Раптові обмеження супутникового зв’язку для України посилили занепокоєння союзників США залежністю від SpaceX Ілона Маска. Європейські держави та Канада активізують роботу над мережами, доступ до яких перебуватиме під їхнім контролем. Про це 24 жовтня повідомила The Wall Street Journal.
За даними видання, європейців непокоїть можливість одностороннього обмеження життєво важливої інфраструктури без попередніх консультацій із користувачами та урядами, які оплачують її роботу.
Водночас пошук альтернатив не означає, що Україна чи її партнери можуть негайно відмовитися від Starlink. Конкурентам потрібні час, фінансування та обладнання, придатне для військового застосування.
Чому обмеження для України стали сигналом для союзників
WSJ описує залежність від SpaceX як ризик використання системи з умовним «аварійним вимикачем»: оператор може змінити доступність послуги, від якої залежать зв’язок і виконання військових завдань.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, чия країна бере участь у фінансуванні Starlink для України, застеріг Маска від політизації роботи компанії.
📢 «Чим більше ви займаєтеся політикою за допомогою своїх продуктів, тим більшої шкоди завдаєте своєму бренду», — навело видання його звернення.
Питання відповідальності за обмеження військового сервісу Starshield залишається предметом суперечливих заяв. WSJ повідомляла про рішення Маска, тоді як він сам стверджував, що використання Starshield контролює американський уряд.
📌 OneWeb уже працює, але заміна потребуватиме інших терміналів
Одним із головних європейських варіантів є мережа OneWeb групи Eutelsat. За наведеними WSJ даними, вона має приблизно 650 супутників, тоді як угруповання Starlink налічує понад 11 тисяч.
Різниця полягає не лише в кількості апаратів. Видання звертає увагу на більші габарити, вагу та енергоспоживання доступних терміналів OneWeb, що ускладнює їх застосування на передовій. Перехід також вимагатиме заміни обладнання: термінали Starlink не можна просто перемкнути на мережу іншого оператора.
Водночас Eutelsat модернізує свою систему. 2 жовтня компанія повідомила про готовність перших 32 нових супутників OneWeb, які Airbus виготовив у Тулузі. Вони входять до програми з 669 нових апаратів, покликаної замінювати супутники, що завершують роботу, та посилювати можливості мережі.
Керівництво компанії також озвучувало орієнтир у понад 1300 супутників на орбіті до 2030 року.
📌 Канадський Lightspeed: комерційний запуск очікують у 2028 році
Канадська Telesat розгортає власну низькоорбітальну мережу Lightspeed, орієнтовану на корпоративних і державних замовників, зокрема оборонний сектор.
Перші запуски заплановані на кінець 2026 року. Повноцінне глобальне комерційне обслуговування компанія очікує розпочати приблизно наприкінці першого кварталу 2028-го.
В офіційному звіті Telesat за другий квартал 2026 року зазначено 225 апаратів. Розширення пов’язане з контрактом на захищений зв’язок для канадських збройних сил в Арктиці. Lightspeed є перспективною альтернативою, але ще не готовою заміною системи, яку українські військові використовують сьогодні.
📌 IRIS²: Євросоюз створює власну захищену мережу
Європейський Союз розвиває супутникову систему IRIS² разом із консорціумом SpaceRISE, до якого входять Eutelsat, SES та Hispasat.
За оновленим планом Єврокомісії від 7 серпня 2026 року, основне угруповання складатиметься з 348 супутників: 330 на низькій навколоземній орбіті та 18 — на середній. Перші запуски передбачені у 2029 році.
Система має забезпечувати захищений зв’язок для урядів, оборонних структур та екстрених служб, а також комерційні послуги. У переказі WSJ вартість проєкту оцінюється приблизно у 17,5 млрд доларів.
Масштаб фінансових можливостей SpaceX залишається окремим викликом для конкурентів. За даними Axios від 20 жовтня, ринкова капіталізація компанії становила близько 2 трлн доларів.
Що змінилося для України
На тлі дискусії про альтернативи Міноборони України 24 жовтня підтвердило відновлення стабільної роботи Starlink/Starshield на швидкості руху понад 400 км/год. Відомство продовжує моніторинг систем. Ідеться саме про швидкість переміщення термінала, а не швидкість передавання інтернет-даних. Про це повідомлено на сайті Міноборони.
Станом на ранок суботи, 24 жовтня, Сили оборони України та фахівці Міністерства оборони зафіксували роботу терміналів Starlink і Starshield під час руху зі швидкістю понад 161 км/год.
Того ж дня Маск звинуватив українських військових у використанні цивільного Starlink для наступальних ударів дронами. Сергій Бескрестнов і Сергій Стерненко заперечили його пояснення. За їхніми словами, чинні обмеження та порядок авторизації терміналів вимагали використання військового сервісу Starshield для відповідних завдань у русі.
Відновлення зв’язку усунуло зафіксоване обмеження, однак питання довгострокової залежності залишилося. Саме можливість повторення таких перебоїв підштовхує союзників до створення додаткових каналів супутникового зв’язку.
