лютого 2022 року, необхідно, щоб строк її прийняття не сплив до цієї дати та жодному зі спадкоємців не було видано свідоцтва про право на спадщину.
Тому, якщо ваші батьки померли в окупації ще у 2015 чи 2018 році, краще спочатку проконсультуватися з нотаріусом. У деяких випадках питання пропущеного строку можна вирішити за письмовою згодою спадкоємців, які вже прийняли спадщину, або через суд, якщо причини пропуску були поважними. Крім того, спадкоємець, який постійно проживав разом із померлим на момент відкриття спадщини, за загальним правилом вважається таким, що прийняв її, якщо своєчасно не заявив про відмову.
Чи потрібно їхати в окупацію для оформлення спадщини?
Ні. Якщо місце відкриття спадщини перебуває на тимчасово окупованій території, під час воєнного стану діють спеціальні правила, які дозволяють звернутися до нотаріуса на підконтрольній Україні території незалежно від місця відкриття спадщини.
Як роз’яснило Міністерство юстиції 6 жовтня 2026 року, місце відкриття спадщини визначається насамперед за останнім місцем проживання померлого, а не просто за адресою квартири чи будинку, який він залишив. Якщо спадкову справу вже заведено, потрібно з’ясувати, у якого саме нотаріуса вона перебуває. Для цього можна звернутися до будь-якого нотаріуса, який перевірить інформацію у Спадковому реєстрі.
Окупація сама собою не припиняє законно набутого права власності на українську нерухомість і не позбавляє спадкоємців права її успадкувати.
Інша річ, якщо документи на квартиру чи будинок залишилися в окупації, а відомостей про власника немає в українських електронних реєстрах. У такому випадку можуть виникнути додаткові труднощі, аж до необхідності звернення до суду.
Раніше «Ірта-fax» докладно розповідав, як переселенцям підтвердити право власності на житло в окупації, якщо документи втрачені або немає доступу до архівів БТІ.
Якщо померлий отримував українську пенсію
Після державної реєстрації смерті за українським законодавством можна також порушувати питання про виплату коштів, які пенсіонер не встиг отримати за життя, та допомоги на поховання. Це дві окремі виплати, для яких передбачені різні умови отримання.
Допомога на поховання за загальним пенсійним законодавством становить дві місячні пенсії померлого. Для тих, хто отримував пенсію за законом про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, передбачений інший розмір — три місячні пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому діють окремі винятки, зокрема щодо поховання за державний кошт. Отримати допомогу має право особа, яка здійснила поховання. Самого родинного зв’язку з померлим для отримання цієї виплати недостатньо.
Для звернення до Пенсійного фонду знадобляться документи, що посвідчують особу, українське свідоцтво про смерть, спеціальний витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання або відповідна довідка, а також банківські реквізити.
При цьому, як роз’яснює Пенсійний фонд України, строк звернення за допомогою на поховання пенсіонера не обмежений у часі. Якщо поховання відбулося в окупації без участі заявника, право на допомогу та можливість підтвердити необхідні обставини варто попередньо з’ясувати в Пенсійному фонді. Сам факт отримання українського свідоцтва про смерть не гарантує призначення цієї виплати.
Дещо інакше з недоотриманою пенсією.
На її виплату можуть претендувати члени сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, а також визначені законом непрацездатні члени сім’ї, які перебували на його утриманні, незалежно від спільного проживання.
За загальним правилом звернутися за такою виплатою необхідно протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
І тут слід бути уважними. Якщо смерть зареєстрували в Україні через кілька років після її настання, це не означає автоматичного поновлення строку для безпосередньої виплати недоотриманої пенсії членам сім’ї. Якщо відповідного звернення не було або немає членів сім’ї, які мають право на виплату, недоотримана пенсія за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням входить до складу спадщини. Тоді для отримання грошей знадобиться свідоцтво про право на спадщину.
Водночас для пенсій, призначених за законом про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, діють окремі правила: недоотримані суми не включаються до складу спадщини, а звернення за їх виплатою має надійти не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.
Подати заяву на виплату недоотриманої пенсії можна як особисто в сервісному центрі, так і дистанційно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Докладний перелік необхідних документів наведений у роз’ясненні Пенсійного фонду від 11 вересня 2026 року.
А що робити, якщо пенсіонер роками жив в окупації та не отримував української пенсії, наприклад через непроходження фізичної ідентифікації? Тут усе залежить від конкретних обставин: чи була призначена пенсія, з яких причин припинили її виплату, за який період існує заборгованість. Варто звернутися до Пенсійного фонду за письмовим роз’ясненням, а в разі відмови у виплаті — з’ясувати з юристом, чи є підстави для її оскарження.
Не варто також вважати, що після реєстрації смерті родичі автоматично отримають усі пенсійні виплати, які людина не одержувала за роки окупації. Спочатку потрібно встановити, які саме кошти належали пенсіонеру та залишилися невиплаченими.
Де переселенцям отримати безоплатну юридичну допомогу
Не обов’язково одразу шукати приватного адвоката та витрачати гроші на підготовку документів до суду. Внутрішньо переміщені особи мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема складання процесуальних документів та представництво інтересів у суді.
Звернутися можна до державної системи безоплатної правничої допомоги за номером 0 800 213 103. Консультації надають у будні з 8:00 до 18:00. Для дзвінків із-за кордону працює номер +38 (044) 363 10 41.
Якщо після смерті близької людини в окупації минуло вже кілька років, не варто відмовлятися від оформлення документів лише тому, що ви вважаєте всі строки пропущеними. У деяких випадках ситуацію ще можна виправити.




